Ухвала суду № 45364105, 16.06.2015, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА[1]

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 червня 2015 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:

головуючого-судді Слюсар Т.А.

суддів: Волошиної В.М., Котули Л.Г.

при секретарі: Круглику В.В.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 20 травня 2015 року

в справі за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Молоко» про усунення перешкод в здійсненні права спільної сумісної власності, приведення прибудинкової території у первісний стан, приведення приямок по фасаду у первісний стан.

Колегія суддів, -

В С Т А Н О В И Л А :

У квітні 2015 року позивач звернувся в суд із позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Молоко» про усунення перешкод в здійсненні права спільної сумісної власності, приведення прибудинкової території в первісний стан, приведення приямок по фасаду в первісний стан.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 30 квітня 2015 року позовну заяву залишено без руху та надано строк на усунення недоліків.

У подальшому, ухвалою того ж суду від 20 травня 2015 року позовну заяву ОСОБА_1 повернуто позивачу /ст.121 ЦПК України/.

В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на порушення районним судом норм процесуального права, просить ухвалу суду першої інстанції скасувати.

Колегія суддів, заслухавши позивача, який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає апеляційну скаргу такою, що підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Відповідно до ч.1 ст.121 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 119 і 120 цього Кодексу, або не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання позивачем ухвали.

Як убачається з матеріалів справи, ухвалою суду першої інстанції від 30 квітня 2015 року позовну заяву залишено без руху та надано строк на усунення недоліків, а саме - суд зобов'язав позивача визначити процесуальний статус сторін та сплатити судовий збір за кожну із немайнових позовних вимог.

На виконання ухвали суду від 30 квітня 2015 року ОСОБА_1 подав уточнену позовну заяву, утім не виконав вимогу суду в частині сплати судового збору.

Залишаючи подану ОСОБА_1 позовну заяву без руху з наступним визнанням її неподаною й поверненням, районний суд виходив з того, що позивач не повністю усунув недоліки, зазначені в ухвалі суду від 30 квітня 2015р., не у повному обсязі оплатив позовну заяву судовим збором.

Між тим, колегія суддів вважає такі висновки суду першої інстанції передчасними та такими, що зроблено з порушенням норм процесуального права.

Відповідно до керівних роз'яснень, що містяться у п. 13 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року №10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» якщо в позовній заяві об'єднано дві або більше самостійних вимог немайнового характеру, пов'язані між собою, судовий збір сплачується окремо з кожної із таких вимог (або загальною сумою), наприклад, за вимогами про усунення перешкод у користуванні власністю та відшкодування моральної шкоди.

Обґрунтовуючи вимоги, ОСОБА_1 посилається на порушення його прав як співвласника майна й ставить питання про зобов'язання ТОВ «Молоко» усунути перешкоди в користуванні ним власністю шляхом приведення прибудинкової території будинку АДРЕСА_1 та приямків по фасаду цього будинку в первісний стан.

Отже, предмет заявленого по справі спору один - усунення перешкод у користуванні власністю.

Відповідно до п.п.2, п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви немайнового характеру встановлюється ставка судового збору у сумі 0,2 розміру мінімальної заробітної плати.

Матеріали справи свідчать, що до позовної заяви додано квитанцію про сплату судового збору в сумі 243 грн. 60 коп.

За таких обставин, колегія суддів визнає поспішними висновки районного суду про оплату позивачем судового збору не у повному обсязі.

Окрім цього, вказавши на необхідність оплати ОСОБА_1 всіх заявлених ним вимог немайнового характеру, районний суд свої висновки не конкретизував та не зазначив, які вимоги та в якій сумі позивачем не оплачено судовим збором.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.312 ЦПК України, розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд скасовує ухвалу і передає питання на новий розгляд до суду першої інстанції, якщо останній порушив порядок, встановлений для його вирішення.

Враховуючи викладене, ухвалу суду першої інстанції, як постановлену з порушенням норм процесуального права, слід скасувати, а питання прийняття позовної заяви з додатками до неї передати на новий розгляд до того ж суду.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 312-315 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 20 травня 2015 року скасувати.

Питання прийняття позовної заяви ОСОБА_1 з додатками до неї передати на новий розгляд до того ж суду.

Головуючий:

Судді:

Справа № 761/10986/15-ц

№ апеляційного провадження: 22-ц/796/8530/2015

Головуючий у суді першої інстанції: Малинников О.Ф.

Доповідач у суді апеляційної інстанції: Слюсар Т.А.