Ухвала суду № 45433835, 16.06.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 червня 2015 року м. Київ К/800/18198/15

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Цуркана М.І. (головуючий); Єрьоміна А.В.; Кравцова О.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Весо» до Державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України, треті особи: Публічне акціонерне товариство «Імексбанк», ОСОБА_4, про визнання рішення недійсним та зобов'язання вчинити дії, що переглядається за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Весо» на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 25 березня 2015 року,

у с т а н о в и л а :

У листопаді 2014 року ТОВ «Весо» (далі - Товариство) звернулося до суду з позовом до ДП «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України (далі - Держінформ'юст), треті особи: ПАТ «Імексбанк», ОСОБА_4, про визнання рішення недійсним та зобов'язання вчинити дії.

Зазначали, що Одеською філією Держінформ'юст 8 вересня 2013 року зареєстровано приватне обтяження № 14081188 заставного рухомого майна на підставі договору про надання кредиту від 7 травня 2013 року № 999 - 00041432/1 (далі - Договір кредиту), об'єктом обтяження є рухоме майно фізичної особи ОСОБА_5 згідно з пунктом 7.12 Договору кредиту.

Посилаючись на те, що відповідний запис було здійснено з порушенням чинного законодавства, оскільки заява не містила індивідуальних чи родових ознак рухомого майна, просили, з урахуванням уточнених позовних вимог: визнати недійсним та видалити приватне обтяження № 14081188 запис № 1, яке зареєстровано Одеською філією Держінформ'юст; визнати недійсним та скасувати запис № 1 про приватне обтяження № 14081188 заставного рухомого майна, яке зареєстроване 8 вересня 2013 року за № 13839357; зобов'язати Держінформ'юст внести запис до державного реєстру обтяжень рухомого майна про припинення запису № 1.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 15 січня 2015 року позов задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано реєстраційний запис у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна від 8 серпня 2013 року № 13839357, який зареєстрований Одеською філією Держінформ'юст, а об'єктом обтяження є рухоме майно ОСОБА_5 згідно з пунктом 7.12 Договору кредиту.

Зобов'язано Держінформ'юст в особі Одеської філії вилучити реєстраційний запис у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна від 8 серпня 2013 року № 13839357 про обмеження відчуження рухомого майна ОСОБА_5, здійснений за заявою ПАТ «Імексбанк». В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 25 березня 2015 року постанову суду першої інстанції скасовано, а в задоволенні позову відмовлено.

У касаційній скарзі Товариство, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить рішення апеляційного суду скасувати та залишити в силі постанову суду першої інстанції.

Заслухавши доповідача, здійснивши перевірку доводів касаційної скарги, матеріалів справи, колегія суддів вважає, що скарга задоволенню не підлягає.

Судами встановлено, що під час ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження № 42326330 та зняття копій представником ТОВ «Весо» з'ясовано, що в матеріалах виконавчого провадження знаходиться витяг з державного реєстру обтяжень рухомого майна № 43044170, в якому зроблено запис № 1 про приватне обтяження № 14081188 заставного рухомого майна, яке зареєстроване 8 вересня 2013 року за № 13839357 Одеською філією Держінформ'юст на підставі Договору кредиту, а об'єктом обтяження є рухоме майно фізичної особи ОСОБА_5 згідно з пунктом 7.12 Договору.

Приймаючи рішення про часткове задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач, діючи в межах та на підставі повноважень, повинен був відмовити у внесенні спірного запису про обтяження рухомого майна ОСОБА_5, не визначеного а ні індивідуальними, а ні родовими ознаками.

Скасувавши постанову суду першої інстанції та ухваливши нове рішення про відмову в задоволенні позову, апеляційний суд дійшов висновку про правомірність внесення до Державного реєстру обтяжень рухомого майна № 43044170, запису № 1, приватне обтяження № 14081188 заставного рухомого майна.

Колегія суддів погоджується з таким висновком апеляційного суду.

Судами встановлено, що відповідно до підпункту 1.6 пункту 1 Статуту Держінформ'юсту, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 2 серпня 2005 року № 80/5 Держінформ'юст є підприємством державної форми власності, що засноване Міністерством юстиції України на підставі наказу від 9 грудня 1997 року № 76/5 «Про утворення державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України» та діє відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14 липня 1999 року № 1272 «Про державне підприємство «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України».

З огляду на мету і предмет діяльності підприємство наділено, серед іншого, владними повноваженнями, зокрема, в частині ведення Державного реєстру обтяжень рухомого майна, і саме в цій частині спір за його участі підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства, оскільки за суттю такі дії відповідача є управлінськими відповідно до вимог статті 2 КАС України.

Правовий режим регулювання обтяжень рухомого майна, зокрема, реєстрація обтяжень рухомого майна та припинення обтяження рухомого майна в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна здійснюється відповідно до Закону України від 18 листопада 2003 року № 1255-ІV «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» (далі - Закон України № 1255-ІV), Порядку ведення Державного реєстру обтяжень рухомого майна, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 5 липня 2004 року № 830 (далі - Порядок), Інструкції про порядок ведення державного реєстру та заповнення заяв, затвердженою наказом Міністерства юстиції України від 29 липня 2004 року № 73/5, зареєстрованого в Мін'юсті 29 липня 2004 року за № 942/9541 (далі-Інструкція).

Відповідно до статей 11, 42 Закону № 1255-ІV обтяження рухомого майна реєструються в Державному реєстрі в порядку, встановленому цим Законом. До Державного реєстру вносяться відомості про виникнення, зміну, припинення обтяжень, а також про звернення стягнення на предмет обтяження.

Згідно із положеннями пункту 2, 4 Порядку Державний реєстр обтяжень рухомого майна це єдина комп'ютерна база даних про виникнення, зміну, припинення обтяжень, про звернення стягнення на предмет обтяження, держателем якого є Мін'юст, який забезпечує ведення Реєстру. Адміністратором є Держінформ'юст, яке відповідає за технічне, технологічне та програмне забезпечення Реєстру, збереження та захист даних, що містяться у Реєстрі, реєстраторами якого є суб'єкти, уповноважені держателем Реєстру надавати послуги з державної реєстрації відомостей про виникнення, зміну, припинення обтяжень, а також звернення стягнення на предмет обтяження, приймати заяви, видавати завірені витяги з Реєстру та виконувати інші функції, передбачені цим Порядком.

Згідно підпунктом 3 пункту 8 Порядку, у разі обтяження рухомого майна до Реєстру вносяться опис рухомого майна, що є предметом обтяження, достатній для його ідентифікації.

Відповідно до статті 7 Закону № 1255-ІV у правочині, на підставі якого або у зв'язку з яким виникає обтяження, повинен визначатись опис предмета обтяження. У разі відсутності опису предмета обтяження чи якщо існуючий опис не дозволяє ідентифікувати предмет обтяження, таке обтяження є недійсним.

Якщо предметом обтяження є окремий об'єкт, його опис надається за індивідуальними ознаками. Якщо предметом обтяження є сукупність об'єктів рухомого майна, його опис також може надаватися за родовими ознаками. В обох випадках опис предмета обтяження повинен дозволяти ідентифікувати рухоме майно як предмет обтяження.

Згідно із статтею 43 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», пункту 6 Порядку, підставою для внесення записів до Державного реєстру є заява обтяжувача, в якій зазначаються відомості про обтяжувача та боржника, зокрема, для юридичних осіб - резидентів - найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код у Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України; посилання на підставу виникнення обтяження та його зміст (для забезпечувальних обтяжень також зазначаються розмір та строк виконання вимоги обтяжувала); опис рухомого майна, що є предметом обтяження, достатній для його ідентифікації; відомості про заборону чи обмеження права боржника відчужувати предмет обтяження.

Держатель або реєстратор Державного реєстру вносить запис до Державного реєстру про відомості, що містяться в заяві обтяжувача. Запису присвоюється реєстраційний номер.

Держателю та реєстраторам Державного реєстру забороняється вимагати від обтяжувача подання додаткових документів чи інформації, а також перевіряти достовірність і обґрунтованість відомостей, що містяться в заяві. Обтяжувач несе відповідальність згідно із законом за достовірність відомостей, що містяться в заяві.

Відповідно до підпункту 3 пункту 7 Порядку, в заяві про виникнення обтяжень зазначається: опис рухомого майна, що є предметом обтяження, достатній для його ідентифікації.

Як вбачається з матеріалів справи, спірний запис, в якому об'єктом обтяження є рухоме майно ОСОБА_5 згідно з пунктом 7.12 Договору кредиту внесено відповідачем на підставі прийнятої заяви ПАТ «Імексбанк», яке є обтяжувачем.

Зі змісту вказаної заяви вбачається, що обтяжувачем, у полі «Документ-підстава» зазначено: «Договір про надання кредиту № 999- 00041432/ 1 від 7 травня 2013 року, а в полі «Опис предмета обтяження» зазначено: «Рухоме майно фізичної особи ОСОБА_4, згідно пункту 7.12 Договору про надання кредиту № 999- 00041432/ 1 від 7 травня 2013 року».

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком апеляційного суду про те, що у поданій обтяжувачем заяві було зазначено всі необхідні відомості для ідентифікації майна, а саме майно визначене у відповідному пункті договору, що є достатнім для ідентифікації майна та реєстрації обтяження.

Крім того, формат заповнення бланку заяви ПАТ «Імексбанк» повністю відповідає вимогам нормативних документів, що регламентують порядок ведення Державного реєстру обтяжень рухомого майна та заповнення заяв, і дає право Реєстратору прийняти зазначену заяву до обробки та здійснити відповідні дії щодо внесення інформації до Реєстру.

Враховуючи, що відповідач здійснює технічне внесення інформації до Реєстру, у нього не було правових підстав для відмови в цьому, оскільки заява не містила виправлень, особи обтяжувача встановлені, плата в повному обсязі внесена, наявні всі необхідні відомості, а тому суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позову.

Доводи, викладені в касаційній скарзі, зазначеного висновку апеляційного суду не спростовують.

Відповідно до частини першої статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

На підставі викладеного, керуючись статтями 220, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

у х в а л и л а :

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Весо» залишити без задоволення, а постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 25 березня 2015 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, встановленими статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді М.І.Цуркан

А.В.Єрьомін

О.В.Кравцов