Рішення № 45458123, 17.06.2015, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

17.06.2015 Справа № 920/17/15

Господарський суд Сумської області у складі головуючого судді Лугової Н.П., суддів Джепи Ю.А., Соп'яненко О.Ю., розглянувши матеріали справи -

за позовом: Заступника прокурора Подільського району м. Києва в інтересах держави в особі Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), м. Київ,

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Перспектива-Резиденція", м. Суми,

про стягнення 4 154 530 грн. 00 коп.,

Представники сторін:

від позивача: Тертичний О.М.;

від відповідача: Олександров О.П.;

прокурор: Вортоломей І.Г.,

При секретарі судового засідання - А.Г. Кириченко-Шелест

Заступник прокурора Подільського району м. Києва 23.05.2015р. звернувся до господарського суду в інтересах держави в особі Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та просить суд на підставі договору пайової участі у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва № 27 від 13.05.2009 року стягнути з відповідача на користь позивача 3 615 220,00 грн. заборгованості по сплаті пайового внеску з урахуванням індексу інфляції та 539 310 грн. пені, що разом складає 4 154 530 грн. 00 коп.

Позивач у письмовому поясненні № 050/05-2629 від 07.04.2015р. підтримує позов в повному обсязі.

У відзиві № 1160-с від 290.01.2015р. відповідач проти позову заперечує та просить суд відмовити в його задоволенні. Крім того, 24.02.2015р. відповідач подав заяву № 23/02/15-01 про застосування строків позовної давності до вимог про стягнення заборгованості, в тому числі пені.

В судовому засіданні учасниками судового процесу додатково надані письмові пояснення. Представник позивача подав заяву № 050/05-4568 від 09.06.15р. про зменшення розміру позовних вимог. Так, позивач пояснює, під час розрахунку заборгованості зі сплати пайового внеску згідно додаткової угоди № 1 від 01.04.2010р. до договору від 13.05.2009р № 87 зроблено технічну помилку. Враховуючи викладене, позивачем здійснено новий розрахунок, відповідно до якого позивач просить стягнути з відповідача на свою користь 4 023 740,00 грн., в тому числі сума основного боргу з урахуванням індексу інфляції в розмірі 3 505 480,00 грн. та 518 260,00 грн. пені.

Відповідно до статті 22 Господарського процесуального кодексу України, суд приймає заяву позивача про зменшення позовних вимог та розглядає по суті вимоги про стягнення 4 023 740,00 грн.

Прокурор та представник позивача на заперечення відповідача подали додаткові пояснення.

Представник відповідача наполягає на відмові у задоволенні позову (пояснення від 16.06.2015р. № 16/06/15-01).

Розглянувши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази та заслухавши пояснення учасників судового процесу, суд

ВСТАНОВИВ:

13.05.2009 року між Департаментом економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Перспектива-Резиденція" (забудовником) укладено договір пайової участі у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва № 27 від 13.05.2009 року.

Відповідно до п. 1.1. зазначеного договору передбачено, що предметом договору є сплата забудовником пайової участі (внесків) на створення соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Києва, у зв'язку із будівництвом офісно-торговельного центру з підземним паркінгом загальною площею 13 170,25 кв.м. (в т.ч. площа офісної частини - 11 005,16 кв.м., промтоварних магазинів - 339,56 кв.м., підземного паркінгу на 35 м/м - 1186,53 кв.м., технічних приміщень - 639,00 кв.м.) на вул. Спаській , 26/14 у Подільському районі м. Києва.

Розмір пайового внеску, відповідно до пункту 2.1. договору та згідно з розрахунками 1, 2, 3 та 4 від 12.05.2009р., які є невід'ємною частиною цього договору, становить 4 736 849,00 грн.

Пунктом 3.1. договору пайової участі передбачено, що пайовий внесок сплачується у строк до 28.12.2011 року включено на бюджетний рахунок цільового фонду спеціального фонду міського бюджету.

01.04.2010 року між позивачем і відповідачем було укладено Додаткову угоду № 1, відповідно до п. 4 якої залишок пайового внеску в розмірі 3 256 580,00 грн. у строк до грудня 2011 року включно.

З метою дотримання вимог містобудівного законодавства з боку відповідача, на його адресу позивачем було надіслано претензію від 09.09.2011р. № 049-08/5/07-11.

Крім того, за результатами розгляду звернення відповідача про відстрочення до липня 2012 року сплатити залишку пайового внеску згідно додаткової угоди № 1 від 01.04.2010р. та договору від 13.05.2009р., постійною комісією Київської міської ради з питань бюджету та соціально-економічного розвитку надано згоду відповідачу на відстрочення сплати залишку пайового внеску до 01.07.2012р.

Однак, як зазначає позивач (а.с. 79, том 1), на виконання вищезазначеного рішення Комісії, на адресу відповідача надіслано проект додаткової угоди № 2 до договору пайової участі № 87 від 13.05.2009р., відповідно до умов якої термін сплати пайового внеску відтерміновано до 01.07.2012р. проте, відповідачем проект даної додаткової угоди підписано не було, а взяті на себе зобов'язання до 01.07.2012р. не виконано.

Таким чином, прокурор вважає, що несплата відповідачем пайового внеску призводить до недотримання коштів перед бюджетом міста Києва, чим порушуються інтереси держави.

Відповідно до ст. 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» порядок залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту встановлюють органи місцевого самоврядування відповідно до цього Закону. Замовник, який має намір щодо забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті, зобов'язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті. Пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту полягає у перерахуванні замовником до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку зазначеної інфраструктури. Величина пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту визначається у договорі, укладеному з органом місцевого самоврядування (відповідно до встановленого органом місцевого самоврядування розміру пайової участі у розвитку інфраструктури), з урахуванням загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта, визначеної згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами. У разі якщо загальна кошторисна вартість будівництва об'єкта не визначена згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами, вона визначається на основі встановлених органом місцевого самоврядування нормативів для одиниці створеної потужності.

Як свідчать матеріали справи, в порушення умов укладеного договору № 87 та додатку № 1 до нього, відповідач не виконав взяті на себе зобов'язання з оплати пайового внеску. У відзиві на позов (а.с. 38, том 1) відповідач не заперечує факт укладення договору та зазначає, що будівництво об'єкта призупинено з травня 2010 року через фінансову банківську кризу, оскільки фінансування здійснювалось за рахунок банківських кредитів. З тих же причин ТОВ «ПЕРСПЕКТИВА РЕЗИДЕНЦІЯ» змушене було призупинити й оплату пайових внесків.

Відповідач вважає, що шкоди інтересам держави в особі Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради не завдано, оскільки готовність об'єкта складає 59%, а ч. 3 ст. 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» передбачено можливість перерахування коштів замовника до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію.

Проте суд не погоджується з вищевикладеною позицією відповідача, оскільки ч. 9 ст. 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» передбачено укладення договору про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту, істотними умовами якого є: розмір пайової участі, строк (графік) сплати пайової участі, відповідальність сторін. Крім того, невід'ємною частиною договору є розрахунок величини пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту. При цьому, кошти пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту сплачуються в повному обсязі до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію єдиним платежем або частинами за графіком, що визначається договором.

Відповідно до ст. ст. 526, 629 Цивільного кодексу України та п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України передбачено, шо зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов Договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від зобов'язання не допускається; договір є обов'язковим для виконання сторонами

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

На вимогу ухвали суду від 06.05.2015р. позивачем надано пояснення (а.с. 1, том 2) щодо розрахунку обсягу пайової участі від 13.05.2009р. № 87 та визначення розміру заборгованості. Так, відповідно до рішення Київської міської ради від 06.03.2009р. № 124/1179 методика розрахунку пайової участі забудовників передбачає врахування індексів інфляції з 01.01.2009р. (розділ 6 Додатку 16 «Порядок визначення розмірів пайової участі (внесків) забудовників (інвесторів) у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Києва») при розрахунку пайового внеску та до повного розрахунку за договором у випадку порушення умов договору (п. 4.10 Додатку 16).

Відповідно до умов додаткової угоди № 1 від 01.04.2010 року до договору № 87 ТОВ «ПЕРСПЕКТИВА РЕЗИДЕНЦІЯ» повинно було перерахувати пайовий внесок в розмірі 3 256 580,00 грн. у строк з січня до грудня 2011 року включно.

Таким чином, сторони пунктом 4 додаткової угоди узгодили саме такий порядок перерахування 3 256 580,00 грн. пайового внеску.

Як зазначає позивач, перша частка пайового внеску мала бути сплачена до 29.01.2011 року, натомість перший платіж здійснено 13.03.2012 року. Коригування щомісячної суми до оплати на індекс інфляції передбачено п. 3.10 договору № 87 від 13.05.2009р. а відповідно до п. 5.2. додаткової угоди до зазначеного договору та п. 4.10 рішення Київської міської ради від 06.03.2009р. № 124/1179, у випадку порушення термінів сплати пайового внеску, сума платежу на момент оплати коригується на індекс інфляції з моменту розрахунку пайового внеску до моменту фактичного виконання зобов'язань по його сплаті.

Щодо заяви відповідача про застосування строків позовної давності до вимог про стягнення боргу, слід зазначити, що згідно ч. 1 та ч. 3 ст. 264 Цивільного кодексу України, перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. Після переривання перебіг позовної давності починається заново.

Згідно п. 4.4.1. постанови пленуму Вищого господарського суду України № 10 від 29.05.2013р. «Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів», до дій, що свідчать про визнання боргу або іншого обов'язку, можуть, з урахуванням конкретних обставин справи, належати, зокрема: письмове прохання відстрочити сплату боргу, письмове звернення боржника до кредитора щодо гарантування сплати суми боргу.

Так, додатковою угодою № 1 до договору № 87 від 01.04.2010р. відповідач зобов'язався перерахувати залишок пайового внеску в сумі 3256580,00 грн. до грудня 2011 року.

Крім того, листом від 24.10.2011 року № 1062-с відповідач звернувся до Департаменту економіки та інвестицій з проханням відстрочити сплату пайового внеску до введення об'єкта в експлуатацію до 2016 року.

За результатами даного звернення Постійною комісією Київської міської ради з питань бюджету та соціально-економічного розвитку надано згоду відповідачу на відстрочення сплати залишку пайового внеску до 01.07.2012р.

При цьому, суд зазначає, що строк позовної давності щодо стягнення основної суми заборгованості не сплив.

Таким чином, враховуючи фактичні обставини справи, умови укладеного між сторонами договору, додаткової угоди та норми чинного законодавства України, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 3 505 480,00 грн. суми боргу з урахуванням індексу інфляції є правомірними, обґрунтованими й такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, на підставі п. 4.1 договору та 5.1. додаткової угоди позивач просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 0,1% від розміру заборгованості пайового внеску за період з 01.01.2012р. по 07.11.2014р., що складає 518 260,00 грн.

В заяві № 23/02/15-01 від 24.02.2015р. відповідач просив також про застосування строків позовної давності до вимог про стягнення пені (а.с. 74, том 1).

Статтею 256 Цивільного кодексу України визначено, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 258 Цивільного кодексу України, до вимог про стягнення неустойки застосовується скорочений строк позовної давності тривалістю 1 рік.

Відповідно до ч. 5 ст. 261 Цивільного кодексу України, за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Слід зазначити, що заявником позовних вимог по даній справ є заступник прокурора Подільського району м. Києва в інтересах держави в особі Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

Посилання прокурора на те, що про факт порушення інтересів держави їй стало відомо з листа Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради від 03.12.2014р. не береться судом до уваги, оскільки згідно п. 4 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 10 від 29.05.2013р. «Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів» якщо у передбачених законом випадках з позовом до господарського суду звернувся прокурор, що не є позивачем, то позовна давність обчислюватиметься від дня, коли про порушення свого права або про особу, яка його порушила, довідався або мав довідатися саме позивач, а не прокурор.

Враховуючи викладене, у задоволенні позову в частині стягнення 518 260,00 грн. пені суд відмовляє.

Відповідно до вимог ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір в розмірі 70 109,60 грн. покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково в сумі 3 505 480,00 грн.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Перспектива-Резиденція" (40030, м. Суми, вул. Петропавлівська, буд. 61, код ЄДРПОУ 30058479) на користь Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на бюджетний рахунок розвитку спеціального фонду міського бюджету в Головному управлінні Державної казначейської служби України у м. Києві (р/р 31517921700001, код банку 820019, код ЄДРПОУ 37993783, код доходів 24170000) 3 505 480,00 грн.

3. В решті позовних вимог в сумі 518 260,00 грн. - відмовити.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Перспектива-Резиденція" (40030, м. Суми, вул. Петропавлівська, буд. 61, код ЄДРПОУ 30058479) в доход державного бюджету України (отримувач УДКС у м. Суми (м. Суми), 22030001, ЄДРПОУ 37970593, МФО 837013, рахунок 31218206783002) 70 109,60 грн. судового збору.

5. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 24.06.2015 року.

Головуючий суддя Н.П. Лугова

Суддя Ю.А. Джепа

Суддя О.Ю. Соп'яненко