Ухвала суду № 45404769, 17.06.2015, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 червня 2015 р.Справа № 818/792/15Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого судді: Курило Л.В.,

Суддів: Присяжнюк О.В. , Русанової В.Б. ,

за участю секретаря судового засідання - Дудки О. А.,

позивача - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Сумської митниці Державної фіскальної служби України на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 26.03.2015р. по справі № 818/792/15

за позовом ОСОБА_1

до Сумської митниці Державної фіскальної служби України

про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

ВСТАНОВИЛА:

03.03.2015 року ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_1 -) звернувся до суду з адміністративним позовом до Сумської митниці Державної фіскальної служби України, в якому просив: визнати протиправним та скасувати наказ Сумської митниці Державної фіскальної служби України від 27.02.2015 р. № 163-о "Про звільнення його з роботи"; поновити на посаді головного державного інспектора митного поста "Тростянець" Сумської митниці Державної фіскальної служби України; стягнути з Сумської митниці Державної фіскальної служби України на його користь (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, поштова адреса: АДРЕСА_1 Сумської області) середній заробіток за час вимушеного прогулу, починаючи з 28 лютого 2015 року і до моменту фактичного поновлення на публічній службі; зобов'язати Сумську митницю Державної фіскальної служби України проінформувати Міністерство юстиції України (01001, м. Київ, вул. Архітектора Городецького, 13, ідентифікаційний код 00015622) про відкликання відомостей про застосування до нього (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, поштова адреса: АДРЕСА_1 Сумської області) заборони, передбаченої ч. 3 ст. 1 Закону України "Про очищення влади"; допустити до негайного виконання рішення суду в частині поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу в частині суми стягнення за один місяць.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 26.03.2015 року адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено.

Визнано протиправним та скасовано наказ Сумської митниці Державної фіскальної служби України № 163-о від 27.02.2015 р. "Про звільнення з роботи ОСОБА_1.", поновлено ОСОБА_1 на посаді головного державного митного інспектора митного посту "Тростянець" Сумської митниці Державної фіскальної служби України.

Стягнуто з Сумської митниці Державної фіскальної служби України на користь ОСОБА_1 за час вимушеного прогулу з 27 лютого по 26 березня 2015 року 4656,76 грн. (чотири тисячі шістсот п'ятдесят шість грн. 76 коп.).

Постанову в частині поновлення на посаді і стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу в межах розміру заробітної плати за один місяць 4656,76 грн. (чотири тисячі шістсот п'ятдесят шість грн. 76 коп.) допущено до негайного виконання.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Позивач в судовому засіданні суду апеляційної інстанції заперечував проти апеляційної скарги відповідача, просив постанову суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу відповідача без задоволення.

Представник відповідача - Сумської митниці Державної фіскальної служби в судове засідання суду апеляційної інстанції - не прибув, про дату, час та місце судового розгляду був повідомлений своєчасно та належним чином.

Відповідно до ч.4 ст. 196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, переглянувши в межах апеляційної скарги постанову суду та доводи апеляційної скарги, вислухавши позивача, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що наказом Сумської митниці №178 від 12.10.1994 року ОСОБА_1 прийнято на роботу в Сумську митницю на посаду інспектора.

08.06.1995 року ОСОБА_3 прийняв присягу державного службовця.

Як убачається із трудової книжки НОМЕР_3, копія якої долучена до матеріалів справи, ОСОБА_3 в період з 01.02.1996 року обіймав різні посади в митних органах та наказом Сумської митниці Міндоходів №345-о від 31.10.2013 року переведений на посаду головного державного інспектора митного поста "Тростянець".

Судовим розглядом встановлено, що для проведення перевірки відповідно до вимог Закону України "Про очищення влади" ОСОБА_1 надавалась заява про згоду на проведення перевірки, оприлюднення відомостей щодо себе відповідно до вимог Закону України "Про очищення влади".

На виконання Закону України "Про очищення влади" Охтирською ОДПІ Головного управління Міндоходів у Сумській області проведено перевірку достовірності відомостей декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру ОСОБА_3 за 2013 рік, за результатами якої складено висновок про результати перевірки достовірності відомостей, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 5 Закону України "Про очищення влади" № 7/2223311871/10/18-03-17-0135 від 19.02.2015 року. (а.с. 10-11).

За результатами перевірки встановлено, що ОСОБА_1 у декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за 2013 рік вказано недостовірні відомості щодо наявності майна, набутого ним за час перебування на посаді, а саме: відповідно до відомостей, зазначених у розділах ІІІ та ІV декларації, ОСОБА_3 відображено відсутність майна. Відповідно до по податкової інформації АІС "Податковий блок" ОСОБА_1 є платником плати за землю з фізичних осіб у Великописарівському відділенні Охтирської ОДПІ за земельну ділянку загальною площею 17000 кв.м. за адресою : АДРЕСА_2. Відповідно до інформації, наданої Охтирським міським бюро технічної інформації Сумської області у власності ОСОБА_4 є житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2.

Відповідно до інформації, наданої УДАЇ УМВС в Сумській області, за ОСОБА_1 зареєстрований транспортний засіб - причіп, реєстраційний номер НОМЕР_2, зареєстрований 28.08.2007 року .

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4, належить причіп, реєстраційний номер НОМЕР_2, зареєстрований 28.08.2007 року (а.с.14).

Право власності ОСОБА_1 на житловий будинок з надвірними будівлями за адресою: АДРЕСА_1 Великописарівського району Сумської області підтверджується: на 1/2 частину - свідоцтвом про на спадщину за законом від 22.10.1992 року та 1/2 частину - договором дарування від 31.08.1995 року. ( а.с.16-18).

Відповідно до довідки виконавчого комітету Кириківської селищної ради Великописарівського району Сумської області від 27.02.2015 року № 456 ОСОБА_1 має в користуванні земельну ділянку (присадибну) площею 0,17 га. в с.Кириківка Великописарівського району Сумської області, яка станом на 26.02.2015 року в приватну власність не передавалась. ( а.с.19).

Із письмових пояснень ОСОБА_1 від 21.01.2015 року та від 17.02.2015 року, наданих на ім'я керівника Охтирської ОДПІ, вбачається, що він у 2007 році придбав причеп, 2007 року випуску, приблизною вартістю 1100 грн. При заповненні декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за 2013 рік у розділі ІІІ "Відомості про нерухоме майно" не відобразив відомості щодо нерухомого майна - житловий будинок з надвірними будівлями за адресою: АДРЕСА_1 Великописарівського району Сумської області, 1/2 частину якого отримав у спадщину згідно свідоцтва про право на спадщину за законом та 1/2 частину - за договором дарування від 31.08.1995 року, пославшись на неоднозначний підхід при заповненні вищевказаного розділу. Вважав, що інформацію потрібно відображати у тому випадку, якщо декларант придбав майно у звітному періоді. Також зазначив, що земельна ділянка, яка знаходиться у його користуванні, та відомості про житловий будинок були відображені в попередніх деклараціях за 1998-2005 роки.

Згідно з висновком про результати перевірки достовірності відомостей, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 5 Закону України "Про очищення влади" № 7/2223311871/10/18-03-17-0135 від 19.02.2015 року Охтирською ОДПІ встановлено, що вартість майна (майнових прав), не вказаного в декларації про майно, доходи, витрати, зобов'язання фінансового характеру, набутого під час перебування ОСОБА_1 на посадах державної служби відповідає наявній податковій інформації про доходи, отримані ОСОБА_1 із законних джерел.

Наказом № 163-0 від 27.02.2015 р. ОСОБА_1 звільнено з посади головного державного інспектора відділу митного оформлення "Вантажний" митного посту "Тростянець" Сумської митниці ДФС на підставі п.14 ст.15 Закону України "Про очищення влади", п. 7-2 ст. 36 Кодексу законів про працю України (а.с. 9).

Не погодившись з наказом № 163-0 від 27.02.2015 р., позивач для захисту своїх прав звернувся із зазначеним позовом до суду.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що звільнення позивача було здійснене з порушенням законодавства і порушене право підлягає відновленню шляхом задоволення позовних вимог згідно діючого правового механізму.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

Правові та організаційні засади проведення очищення влади (люстрації) для захисту та утвердження демократичних цінностей, верховенства права та прав людини в Україні визначаються Законом України "Про очищення влади".

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 1 Закону України "Про очищення влади" очищення влади (люстрація) - це встановлена цим Законом або рішенням суду заборона окремим фізичним особам обіймати певні посади (перебувати на службі) (далі - посади) (крім виборних посад) в органах державної влади та органах місцевого самоврядування.

Очищення влади (люстрація) здійснюється з метою недопущення до участі в управлінні державними справами осіб, які своїми рішеннями, діями чи бездіяльністю здійснювали заходи (та/або сприяли їх здійсненню), спрямовані на узурпацію влади Президентом України Віктором Януковичем, підрив основ національної безпеки і оборони України або протиправне порушення прав і свобод людини, і ґрунтується на принципах: верховенства права та законності; відкритості, прозорості та публічності; презумпції невинуватості; індивідуальної відповідальності; гарантування права на захист.

На виконання п. 10 ч. 1 ст. 2 Закону України "Про очищення влади" заходи з очищення влади (люстрації) здійснюються щодо посадових та службових осіб (крім виборних посад) органів державної влади, органів місцевого самоврядування.

Згідно з частиною 3 статті 1 Закону України "Про очищення влади" протягом 10 років з дня набрання чинності цим Законом, посади, щодо яких здійснюється очищення влади (люстрація), не можуть обіймати особи, зазначені у частинах першій, другій, четвертій та восьмій статті 3 цього Закону, а також особи, які не подали у строк, визначений цим Законом, заяви, передбачені частиною першою статті 4 цього Закону.

Вказана заборона, у відповідності до ч. 8 ст. 3 Закону України "Про очищення влади", зокрема, застосовується до осіб, перевірка стосовно яких встановила недостовірність відомостей щодо наявності майна (майнових прав), зазначених у поданих ними за попередній рік деклараціях про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру, складених за формою, що встановлена Законом України "Про засади запобігання і протидії корупції", та/або невідповідність вартості майна (майнових прав), вказаного (вказаних) в їх деклараціях, набутого (набутих) за час перебування на Посадах, визначених пунктами 1-10 частини першої статті 2 цього Закону, доходам, отриманим із законних джерел.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 4 Закону України "Про очищення влади" особи, які перебувають на посадах, визначених у пунктах 1-10 частини першої статті 2 цього Закону, подають керівнику або органу, зазначеному у частині четвертій статті 5 цього Закону, власноручно написану заяву, у якій повідомляють про те, що до них застосовуються заборони, визначені частиною третьою або четвертою статті 1 цього Закону, або повідомляють про те, що до них не застосовуються відповідні заборони, та про згоду на проходження перевірки, згоду на оприлюднення відомостей щодо них відповідно до цього Закону.

Відповідно до ч. 5 статті 5 Закону України "Про очищення влади" перевірці підлягають: достовірність вказаних у заяві відомостей щодо незастосування заборон, передбачених частинами третьою та четвертою статті 1 цього Закону; достовірність відомостей щодо наявності майна (майнових прав) та відповідність вартості майна (майнових прав), вказаного (вказаних) у декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру, поданій особою за минулий рік за формою, що встановлена Законом України "Про засади запобігання і протидії корупції", набутого (набутих) за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1-10 частини першої статті 2 цього Закону, доходам, отриманим із законних джерел.

У разі встановлення за результатами перевірки недостовірності відомостей, визначених пунктом 2 частини 5 статті 5, орган, який проводив перевірку, протягом трьох робочих днів з дня виявлення всіх недостовірностей та/або невідповідностей, але не пізніше ніж на тридцятий день з дня отримання запиту та копії декларації особи, повідомляє про них особу, стосовно якої проводиться перевірка. Особа, стосовно якої проводиться перевірка, не пізніше ніж на п'ятнадцятий робочий день з дня отримання нею відповідного повідомлення надає письмове пояснення за такими фактами та підтверджуючі документи, які є обов'язковими для розгляду та врахування відповідним органом при підготовці висновку про перевірку (ч. 10 ст. 5 Закону).

Процедура проведення органами Державної фіскальної служби України (далі - контролюючий орган) перевірки достовірності відомостей, визначених пунктом 2 частини 5 статті 5 Закону України "Про очищення влади", зазначених особами у деклараціях про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру (далі - декларація) визначається Порядком проведення перевірки достовірності відомостей, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 5 Закону України "Про очищення влади", затвердженим Наказом Міністерства фінансів України № 1100 від 03.11.2014 р., зареєстрований в Міністерстві юстиції України 04.11.2014 р. за № 1385/26162 (далі - Порядок), яким передбачено процедуру проведення органами Державної фіскальної служби України (далі - контролюючий орган) перевірки достовірності відомостей, визначених пунктом 2 частини п'ятої статті 5 Закону України "Про очищення влади" (далі - відомості), зазначених особами, перелік яких наведено у пунктах 1 - 11 частини першої статті 2 Закону України "Про очищення влади" (далі - Закон), у деклараціях про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за минулий рік (далі - декларація), за формою, встановленою Законом України "Про засади запобігання і протидії корупції" (далі - перевірка).

Згідно з п. 3 зазначеного Порядку загальний алгоритм проведення органами Державної фіскальної служби України перевірки включає такі складові:

1) отримання від керівника відповідного органу, передбаченого частиною четвертою статті 5 Закону, запиту про проведення перевірки достовірності відомостей щодо особи, стосовно якої проводиться перевірка, а також копії декларації цієї особи;

2) одержання у разі необхідності та в межах повноважень, визначених Податковим кодексом України, від державних органів, органів місцевого самоврядування, банків, інших юридичних осіб публічного права, а також платників податків інформації, копій підтвердних документів, які стосуються відомостей, зазначених у декларації, у тому числі копії трудової книжки особи, стосовно якої проводиться перевірка;

3) проведення перевірки, що фактично полягає в:

-аналізі наявної в контролюючого органу податкової інформації щодо доходів, отриманих особою, стосовно якої проводиться перевірка, з метою з'ясування джерел їх отримання, в тому числі щодо повноти їх відображення в декларації;

-порівнянні відомостей про вказане в декларації майно (майнові права), набуте (набуті) особою, стосовно якої проводиться перевірка, за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1 - 10 частини першої статті 2 Закону, з наявною в контролюючого органу податковою інформацією про майно (майнові права) такої особи з метою з'ясування достовірності відомостей щодо його (їх) наявності;

-порівняльному аналізі наявної інформації з метою з'ясування відповідності вартості майна (майнових прав), вказаного (вказаних) у декларації, набутого (набутих) особою, стосовно якої проводиться перевірка, за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1 - 10 частини першої статті 2 Закону, доходам, отриманим із законних джерел;

4) повідомлення особі, стосовно якої проводиться перевірка, про виявлення перевіркою всіх недостовірностей та/або невідповідностей;

5) одержання від особи, стосовно якої проводиться перевірка, письмового пояснення та підтвердних документів щодо виявлених перевіркою недостовірностей та/або невідповідностей з метою обов'язкового їх розгляду та врахування при підготовці висновку про перевірку;

6) підготовка висновку про результати перевірки достовірності відомостей, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 5 Закону України "Про очищення влади", за встановленою формою (далі - висновок про результати перевірки) та надсилання його відповідному органу, від якого отримано запит про перевірку та копію декларації особи, стосовно якої проводилася перевірка.

Згідно з п. 4, 6 Порядку при проведенні перевірки використовується наявна в інформаційних ресурсах контролюючих органів податкова інформація, інформація, що міститься в податкових деклараціях платників податків (у разі їх подання відповідно до законодавства), інша інформація, що надійшла до контролюючих органів.

При перевірці контролюючим органом використовується інформація, надана особою, стосовно якої проводиться перевірка, з власної ініціативи чи за запитом контролюючого органу, а також інформація, що надходить від суб'єктів інформаційних відносин та платників податків (фізичних та юридичних осіб) в установленому законом порядку.

