Постанова № 45395152, 14.05.2015, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа № 489/1661/15-п 14.05.2015 14.05.2015 14.05.2015

Номер провадження: 33/784/127/15

.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 33/784/127/15 Головуючий суду І інстанції

Категорія:ч.1 ст.164 КУпАП Крутій Ю.П.

Доповідач апеляційного суду

Хомік І.М.

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 травня 2015 року м. Миколаїв

Апеляційний суд Миколаївської області в складі:

головуючого судді: Хоміка І.М.,

особи, яка притягується до

адміністративної відповідальності: ОСОБА_3

захисника: ОСОБА_4

розглянув апеляційну скаргу ОСОБА_3 на постанову судді Ленінського районного суду м. Миколаєва від 10 квітня 2015 року, якою:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1;

визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 680 гривень.

В С Т А Н О В И В :

Згідно з постановою суду, 10.03.2015 року встановлено, що ОСОБА_3 10.03.2015 року о 14:25 годині на автобусі БАЗ державний номер НОМЕР_1 надавав послуги з перевезення пасажирів на маршрутному таксі №9 по вул. Космонавтів без оформлення підприємницької діяльності.

Не погодившись з постановою судді ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду скасувати та закрити провадження у справі за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення. Вважає, що постанова суду є незаконною, оскільки суперечить наявними в матеріалах справи доказами, а також прийнята з порушенням процесуальних норм. Зокрема, судом не опитано всіх свідків, а лише прийнято до уваги пояснення свідка ОСОБА_5, який є посадовою особою Управління Укртрансінспекції в Миколаївській області. Зазначає, що здійснював господарську діяльність з державною реєстрацією як суб'єкт господарської діяльності, а також мав можливість здійснювати перевезення пасажирів на підставі ліцензійної карти ПП «ПИК». Вважає, що постанова суду не є обргунтовною, оскільки не відповідає фактичним обставинам справи, а також доказам, що містяться в провадженні.

Заслухавши пояснення ОСОБА_3, який просив задовольнити апеляційну скаргу та скасувати постанову суду, вивчивши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, вважаю, що вона не підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_3 10.03.2015 року о 14:25 годині на автобусі БАЗ 55154 державний номер НОМЕР_1 надавав послугу з перевезення пасажирів, на маршрутному таксі № 9, по вул. Космонавтів без оформлення підприємницької діяльності, та без отримання ліцензії на провадження господарської діяльності.

Відповідно до ст.164 КУпАП, якою передбачено, що провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб'єкта господарювання або без одержання ліцензії на провадження певного виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, чи здійснення таких видів господарської діяльності з порушенням умов ліцензування, а так само без одержання дозволу, іншого документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом (крім випадків застосування принципу мовчазної згоди).

Відповідно до ст.39 Закону України «Про автомобільний транспорт» (в редакції від 13.05.2014 року), якою визначено перелік документів для регулярних пасажирських перевезень: для водія автобуса - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, ліцензійна картка, дорожній лист, квитково-касовий лист, схема маршруту, розклад руху, таблиця вартості проїзду (крім міських перевезень), інші документи, передбачені законодавством України.

З урахуванням положень ст.9 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» в редакції від 06.02.2015 року, в якій визначений перелік видів господарської діяльності, які підлягають ліцензуванню відповідно до спеціальних законів, а саме в п.25 цього Закону передбачено, надання послуг з перевезення пасажирів, небезпечних вантажів, багажу річковим, морським, автомобільним, залізничним транспортом.

Таким чином, враховуючи вище наведені положення Законів України, перевезення пасажирів автомобільним транспортом є видом господарської діяльності, який підлягає обов'язковому ліцензуванню.

Що стосується посилань ОСОБА_3 на невідповідність висновків суду з фактичними обставинами справи та наявними доказами в ній, то вони не відповідають дійсності, оскільки в протоколі про адміністративне правопорушення ОСОБА_3 повністю погодився з правопорушенням та поставив власний підпис (а.с.1). При розгляді справи в суді першої інстанції ОСОБА_3 заперечував факти викладені в протоколі та пояснив, що не здійснює перевезення пасажирів, а лише домовився з власником автомобіля на доставку транспортного засобу на кінцеву зупинку маршрутного таксі № 9, яка розташована по вул. Космонавтів в районі пл. Перемоги (а.с.14). Таким чином, пояснення ОСОБА_3 мають розбіжності та суперечать первинним показам та наданим поясненням в суді першої інстанції.

Стосовно відсутності повноважень інспектора Укртрансінспекції про складання протоколу, то посилання захисника ОСОБА_4 є безпідставними, оскільки Укртрансінспекція входить до переліку державних інспекцій та інших контролюючих органів, яким надається дозвіл Кабінетом Міністрів України на проведення перевірок підприємств, установ, організацій, фізичних осіб - підприємців, який визначено відповідною постановою №408 від 13.08.2014 року про «Питання запровадження обмежень на проведення перевірок державними інспекціями та іншими контролюючими органами».

Отже, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності та піддав адміністративному стягненню у вигляді штрафу, оскільки саме такий вид стягнення, буде достатнім для запобігання вчинення ним нових правопорушень.

Враховуючи вище викладене, підстав для скасування або зміни постанови суду не вбачається.

Керуючись ст. 294 КупАП, суд апеляційної інстанції -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення, а постанову Ленінського районного суду м. Миколаєва від 10 квітня 2015 року про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за ознаками правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164 КУпАП - без змін.

Постанова суду набирає законної сили негайно, є остаточною і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Суддя апеляційного суду

Миколаївської області І.М. Хомік