Ухвала суду № 45404713, 17.06.2015, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 червня 2015 р.м.ОдесаСправа № 821/4495/14

Категорія: 8.3.1 Головуючий в 1 інстанції: Бездрабко О.І.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого - судді Скрипченка В.О.,

суддів Золотнікова О.С., Осіпова Ю.В.,

за участю секретаря судового засідання Сівєлькіної С.Є.,

представника позивача Жигалова А.С., представників відповідача Яцемирського С.С. та Котруцу Ю.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі апеляційну скаргу Каховської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Херсонській області (правонаступника Каховської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Херсонській області) на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 06 січня 2015 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Деско Юкрейн» до Каховської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Херсонській області про скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

17 листопада 2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Деско Юкрейн» звернулося до суду з адміністративним позовом до Каховської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Херсонській області, в якому, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог від 06.01.2015 р., просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 29.10.2014 р. №0001492200 - повністю, №0001482200 - частково на суму 161 866,93 грн., з яких за основним платежем на 129 493,54 грн., за штрафними санкціями на 32 373,39 грн., №0001502200 - частково на суму 7 265 178,70 грн.

В обґрунтування позову зазначено, що спірні податкові повідомлення-рішення складені на підставі протиправних висновків акту перевірки від 08.10.2014 р. №249/21-15-22-026/36845941. Позивач вважає належно не обґрунтованими висновки відповідача про завищення витрат на 403 238 грн. та інших витрат на 35 848 грн., оскільки всі задекларовані витрати підтверджуються документами первинного обліку, які і не спростовуються у акті перевірки. Неправомірним є виключення із складу витрат та податкового кредиту операцій з ТОВ «ДПЗКУ-МТС», тому що документи по цих операціях підтверджують їх зв'язок з оподатковуваною господарською діяльністю платника податків. Висновки Каховської ОДПІ про безтоварність господарських операцій із ПНВК «Таврія» та ТОВ «Аріленд» не відповідають дійсності та спростовуються первинними бухгалтерськими документами. Безпідставним вважає включення до складу доходів коштів, отриманих від нерезидента «Медагро ЛТД» (Богами), оскільки ці кошти є передплатою за майбутню поставку товарів, а тому не можуть вважатись фінансовою допомогою. Не погоджується позивач із збільшенням доходів по операціях з ТОВ «ВВВВ» у з в'язку із продажем товарів за цінами нижчими ніж звичайні, оскільки такі висновки відповідача суперечать вимогам податкового законодавства. На думку позивача ці та інші порушення, що викладені відповідачем у акті перевірки №249/21-15-22-026/36845941, не відповідають даним податкового та бухгалтерського обліків платника податків, є припущеннями Каховської ОДПІ, а тому не можуть бути використані для обчислення грошових зобов'язань, оподатковуваного прибутку та розміру бюджетного відшкодування з ПДВ.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 06 січня 2015 року адміністративний позов ТОВ «Деско Юкрейн» задоволений. Визнані протиправними та скасовані податкові повідомлення-рішення Каховської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Херсонській області від 29.10.2014 р. №0001492200 - повністю, №0001482200 - частково на суму 161 866,93 грн., з яких за основним платежем на 129 493,54 грн., за штрафними санкціями на 32 373,39 грн., №0001502200 - частково на суму 7 265 178,70 грн.

Не погоджуючись із постановленим у справі судовим рішенням Каховська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Херсонській області подала апеляційну скаргу, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права та неповне з'ясування обставин справи, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою у задоволенні позову товариства відмовити.

Позивач надав апеляційному суду заперечення, у якому просить апеляційну скаргу ДПІ залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, пояснення на неї представника позивача Жигалова А.С., представників відповідача Яцемирського С.С. та Котруцу Ю.О., вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, колегія суддів дійшла таких висновків.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, відповідачем у період з 11.09.2014 р. по 01.10.2014 р. проведено планову виїзну документальну перевірку ТОВ «Деско Юкрейн» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2011 р. по 31.12.2013 р., валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2011 р. по 31.12.2013 р., за результатами якої складено акт від 08.10.2014 р. №249/21-15-22-026/36845941.

У висновках акту перевірки вказано, що встановлено порушення (з урахуванням тих, які оскаржуються позивачем):

1. на порушення п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188, п. 201.1, п. 201.10 ст. 201 ПК України підприємству донараховано податок на додану вартість в загальній сумі 130 759 грн., в т.ч. по періодах: вересень 2011 року на суму 931 грн., жовтень 2011 року на суму 742 грн., листопад 2011 року на суму 458 грн., грудень 2011 року на суму 580 грн., січень 2012 року на суму 3 833 грн., лютий 2012 року на суму 26 704 грн., березень 2012 року на суму 5 209 грн., вересень 2012 року на суму 503 грн., жовтень 2012 року на суму 3 372 грн., січень 2013 року на суму 1 245 грн., травень 2013 року на суму 575 грн., червень 2013 року на суму 115 грн., жовтень 2013 року на суму 547 грн., листопад 2013 року на суму 4 373 грн., грудень 2013 року на суму 81 572 грн.;

2. відповідно до п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188, п. 201.1, п. 201.10 ст. 201 ПК України за результатами перевірки підлягає збільшенню сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних звітних (податкових) періодів на загальну суму ПДВ 19 024 грн., в т.ч. у періодах: вересень 2011 року на суму 6 667 грн., листопад 2011 року на суму 5 209 грн., грудень 2011 року на суму 7 148 грн.;

3. в порушення пп. 14.1.257 п. 14.1 ст. 14, п. 134.1 ст. 134, п. 135.1 ст. 135, п. 137.1 ст. 137, п. 138.1, п. 138.2, п. 138.4 ст. 138, п. 150.1 ст. 150 ПК України підприємством завищено від'ємне значення об'єкту оподаткування за період з 01.07.2011 р. по 31.12.2013 р. на суму 7 271 506 грн., у т.ч. по періодах: 2011 рік на суму 403 238 грн., 2012 рік на суму 64 445 грн., 2013 рік на суму 6 803 823 грн.

На підставі акту перевірки з урахуванням порушень, які оскаржуються ТОВ «Деско Юкрейн», Каховською ОДПІ винесено податкові повідомлення-рішення від 29.10.2014 р. №0001482200, яким позивачу збільшено грошові зобов'язання з податку на додану вартість на 163 448,75 грн., з яких за основним платежем на 130 759 грн., за штрафними санкціями на 32 680,75 грн., №0001492200, яким позивачу збільшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за вересень, листопад, грудень 2011 року на загальну суму 19 024 грн., №0001502200, яким позивачу зменшено від'ємне значення об'єкту оподаткування податком на прибуток на 7 271 506 грн.

Проте, ТОВ «Деско Юкрейн» оскаржував податкові повідомлення-рішення від 29.10.2014 р. №0001492200 - повністю, №0001482200 - частково на суму 161866,93 грн., з яких за основним платежем на 129493,54 грн., за штрафними санкціями на 32373,39 грн., №0001502200 - частково на суму 7 265 178,70 грн..

Задовольняючи адміністративний позов ТОВ «Деско Юкрейн» суд першої інстанції виходив з наступного, з чим погоджується апеляційний суд.

Вирішуючи питання правомірності висновків Каховської ОДПІ щодо безтоварності операцій між ТОВ «Деско Юкрейн» та ТОВ «Аріленд», ПНВК «Таврія», судом першої інстанції встановлено, що згідно акту перевірки Каховська ОДПІ вважає неправомірним включення ТОВ «Деско Юкрейн» до складу витрат вартість соняшнику у сумі 275 631,09 грн., придбаного у ПНВК «Таврія», яке здійснювало свою діяльність будучи СПД з ознаками фіктивності. Висновки про фіктивну діяльність ПНВК «Таврія» відповідачем складені на підставі акту «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ПНВК «Таврія» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013 р. по 31.12.2013 р.» від 26.05.2014 р. №188/21-03-22-05/31135260, здійсненої ДПІ у м. Херсоні ГУ Міндоходів у Херсонській області на підставі постанови слідчого, винесеної в межах досудового розслідування справи про умисне ухилення від сплати податків постачальниками ПНВК «Таврія».

Також, відповідач зазначив, що у грудні 2013 року позивач задекларував продаж макухи соняшникової на суму ПДВ 40 400,92 грн. на адресу ТОВ «Аріленд». Однак актом ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві «Про результати перевірки ТОВ «Аріленд» щодо документального підтвердження господарських відносин із ТОВ «Ріксос-Прикарпаття», ТОВ «Вторметекспорт», ТОВ «Сапсан-Юг», їх реальності та повноти відображення в обліку за грудень 2013 року» від 25.07.2014 р. №1687/26-59-22-03-18/37080736 придбання товару у ТОВ «Деско Юкрейн» не підтверджено. У зв'язку з цим відповідач вважає, що позивач з отриманих коштів від ТОВ «Аріленд» мав обрахувати податкові зобов'язання у сумі 40 400,92 грн. за подією, пов'язаною з отриманням коштів, а з продажу (відвантаження) товару не встановленим покупцям обчислити додаткові податкові зобов'язання у сумі 40 400,92 грн.

Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що висновки Каховської ОДПІ не відповідають обставинам справи та нормам діючого податкового законодавства.

Так, відповідно до пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України об'єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135-137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138-143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

Приписами п. 135.1 ст. 135 ПК України визначено, що доходи, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті, та складаються з: доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до пункту 135.4 цієї статті; інших доходів, які визначаються відповідно до пункту 135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених у пункті 135.3 цієї статті та у статті 136 цього Кодексу.

Відповідно до пп. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14 ПК України витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Положеннями п. 138.1 ст. 138 ПК України передбачено, що витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктом 138.4, 138.6-138.9, підпунктами 138.10.2-138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Згідно з п. 138.2 ст. 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом ІІ цього Кодексу.

Відповідно до пп. 198.2, 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит платника ПДВ визначається виходячи із сум ПДВ, сплачених (нарахованих) постачальникам товарів/послуг, підтверджених належним чином складеними податковими накладними та при умові, якщо ці товари/послуги призначені для використання в оподатковуваній господарській діяльності такого платника податку.

Згідно з п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Таким чином, суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що головними умовами для віднесення сплаченого при придбанні товару ПДВ до складу податкового кредиту, а понесених витрат - до валових витрат, є використання придбаних товарів (робіт, послуг) у власній господарській діяльності платника податків у межах оподатковуваних операцій та належне документування сплаченого ПДВ.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що 24.12.2013 р., 25.12.2013 р., 26.12.2013 р. та 27.12.2013 р. між позивачем та ПНВК «Таврія» укладено договори №№П13009, П13010, П13012, П13013 на поставку насіння соняшника врожаю 2013 року. На виконання цих договорів ПНВК «Таврія» поставила ТОВ «Деско Юкрейн» у грудні 2013 року насіння соняшника на суму без ПДВ 275 631,90 грн., що підтверджується рахунками-фактурами від 24.12.2013 р. №СФ-0000044, від 25.12.2013 р. №СФ-0000046, від 26.12.2013 р. №СФ-0000047, від 27.12.2013 р. №СФ-0000049, видатковими накладними від 24.12.2013 р. №РН-0000044, від 25.12.2013 р. №РН-0000046, від 26.12.2013 р. №РН-0000047, від 27.12.2013 р. №РН-0000049, податковими накладними від 24.12.2013 р. №38, від 25.12.2013 р. №39, від 26.12.2013 р. №41, від 27.12.2013 р. №43, товарно-транспортними накладними від 24.12.2013 р. №12, від 25.12.2013 р. №15, від 26.12.2013 р. №14, від 27.12.2013 р. №16. Розрахунки між сторонами проведено у безготівковій формі згідно платіжних доручень від 25.12.2013 р. №819, від 26.12.2013 р. №831, від 27.12.2013 р. №843, від 30.12.2013 р. №856.

02.12.2013 р. між ТОВ «Деско Юкрейн» та ТОВ «Аріленд» укладено контракт №0212.13 на поставку макухи соняшника. На виконання умов контракту у грудні 2013 року позивач поставив ТОВ «Аріленд» товар на суму 242 405,50 грн., з яких ПДВ - 40 400,92 грн., що підтверджується рахунками на оплату від 02.12.2013 р. №№44, 45, від 03.12.2013 р. №46, видатковими накладними від 02.12.2013 р. №№110, 111, від 03.12.2013 р. №112, податковими накладними від 02.12.2013 р. №№1, 2, від 03.12.2013 р. №3, товарно-транспортними накладними від 02.12.2013 р. №№21213/1, 21213/2, від 03.12.2013 р. №№21213/5, 21213/4. Розрахунки між сторонами проведено у безготівковій формі, про що зазначено у акті перевірки (арк. 28 акту) та свідчить довідка ПАТ «Вест Файненс Енд Кредит Банк» від 19.12.2014 р. №5105.

Судами обох інстанції враховується, що в акті перевірки Каховська ОДПІ вказує на наявність первинних документів за перевірений період. Зауважень до первинних документів позивача по операціях з вказаними постачальником та покупцем, зокрема, до видаткових та податкових накладних, акт перевірки не містить.

Відтак, господарські операції між ТОВ «Деско Юкрейн» та ПНВК «Таврія» з приводу придбання товару та між ТОВ «Деско Юкрейн» та ТОВ «Аріленд» з приводу реалізації товару повністю підтверджені первинними бухгалтерськими документами.

Факт того, що ПНВК «Таврія» на момент проведення операцій з позивачем мало право на виписку податкових накладних і було зареєстроване як платники податку на додану вартість, не оспорюється відповідачем ні в акті перевірки, ні в ході розгляду справи.

Адже, будь-які первинні документи (у тому числі договори, видаткові і податкові накладні, тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Разом з тим, з урахуванням закріпленої в ст. 204 ЦК України презумпції правомірності правочину, а також враховуючи вимоги ст. 71 КАС України, за якою обов'язок доказування правомірності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень покладається на такого суб'єкта, Каховська ОДПІ повинна була надати суду належні та достовірні докази своїх тверджень про те, що задекларовані позивачем операції з придбання товару у ПНВК «Таврія», та продажу товару ТОВ «Аріленд» в реальності не виконувались, а мало місце лише документування цих операцій з метою завищення податкового кредиту та витрат. Оскільки такі дії мають злочинний характер, то доказом їх вчинення може бути лише відповідне рішення, винесене в порядку кримінально-процесуального судочинства. Однак, Каховська ОДПІ не посилається на факти вчинення позивачем таких дій і не надала докази притягнення його посадових осіб до відповідальності за такі дії.

Крім посилань на інформацію з актів ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві «Про результати перевірки ТОВ «Аріленд» щодо документального підтвердження господарських відносин із ТОВ «Ріксос-Прикарпаття», ТОВ «Вторметекспорт», ТОВ «Сапсан-Юг», їх реальності та повноти відображення в обліку за грудень 2013 року» від 25.07.2014 р. №1687/26-59-22-03-18/37080736 та ДПІ у м. Херсоні ГУ Міндоходів у Херсонській області «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ПНВК «Таврія» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013 р. по 31.12.2013 р.» від 26.05.2014 р. №188/21-03-22-05/31135260 відповідач не надав достовірних доказів фіктивності задекларованих позивачем операцій з придбання та реалізації товарів.

Стосовно наведених в акті перевірки обставин діяльності ПНВК «Таврія», ТОВ «Аріленд» колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що діюче податкове законодавство України не містить норм, які б ставили в залежність право платника податку на формування податкового кредиту та витрат від можливих порушень податкової дисципліни з боку його контрагентів, або зобов'язували б платників податків контролювати дотримання своїми контрагентами норм законодавства. Можливі порушення контрагентами платника податків податкової дисципліни, у тому числі не декларування своїх зобов'язань або не сплата податку до бюджету, ще не є достатньою підставою для позбавлення платника податків права на податковий кредит з ПДВ по операціях з такими контрагентами. Податковий кодекс України встановлює вимоги лише щодо документального підтвердження задекларованих господарських операцій, а як вже зазначено вище, акт перевірки не містить зауважень щодо правильності складання наданих позивачем первинних документів.

Отже, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що за відсутності доказів проведення позивачем фіктивних господарських операцій з ПНВК «Таврія», ТОВ «Аріленд» та при наявності належним чином оформлених первинних документів по операціях з купівлі та продажу товарів, висновок Каховської ОДПІ про завищення позивачем податкового кредиту та витрат за такими операціями є протиправним.

Такий висновок узгоджується із правовою позицією Верховного суду України, яка викладена в постанові від 31.01.2011 р. по справі №21-47а10, та з практикою Європейського суду з прав людини у справі «Булвес» АД проти Болгарії та Бізнес Сепорт Сентре проти Болгарії.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про протиправність висновків відповідача щодо завищення ТОВ «Деско Юкрейн» витрат на загальну суму 275 631,90 грн. за результатами господарських операцій з ПНВК «Таврія» та про заниження позивачем податкових зобов'язань на 40 400,92 грн. за результатами господарських операцій з ТОВ «Аріленд».

Вирішуючи питання правомірності формування витрат та податкового кредиту по відносинах з ТОВ «ДПЗКУ-МТС», судом першої інстанції вірно встановлено, що згідно акту перевірки зі складу витрат ТОВ «Деско Юкрейн» Каховською ОДПІ було виключено вартість послуг з перевезення сільськогосподарських культур у сумі 64 445,42 грн., наданих ТОВ «ДПЗКУ-МТС», оскільки позивач ці послуги, отримані у лютому 2013 року, не підтвердив товарно-транспортними накладними, що, на думку відповідача, не дає змогу підтвердити фактичне їх виконання. З цих же причин відповідач вважає, що ТОВ «Деско Юкрейн» завищило податковий кредит, включивши до нього сплату ПДВ у сумі 12 889,09 грн., обчисленого по відносинам з ТОВ «ДПЗКУ-МТС».

Проте, суд першої інстанції обґрунтовано не погодився з вказаними доводами Каховської ОДПІ, враховуючи наступне.

Статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Приписами п. 198.6 ст. 198 ПК України визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що 31.01.2013 р. між ТОВ «Деско Юкрейн» та ТОВ «ДПЗКУ-МТС» було укладено договір про надання послуг з перевезення вантажів №А-ХРС-31/13. Пунктом 1.1 договору передбачено, що Замовник замовляє, а Виконавець зобов'язується надати послуги з перевезення вантажу (зернові, олійні культури і продукти їх переробки та ін.) на території України на умовах, передбачених цим договором. Кількість транспортних засобів, конкретний обсяг перевезення (тонн) вантажу, його маршрут та інші дані, необхідні для надання послуг, вказуються у заявці на перевезення вантажу (Додаток №1), що погоджується із Виконавцем (п. 1.2). Сторони домовилися, що на підставі товарно-транспортних накладних (інших документів, погоджених сторонами) уповноважені представники сторін один раз на 7 днів проводять звірку обсягу наданих послуг та підписують акти приймання-передачі наданих послуг (п. 2.3.1).

