Ухвала суду № 45385654, 17.06.2015, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

Апеляційний суд Запорізької області

Єдиний унікальний №242/725/15-ц Головуючий у 1 інстанції: Моцний О.С.

Провадження № 22-ц/778/3886/15 Суддя-доповідач: Спас О.В.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 червня 2015 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:

головуючого Спас О.В.

суддів Бабак А.М.

Полякова О.З.

при секретарі Бабенко Т.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Селидівського гірничого технікуму

на рішення Селидівського міського суду Донецької області від 21 квітня 2015 року

у справі за позовом Селидівського міжрайонного прокурора, що діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_3 до Селидівського гірничого технікуму, третя особа Служба у справах дітей Селидівської міської ради про перерахунок нарахованої стипендії, -

В С Т А Н О В И Л А :

У березні 2015 року Селидівський міжрайонний прокурор, що діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до Селидівського гірничого технікуму, третя особа Служба у справах дітей Селидівської міської ради про перерахунок нарахованої стипендії.

В позові зазначав, що з 01.10.2014 року в Селидівському гірничому технікумі навчається неповнолітній ОСОБА_3 та щомісячно отримує стипендію у розмірі 649 грн. Батько студента має стаж підземних робіт більше 19 років, а тому відповідно до Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» ОСОБА_3 має право на отримання пенсії у розмірі прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб. Селидівський гірничий технікум не виконує дані положення закону, а тому недоотримана сума стипендії становить 2 845 грн.

Посилаючись на викладене, просив суд стягнути з Селидівського гірничого технікуму на користь ОСОБА_3 суму недоотриманої стипендії у розмірі 2 845 грн.

Рішенням Селидівського міського суду Донецької області від 21 квітня 2015 року позов задоволено.

Стягнуто з Селидівського гірничого технікуму на користь ОСОБА_3 за рахунок коштів державного бюджету 2845 грн. недорахованої та невиплаченої стипендії за період з жовтня 2014 року по березень 2015 року.

Стягнуто з Селидівського гірничого технікуму судовий збір на користь держави у розмірі 243 грн.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, Селидівський гірничий технікум звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на незаконність, порушення судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Відповідно до розпорядження Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 2710/38-14 від 02.09.2014 року про зміну територіальної підсудності судових справ у відповідності до Закону України «Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв'язку з проведенням антитерористичної операції», підсудність даної справи визначено апеляційному суду Запорізької області.

В засідання апеляційного суду з'явився прокурор, який пред'явлено позов в інтересах неповнолітнього ОСОБА_3

Відповідач та третя особа, будучи належно та своєчасно повідомленими про час та місце судового засідання, що підтверджується наявними в справі рекомендованими поштовими повідомленнями про вручення судових повісток про виклик, не з'явилися.

Судова колегія ухвалила про можливість розглядати справу за відсутності сторін.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення прокурора Маруєвої Т.В., яка заперечувала проти апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін.

Відповідно ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Судом першої інстанції встановлені наступні обставини.

ОСОБА_3 з 01.10.2014р. навчається в Селидівському гірничому технікумі (наказ Селидівського гірничого технікуму від 22.09.2014р.).

Згідно довідки Селидівського гірничого технікуму про доходи за період з жовтня 2014 року по лютий 2015 року ОСОБА_3 отримує стипендію у розмірі 649,00 грн. щомісячно.

Згідно свідоцтва про народження ОСОБА_3 народився ІНФОРМАЦІЯ_1. та його батьком є ОСОБА_4.

За довідкою ВП "шахта 1/3 Новогродівська" від 10.06.2014р. №13/225 ОСОБА_4 працює на ВП "шахта 1/3 Новогродівська" ДП "Селидіввугілля" «горномонтажником подземным» та має стаж роботи у вугільній промисловості на підземних роботах з повним робочим днем в шахті відповідно до ст. 1 Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці" 19 років 03 місяця.

Під час апеляційного розгляду встановлено, що суд першої інстанції з дотриманням вимог ст. ст. 212 - 215 ЦПК України належно оцінив надані сторонами докази, виконав вимоги цивільного судочинства і вирішив справу згідно з законом, вирішивши питання наявності обставин, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, суті правовідносин, що випливають із встановлених обставин, правильно застосував правові норми до цих правовідносин і дійшов вірного висновку про задоволення позову.

Суд правильно застосував для вирішення спору норми матеріального права.

Відповідно до ч. 2 ст. 54 Закону України "Про вищу освіту" № 2984-ІІІ від 17.01.2002 року, що був чинний на час виникнення правовідносин, студенти вищих навчальних закладів мають право на отримання стипендій, призначених юридичними та фізичними особами, які направили їх на навчання, а також інших стипендій відповідно до законодавства.

Згідно ст. 5 Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці" шахтарі, які мають стаж підземної роботи не менш як три роки, а також протягом трьох років після здобуття загальної середньої освіти особи, батьки яких є шахтарями та які мають стаж підземної роботи не менш як 15 років або які загинули внаслідок нещасного випадку на виробництві чи стали інвалідами I або II групи, зараховуються поза конкурсом за особистим вибором спеціальності до державних і комунальних вищих та професійно-технічних навчальних закладів України для навчання за рахунок коштів державного і місцевих бюджетів з наданням місць у гуртожитках на час навчання та гарантованою виплатою за рахунок коштів державного бюджету стипендії в розмірі прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб.

Доводи апеляційної скарги про невідповідність змісту рішення суду нормам процесуального права, не наведення мотивів щодо кожного з заперечень відповідача проти позову знайшли своє часткове підтвердження, проте вказані порушення не призвели до неправильного вирішення справи, а тому не є підставою для скасування рішення суду першої інстанції.

Доводи апеляційної скарги щодо не визначення судом першої інстанції до якого виду стипендії академічної чи соціальної відноситься стипендія, передбачена ст. 5 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» не спростовують висновки суду, оскільки апелянт посилається на Закон України «Про вишу освіту», який регулює правовідносини у даній сфері в цілому, а суд обґрунтовано застосував норми закону спеціального, який регулює питання виплати стипендії чітко визначеному колу осіб, зокрема це особи, батьки яких є шахтарями та мають стаж підземної роботи не менш як 15 років.

Закон України «Про вишу освіту» такі питання не регулює, а тому суд першої інстанції правильно ґрунтував свої висновки нормами вказаного спеціального Закону.

Доводи апеляційної скарги про визначення розміру, порядку виплати стипендій за Порядком призначення і виплати стипендій, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2004 року № 882, в частині визначення розміру стипендій не можуть бути застосовані до спірних правовідносин, оскільки Законом України «Про підвищення престижності шахтарської праці», який прийнятий у 2008р. та має вищу юридичну силу по відношенню до зазначеного Порядку, встановлено інший розмір стипендій для категорії студентів з числа дітей шахтарів.

Доводи апеляційної скарги про те, що Законами України "Про Державний бюджет" на відповідні роки такі виплати не передбачені та відсутне фінансування навчального закладу на такі виплати не спростовують висновки рішення суду, оскільки Законом України «Про підвищення престижності шахтарської праці» виплата зазначених стипендій не поставлена в залежність від наявності на це коштів у бюджеті чи кошторисі навчального закладу, де навчається студент.

Відповідно до викладеного спростовані доводи апеляційної скарги про правильність визначення розміру стипендії ОСОБА_3

Інших доводів апеляційна скарга не містить.

Таким чином, при розгляді справи апеляційним судом встановлено, що рішення суду першої інстанції постановлено з додержанням вимог матеріального і процесуального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують його висновків.

Немає передбачених законом підстав для скасування рішення суду першої інстанції та для постановляння нового рішення по справі.

Керуючись ст. ст. 307, 308, 313 - 315, 317 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Селидівського гірничого технікуму відхилити.

Рішення Селидівського міського суду Донецької області від 21 квітня 2015 року у цій справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня проголшення.

Головуючий:

Судді: