Ухвала суду № 45383763, 18.06.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 червня 2015 року м. Київ К/800/8976/15

Вищий адміністративний суд України у складі: суддя-доповідач Кочан В.М., судді Пасічник С.С., Швець В.В., розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Недержавної некормеційної професійної організації "Національна асоціація адвокатів України" в особі Ради адвокатів України на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.11.2014р. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 29.01.2015р. у справі за позовом Ради адвокатів міста Києва до Недержавної некормеційної професійної організації "Національна асоціація адвокатів України" в особі Ради адвокатів України про визнання нечинними та скасування рішень,

В С Т А Н О В И В :

У жовтні 2014 року Рада адвокатів міста Києва звернулась до суду з позовом до Недержавної некормеційної професійної організації "Національна асоціація адвокатів України" в особі Ради адвокатів України, в якому просила: визнати нечинним рішення Ради адвокатів України від 4-5 липня 2014 року №75 "Про внесення змін до Положення про внески на забезпечення реалізації адвокатського самоврядування" з моменту прийняття; визнати нечинним рішення Ради адвокатів України від 4-5 липня 2014 року №76 "Про внесення змін до Порядку ведення Єдиного реєстру адвокатів України" з моменту прийняття; визнати нечинними пункти 2 та 3 рішення Ради адвокатів України від 24.10.2014р. №166 в частині участі у конференції адвокатів, відомості про яких включені до Єдиного реєстру адвокатів України, відповідно до затвердженого Радою адвокатів України Порядку ведення Єдиного державного реєстру адвокатів України, із урахуванням передбаченого його пунктом акту звірки між НААУ і Радою адвокатів міста Києва та відомостей станом на день прийняття Радою адвокатів України цього рішення згідно доданого списку, з моменту прийняття.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.11.2014р., залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 29.01.2015р., позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення Ради адвокатів України від 4-5 липня 2014 року №75 "Про внесення змін до Положення про внески на забезпечення реалізації адвокатського самоврядування" в частині доповнення пункту 2 Положення, після підпункту 2.20., новим підпунктом 2.22. такого змісту: "2.22. Наслідком несплати адвокатом у встановлений строк щорічного внеску на забезпечення реалізації адвокатського самоврядування - джерела фінансування ведення Єдиного реєстру адвокатів України, є перехід відомостей про нього в стан неактивних та невидимих для користувачів офіційного веб-сайту НААУ, обробка і підтримка яких адміністратором ЄРАУ не здійснюється. Такий адвокат не має права приймати участь в діяльності (роботі) органів адвокатського самоврядування, у зв'язку із відсутністю даних про нього в ЄРАУ." (пункт 8 змін).

Визнано протиправним та скасовано рішення Ради адвокатів України від 4-5 липня 2014 року №76 "Про внесення змін до Порядку ведення Єдиного реєстру адвокатів України" в частині:

викладення пункту 4.12. Порядку у такій редакції: "4.12. Внесення відомостей до ЄРАУ та будь-яких змін до них, надання адвокату трансферного витягу відбувається, виключно за умови сплати адвокатом щорічного внеску на забезпечення реалізації адвокатського самоврядування, у тому числі на умовах розстрочення. У випадку несплати адвокатом щорічного внеску на реалізацію адвокатського самоврядування, внесення відомостей про нього до ЄРАУ та будь-яких змін до них не здійснюється, а раніше внесені дані стають неактивними та невидимими до моменту сплати заборгованості. При цьому, такий адвокат не має права приймати участь в діяльності (роботі) органів адвокатського самоврядування, у зв'язку із відсутністю даних про нього в ЄРАУ.";

доповнення Порядку пунктами 4.13 та 4.14 наступного змісту: "4.13. Неперерахування, або неповне перерахування радою адвокатів регіону, отриманих від адвоката внесків на забезпечення реалізації адвокатського самоврядування на рахунок Національної асоціації адвокатів України у встановленому розмірі, є підставою для не підтвердження адміністратором Другого рівня відомостей про такого адвоката в ЄРАУ, внесених адміністратором Першого рівня та переведення таких відомостей до статусу неактивних та невидимих, для користувачів офіційного веб-сайту НААУ. 4.14. Витяг з ЄРАУ щодо такого адвоката не може бути сформовано та видано."; доповнення Порядку пунктом 4.17 в частині останнього речення цього пункту наступного змісту: "…Після чого, адміністратором ЄРАУ Другого рівня відомості у ЄРАУ про адвокатів, які не сплатили щорічний внесок або інформація про сплату яких не підтверджена радою адвокатів регіону, переводяться у стан неактивних та невидимих для користувачів офіційного веб-сайту НААУ". Доповнено пункт 6.2. статті 6 Порядку словами "6.2…, за винятком випадків, передбачених цим Порядком" (підпункти "є", "ж" пункту 9 змін).

