Ухвала суду № 45404544, 18.06.2015, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 червня 2015 року Справа № 9104/143169/12

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі :

головуючого судді Старунського Д.М.,

суддів: Багрія В.М., Рибачука А.І.,

з участю секретаря судового засідання Лемцьо І.В.,

представника позивача Оксентюка А.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу Городоцької міжрайонної державної податкової інспекції Хмельницької області Державної податкової служби на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 26 червня 2012 року у справі № 2а/0370/1339/12 за позовом приватного підприємства «Універсам» до Городоцької міжрайонної державної податкової інспекції Хмельницької області Державної податкової служби про визнання дій неправомірними, визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення, зобов'язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

У травні 2012 року приватне підприємство «Універсам» (далі-позивач) звернулось до суду з адміністративним позовом до Городоцької міжрайонної державної податкової інспекції Хмельницької області Державної податкової служби (далі-відповідач), в якому просило визнати дій відповідача неправомірними по розподілу сплачених приватним підприємством «Універсам» в період з 30.08.2011р. по 29.03.2012р. сум поточних податкових зобов'язань з орендної плати в розмірі 811 638грн.73коп. на погашення податкового боргу, визнати нечинним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000921521 від 26.04.2012р., яким податковою інспекцією за затримку сплати грошового зобов'язання в розмірі 811 638грн.73коп. зобов'язано сплатити штраф у розмірі 20%, що становить 162 327грн.73коп., а також зобов'язати вчинити дії, а саме: внести зміни до облікової картки особового рахунку платника податків ПП «Універсам» шляхом скасування (виключення) суми в розмірі 811 638грн.73коп. з графи «Недоїмка» облікової картки особового рахунку платника ПП «Універсам»..

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що позивач у 2010-2011 роках своєчасно і в повній мірі сплачував орендну плату згідно поданих декларацій, а тому будь-яка заборгованість по орендній платі за землю у позивача відсутня, що підтверджується платіжними дорученнями, які містять призначення платежу.

Додатково позивач зазначив, що правовідносини щодо наслідків несплати податку виникли до набрання чинності Податковим кодексом України, а тому до спірних правовідносин слід застосовувати норми Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» та Законів України «Про систему оподаткування», «Про плату за землю», які були чинні на момент їх виникнення і які не наділяли податковий орган правом змінювати призначення платежу, визначене платником податків. Станом на 01.01.2011 року у позивача відсутній податковий борг, що було встановлено постановою Волинського окружного адміністративного суду від 24.03.2011 року у справі №2а/0370/159/11.

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 26 червня 2012 року у справі № 2а/0370/1339/12 позов задоволено частково. Визнано протиправними дії Городоцької міжрайонної державної податкової інспекції по розподілу сплачених приватним підприємством «Універсам» в період з 30.08.2011р. по 29.03.2012р. поточних податкових зобов'язань з орендної плати за землю в загальній сумі 811 638грн.73коп. на погашення податкового боргу. Визнано протиправним і скасовано податкове повідомлення-рішення Городоцької міжрайонної державної податкової інспекції від 26.04.2012р. №0000921521.

Не погоджуючись з прийнятою постановою, її в апеляційному порядку оскаржив відповідач - Городоцька міжрайонна державна податкова інспекція, яка покликаючись на неповне з»ясування судом обставин, що мають значення для справи, просить оскаржувану постанову суду скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог повністю.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що актом проведеної камеральної перевірки податкової звітності про несвоєчасну сплату №249/15/30089507 від 09.04.2012 року встановлено порушення платником термінів сплати орендної плати за землю самостійно визначеного грошового зобов'язання протягом строків, встановлених ЗУ «Про плату за землю» у 2010-2011 роках. Позивач зазначає про відсутність заборгованості по орендній платі за землі, проте даний факт спростовується постановою Волинського окружного адміністративного суду від 19.06.2009 року по справі №2а-17967/09/0370, відповідно до якої постановлено стягнути з активів Приватного підприємства «Універсам» на користь держави в особі ДПІ у Городоцькому районі Хмельницької області податковий борг в сумі 125630,78 грн. Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 01.02.2012 року зазначена постанова залишена без змін.

При апеляційному розгляді представник позивача вимоги апеляційної скарги заперечив, вважаючи ухвалене рішення законним та обгрунтованим.

Представник податкового органу не з»явився, що відповідно до п.4 ст.196 КАС України не перешкоджає розгляду справи за його відсутності.

Заслухавши суддю - доповідача, пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ПП «Універсам» є суб'єктом господарської діяльності, зареєстроване як юридична особа, що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 № 399354 від 23.03.2000 року, перебуває на обліку як платник орендної плати за земельну ділянку в Городоцькій МДПІ.

