Постанова № 45404714, 17.06.2015, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 червня 2015 р.м.ОдесаСправа № 815/5178/14

Категорія: 8.3.3 Головуючий в 1 інстанції: Єфіменко К. С.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого - судді Скрипченка В.О.,

суддів Золотнікова О.С., Осіпова Ю.В.,

за участю секретаря судового засідання Сівєлькіної С.Є.,

представника відповідача Копиця С.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2014 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНТЕХНО» до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 26.06.2014 року №0001542204,-

В С Т А Н О В И В:

15 вересня 2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ІНТЕХНО» (далі - ТОВ «ІНТЕХНО») звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 26.06.2014 року №0001542204.

В обґрунтування позову зазначено, що ДПІ у Приморському районі Головного управління Міндоходів в Одеській області була проведена планова виїзна документальна перевірка ТОВ «ІНТЕХНО» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ «Аксон-Груп» за період з 01.01.2014 року по 28.02.2014 року. За результатами зазначеної перевірки був складений акт від 06.06.2014 року №2985/15-53-22-04/37645268 (а.с. 12-37), на підставі якого було встановлено заниження податкового зобов'язання з ПДВ на загальну суму 295317,00 грн., у зв'язку із порушенням позивачем положень п. 44.1 ст. 44, пп. 198.1, 198.2, 198.3, 198.6, п. 198 ст. 198, Податкового кодексу України. За результатами проведеної перевірки відповідачем 26.06.2014 року прийняте податкове повідомлення-рішення №0001542204 (а.с. 38) про нарахування податкового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 295711,00 грн. та штрафних санкцій в розмірі 73928,00 грн. Позивач не погоджується з прийнятими податковими повідомленнями-рішенням та вважає, що операції по поставці позивачу послуг з боку контрагента ТОВ «Аксон-Груп» підтверджені наданими суду первинними бухгалтерськими документами, мали фактичний характер, а тому позивач правомірно сформував суми податкового кредиту у вказаних податкових періодах на підставі факту проведення оплати вартості товарів та послуг, в тому числі ПДВ та отримання від постачальників податкових накладних на відповідні суми.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2014 року позовні вимоги ТОВ «ІНТЕХНО» задоволені повністю. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області від 26.06.2014 року №0001542204.

Не погоджуючись із постановленим у справі судовим рішенням Державна податкова інспекція у Приморському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області подала апеляційну скаргу, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права та неповне з'ясування обставин справи, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою у задоволенні адміністративного позову ТОВ «ІНТЕХНО» відмовити повністю.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, пояснення на неї представника відповідача Копиця С.М., вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, колегія суддів дійшла таких висновків.

Судом першої інстанції встановлено, що між позивачем та ТОВ «Аксон-Груп» були укладені договори поставки №ДГ-0000025 від 01.11.2013 року (а.с.129-131), №ДГ - 0000026 від 01.11.2013 року (а.с. 132-134), №ДГ - 0000010 від 01.11.2013 року (а.с. 135-138).

ДПІ у Приморському районі Головного управління Міндоходів в Одеській області була проведена планова виїзна документальна перевірка ТОВ «ІНТЕХНО» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ «Аксон-Груп» за період з 01.01.2014 року по 28.02.2014 року. За результатами зазначеної перевірки був складений акт від 06.06.2014 року №2985/15-53-22-04/37645268 (а.с. 12-37), на підставі якого було встановлено заниження податкового зобов'язання з ПДВ на загальну суму 295317,00 грн., у зв'язку із порушенням позивачем положень п. 44.1 ст. 44, пп. 198.1, 198.2, 198.3, 198.6, п. 198 ст. 198, Податкового кодексу України. За результатами проведеної перевірки відповідачем 26.06.2014 року прийняте податкове повідомлення-рішення №0001542204 (а.с. 38) про нарахування податкового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 295711,00 грн. та штрафних санкцій в розмірі 73928,00 грн.

Задовольняючи адміністративний позов ТОВ «ІНТЕХНО» та скасовуючи вищезазначене податкове повідомлення-рішення, суд першої інстанції зазначив, що фактичне виконання вказаних договорів з боку контрагента позивача підтверджується видатковими накладними на відпуск та отримання поставлених товарів, податковими накладними постачальника товарів, вартість наданих позивачу послуги була сплачена контрагентам у повному обсязі, в тому числі суми ПДВ, що підтверджується відповідними платіжними дорученнями позивача. Отже, фактичне надання послуг, їх отримання та проведення оплати їх вартості позивачем, у тому числі ПДВ, надавало позивачу право сформувати податковий кредит відповідних податкових періодів на підставі положень пп. 198.3, 198.6 ст. 198 ПК України.

Разом з тим, відповідач вважає безпідставним формування податкового кредиту позивачем та таким, що не підтверджений відповідними доказами.

Однак, колегія суддів не може погодитися з висновком суду першої інстанції та вважає, що доводи відповідача/апелянта є обґрунтованими.

Так, відповідно до п. 44.1 ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6 ст. 198 ПК України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі, якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Пунктом 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірювач, базуються на даних бухгалтерського обліку.

Пунктом 1 ст. 9 цього ж Закону встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо же неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Відповідно до п. 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88 (надалі - Положення) під первинними документами розуміються документи, створені у письмовій або електронній формах, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Відповідно до п. 2.4 Положення первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральній та /або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис особи, що брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до п. 2.5 Положення документ повинен бути підписаний особисто та підпис може бути скріплений печаткою.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до бази даних податкового органу Системи «Податковий блок» ДП1 та згідно додатків №5 до податкових декларацій з ПДВ за січень 2014, лютий 2014 позивача, встановлено включення сум ПДВ, які входять до вартості придбання товарів (робіт, послуг) постачальника TOB «Аксон-Групп» за відповідні податкові періоди.

В свою чергу, відповідно до підсистеми «Перегляд результатів співставлення. Аналітична система» системи «Податковий блок» за результатом автоматизованого співставлення податкового кредиту та податкових зобов'язань в розрізі контрагентів на рівні Міндоходів, встановлені відхилення між сумами податкового кредиту та податкових зобов'язань по податку на додану вартість між підприємствами TOB «Інтехно» та TOB «Аксон-Групп» (код ЄДРШ 38295684)

Згідно детальної інформації по контрагенту-постачальнику TOB «Аксон-Групп» причиною відхилень (розбіжностей) сум податкового кредиту TOB «Інтехно» та сум податкових зобов'язань постачальника TOB «Аксон-Групп» у податкових періодах січень 2014 та лютий 2014 є наявність акту від 01.04.2014 №1812/15-53-1 3/38295684 «Про неможливість проведення зустрічної звірки TOB «Аксон-Групп», код ЄДРГК 38295684 щодо підтвердження господарських відносин із контрагентами за період січень 2014 рок лютий 2014 року», складений ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеси області.

Згідно висновку ОУ ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області від 28.03.2014 року №343/15-53-07 встановлено, що TOB «Аксон-Групп» не має основних засобів, трудових ресурсів та виробничих потужностей. Факт відсутності управлінського та технічного персоналу, складських приміщень та транспортних засобів свідчить про відсутність адміністративно-господарських можливостей на виконання будь яких послуг, та постачання товарів, що являється доказом відсутності реальності господарських операцій.

Під час відпрацювання встановити та опитати директора підприємства ОСОБА_2 не надалось можливим, громадянин ОСОБА_2 зареєстрований за адресою АДРЕСА_1. До ОУ Білгород-Дністровської ОДПІ ГУ Міндоходів в Одеській обл. направлено запит №10634/7/15-53-07 від 27.03.2014 р. про встановлення місцезнаходження ОСОБА_2 та опитування на предмет причетності до створення та ведення фінансово-господарської діяльності підприємства TOB «Аксон-Групп».

В ході аналізу податкової звітності встановлено, що TOB «Аксон-Групп» в період січня-лютого 2014 року мало фінансово-господарські взаємовідносини зі значною кількістю контрагентів та великими обсягами сум по придбанню та реалізації, що потребує адміністративно-господарських ресурсів.

В свою чергу TOB «Аксон-Групп» сформувало собі податковий кредит від підприємства TOB «Ніктайс» (код 38438682), яке має ознаки «ризиковості», підприємство має стан - 28, за податковою адресою не знаходиться, на підприємстві відсутні основні засоби, трудові ресурси та виробничі потужності.

Крім того, ДПІ отримано лист Другого відділу KP СУ ФР ГУ Міндоходів в Одеській області від 04.04.2014 року №3042/7/15-32-09-03, згідно якого 02.04.2014 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань під №32014160000000076 внесені відомості про кримінальне правопорушення та розпочато розслідування за фактом організації невстановленими особами діяльності великої кількості підприємств з ознаками «фіктивності», в тому числі TOB «Ніктайс», код 38438682 та TOB «Аксон-Груп», код 38295684, в наслідок діяльності яких можливі втрати бюджету складають суму в розмірі понад 1,3 млрд. грн., за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 205 КК України та під №32014160000000077 внесені відомості про кримінальне правопорушення та розпочато розслідування за фактом пособництва невстановленими особами в ухиленні від сплати податків, з використанням великої кількості підприємств, в тому числі ТОВ «Ніктайс», код 38438682 та TOB «Аксон-Груп», код 38295684 підприємствам-покупцям реального сектору економіки, в наслідок чого можливі втрати бюджету складають суму в розмірі понад 1,3 млрд. грн., за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 212 КК України.

Крім того, в акті перевірки від 06.06.2014 року №2985/15-53-22-04/37645268 зазначається, що на підтвердження виконання умов вищевказаних договорів TOB «Аксон-Групп» щодо поставки товарів (автозапчастини, плівка, генератори, пластин афсетна та інше) надані до перевірки видаткові та податкові накладні за січень 2014 всього на суму 1106411,62 грн. в т.ч. ПДВ на суму 184401,94 грн. та за лютий 2014 всього на суму 667852,73 грн., в т.ч. ПДВ на суму 111308,79 грн. Суми податку на додану вартість за даними податковими накладними включено до податкового кредиту TOB «Інтехно» січня 2014 та лютого 2014, відображено у реєстрі отриманих податкових накладних січня - лютого 2014, відповідає даним додатку 5 та даним декларацій з ПДВ.

Колегія суддів звертає увагу на посилання акта перевірки на те, що розрахунки за договорами поставки між позивачем та TOB «Аксон-Груп» проводились у безготівковій формі. Фактично перераховано (оплата за товар та передплата за товар) на суму 1446858,17 грн. При цьому, в лютому 2014 р. позивач повернув попередню оплату від TOB «Аксон-Групп» у сумі 1609098,45 грн.

Разом з тим, позивач стверджує, що отримував від TOB «Аксон-Групп» велику кількість товарів, а саме автозапчастини, плівка, генератори, пластин афсетна та інше. Однак, в матеріалах справи відсутні докази поставки, перевезення, зберігання, використання товару, отриманого від ТОВ «Аксон-Групп», а також докази оплати вартості товару.

Відповідно до ч. 4 ст. 11 КАС України суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

25 лютого 2015 року, підчас розгляду справи апеляційним судом була постановлена ухвала про витребування у позивача документів, які підтверджують факти поставки, перевезення, зберігання, використання товару, отриманого від ТОВ «Аксон-Групп», а також докази оплати вартості товару (а.с. 231-232). Зазначену ухвалу позивач отримав 31 березня 2015 року (а.с. 234). Проте, ніяких документів позивач апеляційному суду не надав.

Враховуючи зазначене колегія суддів дійшла висновку про помилковість твердження суду першої інстанції про те, що фактичне виконання вказаних договорів з боку контрагента позивача підтверджується видатковими накладними на відпуск та отримання поставлених товарів, податковими накладними постачальника товарів, вартість наданих позивачу послуги була сплачена контрагентам у повному обсязі, в тому числі суми ПДВ, що підтверджується відповідними платіжними дорученнями позивача, що надавало позивачу право сформувати податковий кредит відповідних податкових періодів на підставі положень пп. 198.3, 198.6 ст. 198 ПК України.

Таким чином, висновок акта перевірки про безпідставність формування податкового кредиту позивачем та таким, що не підтверджений відповідними доказами, про порушення позивачем п. 44.1. ст. 44, п. 198.1, 198.3, 198.6. ст. 198, п. 201.4, 201.6 ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено ПДВ до сплати на загальну суму 295711 грн., є обґрунтованим.

У зв'язку з цим податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області від 26.06.2014 року №0001542204 є правомірним і ґрунтується на правильному застосуванні норм матеріального права.

За таких обставин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність підстав для задоволення позову ТОВ «ІНТЕХНО».

Відповідно до вимог ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідач, який є суб'єктом владних повноважень, свою позицію довів та обґрунтував. В свою чергу позивач, всупереч наведеним приписам, не довів протиправність прийнятого ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області податкового повідомлення-рішення від 26.06.2014 року №0001542204.

Відповідно до ст. 202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Суд першої інстанції не правильно встановив обставини при вирішенні справи, а наведені в апеляційній скарзі доводи спростовують правильність висновків суду.

Відтак, апеляційна скарга Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області підлягає повному задоволенню.

Керуючись ст.ст. 184, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України, апеляційний суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області - задовольнити повністю.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2014 року - скасувати та прийняти нову постанову суду, якою у задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНТЕХНО» до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 26.06.2014 року №0001542204 - відмовити повністю.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення рішення апеляційного суду в повному обсязі.

Головуючий В.О.Скрипченко

Суддя О.С.Золотніков

Суддя Ю.В.Осіпов