Постанова № 45361163, 25.07.2012, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 липня 2012 року о/об 17 год. 26 хв. Справа № 0870/3336/12

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Прасова О.О. при секретарі Хачатрян М.Т., за участю представника позивача ОСОБА_1, представників відповідача ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, прокурора Домінової А.О., розглянувши у місті Запоріжжі у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Публічного акціонерного товариства «Будівельно-монтажне управління «Запоріжстальбуд-1»

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Запоріжжі Державної податкової служби

за участю Прокуратури Запорізької області

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Публічного акціонерного товариства «Будівельно-монтажне управління «Запоріжстальбуд-1» (далі - ПАТ «БМУ «Запоріжстальбуд-1») до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Запоріжжі Державної податкової служби (далі СДПІ по роботі з ВПП у м.Запоріжжі ДПС) про скасування повністю: податкового повідомлення-рішення №0001040801 від 09.12.2011 з податку на прибуток на суму 6026332 грн. 25 коп. (5225372 грн. 00 коп. -за основним платежем і 800960 грн. 25 коп. -за штрафними санкціями); податкового повідомлення-рішення №0001030801 від 09.12.2011 з податку на додану вартість на суму 4877805 грн. 25 коп. (4237037 грн. 00 коп. - за основним платежем і 640768 грн. 25 коп. -за штрафними санкціями).

В адміністративному позові позивачем зазначено, що ПАТ «БМУ «Запоріжстальбуд-1» не погоджується з податковими повідомленнями-рішеннями №0001040801 від 09.12.2011 з податку на прибуток на суму 6026332 грн. 25 коп. (5225372 грн. 00 коп. - за основним платежем і 800960 грн. 25 коп. - за штрафними санкціями) та №0001030801 від 09.12.2011 з податку на додану вартість на суму 4877805 грн. 25 коп. (4237037 грн. 00 коп. - за основним платежем і 640768 грн. 25 коп. - за штрафними санкціями) у повному обсязі, вважає їх незаконними та необґрунтованими враховуючи нижче викладене: 1.Акт перевірки, на підставі якого видані податкові повідомлення-рішення, є незаконним в цілому та таким, що не може бути носієм доказової інформації про будь-які нібито виявлені порушення вимог податкового законодавства, так як він складений за результатами незаконно проведеної документальної позапланової невиїзної перевірки, тобто перевірки, для проведення якої у СДПІ по роботі з ВПП у м.Запоріжжі ДПС не було жодних визначених законодавством підстав. 2.Акт перевірки та його оформлення (складення) не відповідають вимогам «Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства», затвердженого наказом ДПА України від 22.12.2011 №984, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12.01.2011 за №34/18772. В акті перевірки відсутній взаємозв'язок між матеріалами дослідчої перевірки у відношенні посадових осіб товариства та висновком експерта від 30.08.2011 (які покладені в основу нібито виявлених порушень) і положеннями нормативно-правових актів, порушення яких ставиться в провину товариству, а також відсутністю чи недоліками первинних документів. 3.ДПІ у Шевченківському районі м.Запоріжжя коли проводила перевірку ТОВ «АТМ» з питань господарських взаємовідносин з ТОВ «ВБК «Перспектива» незаконно та безпідставно зробила висновки про визнання правочинів укладених між ТОВ «АТМ» та товариством такими, що не спрямовані на реальне настання правових наслідків, не зважаючи на предмет своєї перевірки (взаємовідносини між ТОВ «АТМ» та ТОВ «ВБК «Перспектива»). 4.Зроблений в акті перевірки висновок СДПІ по роботі з ВПП у м.Запоріжжі ДПС про те, що виконані будівельні роботи ТОВ «АТМ» на адресу ПАТ «БМУ «Запоріжстальбуд-1» не мали місця, так як, ТОВ «АТМ» не має достатніх виробничих потужностей для виконання будівельних робіт (насамперед, людських ресурсів) є необґрунтованим, непідкріпленим жодним належним доказом, та таким, що не відповідає дійсності. А дані дослідчої перевірки відносно відпрацювання списків осіб таким доказом бути не можуть. 5.Експертне дослідження проведено на підставі обмеженої кількості наданих податковою міліцією СДПІ по роботі з ВПП у м.Запоріжжі документів, а в основному - за їх відсутністю, без дослідження всіх реальних господарських взаємовідносин товариства з ТОВ «АТМ» та їх документального оформлення, а таму висновок експерта від 30.08.2011 є таким що не відповідає дійсності (реальному положенню речей) та не може бути носієм будь-якої доказової інформації (є неналежним доказом). 6.Акт перевірки не містить правдиві дані, докази та обґрунтування щодо завищення товариством суми валових витрат на 21185223 грн. 00 коп. та заниження податку на прибуток на 5225372 грн. 00 коп. в перевіряємому періоді з 01.06.2010 по 30.04.2011. Вказані в акті перевірки та у податковому повідомленні-рішенні від 09.12.2011 №0001040801 положення нормативно-правових актів, які нібито порушені товариством, не тільки не свідчать про якісь вигадані СДПІ по роботі з ВПП у м.Запоріжжі ДПС порушення, а навпаки підтверджують законність і правильність визначення (формування) товариством своїх валових витрат та розрахунку ним податку на прибуток.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, просив позов задовольнити.

