Ухвала суду № 45395962, 17.06.2015, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/3405/15 Справа № 183/8187/14-ц Головуючий у 1 й інстанції - Парфьонов Д. О. Доповідач - Демченко Е.Л.

Категорія

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 червня 2015 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого - судді Демченко Е.Л.

суддів - Волошина М.П., Куценко Т.Р.

при секретарі - Прудченко В.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпропетровську апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Хімпроменерго» на ухвалу Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 13 січня 2015 року по справі за позовом ОСОБА_2 до товариства з обмеженою відповідальністю «Хімпроменерго», ОСОБА_3 про виділ частки та звернення стягнення на майно,-

в с т а н о в и л а:

У грудні 2014 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Хімпроменерго» (далі - ТОВ «Хімпроменерго»), ОСОБА_3 про виділ частки та звернення стягнення на майно, мотивуючи тим, що Новомосковським міськрайонним судом Дніпропетровської області 29 жовтня 2014 року ухвалене рішення про стягнення з ОСОБА_4, ОСОБА_3 боргу за договором позики в розмірі 2.279.100 грн. 10 листопада 2014 року вказане рішення набрало законної сили.

13 січня 2015 року позивач ОСОБА_2 звернувся до районного суду з заявою про забезпечення свого позову.

Ухвалою Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 13 січня 2015 року заява про забезпечення позову задоволена частково, з урахуванням ухвали Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 29 січня 2015 року щодо усунення описки, в рахунок забезпечення позову накладено заборону на відчуження у будь-якій формі на користь третіх осіб нерухомого майна - комплексу будівель та споруд автозаправної станції, розташованої по вул.Сучкова,238 в м.Новомосковськ Дніпропетровської області, власником якого є ТОВ «Хімпроменерго».

В апеляційній скарзі ТОВ «Хімпроменерго» просить ухвалу Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 13 січня 2015 року скасувати і справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції зазначаючи, що ухвала суду винесена з порушенням норм процесуального права.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, в грудні 2014 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ТОВ «Хімпроменерго», ОСОБА_3 про виділ частки майна та звернення стягнення. 13 січня 2015 року від позивача надійшла заява про забезпечення цього позову шляхом накладання арешту на нерухоме майно ТОВ «Хімпроменерго».

Згідно з ч.ч.1-3 ст.151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову. У заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено: причини, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов; вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; інші відомості, потрібні для забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Відповідно до ч.3 ст.152 цього Кодексу види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

В постанові Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 №9 "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" роз'яснено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів (п.4).

Ухвала про забезпечення позову постановлюється в порядку, визначеному ст.209 ЦПК, і повинна включати мотивувальну частину, де поряд із зазначенням мотивів, із яких суд (суддя) дійшов висновку про обґрунтованість припущення про те, що невжиття заходів забезпечення може в майбутньому утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення, наводиться посилання на закон, яким суд керувався при постановленні ухвали (п.7).

Між тим, накладаючи заборону на відчуження у будь-якій формі на користь третіх осіб нерухомого майна - комплексу будівель та споруд автозаправної станції по вул.Сучкова,238 в м.Новомосковську Дніпропетровської області, власником якого є ТОВ «Хімпроменерго», суддя названі норми закону, роз'яснення Верховного Суду України, обставини заявлених вимог залишив без уваги та у своїй ухвалі не зазначив відповідних доказів і мотивів, із яких дійшов висновку про обґрунтованість припущення про те, що невжиття заходів забезпечення може в майбутньому утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення.

Також, частково задовольняючи заяву, районний суд не перевірив, яка частка майна ТОВ «Хімпроменерго» на теперішній час належить учаснику ОСОБА_3 та чи не порушуються постановленою ухвалою права третіх осіб.

Крім того ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 20 квітня 2015 року скасовано ухвалу Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 26 грудня 2014 року про відкриття провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до ТОВ «Хімпроменерго», ОСОБА_3 про виділ частки майна та звернення стягнення.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга ТОВ «Хімпроменерго» про скасування заходів забезпечення позову підлягає частковому задоволенню, а ухвала Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 13 січня 2015 року, відповідно до п.3 ч.1 ст.312 ЦПК України, скасуванню з направленням справи до суду для розгляду заяви по суті.

Керуючись ст.ст.303,307,312,313,314,315,317 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Хімпроменерго» задовольнити частково.

Ухвалу Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 13 січня 2015 року скасувати і справу направити до того ж суду для розгляду заяви по суті.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий: Демченко Е.Л.

Судді: Волошин М.П.

Куценко Т.Р.