Визнано протиправним та скасовано пункти 2 та 3 рішення Ради адвокатів України від 24.10.2014р. №166 "Про скликання конференції адвокатів міста Києва, затвердження Порядку висування та обрання делегатів конференції адвокатів міста Києва, Регламенту конференції адвокатів міста Києва та встановлення квоти представництва" в частині участі у конференції адвокатів, відомості про яких включені до Єдиного реєстру адвокатів України, відповідно до затвердженого Радою адвокатів України Порядку ведення Єдиного державного реєстру адвокатів України, із урахуванням передбаченого його пунктом акту звірки між НААУ і Радою адвокатів міста Києва та відомостей станом на день прийняття Радою адвокатів України цього рішення згідно доданого списку. В решті позову відмовлено.

У касаційній скарзі представник Недержавної некормеційної професійної організації "Національна асоціація адвокатів України" в особі Ради адвокатів України, посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права, допущених судами, просить судові рішення скасувати і ухвалити нове про відмову в задоволенні позову.

З'ясувавши обставини справи в межах, передбачених ст. 220 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів приходить до висновку про відхилення касаційної скарги з урахуванням наступного.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції, з яким погодився і суд апеляційної інстанції, виходив з наявності правових підстав для часткового задоволення позову.

Колегія суддів погоджується з таким висновком судів попередніх інстанцій, виходячи з наступного.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що Радою адвокатів України 04 та 05 липня 2014 року було проведено чергове засідання Ради адвокатів України та на даному засіданні Радою адвокатів України Національної асоціації адвокатів України прийняті оскаржувані рішення.

Рішенням від 4-5 липня 2014 року №75 "Про внесення змін до Положення про внески на забезпечення реалізації адвокатського самоврядування, керуючись статтями 17, 55, 58 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", Положенням про Раду адвокатів України Рада адвокатів України вирішила пункт 2 Положення, після підпункту 2.20., доповнити новими підпунктами 2.21. та 2.22. такого змісту: "2.21. Притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності за порушення порядку та строків сплати щорічного внеску на забезпечення реалізації адвокатського самоврядування не звільняє його від сплати такого внеску. 2.22. Наслідком несплати адвокатом у встановлений строк щорічного внеску на забезпечення реалізації адвокатського самоврядування - джерела фінансування ведення Єдиного реєстру адвокатів України, є перехід відомостей про нього в стан неактивних та невидимих для користувачів офіційного веб-сайту НААУ, обробка і підтримка яких адміністратором ЄРАУ не здійснюється. Такий адвокат не має права приймати участь в діяльності (роботі) органів адвокатського самоврядування, у зв'язку із відсутністю даних про нього в ЄРАУ".

Також рішенням від 4-5 липня 2014 року №76 "Про внесення змін до Порядку ведення Єдиного реєстру адвокатів України" Рада адвокатів України вирішила пункт 4.12. викласти в такій редакції:"4.12. Внесення відомостей до ЄРАУ та будь-яких змін до них, надання адвокату трансферного витягу відбувається, виключно за умови сплати адвокатом щорічного внеску на забезпечення реалізації адвокатського самоврядування, у тому числі на умовах розстрочення. У випадку несплати адвокатом щорічного внеску на реалізацію адвокатського самоврядування, внесення відомостей про нього до ЄРАУ та будь-яких змін до них не здійснюється, а раніше внесені дані стають неактивними та невидимими до моменту сплати заборгованості. При цьому, такий адвокат не має права приймати участь в діяльності (роботі) органів адвокатського самоврядування, у зв'язку із відсутністю даних про нього в ЄРАУ".

Доповнено Порядок пунктами 4.13.- 4.17. наступного змісту: "4.13. Неперерахування, або неповне перерахування радою адвокатів регіону, отриманих від адвоката внесків на забезпечення реалізації адвокатського самоврядування на рахунок Національної асоціації адвокатів України у встановленому розмірі, є підставою для не підтвердження адміністратором Другого рівня відомостей про такого адвоката в ЄРАУ, внесених адміністратором Першого рівня та переведення таких відомостей до статусу неактивних та невидимих, для користувачів офіційного веб-сайту НААУ. 4.14. Витяг з ЄРАУ щодо такого адвоката не може бути сформовано та видано. 4.17. Ради адвокаті регіонів протягом трьох робочих днів повертають Акт звірки із внесеними до нього іншими відомостями та підтверджуючими їх документами, у тому числі що свідчать про здійснення відповідних перерахувань на рахунок НААУ. Акт звірки вважається прийнятим у редакції НААУ у разі його неповернення у визначений цим пунктом Порядку строк. Після чого, адміністратором ЄРАУ Другого рівня відомості у ЄРАУ про адвокатів, які не сплатили щорічний внесок або інформація про сплату яких не підтверджена радою адвокатів регіону, переводяться у стан неактивних та невидимих для користувачів офіційного веб-сайту НААУ". Пункт 6.2. статті 6 Порядку доповнено словами "6.2…, за винятком випадків, передбачених цим Порядком;".

Відповідно до пунктів 1-3 рішення Ради адвокатів України від 24.10.2014р. №166 "Про скликання конференції адвокатів міста Києва, затвердження Порядку висування та обрання делегатів конференції адвокатів міста Києва, Регламенту конференції адвокатів міста Києва та встановлення квоти представництва" Рада адвокатів України вирішила:

1) скликати конференцію адвокатів міста Києва з метою обрання делегатів З'їзду, розгляду та затвердження звітів адвокатів регіону, кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури регіону та висновків ревізійної комісії адвокатів регіону, представника адвокатів регіону у складі Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, представника адвокатів регіону у складі Ради адвокатів України; затвердження штатного розпису і кошторису ради адвокатів регіону та кваліфікаційно-дисциплінарної комісії регіону;

2) встановити квоту представництва делегатів на конференцію - 1 делегат від 10 адвокатів, адреси робочого місця та відомості про яких включені до Єдиного реєстру адвокатів України у місті Києві, відповідно до затвердженого Радою адвокатів України Порядку ведення Єдиного реєстру адвокатів України, із урахуванням передбаченого його пунктом 4.16 акту звірки між НААУ і Радою адвокатів міста Києва та відомостей ЄРАУ станом на день прийняття Радою адвокатів України цього рішення;

3) делегатами з правом голосу є члени органів адвокатського самоврядування регіону, відомості про яких включені до ЄРАУ з адресою робочого місця у місті Києві, відповідно до затвердженого Радою адвокатів України Порядку ведення Єдиного реєстру адвокатів України, із урахуванням передбаченого його пунктом 4.16 акту звірки між НААУ і Радою адвокатів міста Києва та відомостей ЄРАУ станом на день прийняття Радою адвокатів України цього рішення, на яких покладається організаційно-технічне забезпечення конференції та які звітують перед конференцією відповідно до частини п'ятої статті 47 Закону.

Задовольняючи позов в частині визнання протиправними та скасування рішення Ради адвокатів України від 4-5 липня 2014 року №75 "Про внесення змін до Положення про внески на забезпечення реалізації адвокатського самоврядування" щодо доповнення пункту 2 Положення новим підпунктом 2.22. та рішення Ради адвокатів України від 4-5 липня 2014 року №76 "Про внесення змін до Порядку ведення Єдиного реєстру адвокатів України" щодо викладення пункту 4.12. Порядку та доповнення вказаного Порядку пунктами 4.13.- 4.17., 6.2. статті 6, суди попередніх інстанцій обґрунтовано виходили з того, що переведення відомостей про адвоката у стан неактивних та невидимих позбавляє права адвоката приймати участь у діяльності (роботі) органів адвокатського самоврядування, у тому числі конференціях та з'їзді адвокатів, нівелює облік та надання відкритої і достовірної інформації про чисельність і персональний склад адвокатів України, а також створює перешкоди у здійсненні професійних обов'язків, зокрема в частині виконання функцій захисника у кримінальному процесі. Внесені зміни створюють підстави для застосування дисциплінарного стягнення та встановлюють додаткові умови для зупинення права на адвокатську діяльність, що не узгоджується із загальними умовами дисциплінарної відповідальності.

Переведення відомостей про адвокатів, які містяться в ЄРАУ, у стан неактивних та невидимих, має ознаки дисциплінарного стягнення, а оскаржувані зміни дають можливість відповідачу виключати отримання користувачами офіційного веб-сайту НААУ даних про адвокатів без застосування процедури дисциплінарного провадження.

При цьому судами правильно зазначено, що прийняття рішень про сплату щорічних внесків адвокатів на забезпечення реалізації адвокатського самоврядування, визначення напрямів їх використання, також відповідальність за несплату внесків, належить до виключних повноважень з'їзду адвокатів України.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про те, що рішення Ради адвокатів України від 4-5 липня 2014 року №75 "Про внесення змін до Положення про внески на забезпечення реалізації адвокатського самоврядування" в частині доповнення пункту 2 Положення, після підпункту 2.20., новим підпунктом 2.22. та рішення Ради адвокатів України від 4-5 липня 2014 року №76 "Про внесення змін до Порядку ведення Єдиного реєстру адвокатів України" в частині: викладення пункту 4.12. Порядку у новій редакції, доповнення Порядку пунктами 4.13 та 4.14, доповнення Порядку пунктом 4.17 в частині останнього речення цього пункту та доповнення пункту 6.2. статті 6 Порядку, є протиправними, а тому підлягають скасуванню.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України також погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, позивачем не доведено протиправність інших положень рішення Ради адвокатів України від 4-5 липня 2014 року №75 "Про внесення змін до Положення про внески на забезпечення реалізації адвокатського самоврядування" та рішення Ради адвокатів України від 4-5 липня 2014 року №76 "Про внесення змін до Порядку ведення Єдиного реєстру адвокатів України", зокрема, що решта положень оскаржуваних рішень відповідача ухвалені не у відповідності до вимог Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".

Щодо правомірності рішення Ради адвокатів України від 24 жовтня 2014 року №166 "Про скликання конференції адвокатів міста Києва, затвердження Порядку висування та обрання делегатів конференції адвокатів міста Києва, Регламенту конференції адвокатів міста Києва та встановлення квоти представництва", суд першої інстанції правильно виходив з того, що даним рішенням Рада адвокатів України визначила, що брати участь у конференції мають право адвокати, відомості про яких включені до Єдиного реєстру адвокатів України, відповідно до затвердженого Радою адвокатів України Порядку ведення Єдиного державного реєстру адвокатів України, із урахуванням передбаченого його пунктом акту звірки між НААУ і Радою адвокатів міста Києва та відомостей станом на день прийняття Радою адвокатів України цього рішення та згідно доданого списку.

Доданий до вказаного рішення список являє собою список адвокатів міста Києва, внесених до ЄРАУ станом на 24 жовтня 2014 року, в якому міститься інформація про 801 адвоката.

Натомість, у довідці Ради адвокатів міста Києва від 05 листопада 2014 року вказано, що станом на 24 жовтня 2014 року Радою адвокатів міста Києва, як адміністратором ЄРАУ, надано інформацію Раді адвокатів України для включення до ЄРАУ відносно 6 194 осіб.

Вказані обставини свідчать про те, що Рада адвокатів України, скликаючи конференцію та визначаючи її склад, керувалась положеннями Порядку ведення Єдиного державного реєстру адвокатів України, які передбачають переведення відомостей про адвокатів, які містяться в ЄРАУ, в стан неактивних та невидимих, протиправність яких встановлена судом вище, та, відповідно, неповними відомостями ЄРАУ, чим порушила гарантоване право адвокатів міста Києва на участь в адвокатському самоврядуванні.

Таким чином, суди дійшли обґрунтованого висновку, що пункти 2 та 3 рішення Ради адвокатів України від 24 жовтня 2014 року №166 в частині участі у конференції адвокатів, відомості про яких включені до Єдиного реєстру адвокатів України, відповідно до затвердженого Радою адвокатів України Порядку ведення Єдиного державного реєстру адвокатів України, із урахуванням передбаченого його пунктом акту звірки між НААУ і Радою адвокатів міста Києва та відомостей станом на день прийняття Радою адвокатів України цього рішення згідно доданого списку, є протиправними та підлягають скасуванню.

Доводи касаційної скарги про те, що даний спір не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства суперечливі та непослідовні з огляду на те, що в запереченнях на позов та в апеляційній скарзі відповідач неодноразово зазначав, що вказаний спір є публічно-правовим, крім того, судом апеляційної інстанції під час розгляду справи вставлено, що сторонами у справі не оспорюється, що дана справа є справою адміністративної юрисдикції функції та підлягає вирішенню за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.

Частиною 2 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.

Пунктом 1 ч. 3 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України конкретизовано, що юрисдикція адміністративних судів не поширюється на публічно-правові спори, що віднесені до юрисдикції Конституційного Суду України.

Так, юрисдикція адміністративних судів не поширюється, на справи, що віднесені до юрисдикції Конституційного Суду України, на справи що належить вирішувати в порядку кримінального судочинства, на справи про накладення адміністративних стягнень та щодо відносин, які відповідно до закону, статуту (положення) об'єднання громадян віднесені до його внутрішньої діяльності або виключної компетенції.

За змістом пунктів 2-3 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 20.05.2013р. № 8 для розгляду спору адміністративним судом необхідно встановити його публічно-правовий зміст (характер). Для з'ясування характеру спору суди повинні враховувати, що протилежним за змістом є приватноправовий спір. Це означає, що в основі розмежування спорів лежить поділ права на публічне та приватне. Вирішуючи питання про віднесення норми до публічного права, а спору до публічно-правового, суди повинні враховувати загальнотеоретичні та законодавчі критерії. Зокрема, за змістом пункту 1 частини першої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України у публічно-правовому спорі, як правило, хоча б однією стороною є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень.

Суди повинні звертати увагу на те, що спір набуває ознак публічно-правового за умов не лише наявності серед суб'єктів спору публічного органу чи посадової особи, а й здійснення ним (ними) у цих відносинах владних управлінських функцій.

Для цілей і завдань адміністративного судочинства владну управлінську функцію необхідно розуміти як діяльність усіх суб'єктів владних повноважень з виконання покладених на них Конституцією чи законами України завдань.

Частина 1 ст. 2 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (далі -Закон № 5076-VI) встановлює, що адвокатура України - недержавний самоврядний інститут, що забезпечує здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги на професійній основі, а також самостійно вирішує питання організації й діяльності адвокатури в порядку, встановленому цим Законом.

Представляє адвокатуру України у відносинах з органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, у тому числі делегує представників до органів державної влади, Національна асоціація адвокатів, яка об'єднує всіх адвокатів та діє через організаційні форми адвокатського самоврядування, передбачені цим актом (ст. 45 Закону № 5076-VI).

До цих організаційних форм, зокрема, віднесено з'їзд адвокатів України, Раду адвокатів та ради адвокатів регіонів, Вищу кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури та кваліфікаційно-дисциплінарні комісії адвокатури, Вищу ревізійну комісію адвокатури та ревізійні комісії регіонів (ст. 46 Закону № 5076-VI).

З'їзд адвокатів України призначає своїх представників до Ради адвокатів, до Вищої кваліфікаційної комісії адвокатів, до Вищої ревізійної комісії адвокатів, а також до Вищої ради юстиції, яка є конституційним органом.

На Раду адвокатів та ради адвокатів регіонів, які формуються відповідно з'їздом адвокатів та регіональними конференціями адвокатів, закон покладає забезпечення ведення Єдиного реєстру адвокатів України та надання витягів із нього. За приписами ст. 45 Кримінального процесуального кодексу захисником не може бути адвокат, відомості про якого не внесено до Єдиного реєстру адвокатів України, а звідси - не може здійснювати конституційну функцію забезпечення права на захист від обвинувачення (ст. 17 Закону № 5076-VI). Рішення з'їзду адвокатів та Ради адвокатів є обов'язковими до виконання всіма адвокатами України (ст. 57 Закону № 5076-VI).

Із системного аналізу цих норм слідує, що діяльність адвокатури спрямована, зокрема, на забезпечення гарантованої державою можливості будь-якій особі незалежно від характеру її правовідносин з державними органами, органами місцевого самоврядування, об'єднаннями громадян, юридичними та фізичними особами вільно, без неправомірних обмежень отримувати допомогу з юридичних питань.

Враховуючи вищезазначені положення Кодексу адміністративного судочинства України, Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", відповідно до якого органи адвокатського самоврядування створюється та діють з метою реалізації публічно-правових функцій, а також те, що цей публічно-правовий спір не підпадає під перелік публічно-правових спорів, на які не поширюється компетенція адміністративних судів, дана справа підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Інші доводи касаційної скарги повторюють доводи апеляційної скарги, яким судом апеляційної інстанції дана належна правова оцінка. Зокрема, щодо наявності текстових збігів в постанові суду першої інстанції та в статті ОСОБА_2 апеляційний суд зазначив, що значна більшість досліджуваного тексту в рішенні суду першої інстанції, в указаній статті та в позовній заяві містить положення статей Законів та нормативно-правових актів, звідси може пояснюватись схожість викладеного тексту в постанові суду, в позовній заяві та в опублікованій статті.

Відповідно до ч. 3 ст. 220-1 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Суди першої та апеляційної інстанцій повно і всебічно встановили обставини справи, дали їм належну юридичну оцінку, правильно застосували норми матеріального і процесуального права, тому відсутні підстави для скасування або зміни прийнятих ними рішень.

Керуючись ст.ст. 220, 220-1, 223, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

Касаційну скаргу Недержавної некормеційної професійної організації "Національна асоціація адвокатів України" в особі Ради адвокатів України відхилити, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.11.2014р. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 29.01.2015р. залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає, крім випадків, встановлених статтями 235-237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя-доповідач Кочан В.М.

судді Пасічник С.С.

Швець В.В.