Постанова № 45361431, 16.06.2015, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 червня 2015 року 810/2289/15

приміщення суду за адресою: м. Київ, бул. Лесі Українки, 26,

час прийняття постанови : 13 год. 35 хв.

Київський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Лиска І.Г.

при секретарі: Васковець М.С.,

за участю представників сторін, розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України у місті Славутичі Київської області до Державного спеціалізованого підприємства "Чорнобильська АЕС" про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Управління Пенсійного фонду України у м. Славутичі Київської області з позовом до Державного спеціалізованого підприємства "Чорнобильська АЕС" про стягнення заборгованості з відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій за період з січня 2015 року по березень 2015 року у сумі 21200167, 67 грн.

Позовну заяву мотивовано тим, що відповідач в порушення вимог п. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003р. №1058-IV (далі - Закон України №1058-IV) та п. 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженою постановою правління Пенсійного фонду від 19.12.2003 р. № 21-1 не виконує покладений на нього обов'язок по відшкодуванню органам Пенсійного фонду України фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за списком №1 та має заборгованість перед УПФУ у м. Славутичі Київської області за період січень - березень 2015 р. на відшкодування фактичних витрат по виплаті та доставці пенсій, призначених за списком №1 у розмірі 21 200 167, 67 грн. Сума визначених управлінням Пенсійного фонду нарахувань підтверджується розрахунками фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, що містяться в матеріалах справи. Вказана сума підприємством у добровільному порядку не відшкодована.

У судовому засіданні 16 червня 2015 року представник позивача Товста В.Г. позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просила суд позов задовольнити. підтвердила обставини , викладені у позовній заяві.

Відповідач, 16.06.2015р., подав до канцелярії суду заперечення на позовну заяву, у якому, посилаючись на неналежне оформлення доказів понесення позивачем фактичних витрат на доставку і виплату пільгових пенсій; правову позицію ВАСУ в ухвалі від 22.11.2011 р. у справі №К-12669/11, просив у задоволенні адміністративного позову відмовити.

У судовому засіданні представник відповідача Стужна В.М. просила суд у задоволенні позову відмовити, з мотивів, викладених в письмових запереченнях.

Розглянувши подані документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вислухавши представників сторін, суд вважає встановленими наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Позивач - Управління Пенсійного фонду України у м. Славутичі Київської області є органом виконавчої влади, який в цих правовідносинах здійснює повноваження, покладені на нього ст. 12 Прикінцевих положень Закону України №1058-IV, Положенням про Пенсійний фонд України, затвердженим Указом Президента України від 01.03.2001 р. № 121/2001 (далі - Положення № 121/2001).

Відповідач - державне спеціалізоване підприємство «Чорнобильська АЕС» (ідентифікаційний код юридичної особи 14310862) зареєстроване 11.06.2001 р. Виконавчим комітетом Славутицької міської ради Київської області та внесене до Єдиного державного реєстру відомостей про юридичну особу 19.08.2004 р. за № 1 360 120 0000 000015.

Як вбачається з матеріалів справи, вказане підприємство є страхувальником у розумінні положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та платником страхових внесків, який перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в м. Славутичі Київської області.

УПФ України у м. Славутичі Київської області на підставі розрахунків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пункту «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (список №1) та ч. 2 Прикінцевих положень Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», визначено розмір витрат, які підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача у зв'язку з виплатою та доставкою пенсій, призначених на пільгових умовах, за період за період з січня по березень 2015 року у сумі 21200167, 67 грн.

Розрахунки вручено ДСП "Чорнобильської АЕС", що не заперечувалось відповідачем.

На час розгляду справи докази щодо сплати відповідачем заборгованості відсутні. Статтею 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 р. №1788-XII (далі - Закон України №1788-XII) визначено, що на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, зокрема: працівники зайняті повний робочий день на роботах за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України і за результатами атестації робочих місць (пункт "а" ст. 13 Закону), за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць (пункт "б" ст. 13 Закону) та інші (пункти "в" - "з" ст. 13 Закону). Відповідно до п. 2 «Прикінцевих положень» Закону України №1058-IV до запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, що діяв до набрання чинності цим Законом, тобто до 01.01.2004 р. При цьому згідно із ч. 16 «Прикінцевих положень» вказаного Закону до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону. Положення Закону України №1788-XII застосовуються в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах і за вислугу років.

Згідно з п. "а" ст. 13 Закону України №1788-ХІІ, на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах; жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого ст. 12 цього Закону, на 1 рік за кожний повний рік такої роботи чоловікам і на 1 рік 4 місяці - жінкам.

Відповідно до п. 2 Прикінцевих положень Закону України №1058-IV, пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, значеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України №1788-XII. У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до ст. 27 та з урахуванням норм ст. 28 цього Закону. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

В свою чергу, статті 27, 28 Закону України №1058-IV регламентують розмір та порядок визначення пенсії за віком, а також мінімальний розмір пенсії за віком.

Даний Закон набрав чинності 01.01.2004 р.

Таким чином, у абз. 1 пп. 1 п. 2 Прикінцевих положень Закону України №1058-IV, вказано на збереження порядку покриття витрат на пенсії, призначені за нормами цього Закону, з урахуванням ст. ст. 27, 28 Закону України №1058-IV, тобто після 01.01.2004 р., оскільки дія цього абзацу не може поширюватись на пенсії, що були призначені до набрання ним законної сили.

Натомість, у абз. 4 пп. 1 п. 2 Прикінцевих положень Закону України №1058-IV, визначений обов'язок підприємств та організацій вносити до Пенсійного фонду плату, з коштів, призначених на оплату праці, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженого Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком.

У Законі встановлено лише одне виключення із обов'язку внесення підприємствами і організаціями плати, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до пункту "а" ст. 13 Закону України №1788-XII (список № 1), - це фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України. Такі особи у ДСП «Чорнобильська АЕС» відсутні.

Встановивши обов'язок підприємств та організацій вносити до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, зокрема, призначених на пільгових умовах відповідно до пункту "а" ст. 13 Закону України №1788-XII (список № 1), суд зазначає, що Закон України №1058-IV не пов`язує обов`язок відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій з датою призначення пенсії.

Відповідно до Законів України №1058-IV та №400/97-ВР постановою правління Пенсійного фонду від 19.12.2003 р. № 21-1 затверджено Інструкцію про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України (далі - Інструкція).

Інструкція набрала чинності 27.01.2004 р. Вказана Інструкція визначає процедуру реєстрації та обліку платників внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, обчислення і сплати страхових внесків та інших платежів до бюджету Пенсійного фонду України підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, виду діяльності і господарювання та фізичними особами, нарахування і сплати фінансових санкцій та пені, подання страхувальниками звітності управлінням Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах.

Пункт 6 Інструкції регулює питання відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, відповідно до ч. 2 «Прикінцевих положень» Закону України №1058-IV. Згідно з пп. 6.1 п. 6 Інструкції, ці розміри становлять для платників, зазначених у пп. 2.1.1 п. 2.1 цієї Інструкції (крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку),- 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абз. 1 ч. 2 Прикінцевих положень Закону, застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Підпунктом 6.4 п. 6 Інструкції передбачено, що розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до ч. 2 «Прикінцевих положень» Закону України №1058-IV, які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій. Згідно з пп. 6.8 п. 6 Інструкції підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Відшкодування сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, здійснюється підприємством на рахунки органу Пенсійного фонду за місцем його реєстрації, - пп. 6.10. п. 6 Інструкції.

Обов'язок відшкодування відповідачем коштів пов'язаний виключно з фактом понесення певних витрат Пенсійним фондом України.

Доказів того, що розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, на підставі яких подано позов, оскаржувались або були скасовані відповідачем не надано.

В запереченнях відповідач зазначає, що позивачем не надано доказів підтвердження фактичної суми витрат (платіжні доручення, договори, укладені з банківськими установами, інші бухгалтерські документи), при цьому фактично віднесено такі документи до первинних та таких, які підтверджують фактичне проведення позивачем витрат на доставку та розмір цих витрат.

Суд зазначає, що в даних правовідносинах розрахунок - це єдиний законодавчо передбачений документ, який передається підприємствам для здійснення подальшого відшкодування витрат, а відшкодування таких витрат здійснюється виключно на підставі даних, що містяться в таких розрахунках, а не на підставі договорів позивача з банківськими установами, поштовими відділеннями, довідок, що підтверджують пільговий стаж та інших документів.

Розрахунки, що додані до матеріалів справи - це первинний документ, на підставі якого здійснюється відшкодування (пп. 6.4. та 6.8. п. 6 Інструкції № 21-1). Розрахунки здійснюються в автоматичному режимі на підставі відомостей відділів з призначення пенсій (пп. 6.5. п. 6 Інструкції № 21-1). Дані відомості включають не тільки перелік осіб, а й нараховані та виплачені їм суми пенсій. Таких відомостей, як окремого документу не існує, а використовуються вони, як зазначалось, в автоматичному режимі за допомогою програмного забезпечення, що розроблялось та обслуговується органами Міністерства праці та соціальної політики України, за результатами чого і створюються розрахунки.

Такої ж позиції дотримується і Вищий адміністративний суд України при розгляді аналогічних справ.

Так, ухвалою ВАС України від 02.12.2010 року у справі №К-53048/09 встановлено, що надання будь-яких інших документів в підтвердження витрат на доставку пільгових пенсій, крім розрахунків, чинним законодавством не передбачено.

Отже суд зазначає, що розрахунки, які додані до матеріалів справи - це первинний документ, на підставі якого здійснюється відшкодування (пп. 6.4. та 6.8. п. 6 Інструкції № 21-1).

Відповідач не оскаржив цих розрахунків ні в судовому, ні в іншому порядку, не здійснив дій щодо узгодження сум відшкодування.

Правильність обраної судом правової позиції при вирішенні даної справи, також, узгоджується з рішенням Верховного суду України №21-293а12 від 25.09.2012 р. висновок якого полягає в тому, що із набранням чинності Законом № 1058-IV (з 01.01.2004 р.) витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на підставі п. "а" ч. 1 ст. 13 Закону № 1788-XII особам, які були зайняті на роботах за списком № 1, покриваються підприємствами та організаціями. Обов'язок підприємств та організацій з відшкодування понесених ПФУ після 01.01.2004 р. витрат на виплату і доставку зазначених пенсій не пов'язаний із датою призначення такої пенсії чи часом набуття необхідного для цього пільгового стажу.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до ст. 70 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Враховуючи викладене, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими, а позов таким, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 2 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.

Позивач не надав суду доказів понесення ним судових витрат, тому підстави для присудження на його користь судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Стягнути з Державного спеціалізованого підприємства «Чорнобильська АЕС» (ідентифікаційний код 14310862) на користь Управління Пенсійного фонду України у місті Славутичі Київської області (ідентифікаційний код 22203152) заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за період з січня 2015 року по березень 2015 року у сумі 21200167 (двадцять один мільйон двісті тисяч сто шістдесят сім) грн. 67 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя: Лиска І.Г.

Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - 17 червня 2015 р.