Постанова № 45397186, 15.06.2015, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 червня 2015 р. Справа № 805/1902/15-а

приміщення суду за адресою: 84112, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 2

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Зінченка О.В., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Красноармійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості з єдиного податку з фізичних осіб у розмірі 2 192,40 грн.,-

В С Т А Н О В И В:

У травні 2015 року Красноармійська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Донецькій області (далі - позивач, Красноармійська ОДПІ ГУ Міндоходів у Донецькій області) звернулась до Донецького окружного адміністративного суду із позовною заявою до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - відповідач, ФОП ОСОБА_1) про стягнення заборгованості з єдиного податку з фізичних осіб у розмірі 2 192,40 грн.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що відповідач, ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, є фізичною особою-підприємцем, що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця НОМЕР_3 від 20 листопада 2013 року, з основним видом діяльності: оптовою торгівлею м'ясом та м'ясними продуктами, та з 21 листопада 2013 року перебуває на податковому обліку В Красноармійській ОДПІ ГУ Міндоходів у Донецькій області. Позивач вказав, що станом на час подання даної позовної заяви за відповідачем обліковується заборгованість перед бюджетом з єдиного податку з фізичних осіб у загальному розмірі 2 192,40 грн., яка виникла внаслідок несплати відповідачем самостійно визначеного у заяві про застосування спрощеної системи оподаткування від 28 листопада 2013 року грошового зобов'язання з єдиного податку у розмірі 1 461,60 грн., та штрафних санкцій у розмірі 730,80 грн., застосованих до відповідача за несплату наведеного грошового зобов'язання відповідно до податкового повідомлення-рішення від 10 липня 2014 року № 0010571701.

Позивач вказав, що відповідачем зазначена заборгованість не сплачена, з урахуванням чого ним сформовано та направлено на адресу відповідача податкову вимогу від 26 лютого 2014 року № 283-25, а також, з метою виявлення майна, яке належить боржнику та на яке можливо б було звернути стягнення, податковим керуючим направлені запити до установ, реєструють право власності. У зв'язку з викладеним, 03 березня 2014 року було прийнято рішення про опис майна у податкову заставу за № 5/25, а також, з метою отримання вичерпної інформації, позивачем на адресу відповідача направлено лист від 05 березня 2014 року № 9039/А/05-16 про надання інформації про власне майно, для опису у податкову заставу, але відповідь позивачеві не надходила.

Позивач зауважив, що згідно з довідкою ВРЕР № 9/14-786 від 16 квітня 2014 року за ФОП ОСОБА_1 обліковується автотранспорт ВАЗ2101, а за інформаційною довідкою Реєстру прав власності на нерухоме майно по ФОП ОСОБА_1 відомості відсутні.

З огляду на повідомлені обставини, позивач звернувся до Донецького окружного адміністративного суду із даною позовною заявою про стягнення з відповідача заборгованість з єдиного податку з фізичних осіб у розмірі 2 192,40 грн. (арк. справи 3-4).

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 20 травня 2015 року відкрито провадження у даній адміністративній справі та призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні.

Позивач та відповідач до судового засідання не з'явились, але були повідомлені судом про дату, час та місце розгляду даної адміністративної справи належним чином, заяв про відкладення розгляду справи, або про розгляд даної адміністративної справи за їх відсутності до суду не надсилали.

Відповідно до виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також Посвідки на постійне проживання (арк. справи 12, 23, 30) фізична особа-підприємець ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін, на підставі наявних у справі доказів.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про те, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

З 01 січня 2011 року набув чинності Податковий кодекс України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI, який встановлює перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Пунктом 20.1.28 статті 20 Податкового кодексу України, визначено, що контролюючі органи, окрім іншого, мають право стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом.

Тобто, позивач є органом державної влади, уповноваженим здійснювати функцію контролю за визначенням та сплатою платником податків суми самостійно визначеного зобов'язання з єдиного податку.

Відповідач - фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, адреса: АДРЕСА_1) зареєстрований фізичною особою-підприємцем реєстраційною службою Красноармійського міського управління юстиції 20 листопада 2013 року за НОМЕР_3, що підтверджується: випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії ААБ № 753960, а також Посвідки на постійне проживання (арк. справи 23, 30). Відповідач як платник податків з 21 листопада 2013 року узятий та перебуває на податковому обліку в органах Красноармійської ОДПІ ГУ Міндоходів у Донецькій області.

Як вбачається з матеріалів адміністративної справи 28 листопада 2013 року відповідач подав до податкового органу заяву про застосування спрощеної системи оподаткування за № 5435, вх. № 37001/А, згідно з якою діяльністю відповідача є оптова торгівля, а саме: оптова торгівля м'ясом і м'ясними продуктами, неспеціалізована оптова торгівля харчовими продуктами, алкогольними напоями та тютюновими виробами, обрана ставка єдиного податку - 20%, група 2 (арк. справи 14).

Суд зазначає, що заборгованість відповідача зі сплати єдиного податку у розмірі 2 192,40 грн., утворилась внаслідок несплати відповідачем самостійно визначеного у заяві про застосування спрощеної системи оподаткування грошового зобов'язання з єдиного податку, та штрафних санкцій, застосованих до відповідача за несплату наведеного грошового зобов'язання відповідно до податкового повідомлення-рішення. З приводу викладеного суд зазначає наступне.

Згідно підпункту 291.3 статті 291 Податкового кодексу України юридична особа чи фізична особа-підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному главою 1 розділу XIV Податкового кодексу України.

Відповідно до підпункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України суб'єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються на групи платників єдиного податку.

Пунктом 293.1 статті 293 Податкового кодексу України визначено, що ставки єдиного податку встановлюються у відсотках (фіксовані ставки) до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (далі у цій главі - мінімальна заробітна плата), та у відсотках до доходу (відсоткові ставки).

Фіксовані ставки єдиного податку встановлюються сільськими, селищними та міськими радами для фізичних осіб-підприємців, які здійснюють господарську діяльність, залежно від виду господарської діяльності, з розрахунку на календарний місяць: 1) для першої групи платників єдиного податку - у межах від 1 до 10 відсотків розміру мінімальної заробітної плати; 2) для другої групи платників єдиного податку - у межах від 2 до 20 відсотків розміру мінімальної заробітної плати (пунктом 293.2 статті 293 Податкового кодексу України).

Відповідно до підпункту 294.4 статті 294 Податкового кодексу України для зареєстрованих в установленому порядку фізичних осіб-підприємців, які до закінчення місяця, в якому відбулася державна реєстрація, подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для першої або другої групи, перший податковий (звітний) період починається з першого числа місяця, наступного за місяцем, у якому виписано свідоцтво платника єдиного податку.

Пунктом 295.1 статті 295 Податкового кодексу України встановлено, що платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця.

Згідно рішення Красноармійської міської ради від 16 січня 2012 року № 6/15-1 ставка єдиного податку для платників другої групи, якою у справі є відповідач, на місяць становить 20 відсотків від розміру мінімальної заробітної плати, і складає 243,60 грн. (арк. справи 27-29).

Як підтверджується зворотнім боком облікової картки платника податків, яка міститься в матеріалах адміністративної справи, а також розрахунком суми податкового боргу фізичної особи-підприємця, за відповідачем станом на час розгляду даної адміністративної справи обліковується заборгованість зі сплати єдиного податку у розмірі 1 461,60 грн., що виникла внаслідок несплати відповідачем наведеного податку за період з січня 2014 року по липень 2014 року з оплатою по 243,60 грн. щомісячно (арк. справи 5, 6, 18).

Згідно пункту 14.1.39 статті 14 Податкового кодексу України грошовим зобов'язанням платника податків є сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

У відповідності з пунктом 58.1 статті 58 Податкового кодексу України у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Відповідно до пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Як вбачається з матеріалів адміністративної справи, 27 червня 2014 року головним державним ревізором-інспектором Красноармійської ОДПІ ГУ Міндоходів у Донецькій області Баріновою Наталією Олегівною на підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1. статті 20, статті 76, та пункту 295.1 статті 295 Податкового кодексу України проведено камеральну перевірку особового рахунку платника єдиного податку-фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 щодо сплати єдиного податку за період з січня 2014 року по червень 2014 року, за результатами якої позивачем складено акт перевірки № 642/05-16-17-01/НОМЕР_1 (арк. справи 19-20).

З висновків наведеного акту перевірки вбачається, що відповідачем несплачений єдиний податок з фізичних осіб за вказані вище періоди, у зв'язку з чим, позивачем 09 липня 2014 року винесене податкове повідомлення-рішення форми «Ш» № 0010571701, яким відповідачеві за порушення терміну сплати самостійно визначеного у заяві до сплати грошового зобов'язання з єдиного податку з фізичних осіб нараховані штрафні санкції у розмірі 50 відсотків єдиного податку сплати суми грошового зобов'язання у розмірі 730,80 грн. з граничним строком сплати 12 липня 2014 року (арк. справи 17).

Вказане вище податкове повідомлення-рішення направлене позивачем на адресу відповідача, але станом на час розгляду даної адміністративної справи сума штрафних санкцій за наведеним податковим повідомленням-рішенням у розмірі 730,80 грн., а також сума самостійно визначеного грошового зобов'язання з єдиного податку, вказаного до сплати відповідачем в заяві про застосування спрощеної системи оподаткування у розмірі 1 461,60 грн. відповідачем не сплачені. Таким чином за відповідачем станом на час розгляду даної адміністративної справи обліковується заборгованість зі сплати єдиного податку з фізичних осіб у загальному розмірі 2 192,40 грн., що підтверджується зворотнім боком облікової картки платника податків (арк. справи 5, 6, 7-8).

Відповідно до пункту 95.2 статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

26 лютого 2014 року податковою інспекцією сформовано та направлено на адресу відповідача рекомендованим поштовим повідомленням податкову вимогу форми «Ф» № 283-25 (арк. справи 9).

Перелік підстав, наявність яких надає можливість визначати податкові вимоги відкликаними визначений статтею 60 Податкового кодексу України.

При цьому, зазначеною статтею Кодексу визначено, що якщо нарахована сума грошового зобов'язання або податкового боргу збільшується внаслідок їх адміністративного оскарження, раніше надіслане податкове повідомлення-рішення або податкова вимога не відкликаються. На суму збільшення грошового зобов'язання надсилається окреме податкове повідомлення-рішення, а на суму збільшення податкового боргу окрема податкова вимога не надсилається.

Як вбачається із матеріалів справи, починаючи з 26 лютого 2014 року (дата формування податкової вимоги) відповідач безперервно має податковий борг, у зв'язку з чим податкова вимога № 283-25 від 26 лютого 2014 року є чинною.

Відповідачем зазначене не спростовано, документальних обґрунтувань в підтвердження того, що наведена податкова вимога вважається відкликаною не надано.

Отже, наявними в матеріалах справи документами підтверджено правомірність визначеної позивачем суми податкового боргу відповідача з єдиного податку з фізичних осіб у загальному розмірі 2 192,40 грн. та наявність підстав для стягнення зазначеної суми боргу в судовому порядку.

Також, як вбачається з матеріалів адміністративної справи позивачем, з метою погашення наявної суми заборгованості відповідача були вчинені певні дії, а саме: начальником Красноармійської ОДПІ ГУ Міндоходів у Донецькій області 03 березня 2014 року було прийнято рішення про опис майна у податкову заставу за № 5/25 (арк. справи 10), з метою виявлення майна, яке належить боржнику та на яке можливо б було звернути стягнення, податковим керуючим направлені запити до установ, реєструючих право власності, про що згідно з довідкою ВРЕР № 9/14-786 від 16 квітня 2014 року надано позивачеві відповідь, що за ФОП ОСОБА_1 обліковується автотранспорт ВАЗ 2101, НОМЕР_4, дв.: НОМЕР_5, к.: НОМЕР_6, ш.: НОМЕР_7,1974р. вип., Сірий (арк. справи 11); за інформаційною довідкою реєстру прав власності на нерухоме майно щодо ФОП ОСОБА_1 відомості відсутні (арк. справи 13).

Окрім наведеного, як зазначив позивач, ним з метою отримання вичерпної інформації на адресу відповідача направлено лист від 05 березня 2014 року № 9039/А/05-16 про надання інформації про власне майно, для опису у податкову заставу, але відповідь позивачеві не надходила.

Відповідно до пункту 87.11 статті 87 Податкового кодексу України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

Таким чином, виходячи із змісту заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, а з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 на користь місцевого бюджету підлягає стягненню заборгованість з єдиного податку з фізичних осіб у загальному розмірі 2 192,40 грн.

Відповідно до частини 4 статті 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 17-20, 69-72, 86, 94, 158-164, 167, 254, 257 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Красноармійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості з єдиного податку з фізичних осіб у розмірі 2 192,40 грн., - задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, адреса: АДРЕСА_1) заборгованість з єдиного податку з фізичних осіб у розмірі 2 192,40 грн. (дві тисячі сто дев'яносто дві грн. 40 коп.), на користь місцевого бюджету на рахунок № 31412699700060, отримувач: місцевий бюджет, УДКС в м. Красноармійську, код ЄДРПОУ 37803022, банк одержувача: ГУ ДКСУ у Донецькій області, МФО 834016, код платежу: 18050400.

Постанова прийнята у письмовому проваджені 15 червня 2015 року.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Зінченко О.В.