На виконання умов цього договору ТОВ «ДПЗКУ-МТС» протягом лютого 2013 року надало позивачу послуги з перевезення сільськогосподарських культур на загальну суму 77 334,50 грн., в тому числі ПДВ - 12 889,09 грн., що підтверджується заявками на перевезення вантажу від 31.01.2013 р. №1, від 06.02.2013 р. №2, в яких зазначено графік поставки транспортних засобів (01.02-03.02.2013 р., 07.02.-08.02.2013 р.), найменування пункту подачі транспортних засобів та його адреса (пгт. Любимовка, Каховський район, Херсонська область), найменування місця розвантаження транспортних засобів та його адреса (Кривий Ріг, Криворізький МЕЗ), відстань перевезень від пункту завантаження до пункту розвантаження (190 км), актом звірки взаєморозрахунків за І квартал 2013 року, актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 06.02.2013 р. №4928, від 12.02.2013 р. №4968, реєстрами ТТН до актів виконаних робіт від 06.02.2013 р. №4928, від 12.02.2013 р. №4968, товарно-транспортними накладними від 01.02.2013 р. №№01/02/01, 01/02/02, 01/02/03, від 02.02.2013 р. №№02/02/01, 02/02/02, 02/02/03, від 03.02.2013 р. №№03/02/01, 03/02/02, від 04.02.2013 р. №04/02/02, 04/02/01, від 05.02.2013 р. №№05/02/03, 05/02/04, від 07.02.2013 р. №№07/02/01, 07/02/02, від 09.02.2013 р. №№295, 296, податковими накладними від 06.02.2013 р. №18, від 12.02.2013 р. №36.

Як вбачається з акту перевірки Каховська ОДПІ не заперечує наявність у ТОВ «Деско Юкрейн» актів здачі-прийняття робіт (надання послуг), реєстрів ТТН, однак вказує на відсутність товарно-транспортних накладних.

Представник позивача зазначає, що відповідачу під час перевірки надавалися товарно-транспортні накладні разом з реєстрами ТТН, а тому твердження про їх відсутність не відповідає дійсності.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно погодився з доводами ТОВ «Деско Юкрейн» про наявність на час перевірки товарно-транспортних накладних.

Так, з матеріалів вбачається, що позивачем 17.10.2014 р. за №125 було подано до Каховської ОДПІ заперечення на акт перевірки, в яких вказувалося на те, що перевіряючим надавалися товарно-транспортні накладні по відносинах з ТОВ «ДПЗКУ-МТС», які ними не взяті до уваги. За результатами розгляду заперечень Каховською ОДПІ 24.10.2014 р. за №6459/10/21-15-22 направлено відповідь, у якій вже відсутнє посилання на відсутність у ТОВ «Деско Юкрейн» товарно-транспортних накладних по відносинах з цим контрагентом, що фактично свідчить про врахування відповідачем доводів позивача з цього питання.

Таким чином, твердження Каховської ОДПІ про відсутність у позивача належним чином оформленого документального підтвердження отриманих від ТОВ «ДПЗКУ-МТС» послуг з перевезення вантажів не відповідає дійсності та спростовується первинними бухгалтерськими документами.

Вирішуючи питання про правомірність висновків відповідача про проведення ТОВ «Деско Юкрейн» господарських операцій з реалізації готової продукції за цінами нижче собівартості, судом першої інстанції встановлено, що за результатами перевірки Каховською ОДПІ позивачу зменшено від'ємне значення об'єкту оподаткування податком на прибуток у зв'язку із збільшенням за наслідками перевірки оподатковуваного доходу на 6 478 776 грн. та зменшення задекларованих витрат на 792 730 грн. З акту перевірки слідує, що збільшення задекларованих доходів пов'язане з тим, що відповідач вважає, що позивач при здійсненні продажу товарів ТОВ «ВВВВ» у листопаді-грудні 2013 року у порушення вимог п. 135.1 ст. 135, п. 137.1 ст. 137 ПК України відобразив такий продаж за цінами, нижчими ніж собівартість цих товарів, наслідком цього є заниження доходів на 216 859,57 грн. та податкових зобов'язань з ПДВ на 43 371,90 грн. Висновок Каховської ОДПІ про заниження доходів від продажу товарів ТОВ «ВВВВ» обумовлений отриманням ТОВ «Деско Юкрейн» збитків від цього продажу, при цьому дослідження рівня цін, які діяли на аналогічні товари у момент продажу, відповідачем не здійснювалось.

Суд першої інстанції вірно не погодився за таким способом обчислення доходів позивача, який застосував відповідач по відносинам з ТОВ «ВВВВ».

Так, відповідно до п. 135.1 ст. 135 ПК України доходи, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті, та складаються з: доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до пункту 135.4 цієї статті; інших доходів, які визначаються відповідно до пункту 135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених у пункті 135.3 цієї статті та у статті 136 цього Кодексу.

У свою чергу, згідно п. 135.4 ст. 135 ПК України дохід від операційної діяльності визнається в розмірі договірної (контрактної) вартості, але не менше ніж сума компенсації, отримана в будь-якій формі, в тому числі при зменшенні зобов'язань, та включає дохід від реалізації товарів, виконаних робіт, наданих послуг, у тому числі винагороди комісіонера (повіреного, агента тощо); особливості визначення доходів від реалізації товарів, виконаних робіт, наданих послуг для окремих категорій платників податків або доходів від окремих операцій встановлюються положеннями цього розділу.

Приписи Податкового кодексу України, на які посилається відповідач під час збільшення доходів по операціях позивача з ТОВ «ВВВВ», жодним чином не передбачають визначення доходів від продажу товарів (робіт, послуг) виходячи з отриманих доходів, які є не нижчими, ніж собівартість такого продажу.

Слід зазначити, що у 2013 році окремими приписами ПК України передбачалась можливість визначення звичайних цін у разі продажу товарів окремим категоріям покупців, до яких ТОВ «ВВВВ» не відноситься, оскільки не було пов'язаною особою по відношенню до позивача, при розрахунках із позивачем не використовувало бартерні операції.

У зв'язку із продажем товарів ТОВ «ВВВВ» за цінами, нижчими ніж собівартість, ТОВ «Деско Юкрейн», за висновками Каховської ОДПІ, занизило розмір податкових зобов'язань з ПДВ за листопад 2013 року на 216 859,57 грн. та за грудень 2013 року на 39 905 грн.

Відповідно до п. 188.1 ст. 188 ПК України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості (у разі здійснення контрольованих операцій - не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

Згідно ст. 39 ПК України у листопаді-грудні 2013 року визначення рівня звичайних цін мало здійснюватись на принципах трансфертного ціноутворення. Як визначають приписи ст. 39 ПК України, податковий контроль за трансфертним ціноутворенням передбачає коригування податкових зобов'язань платника податків до рівня податкових зобов'язань, розрахованих за умови відповідності комерційних та/або фінансових умов контрольованої операції комерційним та/або фінансовим умовам, які мали місце під час здійснення зіставних операцій, передбачених цією статтею, сторони яких не є пов'язаними особами. Визначення ціни під час здійснення контрольованих операцій проводиться за методами, встановленими пунктом 39.3 цієї статті, з метою перевірки правильності, повноти нарахування та сплати податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість.

Відповідно до пп. 39.1.3 п. 39.1 ст. 39 ПК України ціна в контрольованій операції для цілей оподаткування визнається звичайною, якщо центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, не доведено зворотне або платником податків використано ціну, зазначену в договорі про взаємне узгодження цін під час здійснення контрольованих операцій, порядок укладення якого визначено пунктом 39.6 цієї статті, та ціну, зазначену в такому договорі, не може бути оскаржено в установленому цим Кодексом порядку.

Приписи ст. 39 ПК України передбачають здійснення заходів по визначенню звичайних цін із послідовним застосуванням методів визначення рівня звичайних цін, які провадяться відповідними уповноваженим на це органом центральної виконавчої влади. Серед методів, які застосуються для визначення рівня звичайних цін є порівняльної неконтрольованої ціни (аналогів продажу); ціни перепродажу; «витрати плюс»; чистого прибутку; розподілення прибутку. Під час вибору методу, що використовується для визначення ціни в контрольованій операції, повинні враховуватися повнота і достовірність вихідних даних, а також обґрунтованість коригування, що здійснюється з метою забезпечення зіставності умов проведення контрольованої та зіставних операцій. Допускається використання комбінації двох і більше методів, передбачених ПК України. Платник податку використовує будь-який метод, який він обґрунтовано вважає найбільш прийнятним, однак у разі, коли існує можливість застосування і методу порівняльної неконтрольованої ціни (аналогів продажу), і будь-якого іншого методу, застосовується метод порівняльної неконтрольованої ціни (аналогів продажу).

Таким чином, для визначення рівня звичайних цін головним є метод порівняльної неконтрольованої ціни (аналогів продажу), який був повністю проігнорований відповідачем під час здійснення перевірки.

При цьому, судом першої інстанції правильно зазначено про те, що чинне законодавство не містить положень про те, що продукція суб'єкта господарювання не може бути реалізована за ціною, що є нижчою за собівартість такої продукції.

Дана позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 18.09.2014 р. №К/800/45188/14.

Отже, висновки Каховської ОДПІ про заниження ТОВ «Деско Юкрейн» доходів та податкових зобов'язань по відносинам з ТОВ «ВВВВ» у листопаді-грудні 2013 року суперечать вимогам Податкового кодексу України, а тому не можуть бути використані для збільшення доходів та податкових зобов'язань позивача за перевірені податкові періоди 2013 року, з чим погоджується апеляційний суд.

Вирішуючи питання про правомірність висновків Каховської ОДПІ стосовно включення до складу доходів поворотної фінансової допомоги у вигляді передплати від нерезидента «Медагро ЛТД» за постачання товару та невиконанням поставки на кінець 2013 року, судом першої інстанції вірно встановлено, що згідно акту перевірки відповідач вважає, що позивач у складі доходів у відповідності із пп. 135.5.5 п. 135.5 ст. 135 ПК України мав відобразити поворотну допомогу у сумі 6 261 916,03 грн., яка утворилась у зв'язку з отриманням від нерезидента «Медагро ЛТД» передплати з постачання товару (муки соняшника харчової) та невиконанням поставки на кінець 2013 року. На думку Каховської ОДПІ, залишок кредиторської заборгованості на кінець року нерезидентові України є поворотною фінансовою допомогою.

При вирішенні цього питання суд першої інстанції правильно виходив з того, що відповідно до пп. 135.5.5 п. 135.5 ст. 135 ПК України (у редакції, що діяла на час правовідносин) з метою визначення оподатковуваного прибутку до складу доходів включається вартість поворотної фінансової допомоги, отриманої від осіб, які не є платниками цього податку (в тому числі нерезидентів), яка залишилась не повернутою на кінець звітного податкового періоду.

Згідно пп. 14.1.257 п. 14.1 ст. 14 ПК України поворотна фінансова допомога - сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов'язковою до повернення.

З матеріалів справи вбачається, що 16.03.2012 р., 26.09.2012 р. та 31.10.2012 р. між позивачем та «Медагро ЛТД» укладено зовнішньоекономічні контракти №№2012/001, 2012/003, 2012/004, згідно умов яких ТОВ «Деско Юкрейн» зобов'язується протягом дії контрактів передати у власність «Медагро ЛТД» окремими партіями борошно соняшникове харчове українського походження у визначеній кількості, а «Медагро ЛТД» зобов'язується прийняти й оплатити товар на умовах попередньої оплати. Пунктами 9.2 контрактів визначено, що договори діють до повного виконання зобов'язань обома сторонами.

Судом першої інстанції було правильно враховано, що позивач у 2013 році отримував кошти від «Медагро ЛТД» у вигляді передплати за поставку товарів, при цьому строки виконання поставок товарів на кінець 2013 року не настали, угод про зміну цільового призначення отриманих-перерахованих коштів сторонами не укладалось. Отже на кінець 2013 року перераховані позивачу кошти від нерезидента «Медагро ЛТД» мали характер передплати та передбачали наступну товарну компенсацію з боку платника податку.

До того ж позивач надав до апеляційного суду документи, з яких вбачається, що 16 березня 2012 року між TOB «ДЕСКО ЮКРЕЙН» та «Мадагро ЛТД» укладено договір №2012/001. З урахуванням додаткових угод до вищевказаного договору, TOB «ДЕСКО ЮКРЕЙН» зобов'язано поставити «Медагро ЛТД» на умовах попередньої оплати олію соняшникову нерафіновану з насіння врожаю 2014 року у кількості 832,42 т на загальну суму 590750,00 доларів США.

Отримавши попередню оплату за договором №2012/001 у розмірі 183000,00 доларів США, що підтверджується актом перевірки №249/21-15- 22-026/36845941 (арк. 9), TOB «ДЕСКО ЮКРЕЙН» 21 травня 2015 року поставило на адресу «Медагро ЛТД» олію соняшникову нерафіновану на суму 182999,66 доларів США, що підтверджується вантажною митною декларацією (за формою МД-2) (рядки №22, 31).

26 вересня 2012 року між TOB «ДЕСКО ЮКРЕЙН» та «Мадагро ЛТД» укладено договір №2012/003. З урахуванням додаткових угод до вищевказаного договору, TOB «ДЕСКО ЮКРЕЙН» зобов'язано поставити «Медагро ЛТД» на умовах попередньої оплати макуху з насіння соняшника у кількості 4041,45 т, на загальну суму 780000,00 доларів США.

Отримавши попередню оплату за зазначеним договором у розмірі 100425,00 доларів США, що підтверджується актом перевірки №249/21-15-22-026/36845941 (арк. 10), TOB «ДЕСКО ЮКРЕЙН» поставило на «Медагро ЛТД» макуху з насіння соняшника на загальну суму 177830,20 доларів США, що підтверджується вантажними митними деклараціями (за формою МД-2) (рядки №22, 31) від 09 лютого 2015 року на суму 81639,00 доларів США та від 10 квітня 2015 року на суму 96191,20 доларів США.

31 жовтня 2012 року між TOB «ДЕСКО ЮКРЕЙН» та «Мадагро ЛТД» укладено договір №2012/004. З урахуванням додаткових угод до вищевказаного договору, TOB «ДЕСКО ЮКРЕЙН» зобов'язано поставити «Медагро ЛТД» на умовах попередньої оплати олію сонячну нерафіновану з насіння врожаю 2014 року у кількості 1081,69 т на загальну суму 768000,00 доларів США.

Отримавши попередню оплату за договором №2012/004 у 500000,00 доларів США, що підтверджується актом перевірки №249 22-026/36845941 (арк. 10), TOB «ДЕСКО ЮКРЕЙН» поставило на «Медагро ЛТД» олію соняшникову нерафіновану з насіння врожаї 2014 року на загальну суму 509939,75 доларів США, що підтвердь вантажними митними деклараціями (за формою МД-2) (рядки №22, 31) від 25 березня 2015 року на суму 335967,74 доларів США та від 21 траві року на суму 173972,01 доларів США.

Таким чином, TOB «ДЕСКО ЮКРЕЙН» у повному обсязі виконало зобов'язання з поставки товару по отриманій попередній оплаті по зовнішньоекономічним контрактам нерезиденту «Медагро ЛТД».

У зв'язку із цим, на кінець 2013 року перераховані Товариству кошти від нерезидента «Медагро ЛТД» мали характер передплати та передбачали наступну товарну компенсацію з боку платника податків, що, з огляду на вищевикладене, і відбулось у поточному році.

За таких обставин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що визначення відповідачем вказаних коштів поворотною фінансовою допомогою суперечить приписам пп. 14.1.257 п. 14.1 ст. 14 ПК України, а тому ці кошти не можуть бути включені до складу доходів позивача за підсумками 2013 року.

Вирішуючи питання про правомірність висновків відповідача про виключення із складу витрат 403 238 грн. та 35 848 грн., судом першої інстанції встановлено наступне.

Як вбачається з акту перевірки слідує, відповідач з посиланням на п. 138.4 та п. 138.1 ст. 138 ПК України виключає із складу витрат 403 238 грн. тому, що не визнає ці витати витратами того звітного періоду, у якому визнано доходи, та зменшує інші витрати на 35 848 грн. у зв'язку з тим, що не визнає ці витрати, витратами звітного періоду. При цьому Каховська ОДПІ у акті перевірки причину такого зменшення задекларованих витрат ТОВ «Деско Юкрейн» не приводить.

Суд першої інстанції вірно не погодився з таким способом зменшення витрат платника податку, обраним відповідачем, оскільки висновки контролюючого органу про заниження (завищення) об'єктів оподаткування мають бути підтверджені даними первинного або бухгалтерського обліку платника податку чи відповідними розрахунками такого завищення, документально не підтверджені висновки є припущеннями контролюючого органу та не враховуються для обчислення об'єктів оподаткування та грошових зобов'язань платників податків.

При цьому, судом першої інстанції вірно враховано, що відповідно до п. 5.2 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 22.12.2010 р. №984, зареєстрованого в Мін'юсті України 12.01.2011 р. за №34/18772, у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті фактом порушення необхідно:

- чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків та господарську операцію, в результаті якої здійснено це порушення, при цьому додати до акта письмові пояснення посадових осіб платника податків або його законних представників щодо встановлених порушень;

- зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення;

- у разі відсутності первинних документів або ненадання для перевірки первинних та інших документів, що підтверджують факт порушення, зазначити перелік цих документів;

- у разі відмови посадових осіб платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі органу державної податкової служби така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати, факт про складання такого акта відображається в акті документальної перевірки;

- у разі надання посадовими особами платника податків або його законними представниками посадовим (службовим) особам органу державної податкової служби письмових пояснень щодо встановлених порушень податкового законодавства та/або причин ненадання первинних та інших документів, що підтверджують встановлені порушення, або їх копій факти про надання таких пояснень необхідно відобразити в акті.

Проте, жодна з вказаних вимог Порядку щодо оформлення виявлених під час перевірки порушень відповідачем не виконана.

Отже, відповідачем належними та допустимими доказами не доведено правомірність висновків про завищення ТОВ «Деско Юкрейн» витрат на 403 238 грн. та 35 848 грн.

Вирішуючи питання про правомірність висновків Каховської ОДПІ стосовно неправомірності включення до складу витрат витрати на утримання трактора Jinmal-244 Е, судом першої інстанції правильно встановлено, що відповідач виключає із складу задекларованих витрат позивача вартість витрат на модернізацію трактора та придбання для його обслуговування паливно-мастильних матеріалів у загальній сумі 7 239 грн., придбаного у ТОВ «НВП «Спецавтоматика» та не зареєстрованого у МРЕВ ДАЇ та або у органах технічного нагляду. Відсутність реєстрації, на думку відповідача, не дозволяє позивачу використовувати трактор в господарській діяльності. У той же час позивач стверджує, що придбаний трактор обліковується у складі основних засобів та використовується для господарських потреб, не пов'язаних з транспортними перевезеннями.

