Ухвала суду № 45368298, 11.06.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

11 червня 2015 рокусправа № 0870/11243/12

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Баранник Н.П.

суддів: Малиш Н.І. Щербака А.А.

за участю секретаря судового засідання: Спірічева Я.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Енергодарської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Запорізькій області на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 11 червня 2014 року у справі № 0870/11243/12 за адміністративним позовом Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Запорізька атомна електрична станція" до Енергодарської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Запорізька атомна електрична станція" (далі - позивач) звернулося до суду з позовом до Енергодарської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Запорізькій області (далі - відповідач), в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000912310/0 від 30.11.2005, прийняте на підставі зведеного акту про результати перевірки, яким позивачу було визначено суму податкового зобов'язання з урахуванням штрафних санкцій по земельному податку з юридичних осіб у розмірі 54 322,5 гривень.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 11 червня 2014 року адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасоване оскаржене податкове повідомлення-рішення в частині визначення суми грошового зобов'язання за платежем: земельний податок з юридичних осіб у розмірі 18 398,5 гривень за основним платежем, 18 107,5 гривень - за штрафними (фінансовими) санкціями. В задоволенні решти позовних вимог суд відмовив.

Відповідач не погодився із рішенням суду першої інстанції та подав апеляційну скаргу. В скарзі відповідач просить скасувати постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 11 червня 2014 року та закрити провадження в адміністративній справі, оскільки вважає, що суд скасував рішення, яке є відкликаним, тобто за відсутності предмету спору.

Представник позивача у судовому засіданні просив залишити вимоги апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Відповідач у судове засідання не направив свого представника, про час, дату та місце слухання справи був повідомлений належним чином.

Заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що працівниками податкових інспекцій м. Києва було проведено комплексну планову документальну перевірку дотримання вимог податкового та валютного законодавства ДП "НАЕК Енергоатом" за період з 01.01.2002 по 31.12.2004, результати якої викладено в зведеному акті № 661/16-4/24584661 від 17.11.2005.

30.11.2005 відповідачем у відношенні ДП "НАЕК "Енергоатом" (відокремлений підрозділ "ЗАЕС") було прийнято податкове повідомлення-рішення №0000912310/0 про визначення суми грошового зобов'язання за платежем: земельний податок з юридичних осіб у розмірі 54 322,5 гривень, в т.ч. 36215 гривень за основним платежем, 18107,5 гривень - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Рішенням ДПА у Запорізькій області №1056/10/25020 від 29.03.2006 повторну скаргу позивача на вказане рішення задоволено частково, оскаржене рішення скасовано в частині зайво нарахованого земельного податку у розмірі 16 726 гривень та зайво застосованих штрафних санкцій у розмірі 8363 гривень. Рішенням ДПА України №10370/7/25-0215 від 02.06.2006 скаргу позивача на вказане рішення залишено без задоволення, рішення-без змін - з урахуванням рішення ДПА у Запорізькій області (а.с. 172-173 т.1).

Встановлено, що 06.04.2006 Енергодарською ОДПІ у відношенні позивача було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000182301/2 про визначення суми грошового зобов'язання за платежем: земельний податок з юридичних осіб у розмірі 29233,5 гривень, в т.ч. 19849 гривень - за основним платежем, 9744,5 гривень - за штрафними (фінансовими) санкціями. Останнє було направлено ДП "НАЕК "Енергоатом" за адресою: вул. Арсенальна, буд. 3, м. Київ, 01000, проте кореспонденція повернулась на адресу Енергодарської ОДПІ з відміткою "організація давно виїхала" (а.с. 175-176 т.1).

Відповідно до пп. "б" пп. 6.4.1. п. 6.4 ст. 6 Закону №2181 (у редакції Закону N 3201-IV від 15.12.2005, який набрав чинності 14.01.2006 та діяв на момент прийняття рішення № 0000182301/2), "податкове повідомлення або податкові вимоги вважаються відкликаними, якщо контролюючий орган скасовує або змінює раніше прийняте рішення про нарахування суми податкового зобов'язання (пені і штрафних санкцій) або податкового боргу внаслідок їх адміністративного оскарження".

