Постанова № 45397191, 15.06.2015, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 червня 2015 р. Справа № 805/1809/15-а

приміщення суду за адресою: 84112, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 2

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Зінченка О.В., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості зі сплати єдиного податку з фізичних осіб у розмірі 1 083,47 грн.,-

В С Т А Н О В И В:

У травні 2015 року Маріупольська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Донецькій області (далі - позивач, Маріупольська ОДПІ ГУ Міндоходів у Донецькій області) звернулась до Донецького окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - відповідач, ФОП ОСОБА_1) про стягнення заборгованості зі сплати єдиного податку з фізичних осіб у розмірі 1 083,47 грн.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що відповідач - ОСОБА_1 є фізичною особою-підприємцем та перебуває на податковому обліку в Орджонікідзевському відділенні Маріупольської ОДПІ з 11 листопада 2005 року, що підтверджується довідкою про взяття на облік платника податків. Станом на час подання даної позовної заяви за відповідачем обліковується заборгованість зі сплати єдиного податку з фізичних осіб у загальному розмірі 1 083,47 грн., яка виникла внаслідок несплати ОСОБА_1 суми єдиного податку з фізичних осіб, самостійно визначеній ній у заяві про застосування спрощеної системи оподаткування від 14 вересня 2012 року № 4532/2797 за період з травня 2014 року по вересень 2014 року по 243,60 грн. щомісяця; нарахованої пені, за несвоєчасну сплату податкового боргу у розмірі 11,82 грн., а також штрафних санкцій, нарахованих відповідно до податкового повідомлення-рішення від 15 липня 2014 року № 0006511700 у розмірі 365,40 грн. Таким чином, з урахуванням часткової сплати відповідачем єдиного податку з фізичних осіб у розмірі 511,75 грн., за відповідачем обліковується несплачена заборгованість у розмірі 1 083,47 грн. Позивач зазначив, що з метою добровільної сплати відповідачем наведеної вище заборгованості, 29 липня 2014 року сформовано та направлено на адресу боржника вимогу форми «Ф» № 3403-25, але зазначені заходи позивача не призвели до позитивного результату, оскільки наведена сума заборгованості відповідачем не сплачена.

З огляду на повідомлені обставини, позивач звернувся до суду із даною позовною заявою про стягнення з відповідача заборгованості з єдиного податку з фізичних осіб у розмірі 1 083,47 грн. (арк. справи 3-4).

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 15 травня 2015 року відкрито провадження у даній адміністративній справі та призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні.

Позивач та відповідач до судового засідання не з'явились, заяв про відкладення розгляду справи або про розгляд справи за їх відсутністю до суду не направили, хоча про дату, час та місце розгляду даної адміністративної справи були повідомлені судом належним чином (арк. справи 17, 18).

Згідно з частиною 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разу відсутності заслухати свідка чи експерта.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін, на підставі наявних у справі доказів.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про те, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

З 01 січня 2011 року набув чинності Податковий кодекс України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI, який встановлює перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Пунктом 20.1.28 статті 20 Податкового кодексу України, визначено, що контролюючі органи, окрім іншого, мають право стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом.

Тобто, позивач є органом державної влади, уповноваженим здійснювати функцію контролю за визначенням та сплатою платником податків суми самостійно визначеного зобов'язання з єдиного податку.

Відповідач - фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2, адреса: АДРЕСА_1) зареєстрована фізичною особою-підприємцем 10 листопада 2005 року реєстраційною службою Маріупольського міського управління юстиції Донецької області, що підтверджується: витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (арк. справи 5). Відповідач як платник податків з 11 листопада 2005 року узята та перебуває на податковому обліку в Орджонікідзевському відділенні Маріупольської ОДПІ за № 4117, що підтверджується довідкою про взяття на облік платника податків від 26 листопада 2012 року № 373 (арк. справи 6).

Як вбачається з матеріалів адміністративної справи 14 вересня 2012 року відповідач подала до податкового органу заяву про застосування спрощеної системи оподаткування за № 4532/2797, відповідно до якої діяльністю відповідача є роздрібна торгівля, обрана ставка єдиного податку - 20%, група 2 (арк. справи 9-10).

Суд зазначає, що заборгованість відповідача зі сплати єдиного податку у розмірі 1 083,47 грн. утворилася внаслідок несплати єдиного податку за період з травня 2014 року по вересень 2014 року; нарахованої пені, за несвоєчасну сплату податкового боргу у розмірі, а також штрафних санкцій, нарахованих відповідно до податкового повідомлення-рішення від 15 липня 2014 року № 0006511700.

З приводу викладеного суд зазначає наступне.

Згідно підпункту 291.3 статті 291 Податкового кодексу України юридична особа чи фізична особа-підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному главою 1 розділу XIV Податкового кодексу України.

Відповідно до підпункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України суб'єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються на групи платників єдиного податку.

Пунктом 293.1 статті 293 Податкового кодексу України визначено, що ставки єдиного податку встановлюються у відсотках (фіксовані ставки) до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (далі у цій главі - мінімальна заробітна плата), та у відсотках до доходу (відсоткові ставки).

Фіксовані ставки єдиного податку встановлюються сільськими, селищними та міськими радами для фізичних осіб-підприємців, які здійснюють господарську діяльність, залежно від виду господарської діяльності, з розрахунку на календарний місяць: 1) для першої групи платників єдиного податку - у межах від 1 до 10 відсотків розміру мінімальної заробітної плати; 2) для другої групи платників єдиного податку - у межах від 2 до 20 відсотків розміру мінімальної заробітної плати (пунктом 293.2 статті 293 Податкового кодексу України).

Відповідно до підпункту 294.4 статті 294 Податкового кодексу України для зареєстрованих в установленому порядку фізичних осіб-підприємців, які до закінчення місяця, в якому відбулася державна реєстрація, подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для першої або другої групи, перший податковий (звітний) період починається з першого числа місяця, наступного за місяцем, у якому виписано свідоцтво платника єдиного податку.

Пунктом 295.1 статті 295 Податкового кодексу України встановлено, що платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця.

Як підтверджується зворотнім боком облікової картки платника податків, яка міститься в матеріалах адміністративної справи, а також розрахунком суми податкового боргу фізичної особи-підприємця, за відповідачем обліковується заборгованість зі сплати єдиного податку за наведеною заявою у загальному розмірі 1 218,00 грн., що виникла внаслідок несплати відповідачем наведеного вище податку за період з травня 2014 року по вересень 2014 року по 243,60 грн. щомісяця (арк. справи 11, 14-15).

У відповідності з пунктом 58.1 статті 58 Податкового кодексу України у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Відповідно до пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Як вбачається з матеріалів адміністративної справи, 15 липня 2014 року старшим державним інспектором відділу доходів та зборів з фізичних осіб Орджонікідзевського відділення Маріупольської ОДПІ Фефеловим С.О. на підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України проведена камеральна перевірка відповідача, яка є платником єдиного податку другої групи, з питань своєчасності сплати єдиного податку, за результатами якої позивачем складено акт перевірки № 000196/05-83-17/НОМЕР_2 (арк. справи 12).

З висновків наведеного акту перевірки вбачається, що відповідачем несвоєчасно сплачений наведений вище податок за період з лютого 2014 року по червень 2014 року, у зв'язку з чим, позивачем 15 липня 2014 року винесене податкове повідомлення-рішення форми «Ш» № 0006511700 (арк. справи 13), яким відповідачеві за порушення терміну сплати самостійно визначеного у заяві до сплати грошового зобов'язання з єдиного податку з фізичних осіб нараховані штрафні санкції у розмірі 50 відсотків грошового зобов'язання, погашеного з затримкою, тобто у сумі 365,40 грн. (арк. справи 13).

Суд зазначає, що вказане вище податкове повідомлення-рішення отримане відповідачем особисто, про що міститься відповідний підпис відповідача на корінці податкового повідомлення-рішення (арк. справи 13).

Згідно даних розрахунку Маріупольської ОДПІ ГУ Міндоходів у Донецькій області на час розгляду даної адміністративної справи, відповідачем відповідно до платіжних доручень від 21 липня 2014 року, а також платіжного доручення від 20 серпня 2014 року був частково погашений податковий борг у розмірі 505,00 грн., а також переплата у розмірі 6,75 грн., таким чином загальна сума боргу відповідача (з урахуванням часткової сплати) за самостійно визначених податковими зобов'язаннями за наведеною вище заявою про застосування спрощеної системи оподаткування та нарахованих податковим повідомленням-рішенням штрафних санкцій складає 1 071,65 грн., яка станом на час розгляду даної справи є не сплаченою, що підтверджується відомостями зворотнього боку облікової картки платника податків (арк. справи 14).

Відповідно до підпункту 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 Податкового кодексу України пеня нараховується після закінчення встановлених строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Відповідно до довідки відповідачу через несвоєчасну сплату наведених вище податкових зобов'язань з єдиного податку з фізичних осіб нараховано пеню у загальному розмірі 11,82 грн., з якої за період з 23 червня 2014 року по 20 липня 2014 року у розмірі 6,15 грн., за період з 21 липня 2014 року по 19 серпня 2014 року у розмірі 5,67 грн. (арк. справи 15).

Таким чином загальна сума заборгованості відповідача по несплаті самостійно визначених податкових зобов'язань в поданій нею до контролюючого органу заяві про застосування спрощеної системи оподаткування та нарахованих податковим повідомленням-рішенням штрафних санкцій, а також пені складає 1 083,47 грн., які станом на час розгляду даної адміністративної справи відповідачем не сплачені, що підтверджується зворотнім боком облікової картки платника податків (арк. справи 14).

Згідно пункту 14.1.39 статті 14 Податкового кодексу України грошовим зобов'язанням платника податків є сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до пункту 95.2 статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

29 липня 2014 року податковою інспекцією сформовано та направлено на адресу відповідача податкову вимогу форми «Ф» від 29 липня 2014 року № 3403-25, яка направлена позивачем на адресу відповідача рекомендованим поштовим повідомленням, та отримана нею особисто 07 жовтня 2014 року, що підтверджується її підписом у відмітці про отримання на рекомендованому поштовому повідомленні (арк. справи 8).

Перелік підстав, наявність яких надає можливість визначати податкові вимоги відкликаними визначений статтею 60 Податкового кодексу України.

При цьому, зазначеною статтею Кодексу визначено, що якщо нарахована сума грошового зобов'язання або податкового боргу збільшується внаслідок їх адміністративного оскарження, раніше надіслане податкове повідомлення-рішення або податкова вимога не відкликаються. На суму збільшення грошового зобов'язання надсилається окреме податкове повідомлення-рішення, а на суму збільшення податкового боргу окрема податкова вимога не надсилається.

Як вбачається із матеріалів справи, починаючи з 29 липня 2014 року (дата формування податкової вимоги) відповідач безперервно має податковий борг, у зв'язку з чим податкова вимога № 3403-25 від 29 липня 2014 року є чинною.

Відповідачем зазначене не спростовано, документальних обґрунтувань в підтвердження того, що наведена податкова вимога вважається відкликаною не надано.

Отже, наявними в матеріалах справи документами підтверджено правомірність визначеної позивачем суми податкового боргу відповідача з єдиного податку з фізичних осіб у загальному розмірі 1 083,47 грн. та наявність підстав для стягнення зазначеної суми боргу в судовому порядку.

Відповідно до пункту 87.11 статті 87 Податкового кодексу України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

Таким чином, виходячи із змісту заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, а з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 на користь місцевого бюджету підлягає стягненню заборгованість з єдиного податку з фізичних осіб у загальному розмірі 1 083,47 грн.

Відповідно до частини 4 статті 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 17-20, 69-72, 86, 94, 158-164, 167, 254, 257 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості зі сплати єдиного податку з фізичних осіб у розмірі 1 083,47 грн., - задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2, адреса: АДРЕСА_1) на користь місцевого бюджету Орджонікідзевського району м. Маріуполя заборгованість з єдиного податку з фізичних осіб у розмірі 1 083,47 грн. (одну тисячу вісімдесят три грн. 47 коп.) за наступними реквізитами: розрахунковий рахунок № 31417699700054, код платежу: 18050400, отримувач: Маріуп. УК/Орджон. р-н./18050400, код отримувача: 37989721, банк отримувача: ГУ ДКСУ у Донецькій області, МФО одержувача: 834016.

Постанова прийнята у письмовому проваджені 15 червня 2015 року.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Зінченко О.В.