Постанова № 4539666, 28.08.2009, Черкаський окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

Іменем України

28 серпня 2009 року справа № 2а-3631/09/2370

15 год. 00 хв. м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Холода Р.В.,

при секретарі судового засідання Шоколенко Т.М.,

за участю представників:

від позивача - ОСОБА_1 за довіреністю № 17 від 26.08.2009 р. та

ОСОБА_2 за довіреністю № 18 від 26.08.2009 р.,

від відповідача - ОСОБА_3 за довіреністю № 14193/10-017 від 24.06.2009 р. та ОСОБА_4 за довіреністю № 19317/10-017 від 27.08.2009 р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси адміністративну справу за позовом приватного підприємства «Люмо» до державної податкової інспекції у місті Черкаси про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Люмо» звернулось до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом до державної податкової інспекції у місті Черкаси про скасування податкового повідомлення-рішення від 18.02.2009 р. № 0000431504/0 (від 29.04.2009 р. № 0000431504/1, від 30.06.2009 р. № 0000431504/2).

Позовні вимоги мотивовані тим, що з 22.12.2008 р. по 04.02.2009 р. на підприємстві проводилась виїзна планова документальна перевірка фінансово-господарської діяльності. За наслідками проведеної перевірки податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000431504/0 від 18.02.2009 р. про визначення податкового зобов'язання з земельного податку в сумі 894 грн. 79 коп., в тому числі 214 грн. 79 коп. за основним платежем та 680 грн. 00 коп. штрафних санкцій. В акті від 10.02.2009 р. № 233/23-2/14215951 зазначено, що підприємством в порушення вимог ст.ст. 2, 5, 14, 15 Закону України «Про плату за землю» не було подано розрахунок земельного податку за 2007 та 2008 рік та не задекларовано суму податку на землю в загальному розмірі 214 грн. 79 коп. Позивач зазначає, що він не є власником земельної ділянки АДРЕСА_1, на якій розташовано нежитлове приміщення, частину ІІІ поверху, якого він займає на праві власності. Також під час проведення перевірки в державному земельному кадастрі відомості щодо такої земельної ділянки були відсутні.

Не погоджуючись з рішенням відповідача, позивач звернувся з позовом до суду.

У судовому засіданні позивач надав доповнення до адміністративного позову, де зазначає, що позивач є особою приватного права та не належить до державної або комунальної власності, земельна ділянка у власність йому не надавалась, тобто позивач може сплачувати лише орендну плату за земельну ділянку.

Відповідач позовні вимоги не визнав, надавши письмове заперечення, в якому просив суд відмовити в задоволенні позову повністю. Свої заперечення відповідач обґрунтовує тим, що відповідно до ст. 2 Закону України «Про плату за землю»,   використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель. Розміри податку за земельні ділянки, грошову оцінку яких не встановлено, визначаються до її встановлення в порядку, визначеному цим Законом. Власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі, крім орендарів, сплачують земельний податок.

Частиною 5 статті 120 Земельного кодексу України встановлено, що при переході права власності на будівлю або споруду до громадян або юридичних осіб, які не можуть мати у власності земельні ділянки, до них переходить право користування земельною ділянкою, на якій розташована будівля чи споруда.

Сторони заявили, що не бажають закінчити справу примиренням.

Вислухавши представників позивача, представників відповідача та вивчивши матеріали справи суд встановив наступне.

27 листопада 2007 року ПП «Люмо» уклало з управлінням власністю міста Договір купівлі-продажу, згідно якого придбало об'єкт малої приватизації групи А міської комунальної власності - нежитлове приміщення, загальною площею 155,9 кв.м, яке розташоване на земельній ділянці Черкаської міської ради та розміщується за адресою: АДРЕСА_1.

10 лютого 2009 року посадовими особами державної податкової інспекції у місті Черкаси проведено планову виїзну перевірку приватного підприємства «Люмо» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2007 р. по 30.09.2008 р., валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2007 р. по 30.09.2008 р., за результатами якої складено акт № 233/23-2/14215951. Перевіркою встановлено, що в порушення вимог ст.ст. 2, 5, 14, 15 Закону України від 03.07.1992 р. № 2535-ХІІ «Про плату за землю» підприємством не було подано до ДПІ у м. Черкаси податковий розрахунок земельного податку за 2007 рік та 2008 рік, в результаті чого не задекларовано суму податку на землю за період з 28.11.2007 р. по 30.09.2008 р. в загальному розмірі 214 грн. 79 коп., в т.ч. за період з 28.11.2007 р. по 31.12.2007 р. у сумі 5 грн. 12 коп. та за період з 01.01.2008 р. по 30.09.2008 р. у сумі 209 грн. 67 коп.