У поданих до суду письмових запереченнях відповідачем зазначено, що СДПІ по роботі з ВПП у м.Запоріжжі ДПС на підставі наказу від 25.10.2011 №1189 та згідно з пп.78.2 ст.78, ст.79 Податкового кодексу України було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ПАТ «БМУ «Запоріжстальбуд-1» з питань господарських взаємовідносин з ТОВ «АТМ» за період з 01.06.2010 по 30.04.2011, про що складено акт від 21.11.2011 №438/08-01/04851255. Перевіркою встановлено, що ПАТ «БМУ «Запоріжстальбуд-1» укладено договори субпідряду з ТОВ «АТМ» на виконання будівельних, монтажних та пусконалагоджувальних робіт по будівництву об'єктів ВАТ «Запоріжсталь» №1/2010/9 від 20.05.2010 та №1/2011/7 від 01.02.2010. Згідно умов вищевказаних договорів - субпідрядник без письмового узгодження на то генпідрядника не має права залучати для виконання робіт інших субпідрядників. Від ДПІ у Шевченківському районі м.Запоріжжя отримано акт від 23.06.2011 №96/2305/30693912 про результати документальної невиїзної перевірки ТОВ «АТМ» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з постачальником ТОВ «ВБК «Перспектива» за період з 01.10.2010 по 28.02.2011. Основним постачальником ТОВ «АТМ» є ТОВ «ВБК «Перспектива», який є підрядником та згідно договору-підряду від 03.06.2010 №060301 зобов'язаний з власних матеріалів та власними силами виконати ремонті роботи на об'єкті замовника, а саме на об'єкті «Устаткування вдування пиловугільного палива». Перевіркою встановлено відсутність у ТОВ «АТМ» об'єктів оподаткування по операціям з реалізації товарів (послуг) підприємствам-покупцям та по операціям з придбання цих товарів (послуг) у підприємств-постачальників у перевіряємому періоді, в розумінні ст.3 Закону України «Про податок на додану вартість». За результатами перевірки встановлено, що угоди були укладені без мети отримати товари (роботи, послуги), що підпадає під недодержання вимог п.5 ст.203 Цивільного кодексу України при здійсненні правочинів ТОВ «АТМ» з ТОВ «ВБК «Перспектива» у періоді з 01.10.2010 по 28.02.2011. Матеріали дослідчої перевірки у відношенні службових осіб ПАТ «БМУ «Запоріжстальбуд-1», надані відповідачу податковою міліцією, свідчать про порушення позивачем податкового законодавства.

У судовому засіданні представники відповідача проти позову заперечували, просили у задоволенні позову відмовити.

Прокурор у судовому засіданні проти позову заперечував, просив у задоволенні позову відмовити.

Вислухавши пояснення представника позивача, представників відповідача, прокурора, дослідивши матеріали справи, судом з'ясовано наступне.

СДПІ по роботі з ВПП у м.Запоріжжі ДПС з 25.10.2011 по 14.10.2011 проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ПАТ «БМУ «Запоріжстальбуд-1» з питання господарських взаємовідносин з ТОВ «АТМ» за період з 01.06.2010 по 30.04.2011. За результатами перевірки складено Акт перевірки №438/08-01/04851255 від 21.11.2011.

У висновках Акту перевірки №438/08-01/04851255 від 21.11.2011 зазначено наступне: «Перевіркою встановлено

1. В порушення п.1.3, п.1.4, п.1.6 ст.1, пп.7.4.1, пп.7.4.5 п.7.4, пп.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», п.8 «Порядку ведення реєстру отриманих та виданих податкових накладних», затвердженого наказом ДПА України від 30.06.2005 №244, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18.07.2005 за №770/11050, п.5.7 «Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість», затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997 у редакції наказу від 15.06.2005 №213, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30.06.2005 №702/10982, пп.14.1.156, пп.14.1.181, пп. 14.1.185, пп.14.1.191 п.14.1 ст.14, п.44.1 ст.44, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.200.1, п.200.2 ст.200 Податкового кодексу України, п.10.1 «Порядку ведення реєстру виданих та отриманих податкових накладних», затвердженого наказом ДПА України від 24.12.2010 №1002, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.12.2010 за №1402/18697, Розділ V п.4 «Про затвердження форм та порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість», затвердженого наказом ДПА України від 25.01.2011 №41, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16.02.2011 №197/18935 ПАТ «БМУ «Запоріжстальбуд-1» завищено суму податкового кредиту на 4237037 грн. 00 коп. в періоді, що перевірявся: липень 2010 року на загальну суму ПДВ - 95980 грн. 00 коп.; серпень 2010 року на загальну суму ПДВ - 340567 грн. 00 коп.; вересень 2010 року на загальну суму ПДВ - 390478 грн. 00 коп.; жовтень 2010 року на загальну суму ПДВ - 545148 грн. 00 коп.; листопад 2010 року на загальну суму ПДВ - 699339 грн. 00 коп.; грудень 2010 року на загальну суму ПДВ - 491557 грн. 00 коп.; січень 2011 року на загальну суму ПДВ - 222232 грн. 00 коп.; лютий 2011 року на загальну суму ПДВ - 286121 грн. 00 коп.; березень 2011 року на загальну суму ПДВ - 456292 грн. 00 коп.; квітень 2011 року на загальну суму ПДВ - 709323 грн. 00 коп. - що призвело до заниження суми податку на додану вартість, що підлягає нарахуванню до сплати в бюджет, на 4237037 грн. 00 коп. в періоді, що перевірявся: липень 2010 року на загальну суму ПДВ - 95980 грн. 00 коп.; серпень 2010 року на загальну суму ПДВ - 340567 грн. 00 коп.; вересень 2010 року на загальну суму ПДВ - 390478 грн. 00 коп.; жовтень 2010 року на загальну суму ПДВ - 545148 грн. 00 коп.; листопад 2010 року на загальну суму ПДВ - 699339 грн. 00 коп.; грудень 2010 року на загальну суму ПДВ - 491557 грн. 00 коп.; січень 2011 року на загальну суму ПДВ - 222232 грн. 00 коп.; лютий 2011 року на загальну суму ПДВ - 286121 грн. 00 коп.; березень 2011 року на загальну суму ПДВ - 456292 грн. 00 коп.; квітень 2011 року на загальну суму ПДВ - 709323 грн. 00 коп.

2. В порушення п.1.31 ст.1, п.5.1, пп.5.2.1 п.5.2 ст.5, абз.4 п.5.39 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», пп.14.1.27, пп.14.1.202, пп.14.1.203 п.14.1 ст.14, п.138.1, п.138.8 ст.138, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України ПАТ «БМУ «Запоріжстальбуд-1» завищено суму валових витрат в періоді, що перевірявся, на загальну суму 21185223 грн. 00 коп. за: 3 квартал 2010 року - 4135128 грн. 00 коп.; 2010 рік - 12815349 грн. 00 коп.; 1 квартал 2011 року - 4823225 грн. 00 коп.; 2 квартал 2011 року - 3546649 грн. 00 коп. - в результаті чого занижено податку на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 5225372 грн. 00 коп., у тому числі за: 3 квартал 2010 року - 1033782 грн. 00 коп.; 2010 рік - 3203837 грн. 00 коп.; 1 квартал 2011 року - 1205806 грн. 00 коп.; 2 квартал 2011 року - 815729 грн. 00 коп.».

На підставі вказаного Акту перевірки №438/08-01/04851255 від 21.11.2011 відповідачем:

- 09.12.2011 винесено податкове повідомлення-рішення №0001040801, яким ТОВ «ВКФ «Гармонія» збільшено грошове зобов'язання за платежем: податок на прибуток у сумі 6026332 грн. 25 коп., з яких за основним платежем - 5225372 грн. 00 коп., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 800960 грн. 25 коп.

- 09.12.2011 винесено податкове повідомлення-рішення №0001030801, яким ПАТ «БМУ «Запоріжстальбуд-1» збільшено грошове зобов'язання за платежем: податок на додану вартість у сумі 4877805 грн. 25 коп., з яких за основним платежем - 4237037 грн. 00 коп., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 640768 грн. 25 коп.

За результатом розгляду первинної скарги ДПС у Запорізькій області рішенням від 17.02.2012 за №237/10/10-420 залишила без змін податкові повідомлення-рішення від 09.12.2011 №0001040801, №0001030801, а скаргу - без задоволення.

За результатом розгляду скарги ДПС України рішенням від 26.03.2012 за №5361/6/10-245 залишила без змін податкові повідомлення-рішення від 09.12.2011 №0001040801, №0001030801 та рішення, прийняте за розглядом первинної скарги, а скаргу - без задоволення.

Не погоджуючись із вказаними податковими повідомленнями-рішеннями позивач оскаржив їх до суду.

Як повідомили представники сторін у судовому засіданні, щодо калькуляцій сум спір відсутній.

Зауважень, окрім тих, які відображені в Акті перевірки №438/08-01/04851255 від 21.11.2011 та письмових запереченнях на адміністративний позов, щодо первинних документів, наданих до суду позивачем, у відповідача не було.

Позов підлягає задоволенню виходячи з нижче зазначеного.

1. Суд погоджується з викладеним у позовній заяві щодо неповного опрацювання податковою міліцією списків осіб, наданих ТОВ «АТМ» на адресу ПАТ «БМУ «Запоріжстальбуд-1» для оформлення на них пропусків на територію ВАТ «Запоріжсталь», як на працівників ТОВ «АТМ» для виконання робіт, а також щодо необґрунтованості висновку експерта ПП «Експерт Д» ОСОБА_5 від 30.08.2011.

