Постанова № 45435441, 22.06.2015, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 33/778/271/2015 Суддя в 1-й інстанції Шалагінова А.В.

Єдиний унікальний № 335/3343/15-п Суддя в 2-й інстанції Рассуждай В.Я.

Категорія ч. 1 ст. 163-1 КУпАП

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 червня 2015 року місто Запоріжжя

Суддя апеляційного суду Запорізької області Рассуждай В.Я., за участю адвоката Гусельникова М.О., розглянувши в залі апеляційного суду Запорізької області у відкритому судовому засіданні в м. Запоріжжі справу за апеляційною скаргою адвоката Гусельникова М.О. на постанову судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 12 травня 2015 року, якою

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1, працюючу директором приватного підприємства «Вітафарма», яка мешкає за адресою: АДРЕСА_1

визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП та на неї за цим законом накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави в розмірі 119 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Згідно з постановою судді, ОСОБА_2, яка є посадовою особою - директором приватного підприємства «Вітафарма», вчинила адміністративне правопорушення, що виразилось в порушенні встановленого законом порядку ведення податкового обліку, за наступних обставин.

З 29 січня 2015 року по 23 лютого 2015 року Державною податковою інспекцією в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя проводилася документальна планова перевірка приватного підприємства «Вітафарма» (ЄДРПОУ 37526877) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 1 жовтня 2012 року по 31 грудня 2013 року, валютного та іншого законодавства за період з 1 жовтня 2012 року по 31 грудня 2013 року.

Згідно з актом перевірки від 16 березня 2015 року № 24/08-29-22-0108/37526877, податковими органами було виявлено порушення п.п. 14.1.27, 14.1.56, 14.1.206 п. 14.1 ст. 14, п. 137.8 ст. 137, п.п. 138.1, 138.2, 138.4, 138.6, 138.8 ст. 138, п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового Кодексу України (зі змінами та доповненнями), що призвело до заниження податку на прибуток за превіряємий період у розмірі 58172 грн., п.п. 14.1.181 п. 14.1, п.п. 192.1, 192.3 ст. 192, п.п.198.1, 198.2, 198.6 ст. 198, п.п. 201.1, 201.4, 201.10 ст. 201 Податкового Кодексу України (зі змінами та доповненнями), що призвело до заниження податку на додану вартість у розмірі 15503 грн., що свідчить про порушення директором підприємства встановленого законом порядку ведення податкового обліку.

Не погоджуючись з постановою судді, адвокат Гусельников М.О. в інтересах ОСОБА_2 звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить поновити строк подання апеляційної скарги, постанову судді скасувати, а провадження у справі закрити за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, а також через сплив строку, протягом якого можливо накладення адміністративного стягнення.

Апеляційну скаргу мотивує тим, що ДПІ в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя ГУ ДФС у Запорізькій області як на підставу притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 вказує на складений протокол № 236482 про адміністративне правопорушення від 7 квітня 2015 року. З матеріалів справи вбачається, що порушення, виявлені під час проведеної

документальної планової виїзної перевірки ПП «Вітафарма», а дані зафіксовані в Акті № 24/08-29-22-0108/37526877 від 16.03.2015 р.

Як вважає адвокат, виходячи з аналізу судової практики адміністративного судочинства, Акт про результати документальної планової виїзної перевірки ПП «Вітафарма» №24/08-29-22-0108/37526877 від 16.03.2015 р. не є рішенням органу державної влади. Тобто висновки, зроблені у Акті є лише міркуванням посадових осіб ДПІ в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя ГУ ДФС у Запорізькій області щодо обставин ведення ПП «Вітафарма» господарської діяльності.

Також зазначає, що у суді не досліджувалось, чи дійсно ОСОБА_2 являється директором чи генеральним директором ПП «Вітафарма», чи підписувала вона Акт, чи відомі їй виявлені в ході перевірки правопорушення.

В протоколі про адміністративне правопорушення взагалі немає чіткого формулювання, у чому ж саме полягає адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачає ст.163-1 КУпАП. Перерахування пунктів різних статей Податкового кодексу України нічого не доводить. Частина посилань регламентує поняття, права, порядки, процедури тощо. Що саме накоїла ОСОБА_2 незрозуміло. В чому полягають її порушення, та як саме, судом не досліджувалось.

Вказує на те, що як вбачається з Акту, перевірка підприємства проводилася за період з 01.01.2012 по 31.12.2013 рік. Податковий орган зробив висновок про порушення ОСОБА_2 податкового законодавства після аналізу документів податкового та бухгалтерського обліку.

Саме порушення порядку ведення податкового обліку полягає у відображенні реальних та достовірних даних у деклараціях. В цьому разі, ведення податкового обліку порушується саме в момент подачі декларацій, чи іншої звітності контролюючому органу.

Як вбачається з Акту, підприємство не допускало порушення строків подання податкової звітності. Тобто, останнє правопорушення ПП «Вітафарма», виявлене податковим органом, відбулось у 2013 році. Враховуючи граничні строки подання податкової звітності теоретично правопорушення щодо ведення податкового обліку (відображення вірних даних) могло відбутися до 19 лютого 2014 року.

Представник вважає, що правопорушення щодо ведення податкового обліку може полягати лише в фактичному поданні контролюючому органу документу, подача якого передбачена Податковим кодексом України.

Згідно ст. 163-1 КУпАП, відповідальність настає у разі відсутності податкового обліку, порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку, у тому числі неподання або несвоєчасне подання аудиторських висновків, подання яких передбачено законами України.

Якщо справи про адміністративні правопорушення підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення (ч.2 ст. 38 КУпАП).

З огляду на це, представник особи, яка притягнута до адміністративної відповідальності, вважає, що у витягу з Акту не вказано на те, що ПП «Вітафарма» взагалі не вела податковий облік, тобто під категорію «відсутність податкового обліку» дії ОСОБА_2 не підпадають.

Тобто, на думку податкового органу, ОСОБА_3 допустила порушення саме у частині порядку ведення податкового обліку.

У даній ситуації, порушення порядку ведення податкового обліку полягає у подачі декларацій (іншої податкової звітності) контролюючому органу із невірними

даними (інформацією).

Тобто, правопорушення у даному випадку - разове, яке вчиняється в момент подачі звітності податковому органу. Дії ОСОБА_2 не відносяться до триваючих, оскільки вчинені, у 2013 - 2014 роках.

Враховуючи граничні терміни подання податкової звітності у 2013 році, останній строк, в який можливо було подано декларації - 19 лютого 2014 року.

Тобто, з урахуванням трьохмісячного строку давності, останній день в який можливо було притягнути ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності сплив 19 травня 2014 року.

Твердження суду, щодо триваючого правопорушення, на думку представника, є невірними.

Вважає, що суд зайняв позицію, що податковий орган виявив триваюче правопорушення 16 березня 2015 року у момент складення (підписання) Акту. Проте, це теж не відповідає фактичним обставинам, оскільки перевірка проводилася з 29.01.2015 по 10.03.2015 р.

Тобто, податковий орган, виявив порушення податкового законодавства у якийсь момент 29.01.2015 по 10.03.2015 р.

З огляду на зазначене, вважає, що висновки, зроблені податковим органом безпідставні, незаконні та такі, що не відповідають дійсності. Судом не досліджувалися обставини вчинення правопорушення, і також зроблені помилкові висновки. Вважає, що провадження по цій справі підлягає закриттю в зв'язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, а також із закінченням строку, протягом якого можливе накладення адміністративного стягнення.

Клопотання щодо поновлення строку на звернення із цією апеляцією мотивує тим, що по даній справі постанова винесена 12.05.2015 року, проте ОСОБА_2 участі у справі не приймала, судових повісток про виклик на розгляд справи не отримувала. Про винесення постанови дізналася 22.05.2015 року, отримавши її копію поштою. Для того щоб дізнатися, з приводу чого саме, та за яких обставин була винесена постанова про притягнення до адміністративної відповідальності було подано заяву про ознайомлення із матеріалами справи. З матеріалами справи вона та представник ознайомилися 29.05.2015 року, про що свідчить наявна у матеріалах справи відмітка. За цих обставин вважає, що у разі розгляду судом апеляційної інстанції питання про пропуск строку на подання апеляційної скарги на постанову суду, просить вважати цей пропуск з поважних причин, та врахувати зазначені вище обставини.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, заслухавши Гусельникова М.О. який підтримав доводи апеляційної скарги, суд вважає клопотання про поновлення строку подання апеляційної скарги обґрунтованим, а апеляційну скаргу частково обґрунтованою, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів провадження, дана справа розглянута за відсутності ОСОБА_2

Відповідно до ч. 1 ст. 285 КУпАП копія постанови по справі про адміністративне правопорушення протягом трьох днів вручається або висилається особі, щодо якої її винесено.

Відповідно до ч. 2 ст. 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим його представником або прокурором протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

Відповідно до матеріалів справи, копію постанови про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 судом надіслано 15 травня 2015 року (а.с. 14), проте відомості на підтвердження про її отримання особою в матеріалах провадження відсутні.

Згідно наявної в матеріалах судового провадження заяви про ознайомлення з матеріалам справи, представник ОСОБА_2 із заявою про ознайомлення з матеріалами справи до місцевого суду звернувся 28 травня 2015 року, ознайомлений був 29 травня 2015 року (а.с. 15), тобто вже після спливу строку на апеляційне оскарження.