При вирішенні даного питання суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що п. 138.1 ст. 138 ПК України передбачено, що витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктом 138.4, 138.6-138.9, підпунктами 138.10.2-138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Відповідно до абз. «в» пп. 138.10.2 п. 138.10 ст. 138 ПК України до складу інших витрат включаються витрати на утримання основних засобів, інших необоротних матеріальних активів загальногосподарського використання (оперативна оренда (у тому числі оренда легкових автомобілів), придбання пально-мастильних матеріалів, стоянка, паркування легкових автомобілів, страхування майна, амортизація, ремонт, опалення, освітлення, водопостачання, водовідведення, охорона).

Приписами п. 5 наказу Мінфіну України від 30.05.2003 р. №561 «Про затвердження Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку основних засобів» визначено, що господарські операції з придбання основних засобів оформлюються підприємствами первинними документами, які розкривають інформацію про: назву первинного документа, яка характеризує оформлену господарську операцію; дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст, кількісні та вартісні показники обсягу господарської операції; назву об'єкта основних засобів, його інвентарний номер, дату початку і місце експлуатації, термін корисного використання; технічну характеристику (площа, обсяг, місткість, потужність тощо) та вартість об'єкта основних засобів, його переоцінку, ремонт, поліпшення та амортизацію; посади осіб, які здійснювали господарську операцію та оформлення первинних документів з їх підписами; перелік технічної документації, що передається (приймається) разом з об'єктом основних засобів, вид і кількість дорогоцінних металів, що містяться в об'єкті основних засобів; походження коштів (власні, цільові), використаних для придбання, будівництва і поліпшення основних засобів, та про безоплатно одержані основні засоби; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати осіб, які брали участь у здійсненні господарської операції.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що на підставі договору купівлі-продажу від 28.02.2012 р. №08174/280212 ТОВ «Деско Юкрейн» придбало у ТОВ «НВП «Спецавтоматика» трактор Jinmal-244 Е, що підтверджується рахунком-фактурою від 01.03.2012 р. №СА120301-003, видатковою накладною від 01.03.2012 р. №СА120301-002, податковою накладною від 01.03.2012 р. №1, платіжними дорученнями від 01.03.2012 р. №636, від 23.04.2012 р. №778.

Даний трактор перебуває на балансі ТОВ «Деско Юкрейн», про що свідчить акт приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних фондів від 01.03.2012 р., а тому колегія суддів погоджується з тим, що витрати на утримання даного трактору (модернізація, придбання паливо-мастильних матеріалів) у сумі 7 239 грн. правомірно віднесено підприємством до складу витрат.

Як вірно зазначив суд першої інстанції, можливість чи не можливість використання основних засобів у господарській діяльності має визначатись за сукупністю обставин такого використання. Відсутність реєстрації трактору у МРЕВ ДАЇ або у органах технічного нагляду унеможливлює повноцінне використання трактору за межами території, яка належить позивачу, однак не є перепоною для його використання для інших потреб господарської діяльності платника податку. Відтак, відсутність реєстрації трактору у державних реєстраційних органах не є доказом не використання трактору у господарській діяльності платника податку, з чим погоджується апеляційний суд.

Вирішуючи питання про правомірність висновків Каховської ОДПІ про перерозподіл податкового кредиту шляхом його включення з одного звітного періоду до іншого, в якому виписано податкові накладні, судом першої інстанції правильно встановлено, що за результатами перевірки грошові зобов'язання позивача з ПДВ збільшено через збільшення податкових зобов'язань на 83 773 грн. та зменшенням податкового кредиту на 46 986 грн. У акті перевірки відповідач частково зменшує податковий кредит окремих податкових періодів та збільшує його розмір за інші податкові періоди. Вказаний перерозподіл податкового кредиту по податковим періодам дозволив позивачеві частково збільшити податкові зобов'язання за податковим повідомленням-рішенням №0001482200 на 22 857,65 грн. та збільшити бюджетне відшкодування з ПДВ за податковим повідомленням-рішенням № 0001492200 на 19 024 грн.

Згідно акту перевірки позивачу зменшено податковий кредит на 46 986 грн., при цьому частину зменшеного податкового кредиту було відновлено у інших податкових періодах. Зокрема, позивач у складі податкового кредиту березня 2012 року відобразив ПДВ у сумі 5 208,96 грн. з вартості послуг з ремонту їдальні, отриманих від ПП «Мегастрой» за податковою накладною від 30.11.2011 р. №8; у складі податкового кредиту січня 2012 року - ПДВ у сумі 3 833,33 грн. з вартості послуг, отриманих від ТОВ «Монтажник» за податковою накладною від 27.07.2011 р. №46; у складі податкового кредиту лютого 2012 року - ПДВ у сумі 6 666,67 грн. з вартості робіт, отриманих від ПП «Арбат» за податковою накладною від 15.09.2011 р. №1 та ПДВ у сумі 7 148,22 грн. з вартості послуг, отриманих від ПП «Мегастрой» за податковою накладною від 26.12.2011 р. №9. Апелянт посилається на те, що ТОВ «Деско Юкрейн» не надано доказів затримки в отримані вказаних податкових накладних, а тому ПДВ за цими податковими накладними мало включатись до складу податкового кредиту тих податкових періодів, які припадають на дату складення даних податкових накладних. У зв'язку з цим Каховська ОДПІ з урахуванням строків давності зменшила податковий кредит позивача за січень, лютий, березень 2012 року, збільшуючи його розмір за вересень, листопад та грудень 2011 року.

Проте, суд першої інстанції обґрунтовано відхилив такі висновки Каховської ОДПІ, оскільки згідно із п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до п. 198.2 ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Приписами п. 198.3 ст. 198 ПК України визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної.

Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку про те, що право платника податку на включення до податкового кредиту сум ПДВ прямо пов'язано з фактом отримання податкової накладної і обмежено це право строком на 365 календарних днів, який відраховується з дати виписки податкової накладної.

Враховуючи те, що ТОВ «Деско Юкрейн» не пропустило вказаного строку, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про правомірність віднесення до податкового кредиту березня 2012 року суму ПДВ у розмірі 5 208,96 грн. згідно податкової накладної від 30.11.2011 р. №8, отриманої від ПП «Мегастрой», до податкового кредиту січня 2012 року суму ПДВ у розмірі 3 833 грн. згідно податкової накладної від 27.07.2011 р. №46, отриманої від ТОВ «Монтажник», до податкового кредиту лютого суму ПДВ у розмірі 6 666,67 грн. згідно податкової накладної від 15.09.2011 р. №1, отриманої від ПП «Арбат», та суму ПДВ у розмірі 7 148,22 грн. згідно податкової накладної від 26.12.2011 р. №9.

Вирішуючи питання про правомірність висновків Каховської ОДПІ щодо протиправного формування ТОВ «Деско Юкрейн» податкового кредиту у розмірі 9 974 грн., суд першої інстанції виходив з наступного, з чим погоджується апеляційний суд.

Під час перевірки відповідач, виходячи з аналізу бази даних АІС «Податковий облік» підсистеми співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту, встановив, що деякі постачальники ТОВ «Деско Юкрейн» не задекларували податкові зобов'язання з продажу товарів (робіт, послуг) позивачу (перелік цих контрагентів наведено на арк. 39 акту). Відсутність такого декларування з боку постачальників, на думку Каховської ОДПІ, є підставою для зменшення податкового кредиту позивача на загальну суму 9 974 грн.

Між тим такі висновки відповідача є протиправними з огляду на таке.

Положеннями ст. 74 ПК України передбачено, що податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів. Перелік інформаційних баз, а також форми і методи опрацювання інформації визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань.

Відповідно до п. 1.3 Методичних рекомендацій щодо організації та проведення камеральних перевірок податкової звітності платників податків, крім перевірок податкової декларації про майновий стан і доходи та податкової декларації платника єдиного податку - фізичної особи - підприємця, затверджених наказом Міністерство доходів і зборів України від 14.06.2013 р. №165, під час реалізації Методичних рекомендацій використовуються такі програмні продукти: підсистеми інформаційної системи «Податковий блок» - «Реєстрація ПП», «Обробка податкової звітності та платежів», «Податковий аудит», «Аналітична система», «Облік платежів».

Інформація податкової звітності з ПДВ, надіслана до центральної бази даних податкової звітності, підлягає співставленню засобами системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні ДФС України. Платник податків самостійно обчислює суму податкових зобов'язань, яку зазначає у податковій декларації, і прийняття останньої є обов'язком контролюючого органу. За відсутності зауважень до оформлення податкової звітності вона реєструється та вважається прийнятою.

В подальшому контролюючий орган здійснює зіставлення даних податкової звітності з ПДВ з інформацією, отриманою від митних органів та з інших джерел. При цьому враховуються результати автоматизованого співставлення даних додатка 5 до декларації, реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, єдиного реєстру податкових накладних, та інше. Якщо виявляються розбіжності між податкових зобов'язанням та/або податковим кредитом платника та його контрагентів, контролюючий орган повинен повідомити про це платника, а останній має право протягом 10 днів після отримання письмового повідомлення уточними податкові зобов'язання (збільшити суму податку до сплати та/або зменшити суму бюджетного відшкодування чи від'ємного значення суми податку на додану вартість). Також контролюючий орган повідомляє платнику про отримання податкових накладних, виписаних особами, незареєстрованими як платники податку в порядку для формування та уточнення податкової звітності з податку на додану вартість, та вчиняє інші дії відповідно до наказу Міндоходів від 11.02.2011 р. №85 «Про запровадження електронного сервісу для платників податків - юридичних осіб».

Отже, з матеріалів справи та аналізу наведених норм слідує, що процес зіставлення даних податкової звітності з ПДВ у розрізі контрагентів є формальним рівнем податкового контролю, на стадії якого контролюючий орган фактично порівнює задекларовані контрагентами кореспондуючі суми податкових зобов'язань та податкового кредиту з метою оперативного виявлення платників, що підлягають документальній перевірці.

Контролюючий орган зобов'язаний відобразити показники декларацій у відповідних базах податкової звітності, а показники податкового кредиту та податкових зобов'язань конкретного платника податків, які відображаються у Базі співставлення, на підставі показників поданих таким платником податків податкових декларацій з ПДВ. За відповідність інформації у Базах податкової звітності даним податкових документів, наданих платником податків на паперових (електронних) носіях, несуть відповідальність підрозділи, що приймають податкову звітність (наказ ДПС України від 14.06.2012 р. №516 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності платників податків в органах ДПС України»).

Зазначений етап контрольно-перевірочної роботи не передбачає здійснення контролюючим органом оцінки дотримання платником вимог податкового законодавства та аналізу змісту та характеру правовідносин, що стали підставою для формування даних податкового обліку платника податків. Питання правильності відображення платником в обліку проведених господарських операцій досліджується контролюючим органом при проведені податкової перевірки платника з дослідженням фінансово-господарських документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податку.

Таким чином, суд правильно зазначив про те, що у випадку виявлення невідповідності в системі співставлення, контролюючий орган під час проведення перевірки повинен з'ясувати, хто із платників (постачальник чи покупець) вчинив порушення.

В даному випадку, Каховська ОДПІ, встановивши невідповідність податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів ТОВ «Деско Юкрейн», дійшла висновку про порушення вимог податкового законодавства саме позивачем, без аналізу первинних бухгалтерських документів по відносинах з цими контрагентами, без посилання на нормативно-правові акти, які порушено ТОВ «Деско Юкрейн».

Така позиція відповідача суперечить як п. 5.2 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 22.12.2010 р. №984, зареєстрованого в Мін'юсті України 12.01.2011 р. за №34/18772, так і ст. 198 ПК Україні, а тому висновки Каховської ОДПІ щодо виключення зі складу податкового кредиту ТОВ «Деско Юкрейн» сплаченої суми ПДВ у розмірі 9974 грн. є протиправними.

За таких обставин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність підстав для задоволення позову ТОВ «Деско Юкрейн».

Відповідно до вимог ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідач не довів правомірність прийнятих ним податкових повідомлень-рішень від 29.10.2014 р. №0001492200, №0001482200 в частині сум 161866,93 грн., та №0001502200 в частині суми 7265178,70 грн..

Колегія суддів вважає рішення суду першої інстанції правильним і таким, що відповідає вимогам ст. ст. 2, 7, 10, 11, 70, 71 КАС України та не приймає доводи, наведені в апеляційній скарзі про те, що постанова підлягає скасуванню.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та не допустив порушень норм матеріального і процесуального права при вирішенні справи, а наведені в апеляційній скарзі доводи правильність рішення суду не спростовують.

Відтак, апеляційна скарга Каховської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Херсонській області задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, апеляційний суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Каховської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Херсонській області залишити без задоволення, а постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 06 січня 2015 року - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення ухвали апеляційного суду в повному обсязі.

Головуючий В.О.Скрипченко

Суддя О.С.Золотніков

Суддя Ю.В.Осіпов