Ухвала суду № 45438381, 18.06.2015, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 461/5192/15 Головуючий у 1 інстанції: Лялюк Є.Д.

Провадження № 22-ц/783/4526/15 Доповідач в 2-й інстанції: Тропак О. В.

Категорія: 5

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 червня 2015 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Львівської області в складі:

головуючого Тропак О.В.,

суддів: Приколоти Т.І., Федоришина А.В.,

за участю секретаря Іванової О.О.,

з участю: ОСОБА_2, ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою представника відповідача ОСОБА_4 - ОСОБА_5 на ухвалу Галицького районного суду м. Львова від 12 травня 2015 року про часткове задоволення заяви ОСОБА_7 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_4 про визнання права власності за набувальною давністю, -

в с т а н о в и л а :

Ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 12 травня 2015 року заяву ОСОБА_7 про забезпечення позову задоволено частково. Вирішено: заборонити ОСОБА_8 здійснювати будь-які дії щодо відчуження квартири, за адресою: АДРЕСА_1 В решті вимог заяви відмовлено за безпідставністю.

Ухвалу суду оскаржено в апеляційному порядку представником відповідача ОСОБА_4 - ОСОБА_5, який не погоджується із оскарженою ухвалою, вважає її такою, що постановлена без повного та всебічного дослідження обставин справи, та такою, що не відповідає вимогам чинного законодавства, просить ухвалу скасувати та постановити нову, якою у задоволенні заяви ОСОБА_7 про забезпечення позову відмовити. В апеляційній скарзі зазначає, що заявником не було виконано вимог ст. 151 ЦПК України, та не було зазначено в заяві про забезпечення позову жодних конкретних причин у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов. Крім того, в матеріалах справи відсутні будь-які докази того, що відповідач має намір відчужити спірну квартиру, судом не встановлено того, що будь-які дії відповідача є протиправними та такими, що порушують права та інтереси позивачки. Водночас, суд при постановлені оскарженої ухвали не врахував роз'яснень, наданих у Постанові Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року « Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді справ про забезпечення позову».

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі, перевіривши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів не знаходить підстав для задоволення апеляційної скарги з наступних мотивів.

У заяві про забезпечення позову ( а.с. 2 - 3) заявником було зазначено причини, у зв"язку з якими потрібно забезпечити позов, а саме те, що між нею та відповідачем, ОСОБА_8 існує спір з приводу визнання права власності на спірну квартиру, відчуження якої під час судового розгляду явно ускладнить або навіть зробить неможливим виконання рішення суду у разі задоволення її позову.

Відповідно до роз"яснень наданих у п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 року " Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову", розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися зокрема в тому , що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з"ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача , а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Із змісту позовних вимог предметом спору є визнання за ОСОБА_7 права власності на квартиру, яка знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Тиктора, 10/4а - за набувальною давністю.

Мотивуючи підстави для частково задоволення заяви про забезпечення позову, а саме заборони відповідачу ОСОБА_8 здійснювати будь-які дії щодо відчуження квартири за адресою: м. Львів, вул. Тиктора 10/4а, суд першої інстанції послався на наявність у відповідача реальної можливості розпорядитися вищевказаною спірною квартирою, і саме з врахуванням вищезазначених обставин, дійшов висновку, що невжиття заходів забезпечення позову, утруднить чи зробить неможливим виконання рішення суду. З огляду на це колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги про не зазначення в оскарженій ухвалі жодних обставин, що підтверджувалися б належними та допустимими засобами доказування, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, не відповідають дійсності.

Таким чином, у суду першої інстанції були підстави, достатні для висновку про те, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду, внаслідок чого законні права позивача не будуть захищені.

У відповідності до п.1 ч. 1 ст. 312 ЦПК України, розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції , апеляційний суд : відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.

З огляду на вищенаведені положення процесуального законодавства та обставини справи в їх об"єктивній сукпності, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржена ухвала постановлена з додержанням вимог закону, доводи апеляційної скарги законності і обґрунтованості оскарженої ухвали не спростовують, тому апеляційну скаргу належить відхилити , оскаржену ухвалу - залишити без змін.

Керуючись п.1 ч. 2 ст. 307, п. 1 ч. 1 ст. 312, ст. 313, п. 4 ч. 1 ст. 314, ст. ст. 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,-

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу представника відповідача ОСОБА_4 - ОСОБА_5 - відхилити.

Ухвалу Галицького районного суду м. Львова від 12 травня 2015 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню у касаційному порядку не підлягає.

Головуючий Тропак О.В.

Судді Приколота Т.І.

Федоришин А.В.