З наведених питань будь-яких додаткових доказів, окрім тих які зазначені в Акті перевірки №438/08-01/04851255 від 21.11.2011, на спростування викладеного у позовній заяві, відповідач до суду не надав.

Також, позивачем надано до суду Висновок №94/12 експертного економічного дослідження від 14.06.2012 експерта ТОВ «Регіональне судово-експертне бюро» ОСОБА_6, який має протилежні висновки ніж висновки зазначені у висновку експерта ПП «Експерт Д» ОСОБА_5 від 30.08.2011.

Судом досліджені надані позивачем документи у підтвердження необхідності обрання як субпідрядника ТОВ «АТМ»:

- Протокол засідання спостережної ради ПАТ «БМУ «Запоріжстальбуд-1» від 20.12.2010.

- Протокол засідання спостережної ради ПАТ «БМУ «Запоріжстальбуд-1» від 20.05.2010.

- Листи ТОВ «АТМ» на адресу ПАТ «БМУ «Запоріжстальбуд-1» від 12.01.2011 за вих.№011201, від 17.05.2010 за вих.№17/5/10-2.

Судом досліджені надані до суду позивачем:

- Договір підряду №20/2010/63 від 01.01.2010, укладений між ВАТ «Запоріжсталь» (замовник) та ПАТ «БМУ «Запоріжстальбуд-1» (генпідрядник).

- Договір підряду №20/2011/271 від 02.02.2011, укладений між ВАТ «Запоріжсталь» (замовник) та ПАТ «БМУ «Запоріжстальбуд-1» (генпідрядник).

Згідно з пп.4.3.1 п.4.3 вказаних Договору підряду №20/2010/63 від 01.01.2010 та Договору підряду №20/2011/271 від 02.02.2011 генпідрядник має право залучати за погодженням із замовником до виконання цих договорів третіх осіб, субпідрядників.

В Актах приймання виконаних підрядних робіт, наданих до суду позивачем, вказано: замовник - ВАТ «Запоріжсталь»; генпідрядник - ПАТ «БМУ «Запоріжстальбуд-1»; субпідрядник - ТОВ «АТМ». Дані акти підписані уповноваженою особою та мають відтиск печатки ВАТ «Запоріжсталь».

Як свідчать матеріали справи, ПАТ «БМУ «Запоріжстальбуд-1» було залучено до виконання будівельно-монтажних робіт як субпідрядника ТОВ «АТМ» за погодженням із ВАТ «Запоріжсталь».

Судом досліджені надані до суду позивачем:

- Договір субпідряду №1/2010/9 від 20.05.2010, укладений між ПАТ «БМУ «Запоріжстальбуд-1» (генпідрядник) та ТОВ «АТМ» (субпідрядник).

- Договір субпідряду №1/2011/7 від 01.02.2011, укладений між ПАТ «БМУ «Запоріжстальбуд-1» (генпідрядник) та ТОВ «АТМ» (субпідрядник).

Згідно з п.8.1 вказаних Договору субпідряду №1/2010/9 від 20.05.2010 та Договору субпідряду №1/2011/7 від 01.02.2011 субпідрядник без письмового погодження на те генпідрядника не має права залучати для виконання робіт інших субпідрядників.

Відповідно до ч.1 ст.207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

У ч.1, 2 ст.639 Цивільного кодексу України зазначено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Згідно з ч.1 ст.181 Господарського кодексу України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Як зазначено у ст.525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

В Актах приймання виконаних підрядних робіт, наданих до суду позивачем, вказано: генпідрядник - ПАТ «БМУ «Запоріжстальбуд-1»; субпідрядник - ТОВ «АТМ». Дані акти підписані уповноваженою особою та мають відтиск печатки ТОВ «АТМ».

Судом досліджені листи ТОВ «АТМ» на адресу ПАТ «БМУ «Запоріжстальбуд-1» від 25.05.2010 за вих.№052501, від 04.10.2010 за вих.№100401, від 01.02.2011 за вих.№020101 та листи ПАТ «БМУ «Запоріжстальбуд-1» на адресу ТОВ «АТМ» від 04.02.2011 за вих.№87/284/06, від 06.10.2010 за вих.№87/2807/06, від 27.05.2010 за вих.№87/1051/06 щодо погодження субпідрядників.

Згідно матеріалів справи, позивач прийняв субпідрядні будівельно-монтажні роботи ТОВ «АТМ», які потім були прийняті від нього замовником - ВАТ «Запоріжсталь». Позивачу було відомо про залучення ТОВ «АТМ» до виконання будівельно-монтажних робіт інших осіб та не заперечувалось проти їх залучення.

Таким чином, ТОВ «АТМ» з відома ПАТ «БМУ «Запоріжстальбуд-1» залучало до виконання будівельно-монтажних робіт інших субпідрядників.

Згідно матеріалів справи на час вчинення господарських операцій між ПАТ «БМУ «Запоріжстальбуд-1» та ТОВ «АТМ», ВАТ «Запоріжсталь» дані юридичні особи припиненні не були, їх Свідоцтва платників ПДВ анульовані не були.