На підставі акту перевірки, відповідачем 18 лютого 2009 року прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000431504/0, яким визначено суму податкового зобов'язання з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 894 грн. 79 коп., де 214 грн. 79 коп. - основний платеж та 680 грн. 00 коп. - штрафні (фінансові) санкції. За результатами повторних скарг позивача, відповідачем 29.04.2009 р. та 30.06.2009 р. прийняті податкові повідомлення рішення № 0000431504/1 та № 0000431504/2 відповідно.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про плату за землю», використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель. Розміри податку за земельні ділянки, грошову оцінку яких не встановлено, визначаються до її встановлення в порядку, визначеному цим Законом. Власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі, крім орендарів та інвесторів - учасників угоди про розподіл продукції, сплачують земельний податок. Справляння земельного податку за земельні ділянки, надані в користування у зв'язку з укладенням угоди про розподіл продукції, замінюється розподілом виробленої продукції між державою та інвестором на умовах такої угоди. За земельні ділянки, надані в оренду, справляється орендна плата.

Стаття 5 вказаного Закону зазначає, що об'єктом плати за землю є земельна ділянка, а також земельна частка (пай), яка перебуває у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди. Суб'єктом плати за землю (платником) є власник земельної ділянки, земельної частки (паю) і землекористувач, у тому числі орендар.

Згідно зі ст. 13 Закону України «Про плату за землю», підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру, а орендної плати за земельну ділянку, яка перебуває у державній або комунальній власності, - договір оренди такої земельної ділянки.

Відповідно до п.1.2 Договору купівлі-продажу від 27 листопада 2007 року, право власності на об'єкт приватизації переходить до ПП «Люмо» з моменту сплати повної вартості придбаного об'єкта приватизації.

В судовому засіданні встановлено, що право власності на нежитлове приміщення загальною площею 155,9 кв.м АДРЕСА_1 перейшло ПП «Люмо» 10.01.2009 р., про що свідчить довідка позивача від 27.08 2009 р. № 74 про проведення розрахунку за придбане нежитлове приміщення та акт прийому-передачі нежитлового приміщення від 10 січня 2008 року ПП «Люмо».

Договором купівлі-продажу від 27 листопада 2007 року встановлено, що питання землекористування, а також розмір земельної ділянки ПП «Люмо» вирішує самостійно з Черкаською міською радою після укладання Договору купівлі-продажу в порядку, встановленому чиним законодавством. Згідно довідки фінансового управління виконавчого комітету Черкаської міської ради № 2-15-12/5799 від 04.12.2008 р., підприємство в управлінні як платник орендної плати за земельну ділянку АДРЕСА_1 не обліковується.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем 03.11.2008 р. з ТОВ «Черкаський регіональний земельно-кадастровий центр» укладено Договір № 127 на розробку технічної документації із землеустрою щодо складання документа, що посвідчує право на земельну ділянку АДРЕСА_1.

Технічна документація із землеустрою щодо складання документа, що посвідчує право на земельну ділянку ПП «Люмо» під частину нежитлових приміщень по вул. Енгельса, буд. 118 направлено управлінню земельних ресурсів та землеустрою для затвердження сесією міської ради, про що свідчить копія листа ТОВ «Черкаський регіональний земельно-кадастровий центр» від 07.07.2009 р. № 172.

Відповідно до ст. 125 Земельного кодексу України (в редакції станом на 10.02.2009 р.) право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації. Право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації. Приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється.

Системний аналіз змісту зазначених норм законів свідчить про те, що платником земельного податку може бути лише власник земельної ділянки та той землекористувач, який володіє і користується земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, на праві постійного користування, а саме: підприємство, установа та організація, що належить до державної або комунальної власності; в іншому випадку за користування земельною ділянкою справляється орендна плата, платником якої є будь-яке підприємство, відмінне від підприємства, що належить до державної або комунальної власності, або фізична особа.

Враховуючи те, що позивач не є підприємством державної або комунальної форми власності, не є власником та користувачем земельної ділянки АДРЕСА_1 в м.Черкаси в розумінні положень Земельного кодексу України (редакція яка діяла на момент проведення перевірки), тому податкові повідомлення-рішення ДПІ у м. Черкаси від 18.02.2009 р. №0000431504/0 (від 29.04.2009 р. №0000431504/1, від 30.06.2009 р. №0000431504/2) про нарахування суми податкового зобов'язання за основним платежем у розмірі 214 грн. 79 коп. та штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 680 грн. 00 коп. підлягають скасуванню.

Таким чином, позовні вимоги позивача є обгрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись ст.ст. 2, 11, 14, 70, 71, 89, 94, 105, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Скасувати податкові повідомлення-рішення від 18.02.2009 р. № 0000431504/0 (від 29.04.2009 р. № 0000431504/1, від 30.06.2009 р. № 0000431504/2).

Стягнути з Державного бюджету України на користь приватного підприємства «Люмо» (р/р 2600702721069 в філії ВАТ «Укрексімбанк» м. Черкаси, МФО 354789, код 14215951) судовий збір у розмірі 3 грн. 40 коп. (три грн. 40 коп.).

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її отримання особою, яка оскаржує постанову, за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя Р.В. Холод

Повний текст постанови виготовлений 2 вересня 2009 року