Рішення № 45402004, 16.06.2015, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013 , м. Рівне, вул. Набережна, 26А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

16 червня 2015 р. Справа № 918/459/15

Господарський суд Рівненської області у складі судді Горплюка А.М. розглянувши матеріали справи

за позовом Публічного акціонерного товариства акціонерний банк "Укргазбанк"

до відповідача Рівненського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України

про визнання недійсним рішення адміністративної колегії

В засіданні приймали участь:

Від позивача: Скоковський А.М. (довіреність №606 від 19.11.2014р.).

Від відповідача: Федоров О.В. (довіреність №20 від 20.05.2015р.).

Суть спору: Публічне акціонерне товариство акціонерний банк "Укргазбанк" (надалі - позивач) звернулось до господарського суду Рівненської області з позовом до Рівненського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (надалі - відповідач) про визнання недійсним рішення адміністративної колегії Рівненського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 07.12.2012 року №05-03/18-12.

Ухвалою суду від 08.05.2015р. прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження, справу призначено до слухання на 21.05.2015р.

15.05.2015р. відповідач, через відділ канцелярії та документального забезпечення суду, подав відзив на позовну заяву, в якому заперечив проти позовних вимог. Вказує, що твердження позивача щодо віднесення інформації, яка запитувалась Рівненським обласним територіальним відділенням Антимонопольного комітету України до банківської таємниці є неправомірним, оскільки запитувана інформація не містила жодних конфіденційних даних та даних про стан фінансових рахунків чи зобов'язань конкретного суб'єкта господарювання перед позивачем.

В судовому засіданні 21.05.2015р. оголошувалась перерва до 16.06.2015р.

02.06.2015р. представник відповідача, через відділ канцелярії та документального забезпечення суду, подав письмові пояснення в обґрунтування своєї правової позиції.

15.06.2015р. представник позивача, через відділ канцелярії та документального забезпечення суду, подав додаткові пояснення до позовної заяви в обґрунтування своєї правової позиції.

В судовому засіданні 16.06.2015р. представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав, вказаних у позовній заяві та з урахуванням додаткових письмових пояснень. Представник відповідача заперечив проти позовних вимог в повному обсязі з підстав вказаних у відзиві на позов та з урахуванням додаткових письмових пояснень.

За таких обставин, керуючись ст. 75 ГПК України, суд вважає за можливе розглянути справу та вирішити спір за наявними у справі матеріалами.

В результаті розгляду матеріалів справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

22.01.2015р. Рівненське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України звернулось до Рівненської обласної дирекції АБ "Укргазбанк" з листом №01/32-64-04 (а.с. 7) про надання інформації у зв'язку з розглядом територіальним відділенням справи щодо порушення законодавства про захист економічної конкуренції ТОВ "Колор С.І.М." та ФОП Грежанівською Л.І., яким зобов'язано в 10-денний термін з дня отримання вимоги надати до Рівненського обласного територіального відділення наступну інформацію:

1. Копії заяв, з якими ТОВ "Колор С.І.М." та ФОП Грежанівська Л.І. звертались до Рівненської обласної дирекції АБ "Укргазбанк" щодо видачі довідок про відсутність заборгованості за кредитами, та на підставі яких останнім було надано довідки №5-100/17/1114/2014 та №5-100/17/1115/2014 від 04.07.2014 р.

2. Копії документів, в яких отримання зазначених довідок засвідчено підписами вказаних підприємців, або їх уповноваженими особами.

У відповідь на вказаний лист Рівненська обласна дирекція Публічного акціонерного товариства акціонерний банк "Укргазбанк" направила Рівненському обласному територіальному відділенню Антимонопольного комітету України лист №5-100/17/195/2015 від 27.01.2015р. (а.с. 8), відповідно до якого посилаючись на ст. 60 Закону України "Про банки і банківську діяльність" позивачем було відмовлено в наданні запитуваної інформації, а також роз'яснено порядок розкриття інформації, що становить банківську таємницю.

29.01.2015р. Рівненське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України повторно звернувся до Рівненської обласної дирекції АБ "Укргазбанк" з листом №01/32-88-04 (а.с.9) скріпленим печаткою про надання інформації, відповідно до якого у зв'язку з розглядом територіальним відділенням справи щодо порушення законодавства про захист економічної конкуренції ТОВ "Колор С.І.М." та ФОП Грежанівською Л.І. та зобов'язано в 10-денний термін з дня отримання вимоги надати до Рівненського обласного територіального відділення наступну інформацію:

1. Копії заяв, з якими ТОВ "Колор С.І.М." та ФОП Грежанівська Л.І. звертались до Рівненської обласної дирекції АБ "Укргазбанк" щодо видачі довідок про відсутність заборгованості за кредитами, та на підставі яких останнім було надано довідки №5-100/17/1114/2014 та №5-100/17/1115/2014 від 04.07.2014 р.

2. Копії документів, в яких отримання зазначених довідок засвідчено підписами вказаних підприємців, або їх уповноваженими особами.

В свою чергу Рівненська обласна дирекція Публічного акціонерного товариства акціонерний банк "Укргазбанк" листом від 03.02.2015р. №5-100/17/246/2015 (а.с.10), інформацію не надала посилаючись на те, що правові підстави для надання запитуваної інформації відсутні.

Відповідно до розпорядження №2 Адміністративної колегії Рівненського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 10.02.2015р. по справі №05-03/2-15 адміністративна колегія постановила розпочати розгляд справи за ознаками вчинення Рівненською обласною дирекцією АБ "Укргазбанк" порушення передбаченого пунктом 13 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції" у вигляді неподання інформації територіальному відділенню у встановлені його головою.

10.02.2015р. Рівненське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України звернулось до Рівненської обласної дирекції Публічного акціонерного товариства акціонерний банк "Укргазбанк" з листом №01/32-127-04 (а.с.11) про надання інформації, відповідно до якого зобов'язано в 10-денний термін з дня отримання вимоги надати до Рівненського обласного територіального відділення наступну інформацію:

1. Господарсько-правовий статус Рівненської обласної дирекції АБ "Укргазбанк" з наданням копій підтверджуючих документів (статут, код ЄДРПОУ, свідоцтво про державну реєстрацію тощо).

2. Дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) Рівненської обласної дирекції АБ "Укргазбанк" за 2014 рік (надати копії підтверджуючих документів, податкова декларація з податку на прибуток банку, податкова декларація з податку на прибуток підприємства, податкова декларація платника єдиного податку тощо).

Крім того, Рівненським обласним територіальним відділенням Антимонопольного комітету України надіслано копію розпорядження про початок розгляду справи.

У відповідь листом №50302/108/2015 від 20.02.2015р. (а.с. 14) позивач зазначив, що Рівненська обласна дирекція АБ "Укргазбанк" є відокремленим структурним підрозділом головної установи Банку та підпорядковується Голові Правління Банку, Дирекція не має статусу юридичної особи, не має самостійного балансу та кореспондентського рахунку, не є платником податків, передбачених законодавством України.

16.04.2015р. адміністративною колегією Рівненського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України було прийнято рішення №1 по справі №05-03/2-15, відповідно до якого було визнано, що Публічне акціонерне товариство акціонерний банк "Укргазбанк" в особі Рівненської обласної дирекції Публічного акціонерного товариства акціонерний банк "Укргазбанк" вчинило порушення, передбачене пунктом 13 статті 50 ЗУ "Про захист економічної конкуренції" у вигляді неподання інформації територіальному відділенню Антимонопольного комітетуу встановлені його головою строки та вирішено накласти на Публічне акціонерне товариство акціонерний банк "Укргазбанк" в особі Рівненської обласної дирекції Публічного акціонерного товариства акціонерний банк "Укргазбанк" штраф у розмірі 51 000 грн. 00 коп.

При цьому, не погоджуючись з вищевказаним рішенням Рівненського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, Публічне акціонерне товариство акціонерний банк "Укргазбанк" звернулося до суду з позовом про визнання недійсним даного рішення.

Розглянувши матеріали справи, встановивши обставини справи і давши їм оцінку, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд вважає, що позов не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 5 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" Антимонопольний комітет України здійснює свою діяльність відповідно до Конституції України, Закону України "Про захист економічної конкуренції", Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції", інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до цих законів.