Позивачем надано до суду докази у підтвердження залучення ТОВ «АТМ» інших організацій для виконання робіт на території (об'єктах) ВАТ «Запоріжсталь», зокрема:

- Акти від 18.01.2012, 27.03.2012 про підтвердження виконання робіт організаціями, залученими ТОВ «АТМ».

- Договір №011210/1 послуг будівельних машин і механізмів від 01.12.2010, укладений між ТОВ «АТМ» та ТОВ «Аляска». Додаткову угоду №1 від 04.01.2011.

- Договір №01.02.2011/1 послуг будівельних машин і механізмів від 01.02.2011, укладений між ТОВ «АТМ» та ТОВ «Аляска».

- Договір №090101 субпідряду від 01.08.2010, укладений між ТОВ «АТМ» та ТОВ «Будівельна компанія «Крафт».

- Договір підряду №060301 від 03.06.2010, укладений між ТОВ «АТМ» та ТОВ «ВБК Перспектива».

- Договір №024-11-10 оренди транспортного засобу від 08.11.2010, укладений між ТОВ «АТМ» та ПП «НВП ПідйомСпецТехніка». Додаткову угоду №1 від 01.03.2011.

- Договір про надання транспортних послуг №5/11 від 01.11.2010, укладений між ТОВ «АТМ» та ПП ОСОБА_7 Додаткову угоду від 01.11.2010.

- Договір оренди майна №01-11-ар. від 01.11.2010, укладений між ТОВ «АТМ» та ОСОБА_8

- Договір надання послуг №031601 від 16.03.2011, укладений між ТОВ «АТМ» та ТОВ «Мегабуд-А».

- Договір підряду №02/21/11 від 18.02.2011, укладений між ТОВ «АТМ» та ТОВ «Профбуд плюс».

- Договір №100101 субпідряду від 01.10.2010, укладений між ТОВ «АТМ» та ТОВ НВФ «Юса-Інтербудсервіс».

Відповідачем не надано до суду будь-яких доказів на спростування вказаних доказів позивача, у тому числі результатів зустрічних перевірок названих суб'єктів господарювання органами державної податкової служби України, окрім щодо ТОВ «ВБК Перспектива». Як повідомили представники відповідача у судовому засіданні, такі перевірки, окрім щодо ТОВ «ВБК Перспектива», не проводились.

Відповідачем надано до суду Акт №96/2305/30693912 від 23.06.2011, складений ДПІ у Шевченківському районі м.Запоріжжя, про результати документальної невиїзної перевірки ТОВ «АТМ» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з постачальником ТОВ «ВБК Перспектива» за період з 01.10.2010 по 28.02.2011.

Проте, даний Акт №96/2305/30693912 від 23.06.2011 наданий відповідачем до суду не підписаним перевіряючими ДПІ у Шевченківському районі м.Запоріжжя та без доказів його отримання відповідачем.

Також, в Акті №96/2305/30693912 від 23.06.2011 є посилання на Акт №513/2320/36163450 від 07.06.2011, складений ДПІ у Хортицькому районі м.Запоріжжя, про результати документальної невиїзної перевірки ТОВ «ВБК Перспектива» з питань взаємовідносин з ПП «А-Прайм» за період з 01.10.2010 по 31.03.2011.

Однак, відповідачем не надано до суду вказаний Акт №513/2320/36163450 від 07.06.2011, складений ДПІ у Хортицькому районі м.Запоріжжя.

Крім того, відповідачем не надано до суду й інші документи на яких ґрунтуються висновки Акту №96/2305/30693912 від 23.06.2011, складеного ДПІ у Шевченківському районі м.Запоріжжя.

Таким чином, Акт №96/2305/30693912 від 23.06.2011, складений ДПІ у Шевченківському районі м.Запоріжжя, на думку суду, не може бути відповідним доказом протиправності дій ТОВ «АТМ».

Відповідачем не надано до суду результатів зустрічної перевірки ВАТ «Запоріжсталь». Як повідомили представники відповідача у судовому засіданні, така перевірка органом державної податкової служби не проводилась.

Судом досліджений Висновок експертного будівельно-технічного дослідження №1669 від 18.06.2012, складений експертом ТОВ «Регіональне судово-експертне бюро» ОСОБА_9, в якому зазначено наступне: «… ІІІ Висновки. 1. Надані на дослідження роботи у даному дослідженні приймаються як виконані і відповідають будівельним роботам, заявленим в актах виконаних підрядних робіт і наданої проектної документації …».

Відповідачем не надано до суду доказів у спростування проведення взагалі будь-яких будівельно-монтажних робіт на території (об'єктах) ВАТ «Запоріжсталь».

Крім того, відповідачем не надано до суду доказів того, хто фактично здійснював будівельно-монтажні роботи на території (об'єктах) ВАТ «Запоріжсталь» та відсутності будь-якого зв'язку даних осіб з ПАТ «БМУ «Запоріжстальбуд-1».

Відповідач не спростував у суді надані позивачем докази листування між ПАТ «БМУ «Запоріжстальбуд-1» та ВАТ «Запоріжсталь», між ПАТ «БМУ «Запоріжстальбуд-1» та ТОВ «АТМ».

Також, відповідач не спростував надані до суду позивачем докази щодо здійснення транспортних послуг.

Таким чином, відповідачем не доведено у суді, що операції позивача з придбання робіт (послуг) у ТОВ «АТМ» не є реальними.

Позивач не може нести відповідальність за протиправні дії свого контрагента (які навіть не доведені відповідачем) при відсутності у нього умислу на вчинення таких дій. Наявність у позивача умислу на вчинення протиправних дій при отриманні робіт (послуг) від ТОВ «АТМ» відповідачем не доведено.

Як зазначено у листі Вищого адміністративного суду України №742/11/13-11 від 02.06.2011, судам слід враховувати, що наявність укладеного між учасниками господарської операції цивільно-правового договору або відсутність визнання такого договору недійсним або нікчемним сама собою не свідчить про реальність вчинення відповідної операції.

Отже, матеріали справи свідчать про реальність господарських операцій між ПАТ «БМУ «Запоріжстальбуд-1» та ТОВ «АТМ».

2. Відповідно до ч.8 ст.19 Господарського кодексу України усі суб'єкти господарювання, відокремлені підрозділи юридичних осіб, виділені на окремий баланс, зобов'язані вести первинний (оперативний) облік результатів своєї роботи, складати та подавати відповідно до вимог закону статистичну інформацію та інші дані, визначені законом, а також вести (крім громадян України, іноземців та осіб без громадянства, які провадять господарську діяльність і зареєстровані відповідно до закону як підприємці) бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно із законодавством.

Як зазначено у ст.2 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», цей Закон поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також на представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності (далі - підприємства), які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.

Згідно з ч.2 ст.3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Одним із основних принципів на яких ґрунтується бухгалтерський облік та фінансова звітність, відповідно до ст.4 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» є принцип превалювання сутності над формою - операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми.

Як зазначено у ч.1 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (ч.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»).

Згідно з п.1.2 «Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за №168/704 (далі - «Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку»), записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів.

Відповідно до п.2.1 «Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку» первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Як зазначено у п.2.4 «Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Залежно від характеру операції та технології обробки даних до первинних документів можуть бути включені додаткові реквізити: ідентифікаційний код підприємства, установи з Державного реєстру, номер документа, підстава для здійснення операцій, дані про документ, що засвідчує особу-одержувача тощо.

З урахуванням зазначеного, надані до суду позивачем і досліджені у судовому засіданні первинні документи підтверджують здійснення господарських операцій позивачем з ТОВ «АТМ».

3. У п.1.32 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» зазначено, що господарська діяльність - це будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

Згідно з п.5.1 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Вказана норма кореспондується з приписами ч.1-2 ст.142 Господарського кодексу України, якими встановлено, що прибуток (доход) суб'єкта господарювання є показником фінансових результатів його господарської діяльності, що визначається шляхом зменшення суми валового доходу суб'єкта господарювання за певний період на суму валових витрат та суму амортизаційних відрахувань. Склад валового доходу та валових витрат суб'єктів господарювання визначається законодавством. Для цілей оподаткування законом може встановлюватися спеціальний порядок визначення доходу як об'єкта оподаткування.

Відповідно до пп.5.2.1 ст.5.2 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Як зазначено в абз.4 пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до п.1.31 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» продаж товарів - це будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію, незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів. Продаж результатів робіт (послуг) - це будь-які операції цивільно-правового характеру з надання результатів робіт (послуг), з надання права на користування або на розпоряджання товарами, у тому числі нематеріальними активами та іншими ніж товари, об'єктами власності за компенсацію, а також операції з безоплатного надання результатів робіт (послуг). Продаж результатів робіт (послуг) включає, зокрема, надання права на користування товарами у межах договорів лізингу (оренди), продаж, передачу права на підставі авторських або ліцензійних договорів, а також інші способи передачі об'єктів авторського права, патентів, знаків для товарів і послуг, інших об'єктів права інтелектуальної, в тому числі промислової, власності.

Згідно з пп.14.1.27 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України витрати - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником);

Відповідно до пп.14.1.202 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України продаж (реалізація) товарів - це будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів. Не вважаються продажем товарів операції з надання товарів у межах договорів комісії (консигнації), поруки, схову (відповідального зберігання), доручення, довірчого управління, оперативного лізингу (оренди), інших цивільно-правових договорів, які не передбачають передачі прав власності на такі товари.

Як зазначено у п.14.1.203 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України продаж результатів робіт (послуг) - це будь-які операції господарського, цивільно-правового характеру з виконання робіт, надання послуг, надання права на користування або розпоряджання товарами, у тому числі нематеріальними активами та іншими об'єктами власності, що не є товарами, за умови компенсації їх вартості, а також операції з безоплатного надання результатів робіт (послуг). Продаж результатів робіт (послуг) включає, зокрема, надання права на користування товарами за договорами оперативного лізингу (оренди), продажу, передачі права відповідно до авторських або ліцензійних договорів, а також інші способи передачі об'єктів авторського права, патентів, знаків для товарів і послуг, інших об'єктів права інтелектуальної, у тому числі промислової власності.

Згідно з п.138.1 ст.138 Податкового кодексу України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6-138.9, підпунктами 138.10.2-138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Відповідно до п.138.8 ст.138 Податкового кодексу України собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг.

У пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України зазначено, що витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку. У разі втрати, знищення або зіпсуття зазначених документів платник податку має право письмово заявити про це органу державної податкової служби та здійснити заходи, необхідні для поновлення таких документів. Письмова заява має бути надіслана до/або разом із поданням розрахунку податкових зобов'язань за звітний податковий період. Платник податків зобов'язаний відновити втрачені, знищені або зіпсовані документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження такої заяви до органу державної податкової служби, митного органу. Якщо платник податку поновить зазначені документи в наступних податкових періодах, підтверджені витрати включаються до витрат за податковий період, на який припадає таке поновлення.

З матеріалів справи суд не вбачає порушень ПАТ «БМУ «Запоріжстальбуд-1» вимог п.1.31 ст.1, п.5.1, пп.5.2.1 п.5.2 ст.5, абз.4 п.5.39 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», пп.14.1.27, пп.14.1.202, пп.14.1.203 п.14.1 ст.14, п.138.1, п.138.8 ст.138, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України.

4. У п.1.3 ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість» зазначено, що платник податку - це особа, яка згідно з цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка імпортує товари на митну територію України.

Відповідно до п.1.4 ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість» поставка товарів - це будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатної поставки товарів (результатів робіт) та операції з передачі майна орендодавцем (лізингодавцем) на баланс орендаря (лізингоотримувача) згідно з договорами фінансової оренди (лізингу) або поставки майна згідно з будь-якими іншими договорами, умови яких передбачають відстрочення оплати та передачу права власності на таке майно не пізніше дати останнього платежу. Поставка послуг - це будь-які операції цивільно-правового характеру з виконання робіт, надання послуг, надання права на користування або розпорядження товарами, у тому числі нематеріальними активами, а також з поставки будь-яких інших, ніж товари, об'єктів власності за компенсацію, а також операції з безоплатного виконання робіт, надання послуг. Поставка послуг, зокрема, включає надання права на користування або розпорядження товарами у межах договорів оренди (лізингу), поставки, ліцензування або інші способи передачі права на патент, авторське право, торговий знак, інші об'єкти права інтелектуальної, в тому числі промислової, власності.

Згідно з п.1.6 ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість» податкове зобов'язання - це загальна сума податку, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді, визначена згідно з цим Законом.

Пунктом 1.7 ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість» визначено, що податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, що визначена згідно з цим Законом.

Правила формування податкового кредиту платниками податку на додану вартість визначені ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Згідно з пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду визначається із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг) та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку протягом звітного періоду у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг, основних фондів) для подальшого використання у межах господарської діяльності.

Відповідно до пп.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» датою виникнення права на податковий кредит є дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Як зазначено у пп.7.2.3 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг).

Згідно з абз.1 п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

Суд вважає, що вказана норма Закону містить імперативну норму, тобто у разі, якщо у платника податку списані грошові кошти у якості оплати товару (робіт, послуг) та/або йому відвантажено товари (послуги), однак даний факт не підтверджується податковою накладною, платник податку не має права на декларування податкового кредиту.

Законом України «Про податок на додану вартість» передбачено лише єдиний випадок невключення до складу податкового кредиту витрат по сплаті податку - це відсутність податкової накладної. Інших підстав для не включення до складу податкового кредиту витрат по сплаті податку на додану вартість даний Закон не передбачає.

При цьому абз.2 п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» встановлено, що платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, встановлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами, лише у разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами.

Як свідчать матеріали справи, позивачем надані як до перевірки відповідача, так і до суду податкові накладні та документи у підтвердження оплати робіт (послуг).

Будь-яких зауважень щодо оформлення податкових накладних та порушень вимог п.п.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» акт перевірки не містить. Не містить акт перевірки й зауважень щодо оплати робіт (послуг).

Відповідно до ст.15 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» та норм Закону України «Про податок на додану вартість» право платника податків на відображення податкового кредиту обмежується 1095 днями від дати вчинення господарської операції. Згідно матеріалів справи, цей строк позивачем не порушений.

Згідно з п.п.7.2.8 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» платники податку зобов'язані вести окремий облік операцій з поставки та придбання товарів (послуг), які підлягають оподаткуванню цим податком. Зведені результати такого обліку відображаються у податкових деклараціях, форма і порядок заповнення яких визначаються відповідно до закону. Платник податку веде реєстр отриманих та виданих податкових накладних у документальному або електронному вигляді за його вибором, у якому зазначаються порядковий номер податкової накладної, дата її виписки (отримання), загальна сума та сума нарахованого податку, а також реєстраційний номер платника податку продавця, який надав податкову накладну такому платнику податку. За наявності оригіналу податкової накладної не включення її до зазначеного реєстру не є підставою для відмови у зарахуванні суми податку, визначеної у такій податковій накладній, до складу податкового кредиту такого платника податку.

