Постанова № 45396615, 15.06.2015, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 червня 2015 р. Справа № 804/6215/15 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Дніпропетровську Дніпропетровської області до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВАРУС-ЛОГІСТИК" в особі ліквідатора ОСОБА_2 про стягнення заборгованості в сумі 76 761,43 грн., -

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду звернулось Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Дніпропетровську Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВАРУС-ЛОГІСТИК» в особі ліквідатора ОСОБА_2, в якому просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ВАРУС-ЛОГІСТИК» на користь Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Дніпропетровську Дніпропетровської області грошову суму по платежам, що підлягають капіталізації у розмірі 76 761,43 грн. (сімдесят шість тисяч сімсот шістдесят одна грн. 43коп.).

В обґрунтування своїх позовних вимог відділення Фонду зазначає, що ним здійснюються страхові виплати та надаються соціальні послуги непрацездатним членам сімї ОСОБА_3 та ОСОБА_4, які перебували на утриманні загиблого внаслідок нещасного випадку на виробництві ТОВ «ВАРУС-ЛОГІСТИК» ОСОБА_5 Для покриття витрат позивача для виплати потерпілим на виробництві, кошти до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в м. Дніпропетровську сплачуються страхувальником згідно Порядку капіталізації платежів для задоволення вимог, що виникли зі зобовязань підприємства-банкрута перед громадянами внаслідок заподіяння шкоди їх життю і здоровю. Крім того, позивач ухиляється від розгляду заяви про визнання кредиторських вимог, у звязку із чим відділення звертається до адміністративного суду за захистом порушеного права та інтересу.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, надав до суду клопотання про розгляд справи без його участі в порядку письмового провадження, яке міститься в матеріалах справи.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, що підтверджується матеріалами справи, проте надав суду письмове клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Частиною 4 ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України, особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.

Згідно ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України справа розглянута в порядку письмового провадження.

Відповідно до ст.41 Кодексу адміністративного судочинства України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд встановив наступне.

З матеріалів справи вбачається, що за даними довідки №2497 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України 27.09.2006 року виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради ТОВ «ВАРУС-ЛОГІСТИК» було зареєстроване як юридична особа, форма власності приватна власність. Види діяльності за КВЕД: складське господарство, організація перевезення вантажів, транспортного оброблення вантажів, діяльність автомобільного вантажного транспорту, інші види оптові торгівлі, посередництво в торгівлі товарами широкого асортименту.

За заявою з 27.09.2006 року ТОВ «ВАРУС-ЛОГІСТИК» перебуває на обліку у Відділенні виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Дніпропетровську Дніпропетровської області як платник страхових внесків до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України за кодом економічної діяльності, основний вид економічної діяльності за ДК 009:96 63.12.0, складське господарство.

Так, 28.03.2012 року на підприємстві ТОВ «ВАРУС-ЛОГІСТИК» стався нещасний випадок зі працівником ОСОБА_5, в результаті якого останній помер. Нещасний випадок стався на 39 км автодороги Решетиловка - Царичанка - Полтава, професія померлого водій автотранспортних засобів, стаж роботи загальний 25 років, стаж роботи 10 років. Це підтверджується копією акта №1 про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом від 08.05.2012 року, затверджений начальником управління Держгірпромнагляду у Дніпропетровській області. В матеріалах справи також міститься свідоцтво про смерть від 09.04.2012 року серії І-КИ №451802 ОСОБА_5, 28.03.2012 року, у віці 49 років.

На утриманні у загиблого працівника перебували мати ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 (інвалід ІІІ групи), син ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2. Відповідні факти приналежності останніх до родичів та перебування їх у родинних звязках підтверджуються матеріалами справи, зокрема: довідкою №69 від 08.06.2012 року про склад родини, свідоцтвом про народження ОСОБА_4, рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 26.03.2013 року про встановлення батьківства, яке набрало законної сили станом на 05.04.2013 року, копії паспорту.

Згідно зі ч.1 ст.41 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування» (у відповідній чинній редакції, що діє з 01.01.2015 року) у разі смерті потерпілого право на одержання щомісячних страхових виплат мають непрацездатні особи, які перебували на утриманні померлого або мали на день його смерті право на одержання від нього утримання, а також дитина померлого, яка народилася протягом не більш як десятимісячного строку після його смерті.

Отже, мати померлого - ОСОБА_6 як інвалід ІІІ групи, його цивільна дружина ОСОБА_7 з метою утримання малолітнього сина ОСОБА_4, звернулись до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Дніпропетровську Дніпропетровської області із відповідними заявами щодо призначення їм страхових виплат, у звязку зі смертю годувальника від 05.07.2012 року та 10.10.2013 року відповідно. У звязку із чим позивачем була прийнята постанова від 14.10.2013 року №0404/10376/10376/7 про призначення щомісячної страхової виплати особам, які мають на неї право у разі смерті потерпілого. Відповідно до цієї постанови відділенням було призначено ОСОБА_3 та ОСОБА_4 щомісячні страхові виплати особам, які мають на них право в разі смерті потерпілого, а саме: ОСОБА_3 з 01.03.2013 року - безстроково, ОСОБА_4 з 05.04.2013 року 19.10.2022 року відповідно. До постанови додано розрахунок суми щомісячної страхової виплати особам, які мають на неї право в разі смерті потерпілого.

Зазначені особи отримували від Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Дніпропетровську Дніпропетровської області страхові виплати, у звязку зі смертю годувальника. При цьому, згідно довідки №2 від 27.01.2015 року заборгованість по страховим внескам за ТОВ «ВАРУС-ЛОГІСТИК» перед відділенням Фонду відсутня.

Так, 01.12.2014 року загальними зборами учасників ТОВ «ВАРУС-ЛОГІСТИК» було прийнято рішення про припинення юридичної особи в результаті ліквідації, призначено головою ліквідаційної комісії ОСОБА_2, до якого переходять повноваження щодо управління усіма справами ТОВ «ВАРУС-ЛОГІСТИК», а також встановлено строк для предявлення кредиторами своїх вимог до 10.02.2015 року, про що було внесено запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб і фізичних осіб-підприємців.

Як зазначив позивач, ТОВ «ВАРУС-ЛОГІСТИК» було передано відділенню Фонду на облік підтверджуючі документи на померлого ОСОБА_5, а також ОСОБА_3, ОСОБА_4 для здійснення страхових виплат по втраті годувальника як непрацездатним членам сімї. У звязку із припиненням ТОВ «ВАРУС-ЛОГІСТИК» в результаті ліквідації відділення Фонду 28.01.2015 року направило на адресу ліквідаційної комісії на імя голови комісії ОСОБА_2 рекомендованим листом з повідомленням заяву про визнання грошових вимог до боржника на загальну суму 76761,43грн., що складається з платежів, які підлягають капіталізації для розрахунку з непрацездатними особами, які перебували на утриманні померлого внаслідок нещасного випадку на виробництві. Відділення Фонду направило ліквідатору товариства свою заяву про визнання грошових вимог та обґрунтовані письмові пояснення на підтвердження заявлених кредиторських вимог в межах строку для заявлення кредиторами грошових вимог. Також на адресу ліквідатора було направлено заявлену до адміністративного суду позовну заяву. 17.04.2015 року відділення Фонду направило ліквідатору товариства ОСОБА_8 лист про надання інформації стосовно розгляду заявлених кредиторських вимог. Однак, жодної відповіді або повідомлення зі сторони ліквідатора ТОВ «ВАРУС-ЛОГІСТИК» позивачу не надходило.

На думку відділення ухилення голови ліквідаційної комісії товариства ОСОБА_8 від обовязку щодо інформування відділення Фонду про розгляд кредиторських вимог, про включення вимог до реєстру вимог кредиторів чи їх відхилення повне або часткове, можливість задоволення заявлених вимог та дій щодо забезпечення їх задоволення, передбачених Законом, порушує права відділення Фонду, як кредитора цієї юридичної особи.

З цього приводу суд зазначає наступне.

Правову основу, економічний механізм та організаційну структуру загальнообов'язкового державного соціального страхування громадян від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які призвели до втрати працездатності або загибелі застрахованих на виробництві, визначено Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» №1105-XIV від 23.09.1999 року, зі змінами та доповненнями (далі - Закон №1105-XIV).

Відповідно до ст.5 Закону №1105-XIV, основними принципами страхування від нещасного випадку є, зокрема, своєчасне та повне відшкодування шкоди страховиком; обов'язковість страхування від нещасного випадку осіб, які працюють на умовах трудового договору (контракту) та інших підставах, передбачених законодавством про працю, а також добровільність такого страхування для осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, та громадян - суб'єктів підприємницької діяльності.

За змістом ст.4 цього Закону Фонд є некомерційною самоврядною організацією, що діє на підставі статуту, який затверджується його правлінням.

Статтею 11 Закону №1105-XIV встановлено, що джерелами фінансування кошів Фонду є капіталізовані платежі, що надійшли у випадках ліквідації страхувальників у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Згідно з п.1 ч.1 ст.112 Цивільного кодексу України у разі ліквідації платоспроможної юридичної особи у першу чергу задовольняються вимоги щодо відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, та вимоги кредиторів, забезпечені заставою чи іншим способом.

Відповідно до ч.2 ст.1205 Цивільного кодексу України у разі ліквідації юридичної особи платежі, належні потерпілому або особам, визначеним статтею 1200 цього Кодексу, мають бути капіталізовані для виплати їх потерпілому або цим особам у порядку, встановленому законом або іншим нормативно-правовим актом.

Згідно з п.1 Порядку капіталізації платежів для задоволення вимог, що виникли із зобов'язань підприємства-банкрута перед громадянами внаслідок заподіяння шкоди їх життю і здоров'ю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №765 від 06.05.2000 (далі - Порядок №765), здійснюється капіталізація платежів для задоволення вимог, що виникли із зобов'язань підприємства-банкрута відшкодувати шкоду, заподіяну життю і здоров'ю громадян, у тому числі застрахованих у Фонді соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань.

Капіталізація платежів здійснюється щодо кожної особи з урахуванням заборгованості за попередні роки та необхідності виплати майбутніх платежів. Під час розрахунку сум цих платежів повинні враховуватися заробітна плата потерпілого, відсоток втрати професійної працездатності, витрати по догляду за потерпілим, на реабілітацію, протезування, придбання транспортних засобів та види соціальної допомоги відповідно до медичного висновку, необхідність сплати одноразової допомоги у зв'язку з травмою або професійним захворюванням, які можуть призвести до смерті потерпілого, а також інших виплат, передбачених законодавством.

Відповідно до п.3 Порядку №765 капіталізації платежів для задоволення вимог, що виникли із зобов'язань підприємства-банкрута перед громадянами внаслідок заподіяння шкоди їх життю і здоров'ю капіталізація платежів, передбачених підпунктами 1 - 5 пункту 2 цього Порядку, розраховується на період, що визначається як різниця між середньою тривалістю життя для чоловіків і жінок у країні та їх віком на момент здійснення капіталізації.

Таким чином, страхувальник зобов'язаний проводити капіталізацію страхових виплат у всіх випадках ліквідації (не лише у випадку ліквідації підприємства-банкрута, але й за інших підстав, передбачених законодавством), із застосуванням Порядку №765.

Аналогічної позиції дотримується Вищий адміністративний суд України у ухвалі від 29.05.2014 року у справі №К/800/16855/14.

Відповідно до наведених норм Порядку №765, сума платежу, яка підлягає капіталізації ТОВ «ВАРУС-ЛОГІСТИК» становить загальну суму у розмірі 76761,43 грн., що підтверджується розрахунком потреби в капіталізації коштів для розрахунку з потерпілими на виробництві станом на 31.01.2015 року. Згідно даних вказаного розрахунку належна загальна сума щомісячної виплати становить 810,13грн. (ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, - 324,05грн. щомісячно, середня очікувана тривалість життя 8,16 років, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, - 486,08грн. щомісячно, середня очікувана тривалість життя 7,72 років). Як зазначив позивач, дані щодо тривалості життя жінок станом на 31.01.2015 року були визначені з урахуванням таблиці смертності та середньої очікуваної тривалості життя жінок в Україні за 2013 рік, складеною Державною службою статистики України та наданою Фонду для практичного використання у роботі щодо розрахунку капіталізованих платежів, а син ОСОБА_4 ще буде отримувати страхові платежі до 16-річного віку, тобто станом на 31.01.2015 року ще 7,72 років.

Так, відповідно до Порядку №765 капіталізації підлягають платежі по щомісячним страховим виплатам за 97,92 місяців (8,16 років): 324,0 грн. х 97,92міс. = 31730,98грн.; 468,08грн. х 92,64міс. = 45030,46грн. Таким чином, загальна сума грошових вимог відділення складає 76761,43грн..

Отже, суд приймає до уваги твердження позивача щодо належності платежів капіталізації для задоволення вимог, що виникли із зобовязань ТОВ «ВАРУС-ЛОГІСТИК» перед непрацездатними членами сімї, які перебували на утриманні загиблого ОСОБА_5 на загальну суму 76761,43грн.

За ст.86 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Враховуючи викладене, приймаючи до уваги, що на час розгляду справи сума боргу відповідачем не сплачена, відповідних доказів суду не надано, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Судові витрати по справі згідно з ч.4 ст.94 КАС України з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст.71, 86, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Дніпропетровську Дніпропетровської області до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВАРУС-ЛОГІСТИК» в особі ліквідатора ОСОБА_2 про стягнення капіталізованих платежів у розмірі 76 761,43грн. задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ВАРУС-ЛОГІСТИК» (код ЄДРПОУ 34590599) на користь Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Дніпропетровську Дніпропетровської області (код ЄДРПОУ 25840735) грошову суму по платежам, що підлягають капіталізації у розмірі 76 761,43грн. (сімдесят шість тисяч сімсот шістдесят одна гривня 43 коп.).

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна, скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя ОСОБА_1