Ухвала суду № 45391783, 11.06.2015, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 465/1808/15 Головуючий у 1 інстанції: Лозинський Б.М.

Провадження № 22-ц/783/3942/15

Провадження № 22-ц/783/3941/15 Доповідач в 2-й інстанції: Шашкіна С. А.

Категорія:59

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 червня 2015 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Львівської області в складі:

Головуючого судді: Шашкіної С.А.

Суддів: Богонюка М.Я.,Ванівського О.М.

При секретарі: Гацій І.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_2 на ухвалу Франківського районного суду м.Львова від 02 квітня 2015 року за заявою Гаражного кооперативу №1 «Ластівка» Радянського району м.Львова в особі голови кооперативу Гаєвського В.В. про забезпечення позову та на ухвалу Франківського районного суду м.Львова від 02 квітня 2015 року за заявою Гаражного кооперативу №1 «Ластівка» Радянського району м.Львова в особі голови кооперативу Гаєвського В.В. про забезпечення доказів,-

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою Франківського районного суду м.Львова від 02 квітня 2015 року заяву Гаражного кооперативу №1 «Ластівка» Радянського району м.Львова в особі голови кооперативу Гаєвського В.В. про забезпечення позову задоволено.

Заборонено ОСОБА_2 використовувати правоустановлюючі документи, печатку та штамп у всіх установах м.Львова та заборонено йому передавати правоустановлюючі документи, печатку та штамп третім особам.

Ухвалою Франківського районного суду м.Львова від 02 квітня 2015 року заяву Гаражного кооперативу №1 «Ластівка» Радянського району м.Львова в особі голови кооперативу Гаєвського В.В. про забезпечення доказів задоволено.

З метою забезпечення доказів витребувано від ОСОБА_2:

протокол №2 від 30.03.2007 року;

протокол загальних зборів №15 від 24.04.1991 року;

протокол загальних зборів №3-В від 5 травня 2007 року;

протокол №13 засідання правління ГК №1 "Ластівка" від 05.05.2009 року;

протокол №5 засідання правління ГК №1 "Ластівка" від 21.08.2007 року;

протокол №13 від 05.05.2009 року;

рішення правління кооперативу, протокол за номером 9 від 10 квітня 2008 року "Про будівництво гаражу";

протокол №11 засідання правління кооперативу від 23.12.2008 року, протокол №11 засідання правління кооперативу від 23.12.2008 року, протокол №14 від 28.01.2010 року засідання правління кооперативу;

протокол засідання зборів кооперативу та власників гаражів по підготовці до загальних зборів кооперативу від 09.09.2010 року;

два протоколи №16 засідання правління кооперативу від 01.10.2010 року, протокол №18 засідання правління кооперативу від 01.04.2011 року;

протокол №19 засідання правління кооперативу від 11.11.2011 року з додатками до нього;

три протоколи №22 засідання правління кооперативу від 13.11.2013 року різні за змістом.

Дані ухвали суду оскаржив ОСОБА_2.

В апеляційній скарзі на ухвалу про забезпечення позову посилається на порушення судом норм процесуального та матеріального права при неповному з'ясуванні обставин справи. Вказує, що забезпечуючи позов суд не посилається на письмові докази, які підтверджують можливість утруднення виконання рішення суду в майбутньому. Також позивач просить зобов'язати відповідача повернути правовстановлюючі документи, печатку та штамп, однак в самому ж позові не зазначає, які саме правовстановлюючі документи знаходяться у відповідача. Просить ухвалу скасувати та постановити нову, якою в задоволенні заяви відмовити.

В апеляційній скарзі на ухвалу про забезпечення доказів вказує, що до матеріалів справи не долучено доказів, які б підтверджували факт перебування у його володінні вказаних письмових документів, не надано доказів того, що позивач сам звертався до нього з вимогою про надання таких документів та що він відмовив у позичу у їх наданні. Крім того, позивачем не обґрунтовано, які саме обставини справи він хоче довести вказаними доказами або ж буде намагатись їх доводити, та яке значення вони мають для розгляду даної справи. Просить ухвалу скасувати та постановити нову, якою в задоволенні заяви відмовити.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення апелянта, його представника та представника третьої особи на підтримання апеляційних скарг, представників позивача на їх заперечення, перевіривши матеріали справи і доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу на ухвалу Франківського районного суду м.Львова від 02 квітня 2015 року про забезпечення доказів слід задовольнити частково, а апеляційну скаргу на ухвалу Франківського районного суду м.Львова від 02 квітня 2015 року про забезпечення позову відхилити, виходячи з наступного.

Статтею 4 ЦПК України передбачено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Відповідно до ч.1 ст.11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше, як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно з ч.4 ст.10 ЦПК України, суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи: роз'яснює особам, які беруть участь у справі їх права та обов'язки, попереджає про наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст.151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. Вказана правова позиція наведена і в постанові № 9 Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову».

Крім того, в п. 4 зазначеної постанови Пленуму Верховного Суду України зазначено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.

Як вбачається з матеріалів справи, в березні 2015 року Гаражний кооператив №1 «Ластівка» Радянського району м.Львова в особі голови кооперативу Гаєвського В.В. звернувся з позовом до ОСОБА_2 та просив суд визнати дії в.о. голови Гаражного кооперативу №1 «Ластівка» ОСОБА_2 незаконними, зобов'язати в.о. голови Гаражного кооперативу №1 «Ластівка» ОСОБА_2 повернути Гаражному кооперативу№1 «Ластівка» правоустановчі документи, печатку та штамп, а також визнати зміни, внесені в Державній реєстраційній службі України у Витягу з ЄДРЮО та ФОП серії НОМЕР_1 незаконними.

Враховуючи суть спору, зміст позовних вимог, підстави позову та обставини справи, беручи до уваги обгрунтування та аргументованість позивачем заяви про забезпечення позову, вид забезпечення позову, зазначені у заяві причини необхідності забезпечення позову, суд прийшов до вірного висновку, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду у випадку задоволення позову.

Доводи апеляційної скарги про неаргументованість та необґрунтованість заяви Гаражного кооперативу №1 «Ластівка» про забезпечення позову спростовуються заявою позивача про забезпечення позову, у якій він зазначає причини, у зв"язку з якими, на його думку, потрібно забезпечити позов, а також міститься обґрунтування необхідності застосування зазначених у заяві видів забезпечення позову.

На думку колегії суддів зазначені в оскаржуваній ухвалі суду заходи забезпечення позову виходять саме із суті позовних вимог і не виходять за межі останніх.

Проаналізувавши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що доводи апелянта не спростовують правильних висновків суду щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 312 ЦПК України розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.

Що стосується ухвали про забезпечення доказів, то колегія суддів не може погодитись з висновком суду першої інстанції, оскільки такий є необґрунтованим та зробленим без дотримання вимог ст.ст.133-137 ЦПК України.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.133 ЦПК України особи, які беруть участь у справі і вважають, що подання потрібних доказів є неможливим або у них є складнощі в поданні цих доказів, мають право заявити клопотання про забезпечення цих доказів. Способами забезпечення судом доказів є допит свідків, призначення експертизи, витребування та (або) огляд доказів, у тому числі за їх місцезнаходженням. У необхідних випадках судом можуть бути застосовані інші способи забезпечення доказів.

Відповідно до вимог ч.2 ст. 135 ЦПК України заява про забезпечення доказів розглядається протягом п'яти днів з дня її надходження з повідомленням сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Тобто, закон зобов'язує суд повідомити осіб, які беруть участь у справі, про розгляд заяви про забезпечення доказів, хоч участь цих осіб не є обов'язковою, однак, оскаржувана ухвала постановлена в судовому засіданні, про яке особи, які беруть участь у справі не повідомлялись.

Згідно ч.ч.1,2 статті 137 ЦПК України у випадках, коли щодо отримання доказів у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, є складнощі, суд за їх клопотанням зобов'язаний витребувати такі докази. Клопотання про витребування доказів має бути подано до або під час попереднього судового засідання, а якщо попереднє судове засідання у справі не проводиться, - до початку розгляду справи по суті із долученням відомостей про неможливість отримання таких доказів особисто стороною або іншою особою, яка бере участь у справі. У заяві про витребування доказів має бути зазначено, який доказ вимагається, підстави, за яких особа вважає, що доказ знаходиться в іншої особи, обставини, які може підтвердити цей доказ.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_4 за дорученням Гаражного кооперативу №1 «Ластівка» Радянського району м.Львова в особі голови кооперативу Гаєвського В.В. звернулася до суду із заявою про витребування доказів в порядку ст..137 ЦПК України, а не в порядку забезпечення доказів в порядку ст.133 ЦПК України (а.с.147-148 виділених матеріалів).

Постановляючи ухвалу про забезпечення доказів в порядку ст.133 ЦПК України суд вийшов за межі заявленого клопотання про витребування доказів. За наведених обставин ухвала про забезпечення доказів підлягає скасуванню з передачею питання, тобто заявленого в порядку ст. 137 ЦПК України клопотання про витребування доказів на розгляд суду першої інстанції.

Зважаючи на наведене колегія суддів приходить до висновку, що ухвалу Франківського районного суду м.Львова від 02 квітня 2015 року про забезпечення доказів необхідно скасувати з передачею питання на розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 312, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Франківського районного суду м.Львова від 02 квітня 2015 року про забезпечення доказів задовольнити частково, зазначену ухвалу скасувати з передачею питання на розгляд до суду першої інстанції.

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Франківського районного суду м.Львова від 02 квітня 2015 року про забезпечення позову відхилити, зазначену ухвалу залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з дня проголошення, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий :

Судді: