Постанова № 45361489, 04.06.2015, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 червня 2015 року місто Київ № 810/2083/15

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дудіна С.О., розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Миронівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області до Відкритого акціонерного товариства «Стайки-Керамік» про стягнення податкового боргу в сумі 28 527, 04 гривень.

Суть спору: Миронівська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області звернулася до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Відкритого акціонерного товариства «Стайки-Керамік» про стягнення податкового боргу в сумі 28 527, 04 гривень.

Ухвалами Київського окружного адміністративного суду від 22.05.2015 відкрито провадження в адміністративній справі, закінчено підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач не сплачує у встановлений законодавством строк грошові зобов'язання по земельному податку з юридичних осіб, у зв'язку з чим виник податковий борг в розмірі 28 527, 04 гривень, який позивач просить стягнути у примусовому порядку.

Сторони явку своїх представників у судове засідання не забезпечили, про дату час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Враховуючи обмежені строки розгляду справи, недопущення їх порушення та безпідставного затягування вирішення спору, приймаючи до уваги, що наявні в матеріалах справи докази в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, суд не вбачає підстав для відкладення розгляду справи.

Відповідно до частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи, що учасники судового процесу були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду та те, що від представника позивача до суду надійшло клопотання про розгляд справи без його участі, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

Згідно з пунктом 10 частини першої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України, письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без виклику осіб, які беруть участь у справі, та проведення судового засідання на основі наявних у суду матеріалів у випадках, встановлених цим Кодексом.

Вищий адміністративний суд України в пункті 11 Листа від 30.11.2009 № 1619/10/13-09 зазначив, що під час вирішення справи у порядку письмового провадження його фіксування за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, оскільки в такому разі не проводиться судове засідання і, відповідно, справа розглядається без участі секретаря.

На підставі цього, справа розглядається без проведення судового засідання.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази, які є у справі, суд

ВСТАНОВИВ:

Відкрите акціонерне товариство «Стайки-Керамік» зареєстровано в якості юридичної особи 14.07.1995, номер запису в Єдиному державному реєстрі про включення відомостей про юридичну особу - 13381200000000183, що підтверджується Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців № 20504833 від 29.04.2015 (а.с. 10-12).

Відповідач перебуває на обліку в Миронівській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Київській області з 14.07.1995 за № 406.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно поданої позивачем податкової декларації з плати за землю за 2014 рік (вх. № 9005386371 від 10.02.2014) ним самостійно задекларовано земельного податку за період з березня 2014 року по грудень 2014 року включно в сумі 20 751, 46 гривень, в тому числі: березень 2014 року - листопад 2014 року - 2075,15 грн. щомісячно, грудень 2014 року - 2 075,11 грн.

Згідно податкової декларації з плати за землю за 2015 рік (вх. № 9003868887 від 26.01.2015) позивачем за період січень 2015 - березень 2015 року задекларовано земельного податку в розмірі 2591,86 грн. щомісячно, усього на суму 7775,58 грн.

Отже, загальна сума самостійно задекларованого зобовязання відповідача із земельного податку за охоплений позовної заявою період становить 28527,04 грн., яке в добровільному порядку сплачено не було, що стало підставою для звернення контролюючого органу до суду.

Розглянувши матеріали справи, суд дійшов висновку щодо обґрунтованості позовних вимог з огляду на таке.

Відповідно до статті 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Підпунктом 4.1.1 пункту 4.1 статті 4 Податкового кодексу України встановлено, що кожна особа зобов'язана сплачувати встановлені цим Кодексом, законами з питань митної справи податки та збори, платником яких вона є згідно з положеннями цього Кодексу.

Згідно зі статтею 269 Податкового кодексу України, платниками податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв); землекористувачі.

Відповідно до статті 270 Податкового кодексу України, об'єктами оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні; земельні частки (паї), які перебувають у власності.

Пунктом 286.2 статті 286 Податкового кодексу України встановлено, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Статтею 287 Податкового кодексу України передбачено, що власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

У разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою плата за землю сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році.

Податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Підпунктом 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України встановлено, що грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно з підпунктом 14.1.137 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, орган стягнення - державний орган, уповноважений здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах повноважень, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

Згідно з пунктом 16.1 статті 16 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до пункту 46.1 статті 46 Податкового кодексу України, податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Статтею 57 Податкового кодексу України визначені строки сплати податкового зобов`язання.

Пунктом 57.1 статті 57 Податкового кодексу України передбачено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Самостійно визначені відповідачем суми податкових зобов'язань по земельному податку з юридичних осіб сплачені не були.

Отже, заборгованість відповідача зі сплати зазначених грошових зобов'язань на загальну суму 28527,04 гривень відповідає ознакам, визначеним підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, відповідно якого податковим боргом визнається сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Згідно з пунктом 59.1 статті 59 Податкового кодексу України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

При цьому, відповідно до пункту 59.5 статті 59 Податкового кодексу України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Матеріали справи свідчать, що Миронівською ОДПІ відповідачу виставлено податкову вимогу від 05.03.2012 № 32 на суму 2049,74 гривень, яка була отримана представником ВАТ «Стайки-Керамік».

Згідно з пунктом 95.2 статті 95 Податкового кодексу України, стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Відповідно до пункту 95.3 статті 95 Податкового кодексу України, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття контролюючим органом рішення про погашення усієї суми податкового боргу.

Згідно з підпунктом 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Таким чином, враховуючи підтвердження матеріалами справи наявності податкового боргу відповідача та дотримання податковим органом законодавчо встановленої процедури стягнення податкового боргу, суд дійшов висновку щодо правомірності вимог позивача.

Відповідач не надав суду заперечення на позов, доказів сплати заборгованості також надано не було.

За таких обставин, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, оскільки відповідають чинному законодавству та підтверджуються матеріалами справи.

Відповідно до частини четвертої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 161-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити у повному обсязі.

2. Стягнути з рахунків у банках, обслуговуючих Відкрите акціонерне товариство «Стайки-Керамік» (09210, Київська область, Кагарлицький район, село Стайки, вулиця Берег, будинок 4, ідентифікаційний код 00291032), на користь бюджету податковий борг по земельному податку у сумі 28527 (двадцять вісім тисяч п'ятсот двадцять сім) гривень 04 копійки на р/р № 33213811700348, УДКСУ у Кагарлицькому районі, код 37341907, банк ГУ ДКСУ в Київській області, МФО 821018.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Дудін С.О.