Ухвала суду № 45440499, 16.06.2015, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/4898/15

Головуючий у першій інстанції Луняченко В.О.

Доповідач Ступаков О. А.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.06.2015 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого Ступакова О.А. суддів: Бабія А.П., Варикаші О.Д.

при секретарі - Стадніченко А.І.

розглянувши цивільну справу за заявою ОСОБА_2 про забезпечення позову за апеляційною скаргою представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4 на ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 14.04.2015 року, -

встановила:

ОСОБА_5 звернулася з позовом в яком у після зменшення позовних вимог, просила усунути перешкоду у користуванні житловим приміщенням - квартирою АДРЕСА_1, зі сторони ОСОБА_2, ОСОБА_7 та ОСОБА_8, шляхом позбавлення їх права користування квартирою та зняття з реєстраційного обліку.

ОСОБА_8 та ОСОБА_2 подали зустрічну позовну заяву, в який вони від свого імені, та ОСОБА_2 ще та від імені малолітньої ОСОБА_7, просилиусунути перешкоди у користуванні вищезазначеної квартирою, вселити їх у квартиру та зобов'язати відповідачку ОСОБА_5 не перешкоджати у користуванні квартирою.

Представник позивачів по зустрічному позову надала клопотання ОСОБА_2, про забезпечення позовних вимог шляхом накладення арешту на квартиру. У судовому засіданні представник позивача по зустрічному позову ОСОБА_9 пояснила, що заочним рішенням по даної справі від 30.04.2014 року первинний позов був задоволений, і на підставі вказаного рішення ОСОБА_2, а також її діти ОСОБА_7 та ОСОБА_8. були знаті з реєстраційного обліку. Незважаючи на те, що заочне рішення було скасовано, реєстрація її довірителів не поновлена, що дає можливість позивачки ОСОБА_5 здійснити відчуження квартири, право користування в якої мають позивачі по зустрічному позову.

Представник позивачки по первинному позову - ОСОБА_4, заперечувала проти задоволення заяви, наполягаючи на тому, що позивач ОСОБА_5 є єдиним власником квартири, права якої можуть бути обмежені таким забезпеченням позову. Крім того, представник позивача по первинному позову пояснила, що зустрічні позовні вимоги не стосуються матеріальних вимог або права власності, тому задоволення такого клопотання буде не спів мірно із заявленими вимогами.

Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 14.04.2015 року заява про вжиття заходів забезпечення позову задоволена частково. Заборонено власнику квартири АДРЕСА_1 ОСОБА_5 продавати квартиру на час розгляду справи.

Не погодившись з зазначеною ухвалою суду представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4 подала апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі ставиться питання про скасування ухвали суду в зв'язку з тим, що вона постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, і ставиться питання про постановлення нової ухвали про відмову в задоволенні заяви про вжиття заходів забезпечення позову.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Постановляючи ухвалу про вжиття заходів забезпечення позову, суд першої інстанції посилався на те, що відповідно до ч. З ст. 151 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Згідно вимог ч.1 ст. 152 ЦПК України позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб; 2) забороною вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам здійснювати платежі або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов'язання; 5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; 6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; 7) передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам.

Відповідно до ч. 3 ст. 152 ЦПК України види забезпечення позову мають буди спів мірними із заявленими вимогами.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд першої інстанції зазначив, що бере до уваги інтереси не тільки позивача, а і інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів, оскільки у даному випадку спір стосується права користування (та реєстрації) квартирою, що є у власності ОСОБА_5. В даний час відповідачу ( позивачі по зустрічному позову) зняти з реєстрації у вказаної квартирі. Сам факт реєстрації осіб у квартири все ж-такі обмежує права власності, про що сама позивачка у своєї позовної заяві неодноразово наполягала, таким чином спір між сторонами стосується можливого обмеження права власності. Можливо відчуженні квартири, зробить неможливим виконання рішення, якщо права позивачів по зустрічному позову будуть поновлені. Одночасно з цим, суд першої інстанції також зазначив, що вважає, що заява про забезпечення позову шляхом накладення арешту неспівмірно із заявленими вимогами, та позов може бути забезпечено шляхом заборони власнику квартири АДРЕСА_1 ОСОБА_5 продавати квартиру на час розгляду справи.

З зазначеними висновками суду першої інстанції колегія не погоджується.

Відповідно до частини 1 ст. 41 Конституції України - кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю.

Згідно ст. 391 ЦК України - власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користувач та розпорядження власністю.

Суд першої інстанції в ухвалі правомірно зазначив, що заява про забезпечення позову шляхом накладення арешту неспівмірно із заявленими вимогами, однак помилково зазначив, що позов може бути забезпечено шляхом заборони власнику квартири АДРЕСА_1 ОСОБА_5 продавати квартиру на час розгляду справи, оскільки ОСОБА_2 не просила вжити зазначені заходи забезпечення позову, в зв'язку з чим, суд першої інстанції вийшов за межи заявлених ОСОБА_2 вимог про вжиття заходів забезпечення позову.

На підставі наведеного колегія вважає, що ухвала суду першої інстанції про вжиття заходів забезпечення позову, шляхом Заборонени власнику квартири АДРЕСА_1 ОСОБА_5 продавати квартиру на час розгляду справи з постановленням нової ухвали про відмову в задоволенні заяви ОСОБА_2 про вжиття заходів забезпечення позову, шляхом накладення арешту на квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, що належить на праві власності ОСОБА_5. При цьому колегія також приймає до уваги, що право власності ОСОБА_5 на зазначену квартиру не оспорюється і не предметом розгляду справи, а вжиття заходів забезпечення позову які просить ОСОБА_2 порушує права власності ОСОБА_5 на володіння та розпорядження належним їй майном - квартирою що розташована за адресою: АДРЕСА_1.

Керуючись ст. 307 ч.2 п.2, 312 ч.1 п.2, 313-315 ЦПК України, судова колегія,

ухвалила:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4 задовольнити частково. Ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 14.04.2015 року скасувати.

Відмовити в задоволенні заяви ОСОБА_2 про вжиття заходів забезпечення позову, шляхом накладення арешту на квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, що належить на праві власності ОСОБА_5.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий О.А. Ступаков

Судді А. П. Бабій

О. Д. Варикаша