За результатами проведеної працівником Городоцької МДПІ 09.04.2012 року камеральної перевірки податкової звітності ПП «Універсам» по питанню своєчасності сплати узгоджених сум податкових зобов'язань згідно поданої звітності складено акт № 249/15/30089507 та встановлено порушення платником термінів сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання протягом строків, визначених пунктом 57.1 статті 57 ПК України. Крім того, зазначено, що самостійно визначене податкове зобов'язання згідно з декларацією № 624 від 27.01.2010 року по граничних строках сплати до 30.07.2010 року, 30.08.2010 року, 30.09.2010 року, 01.11.2010 року, 30.11.2010 року, 30.12.2010 року фактично сплачено протягом липня-листопада 2011 року з кількістю днів затримки сплати платежу від 332 до 365 днів, згідно з декларацією №1202 від 31.01.2011р. по граничних строках сплати до 30.01.2011р., 02.03.2011р., 30.03.2011р., 30.04.2011р., 30.05.2011р., 30.06.2011р., 30.07.2011р., 30.08.2011р., 30.09.2011р., 30.10.2011р., 30.11.2011р, 30.12.2011р. фактично сплачено протягом листопада 2011 року - березня 2012 року з кількістю днів затримки сплати платежу від 90 до 301 дня, згідно з уточнюючою декларацією №16195 від 31.10.2011р. по граничних строках сплати до 30.11.2011р., 30.12.2011р. фактично сплачено протягом лютого - березня 2012 року з кількістю днів затримки сплати платежу від 90 до 120 днів.

За вказані порушення відповідачем відповідно до статті 126 ПК України нараховані штрафні санкції з орендної плати в сумі 162 327грн.73коп.

На підставі цього акту 26.04.2012 року Городоцькою МДПІ винесено податкове повідомлення-рішення № 0000921521, яким зобов'язано сплатити штраф у розмірі 20 відсотків у сумі 162 327грн.73коп. у зв'язку із затримкою на 365 календарних днів сплати грошового зобов'язання в розмірі 811 638грн.73коп. з орендної плати юридичних осіб ПП «Універсам».

Задовольняючи частково адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги в частині про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Городоцької МДПІ від 26.04.2012 року № 0000921521, а також про визнання дій неправомірними по розподілу сплачених приватним підприємством «Універсам» в період з 30.08.2011р. по 29.03.2012р. сум поточних податкових зобов'язань з орендної плати в розмірі 811 638грн.73коп. на погашення податкового боргу є обгрунтованими.

Такий висновок, на думку колегії суддів є правильним виходячи з наступного.

З матеріалів справи видно, що позивач подав до Городоцької МДПІ 26.01.2010 року податкову декларацію орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності за 2010 рік, в якій самостійно визначив суму нарахованої орендної плати в цілому за 2010 рік в розмірі 430425 грн. 75 коп.; 31.01.2011р. податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності), в якій самостійно визначив суму нарахованої орендної плати в цілому за 2011 рік в розмірі 470 770грн.67коп.

Однак в акті перевірки № 249/15/30089507 від 09.04.2012р. вказано, що несвоєчасну сплату податкових зобов'язань з орендної плати за земельну ділянку позивачем допущено за періоди: з червня 2010 року по грудень 2010 року по строках сплати до 30.07.2010 року - 30.01.2011 року, а також з січня по грудень 2011 року по строках сплати з 02.03.2011 року по 30.12.2011р.

Колегія суддів зазначає, що відносини пов'язані з орендою землі, регулюються Законом України 06.10.98 р. «Про оренду землі», який визначає правові засади оренди землі, об'єкти, орендодавців та орендарів землі, їх відповідальність і права, порядок набуття права на оренду земельних ділянок, у тому числі права третіх осіб на орендовану земельну ділянку, умови та порядок укладення договорів оренди землі, їх змін припинення, розірвання й поновлення тощо.

Орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Об'єктами оренди є земельні ділянки, що перебувають у власності громадян, юридичних осіб, комунальній або державній власності.

Розміри та порядок плати за використання земельних ресурсів, а також відповідальність платників та контроль за правильністю обчислення і справляння земельного податку врегульовано спеціальним законом, яким є Закон України «Про плату за землю» ( чинного на момент виникнення спірних правовідносин).

Статтею 14 Закону України «Про плату за землю» передбачено, що платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про плату за землю» податкове зобов'язання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

З платіжних доручень, досліджених судом першої інстанції видно, що платник податків протягом січня 2010 року - березня 2012 своєчасно сплачував орендну плату за земельну ділянку шляхом безготівкового перерахування коштів до бюджету в розмірі узгодженого податкового зобов'язання, самостійно визначеного у відповідній податковій декларації (уточнюючому розрахунку), про що подав суду відповідні платіжні доручення, у яких було визначено призначення платежу як сплату поточного платежу (а не податкового боргу), із зазначенням назви податку, періоду, за який проводиться сплата податку. Платіжні доручення були виконані банківською установою в день їх отримання, про що свідчать відповідні відмітки Волинського ГРУ ПАТ КБ «ПриватБанк» про проведення платежу.

Вищевказані обставини податковим органом не спростовані.

01 січня 2011 року набув чинності Податковий Кодекс України, який встановлює порядок податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства. Відповідно до п. 2 Прикінцевих положень Податкового кодексу України з 01.01.2011 року Закон України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» втратив чинність.

Однак, у зв'язку з тим, що правовідносини щодо заходів, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу виникли до набрання чинності Податковим кодексом України, в даному випадку слід застосовувати норми Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

У відповідності до п.п. 5.3.1 ст. 5 цього Закону платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку. При цьому згідно п.п. 7.1.1. ст. 7 Закону джерелами самостійної сплати податкових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна і немайнових цінностей, випуску цінних паперів, якими позивач має право вільно розпоряджатися, в тому числі і визначати цільове призначення грошових коштів.

Отже, право визначати призначення платежу відповідно до чинного законодавства України належить платнику.

Нормами Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», визначено вичерпний перелік заходів, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу.

Серед таких заходів немає зміни призначення платежу, самостійно визначеного платником податків, а тому у разі недотримання платником податків порядку та строків сплати узгодженого податкового зобов'язання, податковий орган не наділений правом чи обов'язком змінювати призначення платежу, визначеного платником податків відповідно до п. 7.7 ст. 7 Закону.

З огляду на зазначене, позиція відповідача щодо можливості самостійно змінювати призначення платежу, визначеного платником податків при здійсненні розрахунків зі сплати податків, зокрема, з метою погашення податкового боргу змінювати період, за який сплачується податкове зобов'язання , є помилковою.

Таким чином, суми податкових зобов'язань з орендної плати за земельну ділянку за період з липня 2010 року по грудень 2010 року слід вважати сплаченими позивачем у відповідні дні реєстрації банківською установою платіжних доручень на перерахування коштів до бюджету із зазначеними у них призначенням платежу, тобто своєчасно.

Судом не встановлено фактів несвоєчасної сплати узгоджених сум податкових зобов'язань, визначених позивачем у податковій декларації від 31.01.2011р. та уточнюючому розрахунку від 31.10.2011р., протягом 2011року та в період з січня по березень 2012 року.

Включення відповідачем до складу податкового боргу позивача сум податкових зобов'язань, що не є узгодженими, оскільки оспорюються в судовому порядку (факт наявності 12 судових справ за позовами ПП «Універсам» до Городоцької МДПІ про скасування податкових повідомлень-рішень на суму 237 392грн.53коп.не заперечується відповідачем) на законність ухваленого рішення не вплинуло.

Посилання апелянта на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 19.06.2009р. у справі №2а-17967/09/0370 про стягнення з ПП «Універсам» 125 630грн.78коп. податкового боргу, яка набрала законної сили лише 01.02.2012р. та на яку посилається відповідач як на доказ наявності у позивача податкового боргу, не заслуговують на увагу , так як вона зупинена ухвалою Вищого адміністративного суду України від 16.02.2012р. до закінчення касаційного провадження у справі.

Аналізуючи вищезазначене, колегія суддів вважає, що проведений відповідачем розподіл сум сплачених позивачем грошових зобов'язань з орендної плати за період з 01.01.2011 року по 29.03.2012 року є неправомірним, оскільки податковим органом не доведено наявності будь-якого податкового боргу станом на 01.01.2011 року.

Крім того, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовна вимога в частині зобов'язання внести зміни до облікової картки особового рахунку платника податків ПП «Універсам» шляхом скасування (виключення) суми в розмірі 811 638грн.73коп. з графи «Недоїмка» облікової картки особового рахунку платника ПП «Універсам», до задоволення не підлягає, оскільки графа «Недоїмка» облікової картки платника податків - ПП «Універсам» не містить такої суми як 811 638грн.73коп. і дана сума є підсумком грошових коштів в результаті неправомірного самостійного перерозподілу відповідачем сплачених підприємством поточних податкових зобов'язань з орендної плати, в той час як судом фактично вже задоволено вимогу про визнання протиправними дій податкового органу в цій частині.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до вимог статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. А згідно зі статтею 86 цього Кодексу суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Доводи апелянта в іншій частині на правомірність прийнятої постанови не впливають та висновків суду не спростовують.

З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування постанови колегія суддів не вбачає і вважає, що апеляційну скаргу на неї слід залишити без задоволення.

Керуючись ст.ст.160 ч.3, 195, 196, 198 п.1, 200, 205 ч.1 п.1, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Городоцької міжрайонної державної податкової інспекції Хмельницької області Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Волинського окружного адміністративного суду від 26 червня 2012 року у справі № 2а/0370/1339/12- без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя: Д.М. Старунський

Судді: В.М. Багрій

А.І. Рибачук

Ухвала у повному обсязі складена 23.06.2015 року.