Ухвала суду № 45403913, 22.04.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

22 квітня 2015 рокусправа № 2а/0470/5732/11

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Проценко О.А.

суддів: Дурасової Ю.В. Туркіної Л.П.

за участю секретаря судового засідання: Комар Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Кіровському районі м.Дніпропетровська

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.10.2011р. у справі № 2а/0470/5732/11

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "УкрХімТрейдинГруп"

до Державної податкової інспекції у Кіровському районі м.Дніпропетровська

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення,

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю "УкрХімТрейдінгГруп" (далі по тексту - позивач, ТОВ "УкрХімТрейдингГруп") звернулося до адміністративного суду з позовом про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень Державної податкової інспекції у Кіровському районі м.Дніпропетровська (далі по тексту - відповідач, податковий орган) від 19 квітня 2011 року № 0000772302, яким позивачу збільшено зобов'язання з податку на додану вартість (ПДВ) на 201600грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 50400грн., та №0000762302, яким збільшено зобов'язання з податку на прибуток на суму 24000грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 6000грн.

На обґрунтування позовних вимог зазначалось, що спірні податкові повідомлення-рішення прийняті на підставі акту перевірки, проте, в акті перевірки жодним чином не визначено взаємозв'язок виявлених порушень з нормами законодавства.

Постановою суду першої інстанції позов задоволено. При цьому суд зазначив, що матеріали справи спростовують висновки податкового органу щодо порушення позивачем норм податкового законодавства, а також, що акт перевірки складено з порушенням Наказу Державної податкової адміністрації від 22.12.2010 року №984 "Про затвердження Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства" (далі - Наказ №984).

Не погодившись з висновками суду першої інстанції, відповідач оскаржує постанову суду в апеляційному порядку. Апелянт вважає судове рішення незаконним, просить скасувати постанову суду та прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позову. На обґрунтування апеляційних вимог зазначається, що приймаючи постанову, суд першої інстанції невірно застосував норми матеріального права. Апелянт стверджує, що податковим органом правомірно проведено перевірку ТОВ "УкрХімТрейдінгГруп" та прийнято законні та обґрунтовані податкові повідомлення-рішення від 19 квітня 2011 року № 0000772302, №0000762302.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів зазначає наступне.

Як свідчать матеріали справи, відповідачем проведено планову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "УкрХімТрейдингГруп" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 04 вересня 2009 року по 31 грудня 2010 року, валютного та іншого законодавства за період 04 вересня 2009 року по 31 грудня 2010 року.

За наслідками перевірки складено акт від 19 квітня 2011р. №800/236/36640503 (а.с.21-31). В Акті перевірки зазначається про порушення TOB "УкрХімТрейдингГруп" п.4.1, п.4.3 ст.4 Закону України від 03.04.1997 року №168/97-ВР "Про податок на додану вартість", в результаті чого, підприємством занижено податок на додану вартість на суму 201600,00 грн., а також про порушення позивачем п.5.9 ст.5 Закону України від 28.12.1994 року №334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств", що призвело до зменшення податкового зобов'язанні з податку на прибуток на 24000грн.

Актом перевірки зафіксовано, що "ТОВ "УкрХімТрейдингГруп" при розмитненні хімічної продукції сплатив ПДВ виходив з митної вартості, зазначеної у графі 12 вантажної митної декларації. При поставці товарів на митній території України ТОВ "УкрХімТрейдингГруп" розрахувало базу оподаткування, виходячи з контрактної (фактичної) вартості, яка була менша митної вартості товарів".

На підставі акту перевірки податковим органом прийнято:

- податкове повідомлення-рішення від 19 квітня 2011 року №0000772302, щодо визначення грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем у розмірі 201600,00грн. та штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у розмірі 50400,00 грн. (на загальну суму 252000,00 грн.),

- та податкове повідомлення-рішення від 19 квітня 2011 року №0000762302 щодо визначення грошового зобов'язання з податку на прибуток за основним платежем у розмірі 24000,00 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у розмірі 6000,00 грн. (на загальну суму 30000,00 грн.) (а.с.18-19).

