Постанова № 45361847, 17.06.2015, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 червня 2015 року м. ПолтаваСправа № 816/1470/15

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Сич С.С.,

за участю:

секретаря судового засідання - Шевченко О.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Управління соціального захисту населення Полтавської районної державної адміністрації до ОСОБА_2 про стягнення коштів, -

В С Т А Н О В И В:

06 травня 2015 року Управління соціального захисту населення Полтавської районної державної адміністрації /надалі - позивач; Управління/ звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ОСОБА_2 /надалі - відповідач/ про стягнення коштів в сумі 350 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що Управлінням на підставі заяви відповідача призначено та виплачено ОСОБА_2 тимчасову державну допомогу дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів. Боржник по сплаті аліментів, батько дитини, помер ІНФОРМАЦІЯ_1, проте, у порушення вимог пункту 10 Порядку призначення та виплати тимчасової державної допомоги дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів, не мають можливості утримувати дитину або місце проживання їх невідоме, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.02.2006 року № 189, відповідач не повідомив Управління про вказану обставину, що призвело до безпідставного отримання ОСОБА_2 коштів допомоги за період з 01.04.2012 по 31.07.2012 на загальну суму 1363 грн. 80 коп. Зазначає, що на час звернення до суду заборгованість відповідача, яка не сплачена у добровільному порядку, становить 350 грн.

17 червня 2015 року до суду від позивача надійшла заява про зменшення позовних вимог, в якій Управління соціального захисту населення Полтавської районної державної адміністрації просить стягнути з ОСОБА_2 надміру виплачені кошти у сумі 250 грн. Вказана заява позивача про зменшення розміру позовних вимог прийнята судом до розгляду /а.с. 76/.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, надіслав суду клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідач у судове засідання 17.06.2015 не з'явився, хоча в матеріалах справи наявні докази, що він належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи; про причини неявки у судове засідання 17.06.2015 не повідомив. У судовому засіданні 03.06.2015 відповідач не заперечував проти позову в частині стягнення коштів у розмірі 250 грн., натомість, заперечував проти позову в частині стягнення коштів у розмірі 100 грн., посилаючись на те, що ним було сплачено кошти на погашення заборгованості переплаченої тимчасової допомоги в загальному розмірі 1113 грн. 80 коп., а тому залишок надмірно сплаченої державної допомоги, яка не повернута відповідачем Управлінню становить 250 грн.

Відповідно до частини 4 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

З огляду на вищевикладене, суд вважає за необхідне розглянути справу за відсутності представника позивача та відповідача на підставі наявних у справі доказів.

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, приходить до наступних висновків.

Відповідно до частини 8, 9 статті 181 Сімейного кодексу України /в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин/ якщо місце проживання батьків невідоме, або вони ухиляються від сплати аліментів, або не мають можливості утримувати дитину, дитині призначається тимчасова державна допомога, яка не може бути меншою ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Виплата тимчасової державної допомоги здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

Порядок призначення та виплати тимчасової державної допомоги визначається Кабінетом Міністрів України.

Пунктами 1, 2 Порядку призначення та виплати тимчасової державної допомоги дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів, не мають можливості утримувати дитину або місце проживання їх невідоме, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.02.2006 № 189 /в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин/, визначено, що цей Порядок визначає механізм надання тимчасової державної допомоги дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів, не мають можливості утримувати дитину або місце проживання (перебування) їх невідоме (далі - тимчасова допомога).

Тимчасова допомога призначається у разі, коли: рішення суду про стягнення аліментів з одного з батьків не виконується у зв'язку з ухиленням від сплати аліментів або відсутністю у боржника коштів та іншого майна, на які за законом може бути звернено стягнення; один з батьків перебуває під арештом, слідством, на примусовому лікуванні, у місцях позбавлення волі, якого визнано в установленому порядку недієздатним, а також перебуває на строковій військовій службі; місце проживання (перебування) одного з батьків не встановлено.

Відповідно до пункту 5 цього Порядку тимчасова допомога призначається і виплачується за місцем проживання (перебування) одного з батьків, який утримує дитину (далі - одержувач), управлінням праці та соціального захисту населення районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, структурним підрозділом з питань праці та соціального захисту населення виконавчого органу міської, районної у місті ради (далі - орган праці та соціального захисту населення).

20.02.2012 ОСОБА_2 звернулась до Управління праці та соціального захисту населення Полтавської районної державної адміністрації з заявою про призначення усіх видів соціальної допомоги, компенсацій, субсидій, пільг, а саме тимчасової державної допомоги дітям /а.с. 6/ та відповідним пакетом документів /а.с. 71-74/.

До заяви ОСОБА_2 було додано довідку відділу державної виконавчої служби Полтавського районного управління юстиції №1596 від 01.02.2012 про те, що у період з 01.08.2011 по 01.02.2012 ОСОБА_2 не отримувала аліментів з ОСОБА_3 згідно з виконавчим листом /а.с. 74/.

Рішенням Управління про призначення допомоги сім'ям з дітьми від 22.02.2012 ОСОБА_2 призначено тимчасову допомогу дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів з 01.02.2012 по 31.03.2012 у розмірі 333 грн. 60 коп., з 01.04.2012 по 30.06.2012 у розмірі 340 грн. 20 коп., з 01.07.2012 по 31.07.2012 у розмірі 343 грн. 20 коп. /а.с. 8/.

Відповідно до положень пункту 10 Порядку призначення та виплати тимчасової державної допомоги дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів, не мають можливості утримувати дитину або місце проживання їх невідоме, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.02.2006 № 189, виплата тимчасової допомоги припиняється, зокрема, у разі смерті одного з батьків, зобов'язаного сплачувати аліменти, або визнання його в установленому порядку безвісти відсутнім чи оголошення померлим.

Про виникнення зазначених у цьому пункті обставин одержувач зобов'язаний повідомити у десятиденний строк орган праці та соціального захисту населення.

Виплата тимчасової допомоги припиняється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому виникла одна із зазначених обставин.

Разом з тим, відповідач у порушення пункту 10 Порядку призначення та виплати тимчасової державної допомоги дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів, не мають можливості утримувати дитину або місце проживання їх невідоме, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.02.2006 № 189, не повідомив Управління про смерть батька дитини ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1.

Так, 21.03.2013 ОСОБА_2 повторно звернулася до Управління праці та соціального захисту населення Полтавської районної державної адміністрації з заявою про призначення усіх видів соціальної допомоги, компенсацій, субсидій, пільг /а.с. 27/, до якої відповідачем було додано копію свідоцтва про смерть ОСОБА_3 НОМЕР_2, виданого 14.03.2012, згідно якого ОСОБА_3. помер ІНФОРМАЦІЯ_1 /а.с. 29/.

Таким чином, відповідачем безпідставно отримано кошти тимчасової державної допомоги за період з 01.04.2012 по 31.07.2012 в загальній сумі 1363 грн. 80 коп.

Управлінням неодноразово направлялися відповідачу претензії з вимогою сплатити кошти, копії яких наявні у матеріалах справи /а.с. 11, 28, 43, 44/

Відповідач у судовому засіданні 03.06.2015 пояснив, що перерахував кошти на погашення суми заборгованості в загальному розмірі 1113 грн. 80 коп., на підтвердження чого надав квитанції, копії яких приєднано до матеріалів справи (№ 191/191 від 18.10.2014 на суму 100 грн., № 6/7 від 25.12.2013 на суму 50 грн., № 178/180 від 15.11.2014 на суму 50 грн., № 86/86 від 25.06.2014 на суму 100 грн., № 117/117 від 12.04.2013 на суму 100 грн., № 41/47 від 07.06.2013 на суму 100 грн., № 7/77 від 13.07.2013 на суму 100 грн., № 5/5 від 13.08.2013 на суму 100 грн., № 6/8 від 26.10.2013 на суму 100 грн., № 38/39 від 11.09.2013 на суму 100 грн., № 8/11 від 26.11.2013 на суму 50 грн., № 3/3 від 14.05.2013 на суму 63 грн. 80 коп., № 8/9 від 28.03.2014 на суму 100 грн.) /а.с. 30-42/.

Листом Управління соціального захисту населення Полтавської районної державної адміністрації від 12.06.2015 № 08-3309 повідомлено суд, що при визначенні суми позову Управлінням внаслідок механічної помилки не було враховано проплату в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_2 в розмірі 100 грн., які надійшли на рахунок Управління 20.10.2014 згідно квитанції 191/191 /а.с. 53/.

На підтвердження фактичної сплати відповідачем коштів в розмірі 1113 грн. 80 коп. позивачем надано до суду копії витягів з відомостей про повернення коштів /а.с. 65-67/.

Таким чином, на час розгляду даної справи, залишок несплачених відповідачем коштів тимчасової допомоги становить 250 грн. /1363 грн. 80 коп. - 1113 грн. 80 коп./.

З огляду на вищевикладене, позовні вимоги Управління соціального захисту населення Полтавської районної державної адміністрації про стягнення з ОСОБА_2 коштів в сумі 250 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Управління соціального захисту населення Полтавської районної державної адміністрації до ОСОБА_2 про стягнення коштів задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Управління соціального захисту населення Полтавської районної державної адміністрації (ідентифікаційний код 05385890, банк ГУДКСУ в Полтавській області, МФО 831019, р/р 35410024008349) кошти в сумі 250 грн. (двісті п'ятдесят гривень).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним надісланням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складено 22 червня 2015 року.

Суддя С.С. Сич