Рішення № 45401115, 17.06.2015, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 18/90/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.06.2015 справа № 908/3315/15

за позовом публічного акціонерного товариства «Укртелеком» в особі Запорізької філії ПАТ «Укртелеком» (69005, м. Запоріжжя, пр. Леніна, 133)

до відповідача відділу освіти Приазовської районної державної адміністрації (72400, Запорізька область, Приазовський район, смт. Приазовське, вул. Горького, буд. 76)

про стягнення 5076,93 грн.

Суддя Носівець В.В.

Представники сторін:

від позивача: Теліпко О.О., довіреність № 346 від 16.03.2015 р., паспорт серії СТ № 098731 від 06.01.2009 р.;

від відповідача: не з'явився;

СУТНІСТЬ СПОРУ:

До господарського суду Запорізької області 21.05.2015 р. звернувся позивач - публічне акціонерне товариство «Укртелеком» в особі Запорізької філії ПАТ «Укртелеком» з позовною заявою до відповідача - відділу освіти Приазовської районної державної адміністрації про стягнення 5076,93 грн., які складаються з: 4310,13 грн. основного боргу, 218,68 грн. пені, 30,34 грн. 3% річних та 517,78 грн. інфляційних втрат. Позовні вимоги вмотивовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором № 4944-І від 21.04.2011 р. про надання послуг ADSL-підключення до мережі Інтернет, внаслідок чого утворилась заборгованість у розмірі 4310,13 грн. Враховуючи умови договору та приписи діючого законодавства за порушення відповідачем зобов'язань за договором позивачем нараховані до стягнення пеня, 3% річних та інфляційні втрати. В обґрунтування заявлених вимог позивач посилався на ст.ст. 6, 11, 16, 96, 203, 525, 526, 530, 598, 610, 625, 627, 628, 629, 632, 651, 653, 654 ЦК України, ст.ст. 20, 44, 144. 174, 179, 180, 189, 190, 193, 216, 218, 230 ГК України, ст. ст.31, 33, 36 Закону України «Про телекомунікації».

Ухвалою суду від 22.05.2015 року порушено провадження у справі № 908/3315/15, присвоєно справі номер провадження 18/90/15, судове засідання призначене на 17 червня 2015 р. Розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу, за наявними у справі матеріалами та закінчений 17.06.2015 р., судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

На адресу суду 09.06.2015 р. від відповідача надійшло клопотання про проведення судового засідання без участі представника відділу Приазовської районної державної адміністрації; також зазначено про визнання заявлених позовних вимог з підстав, що викладені у позові.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав заявлені позовні вимоги з підстав, що викладені в позові; на вимогу суду частково надав витребувані документи; просив позов задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився.

Заслухавши представника позивача. вивчивши матеріали справи, суд,

ВСТАНОВИВ:

Відкрите акціонерне товариство «Укретелеком» в особі Запорізької філії ВАТ «Укртелеком», яке на підставі протоколу Загальних зборів акціонерів від 14.06.2011 р. № 8 перейменовано на публічне акціонерне товариство «Укртелеком» (укртелеком, позивач у справі) та відділ освіти Приазовської районної державної адміністрації (споживач, відповідач у справі) 21.04.2011 р. уклали договір про надання послуг ADSL-підключення до мережі Інтернет № 4944-І (надалі - договір).

Пунктом 1.1 договору встановлено, що укртелеком надає споживачу на платній основі послугу доступу до мережі Інтернет шляхом підключення до порту вузла Інтернет укртелекому по абонентській лінії за допомогою обладнання ADSL, динамічної або постійної ІР-адреси, та інші додаткові послуги Інтернет, які абонент може самостійно замовити через Систему самообслуговування (надалі - послуга).

Відповідно до п. 3.2.1 договору споживач зобов'язаний своєчасно згідно з розділом 5 цього договору вносити плату за користування послугою.

Пунктами 5.1-5.2 договору встановлено, що розрахунок вартості послуги здійснюється щомісячно на підставі діючих тарифів укртелекому і залежить від обраного споживачем тарифного плану. Укретелеком виставляє єдиний рахунок на оплату телекомунікаційних послуг. Нарахування вартості послуги входить окремим рядком до єдиного рахунку за телекомунікаційні послуги.

Споживач проводить оплату за надану послугу щомісяця до 20 числа поточного місяця, на підставі рахунків укртелекому, виставлених до 10 числа поточного місця, що наступає за звітним. Оплата послуги проводиться в грошовій одиниці України. Додатково нараховується податок на додану вартість у розмірі, встановленому законодавством (п. 5.3 договору).

Розрахунковий місяць дорівнює календарному. Абонентна плата та врахований обсяг прийнятої/переданої інформації розраховується залежно від кількості діб, впродовж яких абонент користувався певним тарифним планом у розрахунковому періоді. Невикористаний обсяг прийнятої та переданої інформації, врахований в абонентній платі, на наступний розрахунковий період не переноситься (п. 5.5 договору).

Відповідно до п. 5.7 договору Споживач має право опротестувати рахунок протягом 5 робочих днів з моменту його отримання. Претензія Споживача протягом 10 днів розглядається на відповідній комісії. За результатами засідання комісії підписується Акт звірки взаєморозрахунків. На підставі цього Акту укртелеком у разі необхідності здійснює коригування суми опротестованого рахунку.

Згідно п.п. 8.1, 8.2 договір набирає чинності з дня укладання споживачем і діє протягом 1 року з дня укладання. Якщо одна із сторін не заявить письмово про припинення дії договору за 30 днів до закінчення терміну його дії, то договір вважається продовженим на кожний наступний рік на цих самих умовах.

Сторонами у справі не повідомлено про наявність заяв жодної зі сторін про припинення, тому договір є продовженим на той самий термін і на тих самих умовах.

На виконання п. 5.3 договору на оплату наданих послуг за період з вересня 2014 р. по квітень 2015 р. позивачем пред'являлися рахунки-акти (арк.с. 20-27).

Відповідач зобов'язання щодо вчасної та повної оплати наданих послуг з не здійснив, отримані рахунки не опротестував, будь-яких претензій щодо якості наданих послуг не заявляв, внаслідок чого утворилась заборгованість у розмірі 4310,13 грн.

Повторно рахунки за період надання послуг з вересня 2014 р. по квітень 2015 р., а також Акт взаємозвірки розрахунків надсилались відповідачу 06.05.2015 р. рекомендованим листом від 05.05.2015 р. № 33р/3-738.

Внаслідок неотримання від відповідача оплати вартості наданих послуг в повному обсязі, позивач за захистом своїх порушених прав та законних інтересів звернувся з позовом до суду.

Дослідивши наявні матеріали справи, оцінивши надані докази, проаналізувавши норми чинного законодавства України, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги про стягнення заборгованості за договором № 4944-І від 21.04.2011 р. про надання послуг ADSL-підключення до мережі Інтернет у розмірі 4310,13 грн. підлягають задоволенню виходячи з наступного:

Приписами ст. 6 ЦК України встановлено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 193 ГК України господарські зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Аналогічні приписи містять ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України.

Нормами ст. 901 ЦК України встановлено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Приписами ст. 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Укладаючи договір, кожна із сторін прийняла на себе певні зобов'язання щодо його виконання, однак відповідач, покладений на нього обов'язок щодо оплати наданих послуг доступу до мережі Інтернет шляхом підключення до порту вузла Інтернет укртелекому по абонентській лінії за допомогою обладнання ADSL у розмірі 4310,13 грн., у встановлений договором строк, не виконав, факт порушення відповідачем умов, визначених договором, доведений позивачем. Розмір заборгованості в сумі 4310,13 грн. відповідає даним бухгалтерського обліку сторін спору, що підтверджується актом звірки розрахунків станом на 02.06.2015 р.

Отже, вимога позивача про стягнення із відповідача 4310,13 грн. заборгованості за надані послуги задовольняється судом.

За порушення відповідачем строків оплати наданих послуг, позивач, враховуючи положення ст. 36 Закону України «Про телекомунікації», просив стягнути 218,68 грн. пені за період прострочення з 21.10.2014 р. по 30.04.2015 р.

Приписами ст. 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Статтею 36 Закону України «Про телекомунікації» встановлено, що споживачі телекомунікаційних послуг несуть відповідальність за порушення норм цього Закону, Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг відповідно до закону. У разі затримки плати за надані оператором, провайдером телекомунікаційні послуги споживачі сплачують пеню, яка обчислюється від вартості неоплачених послуг у розмірі облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який нараховується пеня.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Згідно з п. 6 ст. 231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором. Приписами п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Враховуючи норми наведеного діючого законодавства України суд дійшов висновку, що наданий позивачем розрахунок пені у розмірі 218,68 грн. є виконаними з дотриманням вказаних норм права, тому вимога позивача щодо стягнення пені у розмірі 218,68 грн. за період з 21.10.2014 р. по 30.04.2015 р. судом задовольняється.

За порушення виконання відповідачем грошового зобов'язання з оплати наданих послуг позивач, посилаючись на приписи ст. 625 ЦК України, просив стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 30,34 грн. за період з 21.10.2014 р. по 30.04.2015 р. та 517,78 грн. інфляційних втрат за період листопада 2014 р. по березень 2015 р.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо іншій розмір процентів не встановлений договором або законом.

Інфляційні витрати пов'язані з інфляційними процесами в державі та за своєю природою є компенсацією за понесені збитки, завдані знеціненням грошових коштів, а три відсотки річних - є платою за користування коштами, які не були своєчасно сплачені боржником. Вказана правова позиція викладена в інформаційному листі Верховного Суду України № 3.2-2005 від 15.07.2005 року.

Наданий позивачем розрахунок 3% річних суд визнав виконаним вірно, а вимогу про стягнення з відповідача 3% річних за період з 21.10.2014 року по 30.04.2015 року у розмірі 30,34 грн. такою, що підлягає задоволенню.

Стосовно вимог щодо стягнення інфляційних втрат за період прострочення з листопада 2014 р. по березень 2015 р. у розмірі 517,78 грн. суд зазначає, що наданий позивачем розрахунок виконаний невірно внаслідок арифметичних помилок при округленні сукупної суми індексів інфляції. Перерахувавши належну до стягнення суму інфляційних втрат за період часу, що зазначений позивачем, суд дійшов висновку, що вимога про стягнення з відповідача інфляційних втрат за спірний період підлягає задоволенню в частині стягнення 517,27 грн., в іншій частині позову в розмірі 0,51 грн. щодо стягнення інфляційних втрат суд відмовляє в задоволенні позову.

Відповідно до ст. 22 ГПК України відповідач має право визнати позов повністю або частково.

Згідно зі ст. 78 ГПК України, у разі визнання відповідачем позову суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. При цьому, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Доказів оплати наявної заборгованості відповідач суду не надав; доказів, які б спростовували повністю або частково позицію позивача також суду не надано.

Враховуючи викладене вище, позовні вимоги задовольняються судом частково.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, судовий збір покладається на обидві сторони пропорційно розміру заявлених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 22, 33, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з відділу освіти Приазовської районної державної адміністрації (72400, Запорізька область, Приазовський район, смт. Приазовське, вул. Горького, буд. 76, код ЄДРПОУ 02136086) на користь публічного акціонерного товариства «Укртелеком» в особі Запорізької філії ПАТ «Укртелеком» (69005, м. Запоріжжя, пр. Леніна, 133, код ЄДРПОУ 01184385, р/р 26006439855 в ЗОД АТ «Райффайзен Банк Аваль», МФО 380805) 4310,13 грн. (чотири тисячі триста десять грн. 13 коп.) основного боргу, 218,68 грн. (двісті вісімнадцять грн. 68 коп.) пені, 30,34 грн. (тридцять грн. 34 коп.) 3% річних, 517,27 грн. (п'ятсот сімнадцять грн. 27 коп.) інфляційних втрат. Видати наказ.

3. Стягнути з відділу освіти Приазовської районної державної адміністрації (72400, Запорізька область, Приазовський район, смт. Приазовське, вул. Горького, буд. 76, код ЄДРПОУ 02136086) на користь публічного акціонерного товариства «Укртелеком» в особі Запорізької філії ПАТ «Укртелеком» (69005, м. Запоріжжя, пр. Леніна, 133, код ЄДРПОУ 01184385, р/р 26008439897 в ЗОД АТ «Райффайзен Банк Аваль», МФО 380805) 1826,82 грн. (одну тисячу вісімсот двадцять шість грн. 82 коп.) судового збору. Видати наказ.

4. В іншій частині позову - відмовити.

Суддя В.В. Носівець

Відповідно до ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення оформлено і підписано, згідно із вимогами ст. 84 ГПК України, 19 червня 2015 р.