Рішення № 45365478, 09.06.2015, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" червня 2015 р. Справа № 911/1828/15

Розглянувши матеріали справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Інком»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Броварський домобудівний комбінат Меркурій»

про стягнення 922904,53 грн.

Суддя Т.П. Карпечкін

В засіданні приймали участь:

від позивача: Сидоренко С.О. (довіреність б/н від 12.05.2015 р.);

від відповідача: не з'явився.

обставини справи:

В провадженні Господарського суду Київської області знаходиться справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Інком» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Броварський домобудівний комбінат Меркурій» про стягнення 922904,53 грн.

Провадження у справі № 911/1828/15 порушено ухвалою від 27.04.2015 року та призначено справу до розгляду на 18.05.2015 року.

13.05.2015 року позивачем подано до суду заяву про уточнення позовних вимог, в якій позивач уточнив розрахунок позовних вимог, зокрема, зазначив, що заборгованість в сумі 2108976 грн. існувала в період з 19.09.2012 року по 04.12.2013 року, що складає 441 день прострочення, а не 77 днів як зазначено в позові. У зв'язку з чим, позивач донарахував 3% річних на відповідну суму заборгованості за 441 день фактичного прострочення, що складає 76443,16 грн., відповідно збільшив позовні вимоги в частині нарахування 3% річних і просить всього стягнути 127024,47 грн. 3% річних. За заявою про уточнення пзовних вимог загальна сума позову складає 858976 грн. основного боргу та 127024,47 грн. 3% річних.

Відповідно до ч. 4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

На підставі статті 22 Господарського процесуального кодексу України судом прийнято до розгляду заяву про уточнення позовних вимог і подальший розгляд справи здійснюється з урахуванням такої заяви.

Також, в судовому засіданні 18.05.2015 року відповідач подав клопотання про витребування доказів, в якому ставив під сумнів право позивача на продаж спірних векселів.

У зв'язку з чим, в судовому засіданні, яке відбулось 18.05.2015 року, було оголошено перерву в розгляді справи на 26.05.2015 року.

26.05.2015 року через канцелярію суду від представника відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

В судове засідання, яке відбулось 26.05.2015 року, представник відповідача не з'явився. У зв'язку з чим, розгляд справи відкладався до 09.06.2015 року.

В судовому засіданні 09.06.2015 року позивач позовні вимоги підтримв в повному обсязі та на виконання вимог суду надав пояснення та докази, що здійснював продаж спірних векселів від імені ТОВ «Компанія «Акваріус» в порядку брокерського обслуговування.

Відповідач у судове засідання 09.06.2015 року не з'явився, про причини неявки господарський суд не повідомив.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення прийнято господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами, у нарадчій кімнаті.

Згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, після закінчення розгляду справи у судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши надані сторонами докази та пояснення, суд

встановив:

Як вбачається з викладених у позові обставин та підтверджується матеріалами справи, 23.07.2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Інком», яка діє від свого імені, в інтересах та за рахунок пайового венчурного інвестиційного фонду недиверсифікованого виду закритого типу «Олімп» (надалі - Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Броварський домобудівний комбінат «Меркурій» (надалі - Покупець) було укладено договір купівлі-продажу цінних паперів № БВ-1/БО-2 (далі - Договір).

Відповідно до пункту 1.1 договору: Продавець зобов'язується передати Покупцю, а Покупець зобов'язується забезпечити прийом та оплатити наступні цінні папери (далі - ЦП): прості векселі АА№ 2075836 вартістю 700 000,00 грн., АА№ 2075833 вартістю 600 000,00 грн., АА№ 2075832 вартість 700 000,00 грн., АА № 2075838 вартістю 108 976,00 грн., емітовані ТОВ «Броварський домобудівний комбінат «Меркурій». Загальна сума договору складає 2 108 976,00 грн. без ПДВ. (пункт 1.2 Договору).

07.08.2012 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Інком», яка діє від свого імені, в інтересах та за рахунок пайового венчурного інвестиційного фонду недиверсифікованого виду закритого типу «Олімп» передало вказані цінні папери ТОВ «Броварський домобудівний комбінат «Меркурій».

07.08.2012 року між ТОВ «Компанія з управління активами «Інком», яка діє від свого імені, в інтересах та за рахунок пайового венчурного інвестиційного фонду недиверсифікованого виду закритого типу «Олімп» та ТОВ «Броварський домобудівний комбінат «Меркурій» було підписано акт прийому-передачі цінних паперів.

Пунктом 2.3 Договору передбачено що: Покупець зобов'язується сплатити загальну суму Договору протягом 30 (тридцяти) банківських днів, після підписання акту прийому-передачі ЦП, на рахунок Продавця. Перерахування коштів Продавцю може здійснюватися частинами. Оплата договору повинна була відбутись до 18.09.2012 року.

Однак, Покупець (відповідач) свої зобов'язання своєчасно та в повному обсязі не виконав, здійснив часткову оплату після 18.09.2012 року, а саме: 05.12.2013 року у сумі 250 000,00 грн. (платіжне доручення № 103); 09.12.2013 року у сумі 200 000,00 грн. (платіжне доручення № 112); 11.12.2013 року у сумі 200 000,00 грн. (платіжне доручення № 131); 13.12.2013 року у сумі 200 000,00 грн. (платіжне доручення № 137); 24.02.2015 року у сумі 200 000,00 грн. (платіжне доручення № 1293); 10.03.2015 року у сумі 200 000,00 грн. (платіжне доручення № 1337). Таким чином, станом на 23.04.2015 року було перераховано 1 250 000,00 грн.

Станом на 23.04.2015 року заборгованість Покупця перед Продавцем по Договору купівлі-продажу цінних паперів № БВ-1/БО-2 від 23.07.2012 року складає 858 976,00 грн., що відповідачем не спростовано.

У зв'язку з простроченням оплати придбаних цінних паперів позивач просить стягнути з відповідача 127024,47 грн. 3% річних за період з 19.09.2012 року по 22.04.2015 року з врахуванням часткових сплат та відповідних періодів заборгованості на фактичні суми боргу.

В ході розгляду спору позивач надав пояснення, що він здійснює професійну діяльність на фондовому ринку - діяльність з управління активами інституційних інвесторів (діяльність з управління активами) згідно Закону України «Про інститути спільного інвестування (пайові та корпоративні інвестиційні фонди)», на підставі ліцензій: АВ № 376501 від 09.10.2007 року (видана Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку, строк дії ліцензії з 09.10.2007 року по 09.10.2012 року); АЕ № 185166 від 10.10.2012 року (видана Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку, строк дії ліцензії з 10.10.2012 року по необмежений строк дії).

Пайовий венчурний інвестиційний фонд недиверсифікованого виду закритого типу «Олімп» зареєстровано Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Інком» на підставі ст. 6-1, ст. 23 Закону України «Про інститути спільного інвестування (пайові та корпоративні інвестиційні фонди)».

Відповідно до ст. 23 Закону України «Про інститути спільного інвестування (пайові та корпоративні інвестиційні фонди)» пайовий інвестиційний фонд створюється за ініціативою компанії з управління активами шляхом придбання інвесторами випущених нею інвестиційних сертифікатів.

Статтею 6-1 Закону України «Про інститути спільного інвестування (пайові та корпоративні інвестиційні фонди)» визначено, що реєстрація інституту спільного інвестування (пайового інвестиційного фонду) та видача свідоцтва про внесення до реєстру інститутів спільного інвестування здійснюється Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку. Підставою для внесення пайового інвестиційного фонду до реєстру інститутів спільного інвестування є зареєстрований в установленому Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку порядку регламент інституту спільного інвестування (пайового інвестиційного фонду).

Регламент пайового венчурного інвестиційного фонду недиверсифікованого виду закритого типу «Олімп» Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Інком» було зареєстровано 14.08.2008 року та видано свідоцтво про внесення до Єдиного державного реєстру інститутів спільного інвестування № 1161.

Відповідно до ст. 41 Закону України «Про інститути спільного інвестування», пайовий фонд - сукупність активів що належать учасникам такого фонду на праві спільної часткової власності, перебувають в управлінні компанії з управління активами та обліковуються нею окремо від результатів її господарської діяльності. Пайовий фонд не є юридичною особою та не може мати посадових осіб.

Відповідно до ст. 43 Закону України «Про інститути спільного інвестування», бухгалтерський та податковий облік операцій і результатів діяльності із спільного інвестування, які проводяться компанією з управління активами через пайовий фонд, здійснюється компанією з управління активами окремо від обліку операцій та результатів її господарської діяльності та обліку операцій і результатів діяльності інших інститутів спільного інвестування, активи яких перебувають в її управлінні. Укладаючи договори за рахунок активів пайового фонду, компанія з управління активами діє від свого імені в інтересах пайового фонду з обов'язковим зазначенням у таких договорах реквізитів фонду. Активи пайового фонду, в тому числі нерухоме майно, цінні папери і депозити, реєструються в установленому порядку на ім'я компанії з управління активами з обов'язковим зазначенням реквізитів такого фонду.

Відповідно до ст. 70 Закону України «Про інститути спільного інвестування», грошові кошти пайового інвестиційного фонду зараховуються на окремий рахунок компанії з управління активами у банку окремо від власних коштів компанії з управління активами, коштів інших пайових інвестиційних фондів.

Договір купівлі-продажу цінних паперів № БВ-1/БО-2 від 23.07.2012 року був укладений на підставі ст.ст. 655, 656 Цивільного кодексу України, ст.43 Закону України «Про інститути спільного інвестування», Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок», Закону України «Про обіг векселів в Україні», Уніфікованого Закону про переказні векселі та прості векселі. Даний договір купівлі-продажу цінних паперів є здійсненням інвестиційної діяльності Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Інком», яке діє від свого імені, в інтересах та за рахунок пайового венчурного інвестиційного фонду недиверсифікованого виду закритого типу «Олімп» на фондовому ринку.

