Рішення № 45457284, 17.06.2015, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.06.2015

Справа №910/9665/15

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Чинчин О.В., при секретарі судового засідання Бігмі Я.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю «Проектно – виробнича фірма Електросвіт»

до

про

Товариства з обмеженою відповідальністю «Смартпрінт»

стягнення 96 120 грн. 00 коп. та розірвання договору поставки

Представники:

від Позивача: не з’явились;

від Відповідача: не з’явились;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Товариство з обмеженою відповідальністю «Проектно – виробнича фірма Електросвіт» (надалі також - «Позивач») звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Смартпрінт» (надалі також - «Відповідач») про стягнення 96 120 грн. 00 коп. та розірвання договору поставки.

Позовні вимоги вмотивовано тим, що 12.08.2014 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Проектно – виробнича фірма Електросвіт» (Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Смартпрінт» (Постачальник) було укладено Договір поставки №1207-3, відповідно до умов якого Постачальник зобов»язався поставити принтер 3Д 600х400х400 згідно з Додатком №1, а Покупець зобов»язався прийняти та оплатити обладнання (Товар). Як зазначає Позивач, на виконання умов Договору він перерахував грошові кошти на загальну суму 96 120 грн. 00 коп., проте Відповідачем всупереч умовам Договору поставки не був поставлений товар, акт здачі – прийомки товару не підписаний. Таким чином, в результаті неналежного виконання Відповідачем зобов’язань у останнього утворилась заборгованість перед Товариством з обмеженою відповідальністю «Проектно – виробнича фірма Електросвіт» в розмірі 96 120 грн. 00 коп. Крім того, враховуючи істотне порушення умов Договору Відповідачем, Позивач просить Суд розірвати Договір поставки №1207-3 від 12.08.2014 року.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 17.04.2015 р. порушено провадження у справі № 910/9665/15-г, судове засідання призначено на 06.05.2015 р.

30.04.2015 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Позивача надійшло клопотання у вигляді електронного повідомлення про відкладення розгляду справи.

06.05.2015 року в судове засідання представники сторін не з’явились, про час і місце судового засідання були повідомлені належним чином, вимог ухвали суду про порушення провадження по справі від 17.04.2015 року не виконали.

Суд на місці ухвалив – задовольнити клопотання представника позивача про відкладення розгляду справи.

Суд, ознайомившись з матеріалами справи, керуючись ст. 38 ГПКУ, з метою повного та всебічного розгляду спору, прийшов до висновку – зобов’язати Відповідача:

- надати докази на підтвердження повернення грошових коштів в розмірі 96 120, 00 грн., перерахованих на виконання умов Договору поставки №1207-3 від 12.08.2014 року;

- надати докази на підтвердження підписання між сторонами Акту здачі –приймання обладнання відповідно до п. 6.4 Договору поставки №1207-3 від 12.08.2014 року.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 06.05.2015 р. відкладено розгляд справи на 03.06.2015 р., у зв’язку з неявкою представників сторін в судове засідання, невиконанням вимог ухвали суду, клопотанням про відкладення розгляду справи, витребуванням додаткових доказів по справі.

28.05.2015 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Відповідача надійшло клопотання у вигляді електронного повідомлення про відкладення розгляду справи.

03.06.2015 року в судове засідання представники сторін не з’явились, про час і місце судового засідання були повідомлені належним чином, вимоги ухвали суду про порушення провадження по справі від 17.04.2015 року та ухвали від 06.05.2015 року не виконали.

Суд на місці ухвалив – задовольнити клопотання Відповідача про відкладення розгляду справи.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 03.06.2015 р. відкладено розгляд справи на 17.06.2015 р., у зв’язку з неявкою представників сторін в судове засідання, невиконанням вимог ухвали суду, клопотанням про відкладення розгляду справи.

17.06.2015 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Відповідача надійшов лист про відкладення розгляду справи у зв»язку з неможливістю забезпечити явку представника Відповідача в судове засідання.

В судове засідання 17 червня 2015 року представник Позивача не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується відміткою про відправлення на Ухвалі Господарського суду міста Києва від 03.06.2015 року у справі № 910/9665/15. В судове засідання представник Відповідача не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується поверненням на адресу Суду рекомендованого повідомлення про вручення 12.06.2015 р. уповноваженій особі підприємства Відповідача ухвали суду, вимоги ухвали суду про порушення провадження у справі не виконав.

За змістом пункту 32 інформаційного листа №01-08/530 від 29.09.2009р. Вищого господарського суду України «Про деякі питання, порушені у доповідних записках господарських судів України у першому півріччі 2009 року щодо застосування норм Господарського процесуального кодексу України», якщо відмітка про відправку, зроблена у встановленому порядку на першому примірникові процесуального документа, оформлена відповідним чином, вона, як правило, є підтвердженням розсилання процесуального документа сторонам та іншим особам, які брали участь у справі, а коли йдеться про ухвалу, де зазначається про час і місце судового засідання, - підтвердженням повідомлення про час і місце такого засідання.

Відповідно до копії Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців, місцезнаходженням Товариства з обмеженою відповідальністю «Проектно – виробнича фірма Електросвіт» є 46010, Тернопільська обл., місто Тернопіль, ВУЛИЦЯ ТЕКСТИЛЬНА, будинок 34.

Суд зазначає, що Ухвали Господарського суду міста Києва у справі № 910/9665/15 направлялись на вказану адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «Проектно – виробнича фірма Електросвіт».

Згідно з абзацем 3 пункту 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації -адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Таким чином, Суд приходить до висновку, Позивач про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Що стосується Клопотання представника Відповідача про відкладення розгляду справи, у зв»язку з неможливістю забезпечити явку представника Відповідача в судове засідання, Суд зазначає наступне.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що прийняття участі у судовому засіданні є правом сторони. При цьому, норми вказаної статті зобов’язують сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Статтею 77 вказаного Кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статті 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, третіх осіб, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Згідно із п.3.9.2 Постанови №18 від 26.12.2011р. Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Одночасно, застосовуючи відповідно до частини 1 статті 4 Господарського процесуального кодексу України, статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» при розгляді справи ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов’язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п.35 рішення від 07.07.1989р. Європейського суду з прав людини у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії» (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).

З огляду на те, що чинне законодавство не обмежує кола осіб, які можуть здійснювати представництво юридичної особи в суді та зважаючи на те, що про дату судового засідання Відповідача було попереджено заздалегідь, а отже, у нього було достатньо часу для того, щоб належним чином підготуватися до судового засідання та визначитись щодо особи, яка представлятиме його інтереси з урахуванням відомостей про те, що певні обставини можуть перешкодити конкретному представнику взяти участь у засіданні суду, Суд відмовляє у задоволенні клопотання про відкладення розгляду справи.

Приймаючи до уваги, що Сторони були належним чином повідомлені про дату та час судового засідання, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи по суті, Суд вважає, що неявка в судове засідання представників Сторін не є перешкодою для прийняття Рішення у даній справі.

Відповідно до статті 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

В судовому засіданні 17 червня 2015 року, на підставі статті 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частини Рішення.

Відповідно до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України, в судовому засіданні складено протокол.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ

12.08.2014 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Проектно – виробнича фірма Електросвіт» (Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Смартпрінт» (Постачальник) було укладено Договір поставки №1207-3, відповідно до умов якого Постачальник зобов»язався поставити принтер 3Д 600х400х400 згідно з Додатком №1, а Покупець зобов»язався прийняти та оплатити обладнання (Товар).

Відповідно до п.3.2 Договору строк поставки Товару (в т.ч. шеф-монтаж і пуско – налагоджувальні роботи) упродовж 30 календарних днів з дня переводу першої оплати на рахунок Постачальника.

Згідно з п.5.2 Договору Покупець проводить оплату у наступному порядку: 50% від загальної вартості договору, що складає 53 400 грн. 00 коп. упродовж 10 банківських днів після підписання договору, у якості передоплати на рахунок Постачальника, згідно з виставленим рахунком; 40% від загальної вартості договору, що складає 42 720 грн. 00 коп. упродовж 5 банківських днів після повідомлення Постачальником про готовність до відвантаження Покупцю; 10% від загальної вартості договору, що складає 10 680 грн. 00 коп. упродовж 5 банківських днів після отримання обладнання Покупцем й підписання Акту здачі – приймання Товару.

Датою поставки Товару вважається дата приймання Товару за накладною, й проставляння відповідної відмітки уповноваженими особами Покупця. (п.6.1 Договору)

У п.6.2 Договору визначено, що Товар вважається поставленим Постачальником й прийнятим Покупцем: відносно кількості – відповідно до Додатку №1 та Додатку №1; відносно якості – після підписання сторонами Акту здачі – приймання Товару.

Вказаний Договір вступає в силу з моменту підписання й діє до повного виконання зобов»язань. (п.11.5 Договору)

Додатками №1 та №2 до Договору поставки №1207-3 від 12.08.2014 року Сторони визначили технічні характеристики товару й комплектність поставки.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Договору поставки №1207-3 від 12.08.2014 року Позивачем було перераховано на рахунок Відповідача грошові кошти у загальному розмірі 96 120 грн. 00 коп., що підтверджується платіжними дорученнями №143 від 18.08.2014 р. на суму 26 700 грн. 00 коп., №843 від 24.09.2014 р. на суму 26 700 грн. 00 коп., №911 від 21.10.2014 р. на суму 42 720 грн. 00 коп.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, Позивач зазначає, що Відповідачем всупереч умовам Договору поставки не був поставлений товар, акт здачі – прийомки товару не підписаний. Таким чином, в результаті неналежного виконання Відповідачем зобов’язань у останнього утворилась заборгованість перед Товариством з обмеженою відповідальністю «Проектно – виробнича фірма Електросвіт» в розмірі 96 120 грн. 00 коп. Крім того, враховуючи істотне порушення умов Договору Відповідачем, Позивач просить Суд розірвати Договір поставки №1207-3 від 12.08.2014 року.

12.12.2014 року та 05.01.2015 року Позивачем були направлені на адресу Відповідача листи №390-14В та №002-15В з вимогою виконати належним чином умови Договору поставки, що підтверджується фіскальними чеками, які залишені Відповідачем без відповіді і виконання.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Суд вважає, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Проектно – виробнича фірма Електросвіт» підлягають задоволенню з наступних підстав.

Внаслідок укладення Договору поставки №1207-3 від 12.08.2014 року між сторонами згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України, виникли цивільні права та обов'язки.

Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).

Згідно з приписами ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов’язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов’язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов’язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно зі статтями 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Договору поставки №1207-3 від 12.08.2014 року Позивачем було перераховано на рахунок Відповідача грошові кошти у загальному розмірі 96 120 грн. 00 коп., що підтверджується платіжними дорученнями №143 від 18.08.2014 р. на суму 26 700 грн. 00 коп., №843 від 24.09.2014 р. на суму 26 700 грн. 00 коп., №911 від 21.10.2014 р. на суму 42 720 грн. 00 коп. із зазначенням призначення платежу: «авансовий платіж за принтер згідно рах №160 від 15.08.2014 р.».

Як встановлено Судом, Відповідачем не був поставлений Товар належної якості, а Позивачем в свою чергу не був прийнятий вказаний Товар, Акт здачі – приймання Товару Сторонами не підписаний всупереч умовам Договору поставки №1207-3 від 12.08.2014 року.

Відповідно до ч.2 статті 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з ч. 1 та ч. 2 статті 693 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

12.12.2014 року та 05.01.2015 року Позивачем були направлені на адресу Відповідача листи №390-14В та №002-15В з вимогою виконати належним чином умови Договору поставки, що підтверджується фіскальними чеками, які залишені Відповідачем без відповіді і виконання.

Відповідно до частини другої статті 693 ЦК України у покупця виникає право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати від продавця, який одержав суму попередньої оплати товару і не поставив його у встановлений строк.

Вказану правову позицію викладено в постанові Верховного Суду України від 15.10.2013 року по справі № 5011-42/13539-2012|3-30гс13.

Однак, Суд звертає уваги, що матеріали справи не містять жодних належних та допустимих доказів відповідно до статей 33, 34, 36 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження повернення Відповідачем грошових коштів Товариству з обмеженою відповідальністю «Проектно – виробнича фірма Електросвіт» в розмірі 96 120 грн. 00 коп.

