10.2.4
ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
Іменем України
22 червня 2015 рокуСєвєродонецькСправа № 812/426/15
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Ковальової Т.І.,
при секретарі судового засідання - Скрипкіній А.О.,
без участі сторін,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом управління Пенсійного фонду України в м. Рубіжному Луганської області до відкритого акціонерного товариства «Рубіжанське автотранспортне підприємство 10972» про стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пенсій за віком на пільгових умовах за списком №2 за період з 01.01.2015 по 30.04.2015 в сумі 8716,32 грн., -
ВСТАНОВИВ:
02 червня 2015 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов управління Пенсійного фонду України в м. Рубіжному Луганської області до відкритого акціонерного товариства «Рубіжанське автотранспортне підприємство 10972» про стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пенсій за віком на пільгових умовах за списком №2 за період з 01.01.2015 по 30.04.2015 в сумі 8716,32 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що заборгованість відповідача по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком № 2 за період з 01.01.2015 по 30.04.2015 на користь Пенсійного фонду становить 8716,32 грн. Зазначена заборгованість виникла, у зв'язку з тим, що вказані суми в розрахунках, які надсилались на адресу відповідача та не були сплачені останнім.
Позивач просить суд стягнути з відкритого акціонерного товариства «Рубіжанське автотранспортне підприємство 10972» на користь управління Пенсійного фонду України в м. Рубіжному Луганської області заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком № 2 за період з 01.01.2015 по 30.04.2015 у сумі 8716,32 грн.
Представник позивача у судове засідання не прибув, про час, дату та місце судового засідання повідомлявся належним чином, просив суд розглянути справу без участі уповноваженого представника позивача.
Представник відповідача у судове засідання не прибув, про час, дату та місце судового засідання повідомлявся належним чином, причини неявки суду невідомі.
Відповідачу направлено копію ухвали про відкриття провадження та призначення справи до судового розгляду разом з повісткою про виклик до суду, однак 09.06.2015 на адресу суду повернувся конверт з відміткою «за зазначеною адресою не проживає».
Відповідно до ч.11 ст.35 КАС України розписку про одержання повістки (повістку у разі неможливості вручити її адресату чи відмови адресата її одержати) належить негайно повернути до адміністративного суду. У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.
Згідно з ч.4 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
За таких обставин, відповідно до приписів статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, суд здійснює розгляд справи на підставі наявних у ній доказів.
Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 69-72 КАС України, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що відкрите акціонерне товариство «Рубіжанське автотранспортне підприємство 10972» зареєстроване в якості юридичної особи виконавчим комітетом Рубіжанської міської ради Луганської області 05.01.1994 та внесено до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України. Відповідач є платником страхових внесків та зборів до управління Пенсійного фонду України в м. Рубіжному Луганської області (а.с.6-9).
За відповідачем рахується заборгованість перед управлінням Пенсійного фонду України в м. Рубіжному Луганської області по відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах у сумі 8716,32 грн. за період з 01.01.2015 по 30.04.2015 р., що відображено в картці особового рахунку відповідача та розрахунку заборгованості (а.с.10,23).
Відповідно до частини 2 Розділу XV «Прикінцеві положення «Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-І «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.
До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди:
1) особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України від 05 листопада 1991 року № 1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення».
У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Пунктом 1 статті 2 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б»-«з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за ставкою 100% оподаткування.
Таким чином, необхідність відшкодування відповідачем позивачу фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, передбачена діючим законодавством.
Зазначене свідчить, про обов'язок відповідача відшкодовувати позивачу витрати на виплату і доставку пільгових пенсій за рахунок підприємства.
Порядок відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, врегулювано розділом 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року № 21-1 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 року за № 64/8663.
Згідно із пунктом 6.1 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій в таких розмірах:
- для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції (крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку), - також 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу першого частини 2 Прикінцевих положень Закону застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
Згідно пунктом 6.5. Інструкції № 21-1 від 19 грудня 2003 року, розрахунки складаються на підставі відомостей відділів з призначення пенсій органів Пенсійного фонду України, які подаються згідно з додатком 8 та додатком 8а до 1 січня поточного року та протягом 10 днів з дня прийняття рішення про призначення нової пенсії.
Відповідно до пунктів 6.4. та 6.8. Інструкції № 21-1 від 19 грудня 2003 року, розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 «Прикінцевих положень» Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.
Підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.
Судом встановлено, що позивач сплачував та доставляв пенсіонерам відповідача пільгові пенсії.
Відповідачу направлялися розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до Прикінцевих положень Закону України від 09 липня 2003 року № 1058 «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів «б»-«з» статті 13 Закону України від 05 листопада 1991 року № 1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» за період з 01.01.2015 по 30.04.2015 р. на суму 8716,32 грн. та вважаються такими, що отримані останнім за нижченаведених підстав (а.с.11-14).
Відповідно до частини 7 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права).
Пенсійним фондом України не прийнято нормативно-правових актів та/або не надано роз'яснень щодо порядку надсилання та вручення розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, що є підставою для застосування судом при розгляді цього публічно-правового спору аналогії закону на підставі частини 7 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до п. 8.3 розділу 8 Інструкції у разі коли неможливо вручити страхувальнику вимогу поштою у зв'язку з його відсутністю за місцезнаходженням (відсутністю службових осіб страхувальника за його місцезнаходженням), відмовою службових осіб страхувальника прийняти вимогу, вимога вважається врученою страхувальнику у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.
Із матеріалів справи вбачається, що відповідачем визначена в розрахунках сума, яка підлягала відшкодуванню за період з 01.01.2015 по 30.04.2015, у встановлений строк до Пенсійного фонду внесена не була. Поштові відправлення з розрахунками, адресовані відповідачу, повернулись до Пенсійного фонду України в м. Рубіжному Луганської області, проте відповідно до п. 8.3 розділу 8 Інструкції, який застосовується до спірних правовідносин за аналогією, розрахунки вважаються врученими боржникові.
Таким чином, отримавши розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-1 «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів «б»-«з» статті 13 Закону України від 05 листопада 1991 року № 1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення», не надавши на них до управління Пенсійного фонду України в м. Рубіжному Луганської області заперечень та не оскарживши розрахунки в суді, відповідач фактично узгодив такі розрахунки.
В порушення вимог пункту 2 Прикінцевих положень Закону України від 09 липня 2003 року № 1058 «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та Інструкції № 21-1 від 19 грудня 2003 року, відповідач не сплатив в повному обсязі нараховані суми по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за списком № 2 до управління Пенсійного фонду України в м. Рубіжному Луганської області, у зв'язку з чим заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком № 2 за період з 01.01.2015 по 30.04.2015 р. становить 8716,32 грн., що підтверджується серед іншого карткою особового рахунку (а.с.23).
Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за Списком № 2 за період з 01.01.2015 по 30.04.2015 р. у сумі 8716,32 грн. документально обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи, відповідають чинному законодавству та підлягають задоволенню в повному обсязі.
Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.
Керуючись статтями 2, 3, 9, 10, 11, 17, 18, 23, 69-72, 87, 94, 99, 105, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов управління Пенсійного фонду України в м. Рубіжному Луганської області до відкритого акціонерного товариства «Рубіжанське автотранспортне підприємство 10972» про стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пенсій за віком на пільгових умовах за списком №2 за період з 01.01.2015 по 30.04.2015 в сумі 8716,32 грн., - задовольнити.
Стягнути з відкритого акціонерного товариства «Рубіжанське автотранспортне підприємство 10972» на користь управління Пенсійного фонду України в м. Рубіжному Луганської області заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком № 2 за період з 01.01.2015 по 30.04.2015 у сумі 8716,32 грн. (вісім тисяч сімсот шістнадцять гривень 32 коп.).
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Суддя Т.І. Ковальова
Судове рішення № 45361600, Луганський окружний адміністративний суд було прийнято 22.06.2015. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 812/426/15. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: