Постанова № 4542647, 30.09.2008, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 30.09.2008 № 16/211

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого: Ропій Л.М.

 суддів:

 при секретарі:

 За участю представників:

 від позивача - ОСОБА_1 - суб'єкт підприємницької діяльності;

 від відповідача - не викликався та не з'явився, про місце та час судового засідання повідомлений належним чином;

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Колективне підприємство "Київтрактородеталь"

 на рішення Господарського суду м.Києва від 01.07.2008

 у справі № 16/211  

 за позовом Суб"єкт підприємницької діяльності - фізична особа ОСОБА_1

 до Колективне підприємство "Київтрактородеталь"

 про стягнення 117656,75 грн.

На підставі ст.ст. 77, 99 ГПК України 16.09.2008 розгляд справи відкладався на 30.09.2008.

Розпорядженням В.о. голови Київського апеляційного господарського суду від 16.09.2008 № 01-23/1/1 змінено склад колегії суддів.

ВСТАНОВИВ:

 Рішенням Господарського суду міста Києва від 01.07.2008 у справі №16/211 позов задоволено повністю, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 107 220,57 грн. основного боргу з врахуванням індексу інфляції, 6 880,68 грн. пені, 3 555,50 грн. річних, 1 176,56 грн. державного мита, 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення мотивоване тим, що як вбачається з матеріалів справи, за період з 14.06.2005 по 31.08.2006 позивач виконав юридичні послуги, а відповідач прийняв послуги за договором № 14/06 на загальну суму 81 620,00 грн., однак відповідачем доказів здійснення оплати суми 81 620,00 грн., в тому числі в установлені договором строки, суду не надано; вимоги про стягнення з відповідача на підставі п. 6.4 договору № 14/06, ст. 625 ЦК України пені в розмірі 6 880,68 грн., 3% річних в розмірі 3 555,50 грн. та інфляційних втрат в розмірі 25 600,00 грн. є обґрунтованими.

В апеляційній скарзі відповідач просить рішення Господарського суду міста Києва від 01.07.2008 у справі № 16/211 в частині стягнення інфляційних втрат в сумі 25 600,57 грн. скасувати з підстав порушення норм матеріального права та прийняти нове рішення, яким стягнути з відповідача на користь позивача інфляційні втрати в сумі 22 527,12 грн.

Підстави апеляційної скарги обґрунтовуються тим, що позивачем невірно розрахована сума інфляційних втрат.

Позивач письмовий відзив на апеляційну скаргу не надав, що відповідно до ст. 96 ГПК України не перешкоджає перегляду рішення місцевого господарського суду.

Розглянувши апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, заслухавши представника позивача, колегія суддів встановила наступне.

Відповідно до ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу; апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Позивачем до Господарського суду міста Києва подана позовна заява про стягнення основного боргу з урахуванням інфляційних втрат в розмірі 107 220,57 грн., 3% річних в сумі 3 555,50 грн., пені в сумі 6 880,68 грн. та судових витрат.

Згідно з п. 1.1 договору про надання юридичних послуг № 14/06 від 14.06.2005 відповідач, за договором замовник, доручає, а позивач, за договором виконавець, приймає на себе обов'язки з надання юридичних послуг відповідачеві. Пунктом 2.1 договору № 14/06 визначені обов'язки позивача.

Пунктом 3.1 договору № 14/06 передбачено, що за надання послуг, визначених у п. 1.1 цього договору, позивач надає відповідачу акт та/або звіт про надані юридичні послуги.

Як вбачається з матеріалів справи, зокрема, звітів (а.с. 18 - 31), актів виконаних робіт (а.с. 32 - 44), а також звіту № 5 від 31.10.2005 і акту виконаних робіт від 31.10.2005, наданих позивачем в засіданні апеляційного господарського суду на вимогу суду, позивачем були надані послуги за договором № 14/06 на загальну суму 81 620,00 грн.

Пунктами 4.1, 4.2 договору від 14.06.2005 встановлено, що за надання послуг, визначених у п. 1.1 цього договору, відповідач сплачує позивачу щомісяця винагороду в розмірі 5 830,00 грн. без ПДВ шляхом її перерахування на рахунок позивача; оплата послуг позивача здійснюється відповідачем протягом 60 календарних днів з дня підписання акту виконаних робіт та/або на умовах попередньої оплати.

Згідно зі ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.ст. 526, 629 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; договір є обов'язковим для виконання сторонами.

З матеріалів справи не вбачається та відповідачем згідно зі ст. 33 ГПК України не надано доказів здійснення оплати послуг позивача, у зв'язку з чим позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 81 620,00 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Статтею 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 6.4 договору № 14/06 передбачено, що у випадку порушення строків оплати послуг відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми прострочених платежів за кожен день такої прострочки.

Частиною 6 ст. 232 ГК України визначено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

В позовній заяві позивач зазначив, що сторони досягли домовленості про те, що позивач не буде вимагати щомісячної сплати винагороди, як це передбачено п. 4.2 договору № 14/06, а відповідач здійснить оплату всіх наданих послуг сумарно за підсумками року.

Відповідно до ст. 654 ЦК України зміна договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Пунктом 8.2 договору № 14/06 передбачено, що всі зміни та доповнення до даного договору повинні бути оформлені в письмовій формі і підписані сторонами.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 16.09.2008 у справі № 16/211 було зобов'язано позивача надати докази оформлення угоди щодо строку виконання обов'язку оплати наданих послуг.

Однак, позивачем таких доказів надано не було, у зв'язку з чим апеляційний господарський суд дійшов висновку, що відповідач повинен був сплачувати за надані позивачем послуги у строк, встановлений п. 4.2 договору № 14/06.

Отже, враховуючи зазначену обставину, норму ч. 6 ст. 232 ГК України та період, за який позивачем нараховувалась пеня, задоволенню підлягають позовні вимоги про стягнення пені: за актом від 31.08.2006 за період з 01.11.2006 по 30.04.2007 в розмірі 491,48 грн., за актом від 31.07.2006 за період з 01.11.2006 по 30.03.2007 в розмірі 407,30 грн., за актом від 30.06.2006 за період з 01.11.2006 по 28.02.2007 в розмірі 325,84 грн., за актом від 31.05.2006 за період з 01.11.2006 по 31.01.2007 в розмірі 249,81 грн., за актом від 30.04.2006 за період з 01.11.2006 по 31.12.2006 в розмірі 165,63 грн., за актом від 31.03.2006 за період з 01.11.2006 по 30.11.2006 в розмірі 81,46 грн., що разом становить 1 721,52 грн.

Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Вимоги позивача про стягнення з відповідача сум інфляційних втрат та 3% річних, розрахунки яких додані до позовної заяви, ґрунтуються на матеріалах справи та не суперечать нормам чинного законодавства України, у зв'язку з чим підлягають задоволенню.

Апеляційний господарський суд вважає доводи апеляційної скарги безпідставними, виходячи з наступного.

В листі Верховного Суду України від 03.04.1997 № 62-97р „Рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ” вказано, що для визначення індексу за будь-який період необхідно щомісячні індекси, що складають відповідний період, перемножити між собою.

Так, для визначення суми основного боргу з урахуванням інфляційних втрат за період з листопада 2006 р. по березень 2008 р. необхідно суму основного боргу помножити на щомісячні індекси за вказаний період та поділити на 100%, а саме: 81 620,00 грн. х 101,8% х 100,9% х 100,5% х 100,6% х 100,2% х 100,0% х 100,6% х 102,2% х 101,4% х 100,6% х 102,2% х 102,9% х 102,2% х 102,1% х 102,9% х 102,7% 103,8% : 100% = 107 220,57 грн.

Суд апеляційної інстанції не погоджується з висновком суду першої інстанції, що сума пені становить 6 880,68 грн., адже, як вже було встановлено вище, задоволенню підлягають вимоги про стягнення пені в сумі 1 721,52 грн.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для зміни рішення суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103 - 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

 1. Рішення Господарського суду міста Києва від 01.07.2008 у справі №16/211 змінити, виклавши резолютивну частину в наступній редакції:

“Позов задовольнити частково.

Стягнути з Колективного підприємства „Київтрактородеталь” (03680, м. Київ, бул. І.Лепсе, 16; код ЄДРПОУ 05786092) на користь Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер НОМЕР_1) 107 220,57 грн. основного боргу з урахуванням інфляційних втрат, 1 721,52 грн. пені, 3 555,50 грн. 3% річних, 1 124,98 грн. державного мита, 112,83 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В решті позову відмовити”.

2. Видачу наказу доручити Господарському суду міста Києва.

3. Справу № 16/211 повернути до Господарського суду міста Києва.

 Головуючий суддя

 Судді