Постанова № 45367686, 18.06.2015, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" червня 2015 р.Справа № 916/812/15-гОдеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Колоколова С.І.

суддів: Разюк Г.П., Петрова М.С.

при секретарі судового засідання: Полінецькій В.С.

за участю представників сторін:

від позивача: Моісєєв Д.А. (довіреність № 69 від 25.12.2014)

від відповідача: Лазарчук М.І. (довіреність № б/н від 21.04.2015)

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛДІ"

на рішення господарського суду Одеської області від " 12" травня 2015 року, повний текст якого складено та підписано " 18" травня 2015 року

по справі № 916/812/15-г

за позовом Державного підприємства "Іллічівський морський торговельний порт"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛДІ"

про стягнення 32 031,07 грн.

В С Т А Н О В И В :

25.02.2015 року Державне підприємство "Іллічівський морський торговельний порт" (далі по тексту - позивач) звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛДІ" (далі по тексту - відповідач) про стягнення заборгованості у сумі 32 031,07 грн., з якої 23 410,52 грн. - основний борг, 1 833,72 грн. - 3% річних, 6 786,83 грн. - індекс інфляції та судові витрати понесені при розгляді справи.

Позовні вимоги мотивовані порушенням відповідачем умов укладеного між сторонами договору про надання послуг з використання мереж водовідведення № 351-О від 14.06.2014 року в частині сплати за надані послуги за період з червня 2012 року по липень 2012 року, у зв'язку з чим за ним виникла основна заборгованість на яку позивачем відповідно до норм чинного законодавства та умов Договору нараховані штрафні санкції.

Рішенням господарського суду Одеської області від 12.05.2015 року по справі № 916/812/15-г (суддя Степанова Л.В.) позов Державного підприємства "Іллічівський морський торговельний порт" задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Алді" на користь Державного підприємства "Іллічівський морський торговельний порт" основний борг у розмірі 23 410 (двадцять три тисячі чотириста десять) грн. 52 коп., інфляційні витрати у розмірі 2 992 (дві тисячі дев'ятсот дев'яносто дві) грн. 30 коп., 3 % річних у розмірі 808 (вісімсот вісім) грн. 93 коп. та судовий збір у розмірі 1 552 (одна тисяча п'ятсот п'ятдесят дві) грн. 11 коп. В решті позову відмовлено.

Такий висновок суду мотивований тим, що відповідач порушив норми чинного законодавства та умови договору, позивачем це встановлено та підтверджено відповідними доказами, заборгованість за надані послуги у період з червня по липень 2012 року не погашена, а тому такі позовні вимоги є правомірними, обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі. Між тим судом самостійно здійснений розрахунок інфляційних нарахувань та 3 % річних, і визначено їх розмір.

Не погоджуючись із зазначеним вище рішенням місцевого господарського суду, Товариство з обмеженою відповідальністю "АЛДІ" звернулось до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі. Скаржник в своїх доводах та запереченнях посилається на те, що суд повно та всебічно не перевірив всі обставини справи, не дав належну правову оцінку доказам, порушив та невірно застосував норми чинного законодавства, в зв'язку з чим виніс незаконне і необґрунтоване рішення, яке не відповідає обставинам справи і вимогам закону.

За твердженням апелянта, після розірвання Договору про спільну діяльність № 97-о від 17.04.2002 року, між сторонами не було домовленостей відносно дій та проведення розрахунків та позивачем не доведено правомірність розміру заявлених позовних вимог.

Крім того скаржник зазначає, що місцевим господарським судом залишено поза увагою те, що в деяких рахунках вартість експлуатаційних витрат порту не ґрунтуються на Калькуляції планової вартості послуг з експлуатації каналізаційних мереж, яка є Додатком № 2 до Договору.

Також апелянтом зазначено, що Договір про спільну діяльність було розірвано судом 17.07.2012 року та використання мереж порту спільною діяльністю було припинено, а тому стягнення коштів за липень 2012 року є необґрунтованим.

Позивачем надано до суду відзив на апеляційну скаргу, в якому його представник в судовому засіданні просив апеляційну скаргу ТОВ "АЛДІ" залишити без задоволення, а рішення місцевого господарського суду - без змін, вважаючи його правомірним, обґрунтованим, відповідаючим матеріалам справи та нормам чинного законодавства.

Представником позивача в судовому засіданні було заявлено клопотання про залучення додаткових документів про надання послуг з використання мереж водовідведення № 351-О від 14.06.2004 року, який колегією суддів заулучений до матеріалів справи.

Розглянувши та перевіривши матеріали справи, апеляційну скаргу та відзив на неї, заслухавши в судовому засіданні пояснення представників сторін, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, судова колегія дійшла до наступного.

Відповідно до приписів ст.101 ГПК України апеляційна інстанція не зв'язана доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду в повному обсязі, а згідно до приписів ст.33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна належними і допустимим доказами довести ті обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог чи заперечень.

Як встановлено господарським судом першої інстанції та підтверджено в ході апеляційного провадження, 14 червня 2004 року між Державним підприємством "Іллічівський морський торговельний порт" (Порт) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Алді" (Абонент) було укладено договір про надання послуг з використання мереж водовідведення № 351-О (надалі - договір № 351-О від 14.06.2004) відповідно до п. п. 1.1, 2.1 якого Порт здійснює послуги з передачі від Абонента господарсько - побутових та виробничих стоків (надалі - стоки) в міську каналізаційну мережу каналізаційними мережами Порту в межах лімітів, установлених Іллічівським ПУКХ. Порт зобов'язується приймати від мереж Абонента господарсько - побутові та виробничі стоки в межах встановлених лімітів орієнтовно 2956 куб. м. в рік. (а.с.09-12).

Пунктом 7.1 договору передбачено, що він укладається на строк до 01.01.2005 року та вступає в силу з моменту його підписання та вважається щорічно пролонгований, якщо за місяць до закінчення строку його дії, жодною із сторін не буде заявлено про відмову і його пролонгації.

Договір може бути розірваний до закінчення строку його дії, якщо за місяць до його закінчення сторона письмово повідомила іншу сторону про його розірвання (п.7.3).

Пунктом 5.1 договору передбачено, що Абонент попередньо, до 20 числа поточного місяця сплачує послуги Порта за скид стоків у об'ємі 50 куб. м. Кінцевий розрахунок проводиться за показниками лічильників.

Згідно з п. 5.2 договору № 351-О від 14.06.2004р. Абонент оплачує Порту послуги з використання мереж згідно калькуляції планової вартості послуг по експлуатації каналізаційних мереж Порта, діючий у період фактичного скиду стоків. Вартість послуг зі скиду стоків динамічна. На момент укладення договору вона складає 2.905 грн. куб. м (додаток № 2). Калькуляція планової вартості скиду стоків, узгоджена з Абонентом, є невід'ємною частиною договору та є додатком до нього. У разі зміни калькуляції планової вартості скиду стоків вона направляється Абоненту (рекомендованим листом або надається під розпис). Узгоджена калькуляція планової вартості скиду стоків Абонента направляє Порт на протязі 5-ти банківських днів з дати отримання, яка додається до договору та є додатком. У разі неотримання узгодженої калькуляції у зазначеної термін Порт припиняє приймання стоків до моменту узгодження калькуляції планової вартості скиду стоків або вирішення питання у судовому порядку.

Згідно з п. 5.4 договору № 351-О від 14.06.2004 року оплата проводиться на підставі виставленого рахунку (за поточний місяць), направленого рекомендованим листом або врученого уповноваженому представнику Абонента під розпис на протязі 5-ти банківських днів з моменту виставлення. Рахунок включає в себе експлуатаційні витрати ТСХ порту, згідно узгодженої калькуляції планової вартості скиду.

Додатком № 1 сторонами за договором були обумовлені гранично допустимі концентрації стічних вод Абонента (а.с.13).

Додатком № 2 до договору № 351-О від 14.06.2004р. сторонами було обумовлено калькуляцію планової вартості 1 куб. м. стоків, які скидаються ІМТП на 1 квартал 2004 року (а.с.14).

На виконання умов Договору та додатку до нього, у період з червня 2012 року по липень 2012 року ДП "Іллічівський морський торговельний порт" надало ТОВ "Алді." послуги по використанню мереж водовідведення на загальну суму 23 410,52 грн., що підтверджується відповідно до п.5.4 Договору виставленими рахунками, а саме:

- рахунок № Пр/14 582 від 26.06.2012 року на суму 10 321,66 грн. (а.с.15);

- рахунок № Пр/14 628 від 31.07.2012 року на суму 13 088,86 грн. (а.с.16).

Вказані рахунки на оплату були отримані представником відповідача під підпис, що підтверджується реєстром на видачу рахунків за червень та липень 2012 року (а.с.17-18), у зв'язку з чим відповідно до умов договору, відповідач протягом п'яти банківських днів з моменту їх отримання, мав сплатити вартість отриманих послуг.

Між тим, відповідач за отримані/надані послуги портом відповідно до умов Договору № 351-О від 14.06.2004 року так і не розрахувався, що і стало підставою для звернення ДП "Іллічівський морський торговельний порт" до суду з відповідним позовом.

Судова колегія апеляційної інстанції погоджується з висновками місцевого господарського суду про часткове задоволення позовних вимог ДП "Іллічівський морський торговельний порт" та вважає, що доводи, заперечення і вимоги ТОВ "Алді" викладені в апеляційній скарзі, є безпідставними, необґрунтованими та задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

Положення ст.ст. 173, 193, 198, 199 Господарського кодексу України визначають, що господарськими зобов'язаннями, включаючи виконання грошових зобов'язань, визначаються зобов'язання, що виникають між суб'єктами господарювання та іншими учасниками відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, які можуть виникати безпосередньо із закону, іншого нормативно-правового акту, що регулює господарську діяльність договору. При цьому, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, у встановлений строк, відповідно до закону, інших правових актів, статуту, Цивільного кодексу України. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами, договорами, статутними та уставними документами. Зобов'язана сторона має право відмовитися від виконання зобов'язання в разі неналежного виконання другою стороною обов'язків, що є необхідною умовою виконання.

Відповідно до ст.ст. 509. 510. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язанням з правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Загальними умовами зобов'язання є те, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, статуту товариства, Закону України „Про господарські товариства", інших законодавчих актів.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. (статті 525, 625 Цивільного кодексу України).

Отже, як встановлено під час розгляду даної справи, у відповідності із цими нормами чинного законодавства, між сторонами - ДП "ІМТП" та ТОВ "Алді" склалися правовідносини по наданню портом послуг з використання мереж водовідведення, про що 14.06.2004 року було укладено відповідний Договір № 351-О. Так, зазначений договір є підставою для виникнення у сторін за цим договором господарських зобов'язань відповідно до ст.ст. 173, 174 ГК України (ст.ст. 11, 202, 509 ЦК України), і згідно ст.629 ЦК України є обов'язковим для виконання його сторонами.

Відносно порядку сплати за послуги, сторонами умовами зазначеного Договору передбачено, що оплата проводиться на підставі виставленого рахунку (за поточний місяць), направленого рекомендованим листом або врученого уповноваженому представнику Абонента під розпис на протязі 5-ти банківських днів з моменту виставлення. Рахунок включає в себе експлуатаційні витрати ТСХ порту, згідно узгодженої калькуляції планової вартості скиду (п.5.3).

Отримання відповідачем послуг за спірний період з червня по липень 2012 року, підтверджується виставленими позивачем рахунками відповідно до умов договору, які отримані відповідачем під підпис без жодних зауважень.

Проте відповідач, за отримані від позивача послуги, в порушення умов укладеного між сторонами Договору та вищезазначених норм чинного законодавства, свої зобов'язання належним чином не виконав, а саме не розрахувався у повному обсязі, залишивши і наданий час не погашеною заборгованість

Таким чином, судова колегія погоджується з твердженнями та розрахунками ДП "ІМТП", що за ТОВ "Алді" утворилася та наявна заборгованість за надані/отримані послуги в період з червня по липень 2014 року у розмірі 23 410,52 грн.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія дійшла до висновку про обґрунтованість, правомірність та доведеність належним чином і в повному обсязі позовних вимог про стягнення заборгованості за послуг, що і було вірно та законно було зроблено місцевим господарським судом.

Крім того, згідно із ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст.612 ЦК України).

Як вже зазначалось, свій обов'язок оплатити отримані від порту у спірний період послуги по використанню мереж водовідведення абонент не виконав, чим порушив умови договору та норми чинного законодавства. Отже, має місце прострочення виконання відповідачем зобов'язання з оплати за отримані послуги.

При цьому невиконання зобов'язання або виконання зобов'язання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) згідно ст.610 Цивільного кодексу України є порушенням зобов'язання.

В свою чергу у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди (ст.611 ЦК України).

Відповідно до ст.610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За приписами статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення (частин 1 та 2).

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З посиланням на положення ст. 625 ЦК України позивачем було нараховані відповідачу до сплати три відсотки річних в сумі 1 833,72грн. за порушення останнім власних грошових зобов'язань у спірних правовідносинах.

Перевіривши здійснений місцевим господарським судом розрахунок 3% річних у розмірі 808,93 грн. та інфляційних нарахувань у сумі 2 992,30 грн., колегія суддів погоджується з ним, та вважає його правомірним, оскільки як вірно було встановлено судом першої інстанції, у зв'язку з відсутністю у реєстрі дати отримання відповідачем рахунку № Пр/14 628 від 31.07.2012 року, встановити прострочення виконання зобов'язання по ньому не є можливим.

Викладені доводи скаржника відносно того, що між сторонами згідно Договору про спільну діяльність № 97-о від 17.04.2002 року, не було домовленостей відносно дій та проведення розрахунків та позивачем не доведено правомірність розміру заявлених позовних вимог, колегією суддів не приймається, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів 17.04.2002 року між Державним підприємством "Іллічівський морський торговельний порт", Державним підприємством "База матеріально-технічного забезпечення" та Товариством з обмеженою відповідальністю "АЛДІ" був укладений договір № 97-0 з додатковими угодами до нього про спільну діяльність, відповідно до п.1.1 якого, сторони Договору здійснюють спільну діяльність зі створення та експлуатації комплексу для організації здійснення посадовими особами державних органів митного, санітарного, екологічного та інших видів контролю та пропуску через державний кордон України імпортних і транзитних вантажів, що вивозяться з Порту автотранспортом, з виконанням при цьому вантажно-розвантажувальних робіт, необхідних для контрольних операцій, тимчасового зберігання затриманих вантажів та автотранспорту, експедиційного і агентського обслуговування вантажів та автотранспорту та надання інших послуг, що випливають з необхідності митного контролю та оформлення (а.с.11-18). 24.07.2002 року зазначений договір № 97-0 про спільну діяльність від 17.04.2002 року був узгоджений Міністерством транспорту України та 02.08.2002р. зареєстрований в Державній податковій інспекції у м. Іллічівську.

Відповідно до п.10.1 Договір набирає чинності з моменту його підписання при умові його узгодження з Міністерством транспорту України і діє до 31.12.2012 року. Строк дії договору продовжується на наступний термін на тих же умовах, якщо жодна із сторін за три місяці до закінчення терміну його дії письмово не заявить про його припинення.

