Рішення № 45440459, 10.06.2015, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/5219/15

Головуючий у першій інстанції Куркан М. М.

Доповідач Черевко П. М.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.06.2015 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області у складі:

Головуючого - Черевка П.М.

Суддів - Сватаненка В.І., Артеменка І.А.

за участю секретаря - Фабіжевської Т.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Одесі справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 20 квітня 2015 року по справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про розподіл спільного майна подружжя та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про стягнення коштів, -

ВСТАНОВИЛА:

У березні 2014 року ОСОБА_4 звернулася до Овідіопольського районного суду Одеської області з позовом до ОСОБА_2 про розподіл спільного майна подружжя посилаючись на те, що 16 жовтня 1986 року зареєструвала шлюб з відповідачем. Під час вказаного шлюбу ними за спільні кошти було придбане наступне майно: житловий будинок з господарчими будівлями та спорудами, який розміщений в АДРЕСА_1 та розміщений на земельній ділянці розміром 0.125 га, кадастровий номер НОМЕР_7 для будівництва та експлуатації житлового будинку, господарських будівель та споруд, яка розміщена за вищевказаною адресою та була придбана відповідачем на підставі договору дарування від 01.02.2005 р.; земельна ділянка площею 0.125 га кадастровий номер НОМЕР_8 для ведення особистого селянського господарства, яка розміщена за вищевказаною адресою та була придбана відповідачем на підставі договору дарування від 01.02.2005 р.; земельна ділянка площею 0,10 га кадастровий номер НОМЕР_9 для будівництва та обслуговування житлового будинку господарських будівель та споруд, яка розташована на АДРЕСА_2., придбана за договором купівлі-продажу від 14.05.2004 р.; автомобіль НОМЕР_1 та автопричеп р/н НОМЕР_2.

Також кошти сім"ї зберігаються на банківських рахунках «Укрсиббанку», "Приватбанку", «Банку Південний», "Райфазен Банку Аваль".

В уточненій позовній заяві позивачка свої вимоги збільшила та просила суд визнати за нею право власності на 1/2 частину коштів у сумі 22600 доларів США, які зберігались на рахунку НОМЕР_10 в ПАТ «Акціонерний Банк Південний».

Ухвалою Овідіопольського районного суду Одеської області від 07 березня 2014 року заяву ОСОБА_4 про забезпечення позову задоволено частково, накладено арешт на житловий будинок з господарчими будівлями та спорудами АДРЕСА_1., який належить на праві приватної власності ОСОБА_2

Накладено арешт на земельну ділянку під НОМЕР_11, загальною площею 0, 1250 га, кадастровий номер: НОМЕР_7, що розташована за адресою: Дальницька сільська рада АДРЕСА_1, яка належить на праві приватної власності ОСОБА_2

Накладено арешт на земельну ділянку під НОМЕР_11, загальною площею 0,1250 га, кадастровий номер: НОМЕР_8, що розташована за адресою: Дальницька сільська рада АДРЕСА_1, яка належить на праві приватної власності ОСОБА_2

Накладено арешт на земельну ділянку під НОМЕР_12, загальною площею 0,1000 га, кадастровий номер: НОМЕР_9, що розташована за адресою: АДРЕСА_2, яка належить на праві приватної власності ОСОБА_2 в іншій частині вимог - відмовлено.

Ухвалою Овідіопольського районного суду Одеської області від 18 квітня 2014 року заяву ОСОБА_4 про забезпечення позову задоволено, накладено арешт на поточні рахунки № НОМЕР_13, № НОМЕР_14, № НОМЕР_15, № НОМЕР_16, відкриті на ім"я ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП : НОМЕР_3, які знаходяться в ПАТ АБ «Південний», код 20953647, що розташоване по вул. Краснова, 6/1, м. Одеса.

Ухвалою Овідіопольського районного суду Одеської області від 23 червня 2014 року заяву ОСОБА_4 про забезпечення позову задоволено, накладено арешт на причіп КРКЗ 100 д/н НОМЕР_4 який належить на праві приватної власності ОСОБА_2

У серпні 2014 року ОСОБА_2 звернувся до Овідіопольського районного суду Одеської області зустрічним позовом до ОСОБА_4 про стягнення коштів посилаючись на те, що дійсно відповідачка його колишня дружина. При подачі позову до суду, позивачка не зарахувала до спільного майна подружжя кошти у сумі 300438 гр., які були сплачені останньою за його згодою в ОК «Нові Черемушки-1» на придбання квартири, в багатоквартирному будинку, розміщеному на АДРЕСА_3.

24 вересня 2014 р. ОСОБА_4 без його згоди продала пай у вказаному кооперативі їх спільній доньці ОСОБА_7, у зв"язку з чим вважав, що відповідачка повинна компенсувати йому 1/2 частину вищевказаного внеску, а саме 150219 гр.

Крім того, в ПАТ «Південний» на його ім"я був відкритий в іноземній валюті (в доларах США) поточний рахунок НОМЕР_13. В період з 01.01.2012 р. по 31.12. 2013 р. відповідачка по довіреності, яку він їй видав, зняла кошти у сумі 26895 доларів США, що еквівалентно 214971 гр.72 коп.

Вказані кошти йому не передавались, у зв"зку з чим вважає, що відповідачка повинна компенсувати йому ? частину вказаних коштів, а саме 107485 гр.86 коп.

З вказаних підстав просив суд стягнути з ОСОБА_4 на його користь 2577 гр. 04 коп. судові витрати по справі.

Ухвалою Овідіопольського районного суду Одеської області від 01 серпня 2014 року зустрічну позовну заяву ОСОБА_2 об'єднано в одне провадження з позовом ОСОБА_4

Рішенням Овідіопольського районного суду Одеської області від 20 квітня 2015 року позовні вимоги ОСОБА_4 задоволено частково, визнано за ОСОБА_4 право власності на 1/2 частину житлового будинку з відповідною частиною господарчих споруд, позначений на плані літ.А.А1,а,а1-житловий будинок загальною площею 263,4 кв. м., житловою площею 41,1 кв. м., підсобною площею 222,3 кв. м., літ. Б. б - літня кухня, літ. В-навіс, літ. Г- майстерня, літ. Д - санблок, літ. Е-сарай, 1-14 - споруди, 1\2 частину земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка) площею 0.125 га, кадастровий номер НОМЕР_7, які розміщені в АДРЕСА_1 1/2 частину земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка), площею 0.1000 га, яка розміщена на АДРЕСА_2, 1/2 частину причепа КРКЗ 100 тип кузова бортовий, шасі № НОМЕР_18, ДНЗ НОМЕР_4, ? частину автомобіля Мерседес Бенц Віто 110D, д/з НОМЕР_17, кузов № НОМЕР_5. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

У задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_2 відмовлено.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у сумі 1323 гр.60 коп.

Арешти, накладені ухвалою суду від 07.03.2014 р. на житловий будинок з господарчими будівлями та спорудами НОМЕР_11, що розташований за адресою: АДРЕСА_1., який належить на праві власності ОСОБА_2, земельні ділянки під НОМЕР_11, загальною площею 0,1250 га, кадастрові номера: НОМЕР_19 та НОМЕР_8, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 належні на праві власності ОСОБА_2, земельну ділянку НОМЕР_12, загальною площею 0,1000 га, кадастровий номер НОМЕР_9, що розташована в АДРЕСА_2 належна на праві власності ОСОБА_2 - скасовано.

Арешт, накладений ухвалою суду від 18.04.2014 р. на поточні рахунки НОМЕР_13,НОМЕР_14, НОМЕР_10, НОМЕР_16, відкриті на ім"я ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, РНО ОКПП:НОМЕР_3, які знаходяться в ПАТ АБ «Південний», код 20953647, що розташоване по вул. Краснова,6/1 м. Одеса - скасовано.

Арешт, накладений ухвалою суду від 23.06.2014 р. на причіп КРКЗ 100, д/н НОМЕР_6, належний на праві власності ОСОБА_2 - скасовано.

Вважаючи рішення суду незаконним представник ОСОБА_2 - ОСОБА_3 звернулася до апеляційного суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 20 квітня 2015 року та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 відмовити у повному обсязі, зустрічні позовні вимоги задовольнити.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі вивчивши матеріали справи та обговоривши підстави апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити частково.

Відповідно до ч.1 п.3 ст.307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право змінити рішення.

Відповідно до п.1,3 ч.1 ст.309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи та невідповідність висновків суду обставинам справи.

Задовольняючи позов ОСОБА_4 частково та відмовляючи у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 суд помилково дійшов зазначеного висновку.

Відповідно до ст. 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба, тощо) самостійного заробітку (доходу).

Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Відповідно до ст. 61ч.1 СК об'єктами права спільної сумісної власності подружжя можуть бути будь-які речі, за винятком тих, які виключені з цивільного обороту.

Відповідно до ст. 63 СК дружина та чоловік мають рівні права володіння, користування і розпорядження майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

Відповідно до ст. 69 ч.1 СК дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу .

Відповідно до ст. 70 ч.1 СК у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Відповідно до п.24 ч.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України №11 від 21.12.2007 р. "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» до складу майна, що підлягає поділу включається загальне майно подружжя, наявне у нього на час розгляду справи, та те, що знаходиться у третіх осіб.

Не належить до спільної сумісної власності майно одного з подружжя набуте особою за час шлюбу на підставі договору дарування.

Відповідно до ст.120 Земельного Кодексу України у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.

Судом встановлено, що з 16.10.1986 р. сторони знаходяться в зареєстрованому шлюбі.

За час спільного шлюбу за спільні кошти сторони на присадибній земельній ділянці площею 0.125 га, належній на праві власності на підставі договору дарування від 01.02.2005 р. ОСОБА_2, побудували житловий будинок з господарчими будівлями та спорудами, який розміщений на АДРЕСА_1 та за спільні кошти за час шлюбу сторони придбали автомобіль Мерседес-Бенц Віто 110 D,2008 року випуску, д/з НОМЕР_17 та причіп КРКЗ 100, д/з НОМЕР_4. Вказані транспортні засоби були зареєстровані в органах ДАІ на відповідача ОСОБА_2

Вищевказане майно наявне у сторін на час розгляду справи, що не заперечується і представниками сторін та відповідно до ст.61 ч.1 ЦК України є об'єктами спільної сумісної власності за винятком вищевказаної земельної ділянки.

Оскільки житловий будинок та транспортні засоби є об'єктами спільної сумісної власності подружжя, то за ОСОБА_4 має бути визнано право власності на ? частину вказаного вище будинку, автомобіля та причепу.

Оскільки до ОСОБА_4 перейшло право власності на ? частину житлового будинку, суд правильно вважає, що до ОСОБА_4 перейшло і право власності на ? частину присадибної земельної ділянки без зміни її цільового призначення.

Що стосується земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, то вона розподілу не підлягає, оскільки до житлового будинку не відноситься і набута ОСОБА_2 на підставі договору дарування, у зв'язку з чим є його особистою власністю.

Суд також обґрунтовано вважає, що не підлягає задоволенню вимога позивача ОСОБА_4 про визнання за нею права власності на ? частину грошових коштів у сумі 22600 доларів США, які зберігались на рахунку НОМЕР_10 в ПАТ АБ «Південний», оскільки на час розгляду справи вказані кошти відсутні, що не заперечується і самою позивачкою.

З вказаних вище підстав не підлягає задоволенню і зустрічний позов ОСОБА_2, оскільки відсутність коштів, які вказаний позивач просив розділити, на момент розгляду справи ним не заперечується.

Посилання апелянта на неповне з'ясування судом обставин щодо дарування позивачкою квартири дочці - ОСОБА_7, ? частина якої належить апелянту, неналежну оцінку судом обставин зняття коштів в іноземній валюті позивачкою з рахунку відповідача за його довіреністю, на ? частину яких претендує апелянт є необґрунтованими, оскільки спростовані дослідженими судом обставинами.

Проте вимоги апелянта щодо незаконного розподілу судом земельної ділянки, кадастровий № НОМЕР_7, по АДРЕСА_1 на думку колегії суддів є обґрунтованими.

Відповідно до договору дарування від 01 лютого 2005 року ОСОБА_2 отримав у дар від ОСОБА_10 зазначену земельну ділянку, що посвідчено нотаріально, реєстр № 17.

Власником зазначеної земельної ділянки відповідно до державного акту на право власності на земельну ділянку серія НОМЕР_20 від 01 червня 2006 року є ОСОБА_2 Тому відповідно до ч. 1 ст. 57 СК України зазначена земельна ділянка набута на підставі договору дарування є особистою приватною власністю ОСОБА_2 та розподілу між сторонами не підлягає.

За викладених обставин колегія суддів вважає, що викладені обставини судом з'ясовано неповно, висновок суду не відповідає викладеним обставинам, тому оскаржуване рішення у цій частині підлягає скасуванню та відмові у задоволенні позову ОСОБА_4 в цій частині.

На підставі викладеного та керуючись ст.303, п.3 ч.1 ст.307, п.1, 3 ч.1, п.1 ст.309, ст.313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 - задовольнити частково.

Рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 20 квітня 2015 року - змінити, в частині визнання права власності на 1\2 частину земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка) площею 0,125 га, кадастровий № НОМЕР_7, розміщеної в АДРЕСА_1 скасувати, та відмовити у цій частині ОСОБА_4 у задоволенні позову.

В решті рішення залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, проте може бути оскаржено до Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий П.М. Черевко

Судді: В.І. Сватаненко

І.А. Артеменко