Аналіз матеріалів справи та норм права, які регулюють спірні правовідносини, показав наступне.

В Акті перевірки зазначається про порушення позивачем п.4.1, п.4.3 ст. 4 Закону України № 168. Проте, п.4.3 ст. 4 Закону України № 168 регулює оподаткування операцій виключно з імпорту товарів на митну територію України і не стосується правил оподаткування інших господарських операцій, оскільки п.4.1 ст. 4 визначає базу оподаткування операцій з поставки товарів, виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними цінами, але не нижче за звичайні ціни. Даний висновок податкового органу спростовується матеріалами справи.

За приписами п.4.3 ст.4 Закону України від 03.04.1997 року №168/97-ВР "Про податок на додану вартість" (далі по тексту - Закон № 168) базою оподаткування, є договірна (контрактна) вартість таких товарів, але не менша митної вартості, зазначеної у ввізній митній декларації, з урахуванням витрат на транспортування, навантаження, розвантаження, перевантаження та страхування до пункту перетину митного кордону України, сплати брокерських, агентських, комісійних та інших видів винагород, пов'язаних з імпортом таких товарів, плати за використання об'єктів інтелектуальної власності, що належать до таких товарів, акцизних зборів, ввізного мита, а також, інших податків, зборів (обов'язкових платежів), за винятком податку на додану вартість, що включаються у ціну товарів (робіт, послуг), згідно з законами України з питань оподаткування. Визначена вартість перераховується в українські гривні за валютним (обмінним) курсом Національного банку України, що діяв на кінець операційного дня, що передує дню, в якому товар (товарна партія) вперше підпадає під режим митного контролю відповідно до митного законодавства.

Згідно з положеннями Наказу Державної митної служби від 09.07.1997 року №307 "Про затвердження Інструкції про порядок заповнення вантажної митної декларації", митна вартість використовується виключно в цілях митного оподаткування товарів і ведення митної статистики.

Таким чином, вказана норма застосовується в момент імпорту товарів на митну територію України.

Відповідна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 29 жовтня 2010р., де зазначено, що п.4.3 Закону України № 168, на який посилається ДПІ, вказуючи на те, що ціна такого товару при його подальшій поставці, не може бути меншою за митну вартість, регулює оподаткування операцій виключно з імпорту товарів на митну територію України і не стосується правил оподаткування інших господарських операцій.

Відповідно до п.4.1 ст.4 Закону №168 база оподаткування операції з поставки товарів (послуг), визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними цінами, але не нижче за звичайні ціни, з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків та зборів (обов'язкових платежів), згідно із законами України з питань оподаткування (за винятком податку на додану вартість, а також, збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на послуги стільникового рухомого зв'язку, що включається до ціни товарів (послуг)). До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем, або через будь-яку третю особу, в зв'язку з компенсацією вартості товарів і послуг. У разі, якщо звичайна ціна на товари і послуги перевищує договірну ціну на такі товари (послуги) більше ніж на 20 відсотків, база оподаткування операції з поставки таких товарів (послуг), визначається за звичайними цінами.

За визначенням пункту 1.20 ст.1 Закону України від 28.12.1994 року №334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств"(далі по тексту - Закон №334:

- звичайною вважається ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору, якщо не доведене зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню справедливих ринкових цін;

справедлива ринкова ціна - це ціна, за якою товари (роботи, послуги) передаються іншому власнику за умови, що продавець бажає передати такі товари (роботи, послуги), а покупець, бажає їх отримати за відсутності будь-якого примусу, обидві сторони, є взаємно незалежними юридично та фактично, володіють достатньою інформацією про такі товари (роботи, послуги), а також ціни, які склалися на ринку ідентичних (а за їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг);

ринок товарів (робіт, послуг) - сфера обігу товарів (робіт, послуг), яка визначається виходячи з можливості покупця (продавця) реально і без значних додаткових витрат придбати (продати) товар (роботу, послугу) на найближчій стосовно, будь-якої із сторін договору території;

- ідентичні товари (роботи, послуги) - товари (роботи, послуги), що мають однакові характерні для них основні ознаки. Під час визначення ідентичності товарів, беруться до уваги, зокрема, їх фізичні характеристики, які не впливають на їх якісні характеристики і не мають суттєвого значення для визначення ознак товару, якість і репутація на ринку, країна походження та виробник. Незначні відмінності в їх зовнішньому вигляді, можуть не враховуватися;

- однорідні товари (роботи, послуги) - товари (роботи, послуги), які не є ідентичними, мають подібні характеристики і складаються зі схожих компонентів, що дозволяє їм виконувати однакові функції та (або) бути взаємозамінними. Під час визначення однорідності товарів (робіт, послуг), беруться до уваги, зокрема, їх якість, наявність товарного знака, репутація на ринку, країна походження та виробник.

Суд першої інстанції вірно визначився, щодо помилковості висновків податкового орган про те, що митна вартість товару є його звичайною ціною, оскільки така позиція не ґрунтується на приписах законодавства, оскільки жодною нормою не передбачено, що митна вартість товару, яка визначається для товарів, що ввозиться на митну територію України, є звичайною ціною для такого товару, який реалізується на території України.

Аналогічна правова позиція висловлена Вищим адміністративним судом України в ухвалі від 27.05.2009 р. по справі № К-394/07.

Згідно з пп.1.20.8 п.1.20 ст. 1 Закону України № 334 обов'язок доведення того, що ціна договору не відповідає рівню звичайної ціни, у випадках, визначених цим Законом, покладається на податковий орган у порядку, встановленому законом. При проведенні перевірки платника податку, податковий орган має право надати запит, а платник податку, зобов'язаний обґрунтувати рівень договірних цін або послатися на норми аб.1 підпункту 1.20.1 цього пункту.

При цьому, в порушення зазначеної норми, відповідачем не направлено запит на адресу позивача на предмет обґрунтування рівня звичайних цін.

Пунктом 1.20.2 пункту 1.20 ст. 1 Закону України № 334 встановлено, що для визначення звичайної ціни товару (робіт, послуг) використовується інформація про укладені на момент продажу такого товару (роботи, послуги) договори з ідентичними (однорідними) товарами (роботами, послугами) у співставних умовах. Зокрема, враховуються такі умови договорів, як кількість (обсяг) товарів (наприклад, обсяг товарної партії), строки виконання зобов'язань, умови платежів, звичайних для такої операції, а також, інші об'єктивні умови, що можуть вплинути на ціну. При цьому, умови договорів на ринку ідентичних (у разі їх відсутності -однорідних) товарів (робіт, послуг), визнаються співставними, якщо відмінність між такими умовами суттєво не впливає на ціну, або може бути економічно обґрунтована. При цьому, враховуються звичайні, при укладанні угод між непов'язаними особами надбавки, чи знижки до ціни. Зокрема, але не виключно, враховуються знижки, пов'язані з сезонними та іншими коливаннями споживчого попиту на товари (роботи, послуги), втратою товарами якості або інших властивостей; закінченням (наближенням дати закінчення) строку зберігання (придатності, реалізації); збутом неліквідних або низько ліквідних товарів; маркетинговою політикою, у тому числі, при просуванні товарів (робіт, послуг) на ринки; наданням дослідних моделей і зразків товарів, з метою ознайомлення з ними споживачів.

При цьому, в порушення вимог пп.1.20.2 п.1.20 ст. 1 Закону України № 334 не проведено детального та обґрунтованого аналізу цін, які існували на світовому ринку на полівінілхлорид суспензійний, не здійснено аналізу договорів з ідентичними (однорідними) товарами у співставних економічних умовах, не проаналізовано та не дана оцінка наявності або відсутності будь-яких інших об'єктивних умов, що існували на ринку ідентичних (однорідних) товарів та могли вплинути на ціну.

При цьому суд першої інстанції достримується правової позиції Вищого адміністративного суду України, викладеній в ухвалі від 16.06.2010 р. по справі № К-25879/08.

Щодо висновків податкового органу про порушення позивачем п.5.9 ст. 5 Закону України № 334, зокрема, завищення валових витрат за період з 04.09.2009 року по 31.12.2010 року на суму 96000,00 грн., слід зазначити наступне.

Відповідно до п.5.9 ст. 5 Закону України № 334, платник податку веде податковий облік приросту (убутку) балансової вартості товарів (крім тих, що підлягають амортизації, та цінних паперів), сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, напівфабрикатів, малоцінних предметів (далі запасів) на складах, у незавершеному виробництві та залишках готової продукції, витрати, на придбання та поліпшення (перетворення, зберігання) яких, включаються до складу валових витрат згідно з цим Законом (за винятком тих, що отримані безкоштовно).

У разі, коли балансова вартість таких запасів на кінець звітного періоду перевищує їх балансову вартість на початок того ж звітного періоду, різниця включається до складу валових доходів платника податку у такому звітному періоді.

У разі, коли балансова вартість таких запасів на кінець звітного періоду є меншою за їх балансову вартість на початок того ж звітного періоду, різниця включається до складу валових витрат платника податку у такому звітному періоді.

Відображення показників приросту (убутку) балансової вартості запасів відображаються в додатку К1/1 до декларації з податку на прибуток підприємства.

Матеріали справи підтверджують, що позивачем надано відповідачу під час перевірки декларацію з податку на прибуток підприємства за I квартал 2010 року разом з зазначеним вище додатком, в якому, в повній мірі відображено, що на кінець звітного періоду балансова вартість запасів підприємства, є меншою за їх балансову вартість на початку того ж звітного періоду і становить 1 810 681,00 грн.(копія якої міститься в матеріалах справи).

З матеріалів справи вбачається, що в акті перевірки зазначено, що фактично в оборотно - сальдовій відомості по рахунку 28 "Товари"підприємство TOB "УкрХімТрейдингГруп" станом на 30.06.2010 року, має залишки у сумі 1 908 041, 00 грн., при цьому, в оборотно - сальдовій відомості за перше півріччя 2010 року по рахунку 28 "Товари"зазначена сума, яка становить 1 810 681, 00 грн.(копія якої міститься в матеріалах справи).

Згідно з Положенням (стандарту) бухгалтерського обліку 25 "фінансовий звіт суб'єкта малого підприємництва" до ДПІ у Кіровському районі м.Дніпропетровська надано фінансовий звіт суб'єкта малого підприємництва 20.07.2010 року, про що свідчить особистий підпис уповноваженої особи ДПІ у Кіровському районі м.Дніпропетровська.

Матеріали справи підтверджують, що відповідно до вказаного звіту, балансова вартість товарів на початок звітного року, становила 2 154, 1 тис. грн., тоді як на кінець того ж звітного року, балансова вартість таких товарів зменшилась і становила 1 810,7 тис. грн., що в повній мірі відповідає даним, закріпленим у додатку К1/1 до декларації з прибутку підприємства за І квартал 2010 року, оборотно - сальдовій відомості за І півріччя 2010 року.

Згідно з п.5.2. Наказу №984 у разі встановлення перевіркою порушень додаткового законодавства за кожним відображеним в акті фактом порушення необхідно:

- чітко викласти зміст порушення, з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків та господарську операцію, в результаті якої, здійснено це порушення, при цьому, додати до акта письмові пояснення посадових осіб платника податків або його законних представників щодо встановлених порушень;

- зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та Бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій, та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів, та докази, які підтверджують наявність факту порушення, тощо.

За встановлених обставин, висновки суду першої інстанції обґрунтовані. Судове рішення прийнято з дотриманням норм матеріального і процесуального права, підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст.195, 196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Кіровському районі м.Дніпропетровська на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.10.2011р. у справі № 2а/0470/5732/11 залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.10.2011р. у справі № 2а/0470/5732/11 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили відповідно до ст.254 КАС України та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.212 КАС України.

Головуючий: О.А. Проценко

Суддя: Ю.В. Дурасова

Суддя: Л.П. Туркіна