Рішенням господарського суду Одеської області від 23.01.2012 року по справі № 11/17-5110-2011, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 17.07.2012 року та постановою Вищого господарського суду України від 25.09.2012 року, позовні вимоги ДП «ІМТП» задоволені повністю, розірвано Договір № 97-О про спільну діяльність, укладений між ДП «ІМТП» та ТОВ «Алді», в задоволенні зустрічних позовних вимог ТОВ «Алді» про визнання недійсною додаткової угоди до Договору спільної діяльності - відмовлено.

Враховуючи вищевикладене, договір № 97-0 від 17.04.2002 року є розірваним у судовому порядку з моменту набрання законної сили рішення господарського суду Одеської області від 17.07.2012 року.

Відповідно до п.3.1.6 договору № 97-0 про спільну діяльність, порт зобов'язується у ході взаємовідношень з товариством надавати на основі окремих договорів і за окрему плату, що не є предметом даного Договору, можливість користуватися портовими інженерними спорудами, пально-мастильними і видатковими матеріалами, електро, тепло, водопостачанням і усіма видами комунікацій відповідно до умов, встановлених для структурних підрозділів порту.

Пунктом 3.1.9 договору передбачено, що порт зобов'язується надавати товариству інші послуги та виконувати роботи на умові їх оплати, що випливають з діяльності комплексу згідно з додатково укладеними Договорами.

У зв'язку чим, як було зазначено вище, 14.06.2004 року між сторонами і був додатково укладений Договір № 351-О про надання послуг по використанню мереж водопостачання, предметом якого по даній справі є заявлені позивачем вимоги про стягнення коштів за отримані послуги, у зв'язку з неналежним його виконанням товариством.

Більш того, будь - яких посилань в Договорі про спільну діяльність про те, що при розірванні або припинення його дії припиняють свою дію інші договори, які були укладені між сторонами - не має.

Крім того, відповідно до п.7.1 Договору №351-0 від 14.06.2004 року про надання послуг по використанню мереж водовідведення, даний договір укладається на строк до 01.01.2005 року, вступає в силу з моменту підписання договору та вважається щорічно пролонгованим, якщо за місяць до закінчення строку його дії не буде заявлено жодної із сторін про відмову в його пролонгації. В матеріалах справи відсутні будь - які заяви сторін про припинення або перегляду умов договору, а тому на даний час вищеназваний договір є чинним та підлягає виконанню сторонами.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія також вважає, що усі доводи, заперечення та ТОВ «Алді», викладені в апеляційній скарзі, є необґрунтованими, безпідставними та підлягають відхиленню з підстав, викладених в мотивувальній частині постанови.

ТОВ «Алді» ніяких додаткових пояснень та відповідних доказів до суду апеляційної інстанції не надало, а тому зазначені вище факти скаржником під час розгляду апеляційної скарги в суді апеляційної інстанції нічим спростовані не були, а відповідно, в порушення статті 33 Господарського процесуального кодексу і не були доведені ті обставини, на які скаржник посилався як на підставу своїх вимог, доводів і заперечень.

Вищезазначене повністю спростовує доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, на підставі чого судова колегія дійшла до висновку про правомірність та обґрунтованість винесеного місцевим господарським судом рішення про часткове задоволення позовних вимог Державного підприємства "Іллічівський морський торговельний порт".

За викладених обставин, колегія суддів вважає, що рішення господарського суду Одеської області від 12.05.2015 року по справі № 916/812/15-г відповідає вимогам чинного законодавства та матеріалам справи, підстави для його скасування або зміни відсутні, а тому воно підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛДІ" - без задоволення.

Керуючись статтями 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛДІ" залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду Одеської області від „12" травня 2015 року по справі № 916/812/15-г залишити без змін.

Постанова в порядку статті 105 Господарського процесуального кодексу України набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня набрання постанови законної сили.

Повний текст постанови

складено „19" червня 2015 року

Головуючий суддя С.І. Колоколов

Суддя Г.П. Разюк

Суддя М.С. Петров