Отримана та узагальнена податкова інформація порівнюється на предмет її достовірності з даними, вказаними в декларації. За результатами такого порівняння встановлюється відсутність/наявність недостовірностей та/або невідповідностей між податковою інформацією та вказаними в декларації відомостями, а також відсутність/наявність невідповідності вартості майна (майнових прав), вказаного (вказаних) у декларації, набутого (набутих) особою, стосовно якої проводиться перевірка, за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1-10 частини першої статті 2 Закону, доходам, отриманим із законних джерел.

Недостовірність відомостей щодо наявності майна (майнових прав), вказаного (вказаних) у декларації, вказується у висновку про проведення перевірки у разі, якщо особою, стосовно якої проводиться перевірка, не вказано або вказано неповну інформацію про таке майно (майнові права) у декларації.

Наявність невідповідності вартості майна (майнових прав), вказаного (вказаних) у декларації, набутого (набутих) особою, стосовно якої проводиться перевірка, за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1-10 частини першої статті 2 Закону, доходам, отриманим із законних джерел, вказується у висновку про проведення перевірки у разі, якщо вартість такого майна (майнових прав) перевищує суму доходів, отриманих із законних джерел.

За змістом п. 12 Порядку у разі встановлення за результатами перевірки недостовірностей та/або невідповідностей у будь-якому з розділів декларації контролюючий орган, крім одержання в межах своїх повноважень від державних органів, органів місцевого самоврядування, інших юридичних осіб публічного права, а також платників податків інформації та копій необхідних документів щодо зазначених відомостей, протягом трьох робочих днів з дня виявлення таких недостовірностей та/або невідповідностей, але не пізніше ніж на тридцятий день з дня отримання запиту та копії декларації особи, стосовно якої проводиться перевірка, повідомляє про них таку особу з метою отримання пояснень причин виникнення недостовірностей та/або невідповідностей та копій документів, які підтверджують зазначені у декларації відомості.

Особа, стосовно якої проводиться перевірка, не пізніше ніж на п'ятнадцятий робочий день з дня отримання нею відповідного повідомлення надає письмове пояснення за такими фактами та підтвердні документи, які є обов'язковими для розгляду та врахування відповідним контролюючим органом при підготовці висновку про результати перевірки.

Судовим розглядом встановлено, що позивачем подано декларацію про доходи за 2013р., в якій не відображено відомості про наявність у нього на праві користування земельної ділянки загальною площею 17000 кв.м. за адресою : АДРЕСА_2, відомості про наявність на праві власності - житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, а також транспортного засобу - причепу, зареєстрованого 28.08.2007 року.

В письмових поясненнях, наданих на ім'я керівника Охтирської ОДПІ, позивач зазначив, що вважав, що інформацію стосовно майна потрібно відображати у тому випадку, якщо декларант придбав майно у звітному періоді. Також зазначив, що земельна ділянка, яка знаходиться у його користуванні, та відомості про житловий будинок були відображені в попередніх деклараціях за 1998-2005 роки.

Колегія суддів зазначає, що органи Державної фіскальної служби України здійснюють перевірку осіб, зазначених у пунктах 1-10 частини 1 ст. 2 Закону України "Про очищення влади", за двома критеріями: 1) достовірність відомостей щодо наявності майна (майнових прав), вказаного (вказаних) у декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру. Тобто, чи все майно, набуте особою вказане у декларації; 2) відповідність вартості майна (майнових прав), набутого за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1-10 частини першої статті 2 Закону, доходам, отриманим із законних джерел.

У висновку, який складається за результатами перевірки, орган Державної фіскальної служби України зобов'язаний зазначити чи була встановлена недостовірність або невідповідність по кожному із перелічених критеріїв, зокрема вказати чи все майно (майнові права), яке підлягає декларуванню, вказане особою у декларації та чи відповідає вартість цього майна отриманим із законних джерел доходам. При цьому, висновок про недостовірність відомостей щодо наявності майна (майнових прав) або невідповідність вартості майна (майнових прав) отриманим доходам, з урахуванням пояснень особи стосовно якої здійснюється перевірка, повинен бути обґрунтованим та зробленим на підставі документів, які достовірно підтверджують такі недостовірність або невідповідність.

Вмотивований висновок, у якому встановлена недостовірність або невідповідність хоча б по одному із критеріїв, є безумовною підставою для звільнення особи із займаної посади.

Підтвердження законності джерел набуття доходів та відповідність вартості майна (майнових прав) цим доходам виключає застосування заборони, передбаченої частиною третьою статті 1 Закону України № 1682, відповідно до критерію, передбаченого частиною восьмою статті 3 Закону України № 1682, в зв'язку з тим, що застосування такої заборони можливо при встановленні перевіркою, зокрема недостовірності відомостей щодо наявності майна (майнових прав), зазначених у поданих ними за попередній рік деклараціях про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру, складених за формою, що встановлена Законом України "Про засади запобігання і протидії корупції", та/або невідповідності вартості майна (майнових прав), вказаного (вказаних) в їх деклараціях, у разі, якщо таке майно (майнові права) було набуте (набуті) за час перебування на посадах, визначених пунктами 1-10 частини першої статті 2 цього Закону, за відсутності підтвердження законних джерел набуття доходів.

Відповідно до ч.10 ст.5 Закону Закон України № 1682 у разі встановлення за результатами перевірки недостовірності відомостей, визначених пунктом 2 частини п'ятої цієї статті, орган, який проводив перевірку, протягом трьох робочих днів з дня виявлення всіх недостовірностей та/або невідповідностей, але не пізніше ніж на тридцятий день з дня отримання запиту та копії декларації особи, повідомляє про них особу, стосовно якої проводиться перевірка. Особа, стосовно якої проводиться перевірка, не пізніше ніж на п'ятнадцятий робочий день з дня отримання нею відповідного повідомлення надає письмове пояснення за такими фактами та підтверджуючі документи, які є обов'язковими для розгляду та врахування відповідним органом при підготовці висновку про перевірку.

Відповідно до частини 14 статті 5 Закону від 16 вересня 2014 року № 1682-VII керівник органу, на підставі висновку про результати перевірки, яким встановлено недостовірність відомостей, визначених пунктами 1 та/або 2 частини п'ятої цієї статті, не пізніше ніж на третій день з дня отримання такого висновку, керуючись положеннями частини третьої або четвертої статті 1 цього Закону, звільняє таку особу із займаної посади або не пізніше ніж на третій день з дня його отримання надсилає такий висновок керівнику органу (органу), до повноважень якого належить звільнення та ініціювання звільнення з посади особи, стосовно якої було здійснено перевірку, для її звільнення з посади у встановленому законом порядку не пізніше ніж на десятий день з дня отримання висновку.

Виходячи із системного аналізу ст.ст. 1, 5 Закону України "Про очищення влади" та Порядку № 1100 проведення перевірки достовірності відомостей, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 5 Закону України "Про очищення влади", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 03.11.2014 № 1100, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 04.11.2014 за № 1385/26162, при проведенні перевірки, передбаченої Законом України "Про очищення влади, контролюючим органом мала бути встановлена не лише невідповідність відомостей, зазначених у декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру, а відповідно до пунктів 1, 2 частини 5 статті 5 Закону - також врахований час набуття майна та відсутність законності джерел доходів.

Суд першої інстанції дійшов до обгрунтованого висновку, що саме по собі неповне декларування наявного майна у осіб, відносно яких здійснюється перевірка, не є підставою для застосування Закону України "Про очищення влади" в частині звільнення особи з посади.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що відповідач при прийнятті оскаржуваного наказу вийшов за межі наданих йому повноважень, дії відповідача, пов'язані з прийняттям оскаржуваного наказу, не кореспондуються з приписами ч.2 ст.19 Конституції України.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо задоволення позову ОСОБА_1

Відповідно до ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції відповідає вимогам ст. 159 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог апелянта - відповідача у справі.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Сумської митниці Державної фіскальної служби України залишити без задоволення.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 26.03.2015р. по справі № 818/792/15 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Курило Л.В.Судді Присяжнюк О.В. Русанова В.Б. Повний текст ухвали виготовлений 22.06.2015 р.