Постанова № 45367529, 09.06.2015, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" червня 2015 р. Справа№ 910/7679/15-г

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Власова Ю.Л.

суддів: Корсакової Г.В.

Хрипуна О.О.

при секретарі судового засідання Вага В.В.

за участю представників:

від позивача: Хохлов А.С.

від відповідача: Звєрєва О.В.

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕМОНДІС ЗАПОРІЖЖЯ" на рішення Господарського суду м. Києва від 29.04.2015р. у справі №910/7679/15-г (суддя Лиськов М.О.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕМОНДІС ЗАПОРІЖЖЯ"

до Публічного акціонерного товариства "Банк Камбіо"

про зобов'язання виконати платіжні доручення

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до господарського суду міста Києва з позовом до Відповідача про зобов'язання Відповідача виконати платіжне доручення Позивача №12754 від 30.09.2014р. на переказ коштів, шляхом перерахування коштів у сумі 722000,00 грн. на інший рахунок Позивача.

Рішенням господарського суду міста Києва від 29.04.2015р. в задоволенні позову відмовлено повністю.

Рішення суду мотивоване тим, що Відповідач не зміг забезпечити право Позивача на безперешкодне розпорядження своїми коштами, що знаходяться на його поточних рахунках, відкритих у Відповідача.

Відкликання Національним банком України на момент розгляду даного спору по суті банківської ліцензії Відповідача та ініціювання процедури його ліквідації зумовило настання відповідних правових наслідків, зокрема, виникнення спеціальної процедури заявлення вимог до банку та їх задоволення в порядку, строки та черговості, передбачені Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Не погодившись з прийнятим рішенням, Позивач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 29.04.2015р. та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом при розгляді справи неповно з'ясовано всі обставини справи, а також невірно застосовано норми матеріального права, внаслідок чого прийняте необґрунтоване рішення.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 22.05.2015р. апеляційну скаргу Позивача прийнято до провадження, розгляд справи призначено на 09.06.2015р.

Розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу, заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи та зібрані у ній докази, суд встановив:

16.01.2009р. між Відповідачем та Позивачем був укладений договір №98 банківського рахунку, відповідно до умов якого Відповідач відкрив Позивачу поточний мультивалютний рахунок №26000050200098.098 та взяв на себе зобов'язання виконувати розпорядження Позивача про перерахування і видачу відповідних сум з рахунку та проведення інших операцій з рахунком.

Відповідно до п.2.3.3. договору Відповідач зобов'язався своєчасно здійснювати розрахунково-касове обслуговування Позивача.

01.02.2010р. між Відповідачем та Позивачем був укладений додатковий договір до договору банківського рахунку №98 від 16.01.2014, за умовами якого сторони виклали договір у новій редакції.

28.04.2011р. Відповідач направив на адресу Позивача повідомлення про зміну рахунків у зв'язку з реорганізацією філії Запорізька дирекція Відповідача у відділення Запорізька дирекція Відповідача, в якому повідомив, що рахунок №26000050200098.980 змінено на рахунок №26003600100098.980.

30.08.2014р. Позивач подав Відповідачу платіжне доручення на перерахування з рахунка Позивача, відкритого у Відповідача, коштів в сумі 722000,00 грн. на рахунок Позивача в іншому банку, яке Відповідачем виконане не було.

01.10.2014р. Відповідач направив Позивачеві повідомлення про невиконання розрахункового документу у зв'язку з тим, що не має коштів на кореспондентському рахунку, платіжне доручення Відповідач взяв для облікування за позабалансовим рахунком.

14.10.2014р. Позивач звернувся до Відповідача з претензією про виконання договору та здійснення розрахунково-касового обслуговування, а також сплати пені. У відповідь Відповідач повідомив про складну фінансову ситуацію та просив відкликати невиконані платіжні доручення.

Відповідно до довідки Відповідача №209/3 від 03.12.2014р. залишок на рахунку Позивача станом на 03.12.2014р. складав 1462740,95 грн.

27.02.2015р. постановою Правління Національного банку України №144 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк Камбіо» відкликано банківську ліцензію Відповідача та постановлено ліквідувати Відповідача.

02.03.2015р. Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийняте рішення №46 про початок процедури ліквідації Відповідача та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку, вирішено розпочати ліквідацію Відповідача, призначити уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Відповідача на період з 02.03.2015р. по 01.03.2016р. включно.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що апеляційна скарга Позивача не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ст.1066 Цивільного кодексу України за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком. Банк має право використовувати грошові кошти на рахунку клієнта, гарантуючи його право безперешкодно розпоряджатися цими коштами.

Відповідно до ст.1068 Цивільного кодексу України банк зобов'язаний вчиняти для клієнта операції, які передбачені для рахунків даного виду законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту, якщо інше не встановлено договором банківського рахунка. Банк зобов'язаний зарахувати грошові кошти, що надійшли на рахунок клієнта, в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не встановлений договором банківського рахунка або законом. Банк зобов'язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунка або законом.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.2 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» вкладник - фізична особа (крім фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката.