Отже, Суд зазначає, що Відповідач, в порушення вищезазначених норм Цивільного кодексу України та умов Договору, не здійснив поставку товару та не здійснив повернення суми попередньої оплати в повному обсязі, тобто не виконав свої зобов'язання належним чином, а тому позовні вимоги щодо стягнення 96 120 грн. 00 коп. - суми основної заборгованості є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, при зверненні до Суду з вказаним позовом Позивач просив розірвати Договір поставки №1207-3 від 12.08.2014 року у зв»язку з неналежним виконанням Відповідачем своїх зобов»язань за Договором.

Відповідності до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Пунктом 1 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору

Відповідно до статі 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Частина третя статті 653 Цивільного кодексу України, частина четверта статті 188 Господарського кодексу України також зазначає, що договір може бути розірвано або за домовленістю сторін, або на вимогу однієї з сторін за рішенням суду.

При цьому, істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору (абзац другий частини другої статті 651 ЦК України).

Тобто йдеться про таке порушення договору однією зі сторін, яке тягне для другої сторони неможливість досягнення нею цілей договору. Істотність порушення визначається виключно за об'єктивними обставинами, що склалися у сторони, яка вимагає розірвання договору. В такому випадку вина (як суб'єктивний чинник) сторони, що припустилася порушення договору, не має будь-якого значення і для оцінки порушення як істотного, і для виникнення права вимагати розірвання договору на підставі частини другоїстатті 651 ЦК України. Іншим критерієм істотного порушення договору закон визнає розмір завданої порушенням шкоди, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору. При цьому йдеться не лише про грошовий вираз завданої шкоди, прямі збитки, а й випадки, коли потерпіла сторона не зможе використати результати договору. Вирішальне значення для застосування зазначеного положення закону має співвідношення шкоди з тим, що могла очікувати від виконання договору сторона.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 18 вересня 2013 року у справі №6-75цс13.

Таким чином, чинне законодавство визначає, що підставою для розірвання договору у судовому порядку може бути доведений належними та допустимими доказами факт невиконання стороною зобов'язань за договором.

Оскільки Судом встановлено факт неналежного виконання Відповідачем умов Договору поставки в частині здійснення поставки товару належної якості, що є істотним порушенням умов спірного договору, позовні вимоги про розірвання Договору поставки №1207-3 від 12.08.2014 року визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

При цьому Суд зазначає, що недотримання Позивачами вимог положень ст. 188 Господарського кодексу України, яка передбачає обов'язок попереднього направлення іншій стороні договору пропозиції про його розірвання, не може бути підставою для відмови у позові про розірвання договору, оскільки згідно рішення Конституційного Суду України № 15-пр/2002 від 09.07.2002 року направлення такої пропозиції є правом, а не обов'язком особи, яка добровільного його використовує виходячи з власних інтересів, та не позбавляє позивача права на звернення за захистом своїх порушених прав до суду з позовом про розірвання договору.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 19.09.2011 року по справі № 3-74гс11.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на Відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 32, 33,36, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Проектно – виробнича фірма Електросвіт» - задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Смартпрінт» (01042, м.Київ, ВУЛИЦЯ ЧИГОРІНА, будинок 18, офіс 520, Ідентифікаційний код юридичної особи 39206705) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Проектно – виробнича фірма Електросвіт» (46010, Тернопільська обл., місто Тернопіль, ВУЛИЦЯ ТЕКСТИЛЬНА, будинок 34, Ідентифікаційний код юридичної особи 32578132) 96 120 (дев’яносто шість тисяч сто двадцять) грн. 00 коп. та судовий збір у розмірі 3 140 (три тисячі сто сорок) грн. 04 (чотири) коп.

3. Розірвати Договір поставки №1207-3 від 12.08.2014 року, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Смартпрінт» (01042, м.Київ, ВУЛИЦЯ ЧИГОРІНА, будинок 18, офіс 520, Ідентифікаційний код юридичної особи 39206705) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Проектно – виробнича фірма Електросвіт» (46010, Тернопільська обл., місто Тернопіль, ВУЛИЦЯ ТЕКСТИЛЬНА, будинок 34, Ідентифікаційний код юридичної особи 32578132).

4. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата складання та підписання повного тексту рішення: 19 червня 2015 року.

Суддя О.В. Чинчин