Судом першої інстанції встановлено, що ДП "НАЕК "Енергоатом" зареєстровано за адресою: вулиця Вєтрова, буд. 3, м.Київ, 01032, а за адресою: вул. Арсенальна, буд. 3, м. Київ, 01000, на яку було направлено рішення № 0000182301/2 від 06.04.2006, знаходиться пологовий будинок.

У зв'язку з помилковим зазначенням іншої, невірної, адреси і, як наслідок, неотриманням позивачем рішення № 0000182301/2 від 06.04.2006, зобов'язання, яке нараховано позивачу цим рішенням, не може вважатись узгодженим, а оскаржуване рішення ( з дрібью "0") - відкликаним.

Представниками відповідача доказів отримання позивачем рішення №0000182301/2 від 06.04.2006 суду надано не було.

Судом встановлено, що, відповідно до п. 2.3.31 статуту ДП "НАЕК "Енергоатом" в редакції 2001 року, компанія здійснює і інші види діяльності, які не заборонені чинним законодавством України та які не перешкоджають досягненню основної мети компанії (а.с. 44 т. 1). Згідно з п. 2.3.24 статуту в редакції 2013 року, предметом виробничої та господарської діяльності компанії є фізкультурно-оздоровча та спортивна діяльність: організація та проведення спортивних занять професіоналів та любителів спорту; діяльність з різних видів спорту, визнаних в Україні (а.с. 32 т. 1). Відповідно до Положення про ЗАЕС, для досягнення поставленої мети відособлений підрозділ здійснює й інші види діяльності відповідно до чинного законодавства в межах наданих підприємством повноважень (а.с. 34-36 т.1). Згідно з п. 2.1 положення, керування об'єктами соціального призначення (російською мовою скорочено - УОСН), створено в цілях організації реабілітації й профілактичного оздоровлення працівников ЗАЕС та членів їх родин. Здійснення фізкультурно-оздоровчих, культурно-масових заходів, психологічної реабілітації персоналу ЗАЕС (а.с. 67 т.1).

Відповідно до п. 2.1 положення про керування соціальних програм ВП ЗАЕС (російською мовою скорочено - УСП), керівництво соціальних програм призначене для реалізації соціальної політики ЗАЕС, спрямованої на підтримку готовності робітника безпечно та ефективно виконувати свої професійні обов'язки (а.с. 74 т.1). Згідно з п. 3.2 положення про УОСН та п.4.2 положення про УСП, до їх складу входить, зокрема, дитячий оздоровчий центр "Юність".

Відповідно до п. 2.1 положення про дитячий оздоровчий центр "Юність", його головною задачею є організація відпочинку та оздоровлення дітей працівників ВП ЗАЕС в період літніх канікул (а.с. 86 т.1). Згідно з п. 5.1.7 колективного договору, укладеного представниками власників та трудовим колективом ЗАЕС на 2001-2002 роки, представник власника зобов'язується забезпечити утримання санаторія-профілакторія, спортивно-оздоровчого комплексу, плавального басейну, водно-спортивної бази, , дитячого оздоровчого центру "Юність" в межах коштів, виділених на ці цілі (а.с. 84 т. 1). Відповідно до п. 3 колективного договору ЗАЕС на 2003 рік, представник власника зобов'язується надавати працівникам кампанії та членам їх сімей об'єкти спортивного та оздоровчого спрямування, які перебувають на балансі ДП НАЕК "Енергоатом" або орендовані, для ведення культурно-освітньої, оздоровчої, фізкультурної та спортивної бази (а.с. 97 т. 1).

Згідно з п.п.1,3 додатку №8 до колективного договору на 2003 рік, дитячий оздоровчий центр "Юність" та спортивно-оздоровчий комплекс входять до переліку об'єктів соціально-культурного та побутового призначення, що перебувають на балансі ЗАЕС (а.с. 98 т. 1). Призначення вказаного об'єкту підтверджується також і положенням "Про водно- спортивну базу ВП ЗАЕС" від 19.10.1998 в редакції, яка діяла в період, що перевірявся, відповідно до п. 2.1 якого основною діяльністю водно-спортивної бази є залучення персоналу ВП ЗАЕС і членів їх сімей до занять фізичною культурою і спортом.

В розділі 4 положення перелічені основні задачі і функції водно-спортивної бази, а саме:

проведення роботи спрямованої на зміцнення здоров'я і всебічний фізичний розвиток серед робітників ВП ЗАЕС, членів їх сімей, молоді і жителів міста;

організація роботи спортивних секцій, груп, клубів;

проведення спортивно-видовищних заходів на воді;

забезпечення роботи секцій парусного спорту, віндсерфінга, водного туризму, підводного плавання та інш.;

забезпечення проведення тренувального процесу секції греблі на байдарках.Перелічені задачі і функції кореспондуються з задачами і функціями, зазначеними в розділі 2 положення "Про спортивно-оздоровчий комплекс" від 29.01.2001 в редакції, яка діяла в період, що перевірявся (а.с. 110-113 т.1).

Згідно з абз. 1 ч. 3, ч. 4 ст. 12 Закону України "Про плату за землю" № 2535-XII від 03.07.1992 (у редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин, далі - Закон №2535), "від земельного податку звільняються заклади, установи та організації, які повністю утримуються за рахунок бюджету, спеціалізовані санаторії України для реабілітації хворих згідно із списком, затвердженим Міністерством охорони здоров'я України, дитячі санаторно-курортні та оздоровчі заклади України, вітчизняні заклади культури, науки, освіти, охорони здоров'я, соціального забезпечення, фізичної культури та спорту, спортивні споруди, що використовуються ними за цільовим призначенням".

В ч. 5 ст.55 Закону України "Про Державний бюджет України на 2003 рік" № 380-IV від 26.12.2002зазначено: "установити, що в 2003 році звільнення від земельного податку, передбачене в пунктах 3 (в частині щодо дитячих санаторно-курортних та оздоровчих закладів України, крім тих закладів, до яких ця норма не застосовується за критеріями, визначеними Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету), 5-1 (в частині госпрозрахункових установ, організацій та підприємств), 6, 13, 17, 19, 23 частини першої статті 12 Закону України "Про плату за землю" ( 2535-12 ) (Відомості Верховної Ради України, 1996 р., № 45, ст.238; 1997 р., № 47, ст. 294; 2000 р., № 3, ст. 20, № 43, ст. 363, № 48, ст. 406; 2001 р., № 11, ст. 46, № 50, ст. 261; 2002 р., № 9, ст. 68, № 30, ст. 205), здійснюється на рівні 50 відсотків діючих ставок на відповідних територіях".

Відповідно до п. 2.26 Класифікації організаційно-правових форм господарювання, затвердженої Наказом Державного комітету України по стандартизації, метрології та сертифікації № 288 від 22.11.1994, "організації, заклади, установи - організаційні структури, які не займаються підприємницькою діяльністю. Фінансування робіт, пов'язаних з їх діяльністю, здійснюється за рахунок асигнувань, що виділяються з державного бюджету або з місцевого бюджету адміністративно-територіальних одиниць".

Оскільки дитячий оздоровчий центр "Юність" та водно-спортивна база входять до структури ВП ЗАЕС та знаходяться на його балансі, а не утримуються за рахунок асигнувань, що виділяються з державного бюджету або з місцевого бюджету адміністративно-територіальних одиниць, позивач повинен нараховувати та сплачувати земельний податок. Відповідно, позивачу було правомірно нараховано зобов'язання з даного податку за період з грудня 2002 року по грудень 2003 року включно.

Згідно з розрахунком штрафних санкцій оскарженого рішення, ЗАЕС не було сплачено земельний податок за земельні ділянки, на яких знаходяться дитячий оздоровчий центр "Юність" й водно-спортивна база, за 2002 рік у розмірі 12217 гривень і 7854 гривень - відповідно, за 2003 рік - 12217 гривень і 3927 гривень - відповідно.

Відповідно до пп. 15.1.1 п.15.1 ст.15 Закону № 2181, за винятком випадків, визначених підпунктом 15.1.2 цього пункту, податковий орган має право самостійно визначити суму податкових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Законом, не пізніше закінчення 1095 дня, наступного за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, а у разі, коли така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку податковий орган не визначає суму податкових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого податкового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку".

Згідно з пп. 17.1.3 п.17.1 ст.17 Закону України № 2181-III, у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

Відповідно до пп. 6.1.3 п.6.1 ст.6 Інструкції про порядок застосування штрафних (фінансових) санкцій органами державної податкової служби, затвердженої Наказом ДПА України №110 від 17.03.2001 (у редакція Наказу N 326 від 10.08.2005, який набрав чинності та діяв на момент виникнення спірних правовідносин), у разі коли за даними документальних перевірок результати діяльності платника податків свідчать про заниження суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях, і контролюючий орган виявляє суму недоплати платника податків, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми недоплати та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

Якщо за результатами перевірки виявлено в окремих податкових періодах суми недоплат, то за кожний з таких податкових періодів нараховуються штрафні (фінансові) санкції у порядку та в розмірах, визначених цим пунктом.

Для дотримання вимог щодо максимального (п'ятдесяти відсотків) та мінімального (десять неоподаткованих мінімумів доходів громадян) розміру штрафних (фінансових) санкцій: 1) визначається сукупно сума недоплат за кожною з декларацій за всіма податковими періодами, в яких вони виявлені; 2) визначається сукупно сума штрафних (фінансових) санкцій за всіма податковими періодами, у яких були виявлені суми недоплат та за якими нараховані такі штрафні (фінансові) санкції; 3) здійснюється обрахування максимального та мінімального розміру штрафних (фінансових) санкцій від сукупної суми недоплат та порівнюється із фактично нарахованою сумою штрафних (фінансових) санкцій, визначеною сукупно за всі податкові періоди, в яких були виявлені суми недоплат.

До сплати визначаються суми штрафних (фінансових) санкцій, що не перевищують максимальний розмір та не є нижчими від мінімального розміру, визначених цих пунктом.

З метою практичного застосування цього підпункту періодом, на який припадає недоплата, слід вважати період, на який припадає граничний термін подання податкової декларації.

З метою обрахування штрафів відповідно до цього пункту Інструкції під базовим податковим (звітним) періодом для земельного податку, фіксованого сільськогосподарського податку та податку з власників транспортних засобів береться календарний місяць.

Штрафні (фінансові) санкції, визначені цим пунктом, не застосовуються до платників податків - фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, результати перевірок діяльності яких свідчать про заниження (приховування) суми його доходів або завищення суми витрат у поданих деклараціях, якщо податковий орган самостійно визначав суму податкового зобов'язання такої особи у випадках, передбачених законодавством".

З урахуванням рішення ДПА у Запорізькій області №1056/10/25020 від 29.03.2006, яким оскаржене рішення скасовано в частині зайво нарахованого земельного податку у розмірі 16 726 гривень та зайво застосованих штрафних санкцій у розмірі 8363 гривень, розрахунок штрафних санкцій оскарженого рішення виглядає наступним чином: земельний податок за земельні ділянки, на яких знаходяться дитячий оздоровчий центр "Юність" та водно-спортивна база, за 2002 рік складає 2036 гривень та 1309 гривень - відповідно, за 2003 рік - 1217 гривень та 3927 гривень - відповідно.

Оскільки правомірним є нарахування позивачу зобов'язання з земельного податку за грудень 2002 року - грудень 2003 року, включно, тому позовні вимоги в частині нарахування зобов'язання в розмірі 17816,5 гривень суд обґрунтовано не задовольнив.

Встановлено, що під час проведення перевірки податковим органам було відомо про те, що, відповідно до ухвали господарського суду м. Києва від 02.12.2003 у відношенні позивача, порушено справу про банкрутство №43/167, за наслідками порушення якої введено мораторій на задоволення вимог кредиторів (а.с. 24, 116 т. 1).

Відповідно до ч.4 ст.12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" № 2343-XII від 14.05.1992 (у редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин), "мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з порушенням провадження у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду. Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів: забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства; не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів)".

Колегія суддів погоджується із судом першої інстанції, що у відповідача були відсутні правові підстави для застосування до ДП НАЕК "Енергоатом" штрафних санкцій, визначених в оскарженому повідомленні-рішенні в період дії мораторію на задоволення вимог кредиторів.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні, не спростовуються і підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись п.1 ч.1 ст. 198, ст.ст. 200, 205, 206 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Енергодарської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Запорізькій області - залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 11 червня 2014 року у справі № 0870/11243/12 - залишити без змін.

Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в порядку та строки, визначені ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст ухвали виготовлено 19.06.2015р..

Головуючий: Н.П. Баранник

Суддя: Н.І. Малиш

Суддя: А.А. Щербак