Справа № 265/2300/15-ц
Провадження № 2/265/1244/15
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
15 червня 2015 року місто Маріуполь
Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі:
головуючого судді Ковтуненко О. В.,
при секретарі - Бабенко А.Г.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні в залі суду в місті Маріуполі цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором кредиту, -
В С Т А Н О В И В:
17 квітняя 2015 року до суду надійшов позов ПАТ КБ «Приватбанк» до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором кредиту. В обґрунтування вимог зазначено, що відповідно до укладеного договору б/н від 30 травня 2008 року ОСОБА_1. отримала кредит у розмірі 15000 гривень у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36,00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом. Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом із Умовами та Правилами надання банківських послуг, Тарифами банку, складають між ним та Банком Договір, про що свідчить підпис відповідача у заяві. Відповідач зобов'язався погашати заборгованість за кредитом, відсотками за його користування, за перевитрати платіжного ліміту, оплачувати комісію на умовах, передбачених договором. ОСОБА_1 своєчасно зобов'язання за договором не виконувала, у зв'язку з чим станом на 31 січня 2015 року має заборгованість в сумі 18282,81 гривень, яка включає: 10140,75 гривень - заборгованість за кредитом, 6045,26 гривень - заборгованість по процентам за користування кредитом, 750 гривень - комісія та пеня, 500 гривень - штраф (фіксована частина), 846,80 гривень - штраф (процентна складова). На підставі викладеного, посилаючись на діюче законодавство, позивач просить стягнути з відповідача заборговансіть за кредитним договором в сумі 18282,81 гривень, а також судові витрати у розмірі 243,60 гривень.
Представник позивача - Публічного акціонерного товариства КБ «Приватбанк» - Осовалюк М.О., діюча на підставі довіреності, до судового засідання не прибула, надавши заяву, в якій просила розглядати справу за її відсутності, позовні вимоги підтримала.
Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явилась, надіславши до суду заяву, в якій зазначила, що позовні вимоги визнає повністю, з сумою заборгованості згодна, просить справу розглядати за її відсутності.
Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.
Згідно з положеннями ст. ст. 526, 527 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, при цьому боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання зобов'язання.
У відповідності до ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Статтею 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Відповідно до ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у тій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у тій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
За ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Матеріалами справи встановлено, що на підставі зави ОСОБА_1, між нею та ЗАТ комерційний банк «Приватбанк», правонаступником якого є ПАТ Комерційний банк «Приватбанк», 30 травня 2008 року був укладений договір кредиту, який складається з Заяви позичальника, Умов та Правил надання банківських послуг, Тарифів банку. Згідно до умов договору ОСОБА_1 отримала кредит у вигляді кредитного ліміту на платіжну картку в сумі 500 гивень зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 3% на місяць на суму залишку заборгованості по кредиту та зобов'язалась повертати наданий кредит, а також сплачувати відсотки за користування ним.
Судом встановлено, що кредитний ліміт поступово збільшувався банком, що відповідає п.п. 3.2, 3.3 Умов та Правил надання банківських послуг, і досяг 10140,75 гривень.
При укладанні Кредитного договору сторони керувались ч. 1 ст. 634 ЦК України, якою встановлено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Як вбачається з доданого до позову розрахунку заборгованості за вказаним договором, ОСОБА_1 з травня 2014 року припинила погашати заборгованість за кредитом, у зв'язку з чим станом на 31 січня 2015 року заборгованість відповідача за кредитом становить 10140,75 гривень, заборгованість по процентам за користування кредитом становить 6045,26 гривень, заборгованість по комісії становить 750 гривень, з яких прострочена комісія -650 гривень.
Вказаний розрахунок проведений відповідно до умов укладеного договору, процентна ставка розрахована відповідно до умов договору з урахуванням базової процентної ставки 3,0 % на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом.
Крім того, позивачем нараховані штрафи за неналежне виконання умов договору: фіксована частина у розмірі 500 гривень, процентна складова у розмірі 846,80 гривень.
Відповідно до ч. 1 ст. 546 та ст. 549 ЦК України виконання зобов'язань забезпечується, зокрема, неустойкою, яка визначається як пеня і штраф і є грошовою сумою або іншим майном, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення зобов'язання. При цьому штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Сплата неустойки є правовим наслідком у разі порушення зобов'язання (п. 3 ч.1 ст.611 ЦК України).
Однак, суд вважає, що умовами договору від 30 травня 2008 року закріплена подвійна цивільна відповідальність позичальника одного виду за одне й те саме правопорушення (п. 8.6 Умов та Правил надання банківських послуг): при порушенні позичальником строків платежів за будь-яким з грошових зобов'язань, передбачених договором, більш ніж на 120 днів, позичальник зобов'язаний сплатити банку штраф у розмірі 500 гривень та 5% від суми позову.
При цьому за ст. 61 Конституції України зазначено, що ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.
Крім того, визначення фіксованого штрафу, закріплене в Умовах та правилах надання банківських послуг, не відповідає положенням цивільного законодавства, за яким штраф має обчислюватися у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (ч. 2 ст. 549 ЦК України).
На підставі наведеного суд не вбачає правових підстав для задоволення вимог банку в частині стягнення з відповідача фіксованої суми штрафу в розмірі 500 гривень за кредитним договором.
На підставі викладеного, суд вважає встановленим факт порушення позичальником ОСОБА_1 умов договору кредиту від 30 травня 2008 року, що не заперечується самим відповідачем, та приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню частково в межах стягнення з відповідача на користь позивача ПАТ КБ «Приватбанк» заборгованості за кредитом в сумі 10140,75 гривень, процентами за користування грішми в сумі 6045,26 гривень, комісії в сумі 750 гривень, та штрафу (процентна складова) в сумі 846,80 гривень, а всього в сумі 17782,81 гривень; в решті позовних вимог позов задоволенню не підлягає.
Відповідач позовні вимоги визнає, із сумою заборгованості згодна, визнання позову не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.
Приймаючи до уваги положення ч. 1 ст. 88 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати в сумі 243,60 гривень.
На підставі ст.ст. 526, 527, 530, 546, 549, 629, 1048, 1049, 1050, 1054, 1056-1 Цивільного Кодексу України, керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 88, 130, 174, 212-215 ЦПК України, суд -
В И Р І Ш И В:
Позов Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором кредиту - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1, на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» (ЕДРПОУ 14360570) заборгованість за кредитним договором, укладеним 30 травня 2008 року між Публічним акціонерним товариством Комерційний банк «Приватбанк» та ОСОБА_1, в сумі 17782 (сімнадцять тисяч сімсот вісімдесят дві) гривні 81 копійки, з яких 10140 (десять тисяч сто сорок) гривень 75 копійок - заборгованість за кредитом, 6045 (шість тисяч сорок п'ять) гривень 26 копійок - заборгованість по процентам за користування грішми, 750 (сімсот п'ятдесят) гривень - заборгованість за комісією, 846 (вісімсот сорок шість) гривень 80 копійок - штраф (процентна складова); а також судовий збір у розмірі 243 (двісті сорок три) гривні 60 копійок.
Рішення суду може бути оскаржене до Апеляційного суду Донецької області через Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя Донецької області протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя _______
Судове рішення № 45428796, Лівобережний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Маріуполя) було прийнято 15.06.2015. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 265/2300/15-ц. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: