Справа № 2-а-2301/2008
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 липня 2008 року М. Чернігів
Чернігівський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді - Добрянського В.В.
при секретарі - Євхименко М. В.
за участі прокурора - Турчина С. О.
представника позивача - Фетісової Н.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Прилуцького міжрайонного прокурора в Інтересах держави в особі управління Пенсійного фонду України в м. Прилуки до суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1про стягнення заборгованості по страховим внескам на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, -
встановив:
Позивач - Прилуцький міжрайонний прокурор звернувся до суду з позовом про стягнення з СПД-фізичної особи ОСОБА_1заборгованості по внесках на обов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 240, 82 грн.
В судовому засіданні прокурор та представник позивача позовні вимоги підтримали.
Відповідач про час та місце розгляду справи повідомлялася, в судове засідання не з'явилася, заперечень проти позову не подала. За таких обставин суд вважає за можливе розглянути спір по суті на підставі наявних в справі доказів.
Заслухавши пояснення представника позивача, думку прокурора, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов слід задовольнити в повному обсязі з таких підстав.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1включена до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с. 5) Згідно п.3 ст. 11 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, у тому числі ті, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок) підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню. Відповідно до ч.3 ст. 15 цього Закону страхувальники набувають статусу платників страхових внесків із дня їх реєстрації у територіальному органі Пенсійного фонду. Відповідач зареєстрована як платник страхових внесків в управлінні ПФ України в м. Прилуки з 20.12.1999 року (а.с. 7).
За період з 01.01.2005 по 31.03.2005 року відповідач працювала на спрощеній системі оподаткування (фіксований податок).
Відповідно до п.6 ч.2 ст. 17 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» страхувальник зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.
Позивачем було проведено розрахунок сум страхових внесків щодо відповідача, які не надійшли на рахунок позивача, але зараховуються в складі фіксованого податку за результатами підприємницької діяльності за період з 01.01.2005 по 31.03.2005 року та складено акт-розрахунок №911 від 28.01.2008 року, в якому зазначено, що відповідач зобов'язаний сплатити 240, 82 грн. страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за вказаний період (а.с. 8).
Відповідно до абз.2 п.5.3.2 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою Правління ПФ України від 19.12.2003 р. №21-1 платник страхових внесків повинен здійснити остаточний розрахунок за звітний рік до 1 квітня наступного року на підставі даних поданої звітності. Таким чином, відповідач повинен був сплатити відповідні суми страхових внесків за 1 квартал 2005 року до 1 квітня 2006 року, але не виконав цього обов'язку. У зв'язку з цим 07 березня 2008 року відповідачу було надіслано вимогу про сплату боргу за №Ф-1215 (а.с. 10). Дана вимога про сплату заборгованості була отримана відповідачем 13.03.2008 року, але сума вказана в ній сплачена не була.
У відповідності з вимогами ст. 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій. Цією ж статтею встановлено право органів Пенсійного фонду звертатись до суду з позовом про стягнення недоїмки.
За наведених обставин, позовні вимоги підтверджені належними та допустимими доказами і підлягають задоволенню.
Судові витрати по справі згідно ч.4 ст. 94 КАС України з відповідача не стягуються.
Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
постановив:
Позов задовольнити.
Стягнути з суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь управління Пенсійного фонду України в м. Прилуки на р/р 2560230301272 в Прилуцькому відділенні №221 ВАТ «Державний ощадний банк України», МФО 353154, код 14241463 заборгованість по страховим внесках на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 240, 82 грн.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, який ухвалив постанову.
Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10 днів з дня проголошення постанови.
Апеляційна скарга подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Судове рішення № 4539958, Чернігівський окружний адміністративний суд було прийнято 08.07.2008. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 2-а-2301/2008. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: