Постанова № 45453899, 18.06.2015, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" червня 2015 р. Справа № 809/1419/15

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

Суддя: Остап'юк С.В.,

за участю секретаря: Мельничука Є.С.,

позивача: ОСОБА_1,

представника позивача: ОСОБА_2,

представника відповідача: Гавадзина М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у місті Івано-Франківську Головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення за №0031601701 від 12.08.2014 року, -

ВСТАНОВИВ:

02.04.2015 року ОСОБА_1 (далі по тексту позивач) звернувся в суд з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у місті Івано-Франківську Головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення за №0031601701 від 12.08.2014 року.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач протиправно, в порушення положень підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України, всупереч фактичним обставинам, необґрунтовано за наслідками проведеної перевірки виніс оскаржуване податкове повідомлення-рішення за №0031601701 від 12.08.2014 року, яким збільшив суму грошового зобов'язання за платежем податок на доходи фізичних осіб за основним платежем на суму 78131,29 гривень та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на суму 19 702,82 гривень. Вважає визначення вказаного грошового зобов'язання безпідставним, так як анульована (прощена) Публічним акціонерним товариством "Універсал Банк" заборгованість позивача за кредитними договорами в сумі 475 788,76 гривень не є його доходом, оскільки основною ознакою доходу є фактичне отримання такого доходу платником податку в грошовій, матеріальній чи нематеріальній формі. Додатковою угодою від 21.08.2013 року про припинення зобов'язань за Кредитним договором № 02/684к від 10.07.2007 року не визначено, що саме банком анульовано: основну суму заборгованості за кредитом («тіло» кредиту) чи відсотки за користування ним у розмірі 475 788,76 гривень. Оскільки анульовані установою банку відсотки за користування кредитом позивач не отримував, останні не є його доходом, отриманим у вигляді додаткового блага у розмірі 475 788,76 гривень, а тому вказана сума не підлягає включенню до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку на підставі підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України.

Позивач та представник позивача заявлені позовні вимоги підтримали з підстав, вказаних в позовній заяві. Просили позов повністю задовольнити.

Відповідач позову не визнав, його представником суду подане письмове заперечення проти заявлених вимог, мотивоване тим, що за результатами проведеної перевірки позивача встановлено отримання ОСОБА_1 у 2013 році доходу у вигляді додаткового блага у сумі 475 788,76 гривень, внаслідок анулювання (прощення) Публічним акціонерним товариством "Універсал Банк" заборгованості в сумі 424 629,96 гривень за Кредитним договором № 02/684к від 10.07.2007 року та в сумі 51 158,80 гривень за Договором СІ 35923від 05.05.2008 року. Анулювання боргу за вказаними договорами визначено Додатковою угодою від 21.08.2013 року про припинення зобов'язань за Кредитним договором № 02/684к від 10.07.2007 року, а також актом про припинення зобов'язань від 31.10.2013 року за Договором СІ.35923 від 05.05.2008 року. Однак, позивачем в порушення вимог підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164, пунктів 179.1, 179.7 статті 179 Податкового кодексу України, не було задекларовано та утримано податок на доходи фізичних осіб з доходів, отриманих ним у 2013 року як додаткове благо, внаслідок анулювання установою банку боргу в сумі 424 629,96 грн. Наведене слугувало підставою для визначення відповідачем згідно податкового повідомлення-рішення №0031601701 від 12.08.2014 року суми грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб за основним платежем у розмірі 78 131,29 гривень та за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 19 702,82 гривень. Просив суд у задоволенні позову відмовити.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, заслухавши пояснення позивача та його представника, представника відповідача, дослідивши докази суд робить висновок, що в задоволенні адміністративного позову необхідно відмовити, виходячи з таких мотивів.

Судом встановлено, що з 28.07.2014 року до 29.07.2014 року Державною податковою інспекцією у місті Івано-Франківської області Головного управління Державної фіскальної служби України в Івано-Франківській області проведено документальну позапланову невиїзну перевірку громадянина ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб отриманих доходів за період з 01.01.2013 року до 31.12.2013 року, за результатами якої складено акт за № 5259/09-15-17-01-02/НОМЕР_1 від 29.07.2014 року (а.с.7-9).

В даному акті зафіксовано порушення ОСОБА_1 підпункту 49.18.4 пункту 49.18 статті 49, підпункту 162.1.1 пункту 162.1 статті 162, підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164, пунктів 179.1, 179.7 статті 179 Податкового кодексу України, в результаті чого платнику податків донараховано податку на доходи фізичних осіб в сумі 78 131,29 гривень.