Предметом купівлі-продажу за договором є вексель. Відповідно до пп.2 п.5 ст.3 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» вексель відноситься до боргового цінного паперу. Як визначає ст.14 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» вексель - цінний папір, який посвідчує безумовне грошове зобов'язання векселедавця або його наказ третій особі сплатити після настання строку платежу визначену суму власнику векселя (векселедержателю). Векселі можуть бути прості або переказні та існують виключно у документарній формі.

Відповідно до ст.4 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» права на цінний папір та права за цінним папером, що існує в документарній формі у паперовому вигляді, переходять шляхом вручення такого цінного папера іншій особі.

Відповідно до ст.5 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» відмова від виконання зобов'язання, посвідченого цінним папером, з посиланням на відсутність підстави зобов'язання або на його недійсність не допускається.

Норми Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок», Закону України «Про обіг векселів в Україні», Уніфікованого Закону про переказні векселі та прості векселі регулюють взаємовідносини які виникають між держателем векселя та векселедавцем (емітентом векселя) під час пред'явлення векселя до платежу (погашення векселя грошима).

Відповідно до ст.1 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» векселедавцю надається право на викуп цінних паперів - придбання емітентом або особою, що видала цінний папір, розміщених ним або виданих нею цінних паперів, таке право надається емітенту цінного паперу і нормами Уніфікованого Закону про переказні векселі та прості векселі, відповідно до ст. 11 Уніфікованого Закону про переказні векселі та прості векселі індосамент (передавальний напис на векселі) може бути вчинено навіть на користь особи, зобов'язаної за векселем. Ця норма дає можливість векселедавцю викупити у векселедержателя вексель з метою припинити вексельне зобов'язання. При такому викупі зобов'язання вважається таким, що припинилося на підставі ст. 606 ЦК внаслідок поєднання боржника та кредитора в одній особі. Викуп векселя супроводжується звичайним індосаментом на користь векселедавця. Векселедавець при цьому може, у свою чергу, реіндосувати такий вексель (тобто передати його за індосаментом), якщо термін платежу за ним ще не настав (ст. 11 та ст. 77 Уніфікованого Закону про переказні векселі та прості векселі).

У разі викупу векселя до дати погашення векселедавцем вексель виступає як товар (цінний папір). В даному випадку викуп векселя оформляється звичайним договором купівлі-продажу.

Договір купівлі-продажу цінних паперів № БВ-1/БО-2 від 23.07.2012 року на продаж векселів емітованих ТОВ «ТОВ «Броварський домобудівний комбінат «Меркурій», покупцем яких виступив векселедавець (емітент) ТОВ «ТОВ «Броварський домобудівний комбінат «Меркурій» був укладений 23.07.2012 року до пред'явлення векселів до оплати.

Таким чином, спірні векселі, які є предметом даного договору, виступали як товар (цінний папір) в розумінні п. 14.1.244 ст.14 Податкового кодексу України, яка визначає, що товари - матеріальні та нематеріальні активи, у тому числі земельні ділянки, земельні частки (паї), а також цінні папери та деривативи, що використовуються у будь-яких операціях, крім операцій з їх випуску (емісії) та погашення, та були придбані емітентом по договору купівлі-продажу цінних паперів № БВ-1/БО-2 від 23.07.2012 року до настання дати їх пред'явлення до платежу (погашення векселя грошима).

Згідно з ч.1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч.2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п.1 ч.2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Стаття 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до п. 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 2 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч.1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ч.2 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Таким чином, матеріалами справи підтверджується факт прострочення відповідачем оплати придбаних цінних паперів на суму 858 976,00 грн., що відповідачем не спростовано.

У зв'язку з простроченням оплати придбаних цінних паперів позивач просить стягнути з відповідача 127024,47 грн. 3% річних за період з 19.09.2012 року по 22.04.2015 року з врахуванням часткових сплат та відповідних періодів заборгованості на фактичні суми боргу.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як вбачається з наданого позивачем розрахунку, нарахування 3 % річних проведено виходячи із фактичних сум заборгованості, що існували на відповідні дати (в залежності від сум та періодів часткових оплат)у відповідності до вимог чинного законодавства, таким чином, вимога позивача про стягнення 127024,47 грн. 3% річних підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог і заперечень.

За наслідками розгляду спору суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивачем доведені та обґрунтовані, відповідачем не спростовані, тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відшкодування судових витрат відповідно до статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються судом на відповідача в повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Київської області, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Броварський домобудівний комбінат «Меркурій» (07400, Київська обл., м. Бровари, вул. Кутузова, 131, ідентифікаційний код 03391260) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Інком», яка діє від свого імені, в інтересах та за рахунок пайового венчурного інвестиційного фонду недиверсифікованого виду закритого типу «Олімп» (04080, м. Київ, вул. Межигарська, 82а, код 34483252) 858 976 (вісімсот п'ятдесят вісім тисяч дев'ятсот сімдесят шість) грн. основного боргу, 127024,47 (сто двадцять сім тисяч двадцять чотири) грн. 3% річних та 19720 (дев'ятнадцять тисяч сімсот двадцять) грн. витрат по сплаті судового збору.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено:22.06.2015 р.

Суддя Т.П. Карпечкін