Ухвала суду № 45395073, 23.02.2015, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №477/1629/14-ц 23.02.2015

Провадження №22-ц/784/734/15

Провадження № 22ц-784/734/15

У Х В А Л А

23 лютого 2015 року м. Миколаїв

Суддя апеляційного суду Миколаївської області Самчишина Н.В., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Жовтневого районного суду Миколаївської області від 23 січня 2015 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про встановлення факту проживання однією сім'ю, визнання договору дарування удаваним, визнання майна спільною сумісною власністю подружжя, поділ майна подружжя, -

В С Т А Н О В И Л А :

До апеляційного суду Миколаївської області надійшла апеляційна скарга ОСОБА_1 на рішення Жовтневого районного суду Миколаївської області від 23 січня 2015 року, яким частково задоволено позов ОСОБА_2. Визнано факт проживання однією сім'ю її з відповідачем з серпня 2000 року, визнано договір дарування удаваним. Відмовлено в задоволенні позову в частині визнання майна спільною сумісною власністю подружжя та визнання за позивачкою права власності на ? частину спірного будинку.

Як вбачається з матеріалів справи, подаючи позов, ОСОБА_2 сплатила 243 грн. 60 коп. судового збору за вимогу майнового характеру (поділ майна подружжя шляхом визнання за позивачкою права власності на ? частину будинку) (а.с.1). 02 грудня 2014 року позивачка подала заяву про збільшення позовних вимог (а.с.26). При цьому, нею не був доплачений судовий збір за вимогу про встановлення юридичного факту та дві вимоги немайнового характеру (визнання договору удаваним та визнання майна спільною сумісною власністю подружжя).

Виходячи з положень ч. 3 ст. 80 ЦПК України та ч. 2 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» у разі збільшення розміру позовних вимог або пред'явлення нових вимог несплачену суму судового збору належить сплатити до звернення в суд з відповідною заявою.

Ухвалюючи вказане рішення, суд першої інстанції не звернув увагу на ці положення закону, та взагалі не вирішив питання щодо розподілу судових витрат в порядку передбаченому ст. 88 ЦПК України.

Крім того, з резолютивної частини рішення та протоколу судового засідання (а.с.80, 85, 72-74), вбачається, що воно ухвалено 23 січня 2015 року.

Між тим, у повному тексті рішення помилково зазначено дату його ухвалення 27 січня 2015 року, що є опискою, яка підлягає виправленню згідно правил ст. 219 ЦПК України.

Тому, відповідно до ст. 219, п. 4 ч. 1 ст. 220 ЦПК України, вказане є підставою для ухвалення додаткового рішення.

Керуючись ст.ст. 297, 219, 220 ЦПК України, суддя

У Х В А Л И Л А :

Цивільну справу разом з апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Жовтневого районного суду Миколаївської області від 23 січня 2015 року повернути до того ж суду для виконання вимог ст.ст. 219, 220 ЦПК України.

Надати строк для усунення вказаного недоліку до 23 березня 2015 року.

Суддя апеляційного суду

Миколаївської області Н.В. Самчишина