За наслідками розгляду вищевказаного акту перевірки, відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення за №0031601701 від 12.08.2014 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування, на 97 834,11 гривень, з яких 78 131,29 гривень - за основним платежем та 19 702,82 гривень за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) (а.с.10).

Підставою для винесення оскаржуваного рішення слугувало встановлення відповідачем факту неподання ОСОБА_1 податкової декларації про майновий стан і доходи за 2013 рік з відображенням у ній доходу у вигляді додаткового блага в розмірі 475 788,76 гривень, отриманого від Публічного акціонерного товариства "Універсал Банк" внаслідок анулювання (прощення) останнім заборгованості в сумі 424 629,96 гривень за Кредитним договором № 02/684к від 10.07.2007 року та в сумі 51 158,80 гривень за Договором СІ.35923 від 05.05.2008 року та відповідно не сплати податку на доходи фізичних осіб у сумі 78 131,29 гривень. За невиконання позивачем визначеного Законом обов'язку щодо своєчасного подання податкової декларації про майновий стан і доходи та своєчасної сплати податку на доходи фізичних осіб відповідачем накладено на даного платника податків штраф у розмірі 19 702,82 гривень.

Не погоджуючись із податковим повідомленням-рішенням за №0031601701 від 12.08.2014 року, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Судом встановлено, що 21.08.2013 року Публічним акціонерним товариством "Універсал Банк" (Кредитор) та ОСОБА_1 (Позичальник) укладено додаткову угоду про припинення зобов'язань за Кредитним договором № 02/684к від 10.07.2007 року (а.с.11-13).

Станом на 21.08.2013 року загальний розмір заборгованості Позичальника перед Кредитором за Кредитним договором №02/684к від 10.07.2007 року (надалі - Основний договір) становив 111 136,05 доларів США, з яких: 1 081,66 доларів США - загальна прострочена основна сума Кредиту; 82 946,31 доларів США - загальна строкова основна сума Кредиту; 26 706,11 доларів США - загальна сума прострочених процентів за користування Кредитом; 401,97 доларів США - загальна сума строкових (не прострочених) процентів за користування кредитом) (пункт 1 Додаткової угоди від 21.08.2013 року).

За умовами вказаної Додаткової угоди від 21.08.2013 року сторони дійшли згоди про те, що з дати укладення цієї Угоди припиняються всі зобов'язання Позичальника перед Кредитором у сумі 53 125,23 доларів США, що еквівалентно 424629,96 гривень, за Основним договором (на підставі статті 605 Цивільного кодексу України - «прощення боргу»), за умови погашення 21 серпня 2013 року Позичальником суми заборгованості за своїми зобов'язаннями за Основним договором у розмірі 58 010,82 доларів США згідно визначеної черговості погашення грошових зобов'язань Позичальником за Основним договором, яка передбачала: 1) погашення суми прострочених процентів за користування кредитом; 2) погашення простроченої основної суми кредиту; 3) погашення суми прострочених комісій, винагород за користування обслуговування Кредитом (за наявності); 4) погашення суми строкових (не прострочених процентів) за користування кредитом; 5) погашення строкової основної суми кредиту; 6) погашення суми строкових (непрострочених) комісій, винагород за користування Кредитом (за наявності) (пункт 2 Додаткової угоди від 21.08.2013 року).

Пунктом 10 вказаної Додаткової угоди від 21.08.2013 року визначено, що сума анульованого (прощеного) Кредитором боргу згідно умов Кредитного договору №02/684к від 10.07.2007 року включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, з якого Позичальник в порядку, розмірах та строки, передбачених чинним законодавством України, самостійно сплачує податок з доходів фізичних осіб та відображає їх у річній податковій декларації (а.с.13).

Крім того, за умовами акту про припинення зобов'язань за Договором СІ.35923 від 05.05.2008 року, складеного та підписаного Публічним акціонерним товариством "Універсал банк" (кредитор) та ОСОБА_1 (позичальник) 31.10.2013 року, з моменту підписання сторонами цього Акта заборгованість Позичальника перед Кредитором в сумі 6 400,45 доларів США, що еквівалентно 51 158,80 гривень, вважається погашеною повністю шляхом прощення Кредитором такої заборгованості Позичальнику (на підставі статті 605 Цивільного кодексу України - «прощення боргу»), а Позичальник вважається таким, що виконав свої зобов'язання за Договором СІ.35923 від 05.05.2008 року в повному обсязі (а.с.55).

Публічне акціонерне товариство "Універсал Банк" листом за № 1931 від 24.06.2014 року повідомило Державну податкову інспекцію у місті Івано-Франківську про те, що установою банку у 2013 році виплачено ОСОБА_1 дохід у вигляді додаткового блага у сумі 475 788,76 гривень внаслідок анулювання (прощення) боргу за кредитним договором на підставі Додаткової угоди від 21.08.2013 року про припинення зобов'язань за Кредитним договором № 02/684к від 10.07.2007 року та акту про припинення зобов'язань від 31.10.2013 року за Договором СІ.35923 від 05.05.2008 року. Податок на доходи фізичних осіб з ОСОБА_1 із суми виплаченого доходу не утримано (а.с.51).

Частиною 1 статті 67 Конституції України закріплено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно пунктів 6.1 статті 6 Податкового кодексу України податком є обов'язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.

Відповідно статті 8 Податкового кодексу України в Україні встановлюються загальнодержавні та місцеві податки та збори (пункт 8.1).

Згідно підпункту 9.1.2 пункту 9.1 статті 9 Податкового кодексу України до загальнодержавних податків належить податок на доходи фізичних осіб.

Статтею 16 Податкового кодексу України визначені обов'язки платника податків, згідно положень якої платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів (підпункт 16.1.3.), сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи (підпункт 16.1.4).

Положеннями статті 36 Податкового кодексу України визначено суть податкового обов'язку, згідно положень якої податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи (пункт 36.1).

Правові засади справляння податку на доходи фізичних осіб встановлюються розділом IV Податкового кодексу України.

Підпунктом 162.1.1 пункту 162.1 статті 162 розділу IV Податкового кодексу України встановлено, що платниками податку є фізична особа-резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи.

Згідно підпункту 163.1.1 пункту 163.1 статті 163 цього Кодексу об'єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.

Відповідно до абзацу "д" підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу включається, зокрема, дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу) у вигляді суми боргу платника податку, анульованого (прощеного) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності. Якщо кредитор повідомляє платника податку-боржника рекомендованим листом з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або шляхом надання повідомлення боржнику під підпис особисто про анулювання (прощеного) боргу та включає суму анульованого (прощеного) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було анульовано (прощеного), такий боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації.

Згідно підпункту 14.1.47 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України додаткові блага - це кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов'язаний з виконанням обов'язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами розділу IV цього Кодексу).

Суд зазначає, що на виконання ухвали Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 19.05.2015 року Публічне акціонерне товариство "Універсал Банк" листом за № 151510 від 09.06.2015 року повідомило про те, що згідно Додаткової угоди від 21.08.2013 року про припинення зобов'язань за Кредитним договором №02/684к від 10.07.2007 року установою банку прощено ОСОБА_1 суму у розмірі 53 125,23 доларів США, що в національній валюті еквівалентно сумі 424 629,96 гривень. Вказана сума в повному обсязі складала строкову основну суму кредиту (а.с.78).

Наведене також узгоджується із черговістю погашення позивачем (позичальником) зобов'язань за кредитом, визначеною пунктом 2 Додаткової угоди від 21.08.2013 року про припинення зобов'язань за Кредитним договором №02/684к від 10.07.2007 року.

Так, у судовому засіданні встановлено, що сума сплаченої позивачем за умовами Додаткової угоди від 21.08.2013 року заборгованості у розмірі 58 010,82 доларів США включає: 26 706,11 доларів США - прострочені проценти за користування кредитом; 1 081,66 доларів США - прострочена основна сума кредиту; 401,97 доларів США - строкові (не прострочені) проценти за користування кредитом та 29 821,08 доларів США - загальна строкова основна сума кредиту. Решту строкової основної суми кредиту у розмірі 53 125,23 доларів США анульовано Публічним акціонерним товариством "Універсал Банк" за умовами Додаткової угоди від 21.08.2013 року.

За таких обставин, твердження позивача про те, що анульований Публічним акціонерним товариством "Універсал Банк" борг у сумі 475 788,76 гривень становлять проценти за користування кредитом не відповідають дійсності.

Таким чином, системний аналіз вищевказаних норм Податкового кодексу України з урахуванням встановлених у судовому засіданні обставин, дозволяє зробити висновок про те, що анульований Публічним акціонерним товариством "Універсал Банк" борг позивача за кредитними договорами у сумі 475 788,76 гривень є доходом останнього, який підлягав включенню платником податку до його річного оподатковуваного доходу, як отримане додаткове благо відповідно до абзацу "д" підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України. Підставами для такого включення є Додаткова угода від 21.08.2013 року про припинення зобов'язань за Кредитним договором № 02/684к від 10.07.2007 року та акт про припинення зобов'язань від 31.10.2013 року за Договором СІ.35923 від 05.05.2008 року.

Відповідно до пункту 179.1 статті 179 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний подавати річну декларацію про майновий стан і доходи (податкову декларацію) відповідно до цього Кодексу.

Підпунктом 49.18.4 пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України встановлено, що податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - до 1 травня року, що настає за звітним, крім випадків, передбачених розділом IV цього Кодексу.

Згідно пункту 179.7 статті 179 Податкового кодексу України фізична особа зобов'язана самостійно до 1 серпня року, що настає за звітним, сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену в поданій нею податковій декларації.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що ОСОБА_1, як платник податку, зобов'язаний був подати податковому органу податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2013 рік, в якій відобразити дохід у вигляді додаткового блага в розмірі 475 788,76 гривень, отриманий від Публічного акціонерного товариства "Універсал Банк" внаслідок анулювання (прощення) останнім заборгованості в сумі 424 629,96 гривень за Кредитним договором №02/684к від 10.07.2007 року та в сумі 51 158,80 гривень за Договором СІ.35923 від 05.05.2008 року, та відповідно сплатити податок на доходи фізичних осіб.

У судовому засіданні встановлено, що на момент проведення податковим органом перевірки ОСОБА_1 ним не подано декларацію про майновий стан і доходи за 2013 рік, податок на доходи фізичних осіб з доходів, отриманих у 2013 році, не сплачено. Дана обставина також не заперечувалася позивачем.

Відповідно до підпункту 54.3.5 пункту 54.3 статті 53 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок щодо утримання податків у джерела виплати, в тому числі податкового агента, свідчать про порушення правил нарахування, утримання та сплати до відповідних бюджетів податків і зборів, передбачених цим Кодексом, у тому числі податку на доходи фізичних осіб таким податковим агентом.

Згідно пункту 167.1 статті 167 Податкового кодексу України у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, ставка податку становить 15 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пунктах 167.2-167.5 цієї статті), у тому числі, але не виключно у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв'язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами; виграшу в державну та недержавну грошову лотерею, виграш гравця (учасника), отриманий від організатора азартної гри.

Якщо база оподаткування, яка визначена з урахуванням норм пункту 164.6 статті 164 цього розділу щодо доходів, зазначених в абзаці першому цього пункту, в календарному місяці перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року, до суми такого перевищення застосовується ставка 17 відсотків.

Таким чином, оскільки судом встановлено факт отримання ОСОБА_1 у 2013 році доходу у вигляді додаткового блага в розмірі 475 788,76 гривень, останній підлягав оподаткуванню за ставками, визначеними пунктом 167.1 статті 167 Податкового кодексу України, а отже позивач зобов'язаний був сплатити 78 131,29 гривень податку на доходи фізичних осіб.

Пунктом 123.1 статті 123 Податкового кодексу України встановлено, що у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Відповідно до пункту 120.1 статті 120 цього Кодексу неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати та сплачувати податки, збори податкових декларацій (розрахунків), - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

За таких обставин, відповідачем згідно оскаржуваного податкового повідомлення-рішення за №0031601701 від 12.08.2014 року правомірно донараховано позивачу 78 131,19 гривень податку на доходи фізичних осіб та накладено на даного платника податку штраф у розмірі 19 702,82 гривень (78 131,29 грн. х 25% + 170.00 гривень).

Згідно пункту 58.2 статті 58 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) за кожним окремим податком, збором та/або разом із штрафними санкціями, передбаченими цим Кодексом, а також за кожною штрафною (фінансовою) санкцією за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган, та/або пенею за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку про те, що податкове повідомлення-рішення за №0031601701 від 12.08.2014 року відповідачем винесено на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачений Конституцією України та Податковим кодексом України, а тому підстави для його скасування відсутні, а позовні вимоги є такими, що до задоволення не підлягають.

На підставі статті 124 Конституції України, керуючись статтями 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у місті Івано-Франківську Головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення за №0031601701 від 12.08.2014 року, - відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили в порядку та строки встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя: Остап'юк С.В.

Постанова складена в повному обсязі 23.06.2015 року.