Рішення № 45401831, 18.06.2015, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.06.2015 р. Справа№ 914/1560/15

За позовом: Комунальної установи Дунаєвецької районної ради "Дунаєвецька центральна районна лікарня", м.Дунаївці Хмельницької області

до відповідача: Державного підприємства "Аргентум", с. Горішній Пустомитівського району Львівської області

про: стягнення 81820,34 грн.,

Суддя Король М.Р.

За участю представників:

від позивача: Нечухраний П.В. - представник (довіреність від 02.04.15р.);

від відповідача: не з'явився;

В судовому засіданні 18.06.2015 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору:

позов заявлено Комунальною установою Дунаєвецькою районною радою "Дунаєвецька центральна районна лікарня" (м.Дунаївці, Хмельницька область) до Державного підприємства "Аргентум" (с. Горішній, Пустомитівський район, Львівська область) про стягнення 81820,34 грн.

Ухвалою суду від 18.05.15 року порушено провадження у справі. Розгляд судової справи призначено на 04.06.15р. Вимоги до сторін висвітлено в зазначеній ухвалі, в тому числі визнано обов'язковою участь повноважних представників сторін в судове засідання.

В судове засідання 04.06.2015 року позивач участь повноважного представника забезпечив, позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідач участь повноважного представника в судове засідання не забезпечив, причини неявки суду не повідомив, з клопотаннями та заявами до суду не звертався.

Суд відклав розгляд справи на 18.06.2015 року.

В судове засідання 18.06.2015 року позивач участь повноважного представника забезпечив, позовні вимоги підтримав.

Відповідач участь повноважного представника в судове засідання не забезпечив повторно, причини неявки суду не повідомив, з клопотаннями та заявами до суду не звертався.

Ухвали суду направлялись відповідачу за адресою згідно відомостей ЄДР юридичний осіб та фізичних осіб - підприємців, а також за адресою, зазначеною в позовній заяві та договорі.

Суд вважає можливим розглянути справу за наявними матеріалами у відповідності до ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, повно та об'єктивно дослідивши докази в їх сукупності, суд встановив наступне:

19.09.2012 року між Комунальною установою Дунаєвецької районної ради "Дунаєвецька центральна районна лікарня" (здавач згідно договору) та Державним підприємством "Аргентум" (переробник згідно договору) було укладено договір №78 про постачання брухту і відходів з вмістом дорогоцінних металів.

Відповідно до п. 1.1 договору, здавач постачає брухт та відходи з вмістом дорогоцінних металів, а переробник приймає брухт та відходи та вилучає дорогоцінні метали.

Відповідно до п.2.1. договору, здавач зобов'язаний поставити брухт та відходи з вмістом дорогоцінних металів згідно специфікації, яка є невід'ємною частиною договору. Переробник зобов'язаний прийняти, випробувати на вміст дорогоцінних металів і оплатити вартість дорогоцінних металів, що містяться у брухті і відходах на умовах даного договору.

Ціни дорогоцінних металів у відходах встановлюються на основі цін скупу дорогоцінних металів Національним Банком України за відрахуванням вартості переробки і оформляються додатком, який є невід'ємною частиною договору (п.4.1.).

Відповідно до п. 4.2. договору розрахунок із здавачем проводиться платіжними дорученнями в термін:

- за платину - до 180 днів;

- за всі інші дорогоцінні метали - до 90 днів.

Оплата проводиться в повному об'ємі, виходячи із кількості дорогоцінних металів у відходах, визначених переробником.

На виконання умов договору позивачем було передано відповідачу 3696,95г. брухту та відходів з вмістом дорогоцінних металів, що підтверджується приймальним актом №170/12 СД від 20.09.2012 року та накладною №1 від 19.09.2012 року на суму 127 820,34 грн., паспортом №230 від 08.11.2012 року до акту №170/12 СД від 20.09.2012 року на брухт і відходи з дорогоцінними металами, отриманих від КУ "Дунаєвецька ЦРЛ".

Як вказує позивач, відповідач здійснив часткову оплату брухту і відходів в липні 2013 року - 10 000,00 грн., в жовтні 2013 року - 5 000,00 грн., в грудні 2013 року - 12 000,00 грн., в червні 2014 року - 3 000,00 грн., в жовтні 2014 року - 5 000,00 грн., в листопаді 2014 року - 5 000,00 грн. та 2 000,00 грн., в грудні 2014 року - 2 000,00 грн. та 2 000,00 грн. Всього було сплачено 46 000,00 грн.

Таким чином, як стверджує позивач, заборгованість відповідача за поставлений дорогоцінний метал становить 81 820,34 грн.

Зважаючи на відсутність повної оплати отриманого брухту та відходів з вмістом дорогоцінних металів в строки, визначені умовами договору №78 від 19.09.2012 р., позивач звернувся із позовом про стягнення 81 820,34 грн.

Оцінивши подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 664 Цивільного кодексу України обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар.

Як встановлено судом позивачем було передано відповідачу 3696,95г. брухту та відходів з вмістом дорогоцінних металів, що підтверджується приймальним актом №170/12 СД від 20.09.2012 року та накладною №1 від 19.09.2012 року на суму 127 820,34 грн., паспортом №230 від 08.11.2012 року до акту №170/12 СД від 20.09.2012 року на брухт і відходи з дорогоцінними металами, отриманих від КУ "Дунаєвецька ЦРЛ".

Частково оплативши брухт і відходи з дорогоцінними металами, відповідач порушив умови договору №78 від 19.09.2012 р. та заборгував відповідачу 81 820,34 грн.

Докази оплати суми боргу в розмірі 81 820,34 грн. в матеріалах справи відсутні.

Ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу передбачає, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до частини першої статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як визначено п. 1.7 Постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17 грудня 2013 року N 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" якщо у договорі або законі не встановлено строку (терміну), у який повинно бути виконано грошове зобов'язання, судам необхідно виходити з приписів частини другої статті 530 ЦК України. Цією нормою передбачено, між іншим, і можливість виникнення обов'язку негайного виконання; такий обов'язок випливає, наприклад, з припису частини першої статті 692 ЦК України, якою визначено, що покупець за договором купівлі-продажу повинен оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього; відтак якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлено інший строк оплати товару, відповідна оплата має бути здійснена боржником негайно після такого прийняття, незалежно від того, чи пред'явив йому кредитор пов'язану з цим вимогу.

Стаття 610 Цивільного кодексу України зазначає, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання недопустима. Частиною 1 ст. 612 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Із врахуванням викладеного, суд вважає позовні вимоги підставними, обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Судовий збір покладається на відповідача відповідно до ст. 49 ГПК України.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 4, 33, 34, 35, 44, 49, 75, 82 - 85 ГПК України, господарський суд -

В И Р І Ш И В:

1.Позовні вимоги задоволити повністю.

2.Стягнути з Державного підприємства "Аргентум" (81137, Львівська область, Пустомитівський район, с.Горішній ідентифікаційний код 13815264) на користь Комунальної установи Дунаєвецької районної ради "Дунаєвецька центральна районна лікарня" (32400, Хмельницька область, м. Дунаївці, вул. Горького, 7, ідентифікаційний код 02004255) 81 820,34 грн. заборгованості та 1827,00 грн. судового збору.

Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.

Повне рішення складено 23.06.2015 р.

Суддя Король М.Р.