Згідно з ст.34 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» Фонд розпочинає процедуру виведення неплатоспроможного банку з ринку та здійснення тимчасової адміністрації в банку на наступний робочий день після офіційного отримання рішення Національного банку України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних. Виконавча дирекція Фонду не пізніше наступного робочого дня після офіційного отримання рішення Національного банку України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних призначає з числа працівників Фонду уповноважену особу Фонду.

Відповідно до ст.36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» з дня призначення уповноваженої особи Фонду призупиняються всі повноваження органів управління банку та органів контролю. Уповноважена особа Фонду від імені Фонду набуває всі повноваження органів управління банку та органів контролю з дня початку тимчасової адміністрації і до її припинення. Під час тимчасової адміністрації не здійснюється: задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку; примусове стягнення коштів та майна банку, нарахування неустойки (штрафів, пені), а також зобов'язань перед кредиторами, у тому числі не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошових зобов'язань банку; зарахування зустрічних однорідних вимог, якщо це може призвести до порушення порядку погашення вимог кредиторів, встановленого цим Законом; нарахування відсотків за зобов'язаннями банку перед кредиторами.

Згідно з ст.44 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» Національний банк України приймає рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку за пропозицією Фонду та з інших підстав, передбачених Законом України "Про банки і банківську діяльність". Фонд призначає уповноважену особу Фонду та розпочинає процедуру ліквідації банку в день отримання рішення Національного банку України про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку, за виключенням випадку, коли ліквідація здійснюється за ініціативою власників банку.

Відповідно до ст.46 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» уповноважена особа Фонду від імені Фонду виконує функції з ліквідації банку відповідно до цього Закону та приступає до виконання своїх обов'язків негайно після прийняття Фондом рішення про призначення уповноваженої особи Фонду. З дня призначення уповноваженої особи Фонду: 1) припиняються всі повноваження органів управління банку. Якщо в банку, що ліквідується, здійснювалася тимчасова адміністрація, з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку тимчасова адміністрація банку припиняється; 2) банківська діяльність банку завершується закінченням технологічного циклу конкретних операцій у разі, якщо це сприятиме збереженню або збільшенню ліквідаційної маси; 3) строк виконання всіх грошових зобов'язань банку та зобов'язання щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) вважається таким, що настав; 4) припиняється нарахування відсотків, неустойки (штрафу, пені) та застосування інших санкцій за всіма видами заборгованості банку; 5) відомості про фінансове становище банку перестають бути конфіденційними чи становити банківську таємницю; 6) укладення правочинів, пов'язаних з відчуженням майна банку чи передачею його майна третім особам, допускається в порядку, передбаченому статтею 51 цього Закону; 7) втрачають чинність публічні обтяження чи обмеження на розпорядження (у тому числі арешти) будь-яким майном (коштами) банку. Накладення нових обтяжень чи обмежень на майно банку не допускається. Вимоги за зобов'язаннями банку, що виникли під час проведення ліквідації, можуть пред'являтися тільки в межах ліквідаційної процедури.

Згідно з ст.49 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» уповноважена особа Фонду припиняє приймання вимог кредиторів після закінчення 30 днів з дня опублікування відомостей відповідно до частини другої статті 45 цього Закону. Будь-які вимоги, що надійшли після закінчення цього строку, вважаються погашеними, крім вимог вкладників у межах гарантованої Фондом суми відшкодування за вкладами. Протягом 90 днів з дня опублікування відомостей відповідно до частини другої статті 45 цього Закону уповноважена особа Фонду здійснює такі заходи: 1) визначає суму заборгованості кожному кредитору та відносить вимоги до певної черги погашення; 2) відхиляє вимоги в разі їх не підтвердження фактичними даними, що містяться у розпорядженні уповноваженої особи Фонду, та, у разі потреби, заявляє в установленому законодавством порядку заперечення за заявленими до банку вимогами кредиторів; 3) складає реєстр акцептованих вимог кредиторів відповідно до вимог, встановлених нормативно-правовими актами Фонду. Уповноважена особа Фонду не має права здійснювати задоволення вимог кредиторів до затвердження реєстру акцептованих вимог кредиторів, за виключенням погашення за погодженням з виконавчою дирекцією Фонду вимог за правочинами, що забезпечують проведення ліквідаційної процедури. Вимоги, не включені до реєстру акцептованих вимог кредиторів, задоволенню в ліквідаційній процедурі не підлягають і вважаються погашеними.

Відповідно до ст.50 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» з дня свого призначення уповноважена особа Фонду приступає до інвентаризації та оцінки майна банку з метою формування ліквідаційної маси банку. До ліквідаційної маси банку включаються будь-яке нерухоме та рухоме майно, кошти, майнові права та інші активи банку. До ліквідаційної маси банку не включається майно у випадках, прямо передбачених законом. Майно банку, що включається до ліквідаційної маси, підлягає оцінці у порядку, встановленому законодавством України. Для проведення оцінки майна уповноважена особа Фонду має право залучати суб'єктів оціночної діяльності з оплатою їх послуг за рахунок ліквідаційної маси банку. Інвентаризація майна банку та формування ліквідаційної маси мають бути завершені у строк до шести місяців з дня прийняття рішення про ліквідацію банку та відкликання банківської ліцензії. Результати інвентаризації та формування ліквідаційної маси відображаються в акті, який підлягає затвердженню виконавчою дирекцією Фонду.

Згідно з ст.52 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» кошти, одержані в результаті ліквідації та реалізації майна банку, спрямовуються уповноваженою особою Фонду на задоволення вимог кредиторів у такій черговості: 1) зобов'язання, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю та здоров'ю громадян; 2) грошові вимоги щодо заробітної плати, що виникли із зобов'язань банку перед працівниками до прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку; 3) вимоги Фонду, що виникли у випадках, визначених цим Законом, у тому числі щодо повернення цільової позики банку, наданої протягом здійснення тимчасової адміністрації з метою забезпечення виплат відповідно до пункту 1 частини шостої статті 36 цього Закону та щодо покриття витрат Фонду, передбачених у пункті 17 частини п'ятої статті 12 цього Закону; 4) вимоги вкладників - фізичних осіб у частині, що перевищує суму, виплачену Фондом; 5) вимоги Національного банку України, що виникли в результаті зниження вартості застави, наданої для забезпечення кредитів рефінансування; 6) вимоги фізичних осіб, платежі яких або платежі на ім'я яких заблоковано (крім фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності); 7) інші вимоги, крім вимог за субординованим боргом; 8) вимоги за субординованим боргом.

Відповідно до ст.2 Закону України «Про банки і банківську діяльність» передбачено, що кредитор банку - юридична або фізична особа, яка має документально підтверджені вимоги до боржника щодо його майнових зобов'язань.

Згідно з ст.2 Закону України «Про банки та банківську діяльність» банківські рахунки - рахунки, на яких обліковуються власні кошти, вимоги, зобов'язання банку стосовно його клієнтів і контрагентів та які надають можливість здійснювати переказ коштів за допомогою банківських платіжних інструментів.

З наведених норм права вбачається, що вказаними спеціальними нормами встановлений окремий порядок здійснення ліквідації банку та проведення розрахунків з кредиторами банку, в тому числі Позивачем, який унеможливлює задоволення вимог кредиторів банку поза межами ліквідаційної процедури та поза встановленою черговістю.

Як встановлено судом в 2009р. між Позивачем та Відповідачем був укладений договір, відповідно до умов якого Відповідач відкрив Позивачу поточний рахунок в гривні та здійснював розрахунково-касове обслуговування рахунку. У серпні 2014р. Позивач подав Відповідачу платіжне доручення на перерахування з рахунка Позивача, відкритого у Відповідача коштів в сумі 722000,00 грн. на рахунок Позивача в іншому банку, яке Відповідачем виконане не було.

27.02.2015р. постановою Правління Національного банку України №144 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк Камбіо» відкликано банківську ліцензію Відповідача та постановлено ліквідувати Відповідача. 02.03.2015р. Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийняте рішення №46 про початок процедури ліквідації Відповідача та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку, вирішено розпочати ліквідацію Відповідача, призначити уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Відповідача на період з 02.03.2015р. по 01.03.2016р. включно.

На підставі положень Цивільного кодексу України, Законів України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" і "Про банки і банківську діяльність" апеляційний суд приходить до висновку, що між сторонами склалися зобов'язальні правовідносини на підставі договору банківського рахунка, які носять майново-грошовий характер, а відтак у даному випадку Позивач виступає кредитором за майновою вимогою з розпорядження належними йому коштами на якого поширюється обмеження, встановлені Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

У спорах, пов'язаних з виконанням банком, у якому введена тимчасова адміністрація чи розпочата процедура його ліквідації, своїх зобов'язань перед його кредиторами, норми Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» є спеціальними, тому саме вони підлягають застосуванню до спірних відносин.

З огляду на викладене апеляційний суд дійшов висновку, що вимога Позивача про зобов'язання Відповідача виконати платіжне доручення про перерахування коштів, які знаходяться на його рахунку у Відповідача являється вимогою кредитора та не може бути виконана Відповідачем, в силу спеціальних норм Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» у зв'язку із введенням у Відповідача процедури ліквідації. А тому апеляційний суд погоджується з висновком місцевого суду, що позовні вимоги Позивача задоволенню не підлягають.

На підставі вищевикладеного, апеляційний суд приходить до висновку про відсутність підстав для зміни чи скасування рішення місцевого суду згідно з ст.104 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст.32-34, 36, 43, 49, 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕМОНДІС ЗАПОРІЖЖЯ" на рішення Господарського суду м. Києва від 29.04.2015р. у справі №910/7679/15-г залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 29.04.2015р. у справі №910/7679/15-г залишити без змін.

Повний текст постанови складено 18.06.2014р.

Головуючий суддя Ю.Л. Власов

Судді Г.В. Корсакова

О.О. Хрипун