Згідно з ст. 1 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" Антимонопольний комітет України є державним органом із спеціальним статусом, метою діяльності якого є забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності та у сфері державних закупівель. Особливості спеціального статусу Антимонопольного комітету України обумовлюються його завданнями та повноваженнями, в тому числі роллю у формуванні конкурентної політики, та визначаються цим Законом, іншими актами законодавства і полягають, зокрема, в особливому порядку призначення та звільнення Голови Антимонопольного комітету України, його заступників, державних уповноважених Антимонопольного комітету України, голів територіальних відділень Антимонопольного комітету України, у спеціальних процесуальних засадах діяльності Антимонопольного комітету України, наданні соціальних гарантій, охороні особистих і майнових прав працівників Антимонопольного комітету України на рівні з працівниками правоохоронних органів, в умовах оплати праці.

Відповідно до ч. 1 ст. 22 цього Закону розпорядження, рішення та вимоги органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимоги уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення в межах їх компетенції є обов'язковими для виконання у визначені ними строки, якщо інше не передбачено законом.

Частинами 1-3 статті 22-1 ст. 1 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" визначено, що суб'єкти господарювання, об'єднання, органи влади, органи місцевого самоврядування, органи адміністративно-господарського управління та контролю, інші юридичні особи, їх структурні підрозділи, філії, представництва, їх посадові особи та працівники, фізичні особи зобов'язані на вимогу органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення подавати документи, предмети чи інші носії інформації, пояснення, іншу інформацію, в тому числі з обмеженим доступом та банківську таємницю, необхідну для виконання Антимонопольним комітетом України, його територіальними відділеннями завдань, передбачених законодавством про захист економічної конкуренції.

Документи, статистична та інша інформація, необхідні для виконання завдань, передбачених законодавством про захист економічної конкуренції, надаються на вимогу органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення безкоштовно. Вимоги органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України можуть передбачати як одноразове, так і періодичне надання інформації.

Статтею 3 зазначеного Закону України "Про Антимонопольний комітет України" визначено, що до основних завдань Антимонопольного комітету України відносить участь у формуванні та реалізації конкурентної політики, в частині, зокрема, здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на засадах рівності суб'єктів господарювання перед законом та пріоритету прав споживачів, запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції.

В поданій до суду позовній заяві позивач посилається на те, що витребувана відповідачем інформація становить банківську таємницю, а відтак порядок її розголошення регулюється Законом України "Про банки і банківську діяльність".

Позивач зазначає, що витребувана відповідачем інформація не відповідає вимогам, передбаченим статтею 62 Закону України "Про банки і банківську діяльність".

Проте, суд не може погодитись з вказаним твердженням позивача з огляду на наступне.

Статтею 60 Закону України "Про банки і банківську діяльність" встановлено, що інформація щодо діяльності та фінансового стану клієнта, яка стала відомою банку у процесі обслуговування клієнта та взаємовідносин з ним чи третім особам при наданні послуг банку, є банківською таємницею.

Банківською таємницею, зокрема, є:

1) відомості про банківські рахунки клієнтів, у тому числі кореспондентські рахунки банків у Національному банку України;

2) операції, які були проведені на користь чи за дорученням клієнта, здійснені ним угоди;

3) фінансово-економічний стан клієнтів;

4) системи охорони банку та клієнтів;

5) інформація про організаційно-правову структуру юридичної особи - клієнта, її керівників, напрями діяльності;

6) відомості стосовно комерційної діяльності клієнтів чи комерційної таємниці, будь-якого проекту, винаходів, зразків продукції та інша комерційна інформація;

7) інформація щодо звітності по окремому банку, за винятком тієї, що підлягає опублікуванню;

8) коди, що використовуються банками для захисту інформації.

Інформація про банки чи клієнтів, що збирається під час проведення банківського нагляду, становить банківську таємницю.

Інформація про банки чи клієнтів, отримана Національним банком України відповідно до міжнародного договору або за принципом взаємності від органу банківського нагляду іншої держави для використання з метою банківського нагляду або запобігання легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, чи фінансуванню тероризму, становить банківську таємницю.

Положення цієї статті не поширюються на інформацію, яка підлягає опублікуванню. Перелік інформації, що підлягає обов'язковому опублікуванню, встановлюється Національним банком України та додатково самим банком на його розсуд.

Стаття 62 Закону України "Про банки і банківську діяльність"передбачає порядок розкриття банківської таємниці, а саме: інформація щодо юридичних та фізичних осіб, яка містить банківську таємницю, розкривається банками: 1) на письмовий запит або з письмового дозволу власника такої інформації; 2) на письмову вимогу суду або за рішенням суду; 3) органам прокуратури України, Служби безпеки України, Міністерства внутрішніх справ України, Антимонопольного комітету України - на їх письмову вимогу стосовно операцій за рахунками конкретної юридичної особи або фізичної особи - суб'єкта підприємницької діяльності за конкретний проміжок часу.

Відповідач звертає увагу суду на те, що запитувана у вимозі інформація не була банківською таємницею, запитувана Відділенням інформація не містила жодних конфіденційних даних та даних про стан фінансових рахунків чи зобов'язань конкретного підприємця перед Банком. Водночас, відсутність запитуваної інформації перешкоджало належному виконанню завдань, покладених на Рівненське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України, а саме збору доказів у процесі розгляду справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції з боку ТОВ "Колор С.І.М." та ФОП Грижанівської Л.І. у вигляді вчинення анти конкурентних узгоджених дій, що призвело до спотворення результатів закупівлі товарі, робіт та послуг за державні кошти.

За нормами п. 5 ч. 1 ст. 17 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" голова територіального відділення Антимонопольного комітету України має повноваження при розгляді заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, проведенні перевірки та в інших передбачених законом випадках вимагати від суб'єктів господарювання, об'єднань, органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю, їх посадових осіб і працівників, інших фізичних та юридичних осіб інформацію, в тому числі з обмеженим доступом.

Статтею 48 Закону України "Про захист економічної конкуренції" передбачено, що за результатами розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи Антимонопольного комітету України приймають рішення.

Пунктом 13 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції" передбачено - неподання інформації Антимонопольному комітету України, його територіальному відділенню у встановлені органами Антимонопольного комітету України, головою його територіального відділення чи нормативно-правовими актами строки.

У відповідності до ст. 52 Закону України "Про захист економічної конкуренції" органи Антимонопольного комітету України накладають штрафи на суб'єктів господарювання, зокрема за порушення передбачене п.13 ст.50 цього Закону у розмірі до одного відсотка доходу (виручки) суб'єкта господарювання від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за останній звітній рік, що передував року, в якому накладається штраф.

Частиною першою статті 59 Закону України "Про захист економічної конкуренції" передбачено, що підставами для зміни, скасування чи визнання недійсними рішень органів Антимонопольного комітету України є: неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи; не доведення обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Відповідно до вимог Закону, інформація з обмеженим доступом, одержана Антимонопольним комітетом України, його територіальними відділеннями у процесі здійснення своїх повноважень, використовується ними виключно з метою забезпечення виконання завдань, визначених законодавством про захист економічної конкуренції, і не підлягає розголошенню. Така інформація може бути надана органам слідства та суду відповідно до закону.

За розголошення комерційної таємниці працівники Антимонопольного комітету України, його територіальних відділень несуть відповідальність, встановлену законом.

Як вбачається з матеріалів справи, витребувана відповідачем інформація була необхідна для здійснення відділенням Антимонопольного комітету України, передбачених законом обов'язків.

Адміністративною колегією Рівненського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України прийнято рішення №1 від 16.04.2015р., про порушення позивачем законодавства про захист економічної конкуренції, а саме пункту 13 ст.50 Закону України "Про захист економічної конкуренції" у вигляді неподання інформації територіальному відділенню Антимонопольного комітету України у встановлені головою територіального відділення строки та на підставі чого на позивача накладено штраф в розмірі 51 000 грн. 00 коп.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що позивачем було допущено порушення законодавства про захист економічної конкуренції визначене п.13 ст.50 Закону України "Про захист економічної конкуренції", яке полягає у неподанні інформації на вимоги Відділення від 22.01.2015р. №01/32-64-04 та від 29.01.2015р. №01/32-88-04 у встановлені головою територіального відділення строки.

Статтями 33 та 34 ГПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

У відповідності до статті 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

Позивачем не доведено належними та допустимими доказами в розумінні ст.34 ГПК України про наявність підстав для скасування рішення Адміністративної колегії Рівненського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України.

Враховуючи вищевикладені обставини, зазначені норми законодавства, відповідачем правомірно прийнято спірне рішення, підстави для визнання його недійсним відсутні, а тому в задоволенні позову слід відмовити.

Судовий збір у відповідності до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладається на позивача.

Керуючись ст.ст. 49, 81-1, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення підписане суддею "22" червня 2015 р..

Суддя Горплюк А.М.