Апеляційну скаргу на постанову суду подано засобами поштового зв'язку 5 червня 2015 року (а.с. 25), тобто в межах десятиденного терміну, наданого законом для оскарження постанови в справі про адміністративне правопорушення.

З урахуванням цього слід визнати, що ОСОБА_2 була позбавлена можливості реалізувати передбачене законом право своєчасно оскаржити постанову по справі про адміністративне правопорушення. Таким чином, строк на апеляційне оскарження ОСОБА_2 пропущено з поважних причин, у зв'язку з чим він підлягає відновленню, а апеляційна скарга - розгляду.

Щодо суті апеляційних доводів.

Відповідно до вимог ст. 256 КУАП, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата та місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності; місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.

Однак, протокол серія КР № 236482 про вчинення адміністративного правопорушення, складений 7 квітня 2015 року головним державним ревізором - інспектором відділу перевірок платників податків управління податкового аудиту ДПІ в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя Головановою К.В. за адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст.163-1 КУпАП відносно ОСОБА_2, вказаним вимогам закону не відповідає.

Так, у протоколі не сформульована суть адміністративного правопорушення, не вказано яким чином директор ПП «Вітафарма», порушила встановлений Податковим Кодексом України порядок ведення податкового обліку, не конкретизоване саме порушення, а лише перелічені норми Закону та вказано, що в результаті порушення податкового законодавства підприємством було занижено податок на прибуток за перевіряємий період - в 4 кварталі 2012 року, в 2013 році та занижено податок на додану вартість в 10.2012 р., 11.2012 р., 12.2012 р., 02.2013 р., 03.2013 р., 04.2013 р., 05.2013 р., 06.2013 р., 07.2013 р., 08.2013 р., 09.2013 р., 10.2013 р., 11.2013 р., 12.2013 р., що є порушенням директором встановленого законом ведення податкового обліку.

Вказані недоліки не дають можливості зробити суду висновок щодо наявності чи відсутності в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП.

Крім того, у порушення ч. 1 ст. 256 КУпАП в протоколі про адміністративне правопорушення відсутні пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, при тому, що підписати протокол ОСОБА_2 не відмовлялась.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 256 КУпАП протокол про адміністративні правопорушення повинен містити інші відомості, необхідні для вирішення справи.

Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_2, як посадовій особі ПП «Вітафарма», інкриміновані протиправні дії, які тривали з 4 кварталу 2012 року по грудень 2012 року, разом з тим, відомості, що саме у цей період часу ОСОБА_2 була посадовою особою вказаного підприємства, в протоколі відсутні. До протоколу додана лише довідка по розмір заробітної плати ОСОБА_2, згідно якої вона працює в ПП «Вітафарма» з 01.01.2014 року.

Відповідно до ч. 3 ст. 163-1 КУпАП дії, передбачені частинами першою і другою цієї статті, не вважаються порушенням платником податків встановленого порядку ведення податкового обліку, якщо платник податків досяг податкового компромісу відповідно до підрозділу 9-2 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України.

Відомості про недосягнення вказаного компромісу в протоколі про адміністративне правопорушення також відсутні.

В протоколі є зазначення, що порушнику роз'ясненні його права та обов'язки, передбачені ст. 268 КУпАП, але підпис ОСОБА_2 у відповідній графі відсутній.

Суддя районного суду в ході підготовки справи до розгляду не звернув уваги на вказані недоліки, в ході розгляду справи по суті не з'ясував питання, передбачені ст.ст. 278, 280 КУпАП, не дослідив зміст протоколу про адміністративне правопорушення та його відповідність фактичним обставинам справи.

Враховуючи викладене, постанова суду першої інстанції не може вважатися законною та обґрунтованою, а тому підлягає скасуванню з направленням вищезазначеного протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 разом з матеріалами адміністративної справи, через Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя, до Державної податкової інспекції в Орджонікіздевському районі м. Запоріжжя на доопрацювання, в ході якого необхідно усунути недоліки, допущені при складанні протоколу про адміністративне правопорушення.

На підставі зазначеного, керуючись ст.294 КУпАП, суддя -

ПОСТАНОВИВ:

Поновити адвокату Гусельникову Мирославу Олександровичу, який діє в інтересах ОСОБА_2 строк на оскарження постанови судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 12 травня 2015 року.

Апеляційну скаргу адвоката Гусельникова Мирослава Олександровича в інтересах ОСОБА_2 задовольнити частково.

Постанову судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 12 травня 2015 року, якою ОСОБА_2 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП та накладено на неї штраф в розмірі 119 грн. - скасувати.

Протокол про адміністративне правопорушення серії КР № 236482 від 7 квітня 2015 року відносно ОСОБА_2 разом з матеріалами справи про адміністративне правопорушення направити на доопрацювання до Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя, через Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя апеляційного суду

Запорізької області Рассуждай В.Я.