В акті перевірки не зафіксовано порушень з боку позивача наведених положень п.п.7.2.8 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Як зазначено у пп.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до п.8 «Порядку ведення реєстру отриманих та виданих податкових накладних», затвердженого Наказом ДПА України від 30.06.2005 №244, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18.07.2005 за №770/11050, у розділі I реєстру отриманих та виданих податкових накладних відображаються отримані податкові накладні, розрахунки коригування кількісних і вартісних показників (додаток 2 до податкової накладної), вантажні митні декларації, а також інші подібні документи (згідно з підпунктом 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону. Такими іншими подібними документами є: належним чином оформлений товарний чек, інший платіжний чи розрахунковий документ, що підтверджує прийняття платежу постачальником від отримувача товарів (послуг), з визначенням загальної суми такого платежу, суми податку та податкового номера постачальника - при поставці товарів (послуг) за готівку чи з розрахунками картками платіжних систем, банківськими або персональними чеками в межах граничної суми, установленої Національним банком України для готівкових розрахунків; транспортний квиток, готельний рахунок або рахунок, який виставляється платнику податку за послуги зв'язку, інші послуги, вартість яких визначається за показниками приладів обліку, що містять загальну суму платежу, суму податку та податковий номер продавця, за винятком тих, у яких форма встановлена міжнародними стандартами; касові чеки, які містять суму поставлених товарів (послуг), загальну суму нарахованого податку (з визначенням фіскального номера постачальника). При цьому з метою такого нарахування загальна сума поставлених товарів (послуг) не може перевищувати 200 гривень за день (без урахування податку на додану вартість); товарні чеки або інші розрахункові документи, що засвідчують факт сплати податку внаслідок придбання товарів (послуг), копії яких додаються до заяви зі скаргою на постачальника цих товарів (послуг), що додається отримувачем товарів (послуг) до податкової декларації за звітний податковий період, - у разі відмови з боку постачальника цих товарів (послуг) надати податкову накладну або при порушенні ним порядку її заповнення. Розрахунок коригування кількісних і вартісних показників (додаток 2 до податкової накладної) є документом, який дає право (підставу) покупцю вносити зміни до раніше включених в обсяг податкового кредиту, одержаного на підставі податкових накладних, будь-яких витрат на сплату податку.

Згідно з п.5.7 «Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість», затвердженого Наказом ДПА України 30.05.1997 №166 (у редакції наказу від 15.06.2005 №213), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30.06.2005 за №702/10982, до розділу II «Податковий кредит» (рядки 10-15 декларації) включаються обсяги придбання (виготовлення, будівництва, спорудження) з податком на додану вартість або без податку на додану вартість товарів (послуг), основних фондів на митній території України, імпортованих товарів, отриманих на митній території України від нерезидента послуг з метою їх подальшого використання у межах господарської діяльності платника податку, а також тих, які не призначаються для їх використання у господарській діяльності, або придбані з метою їх використання для поставки послуг за межами митної території України, місце поставки яких визначається відповідно до пункту 6.5 статті 6 Закону, окремо за цілями використання (здійснення операцій, які підлягають оподаткуванню, звільнені від оподаткування, не є об'єктом оподаткування).

Аналогічне викладене у п.4.1 «Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість», затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України 25.01.2011 №41, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16.02.2011 за №197/18935.

Як зазначено у пп.14.1.156 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, податкове зобов'язання - це сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Відповідно до пп.14.1.181 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з пп.14.1.185 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України постачання послуг - це будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об'єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об'єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності. З метою оподаткування постачанням послуг, зокрема є: а) досягнення домовленості утримуватися від певної дії або від конкуренції з третьою особою чи надання дозволу на будь-яку дію за умови укладення договору; б) постачання послуг за рішенням органу державної влади чи органу місцевого самоврядування або в примусовому порядку; в) постачання послуг іншій особі на безоплатній основі; г) передача результатів виконаних робіт, наданих послуг платнику податку, уповноваженому згідно з договором вести облік результатів спільної діяльності без утворення юридичної особи, а також їх повернення таким платником податку після закінчення спільної діяльності; ґ) передача (внесення) виконаних робіт, наданих послуг як вклад у спільну діяльність без утворення юридичної особи, а також повернення послуг; д) постачання послуг з розміщення знаку відповідної торгової марки або самого товару чи послуги в кінофільмі, серіалі або телевізійній програмі, які є візуальними (глядачі лише бачать продукт або знак торговельної марки, продукт чи торговельна марка згадується у розмові персонажа; товар, послуга чи торговельна марка органічно вплітаються в сюжет і є його частиною).

Як зазначено у пп.14.1.191 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, постачання товарів - це будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду.

Відповідно до п.44.1 ст.44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

У п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України зазначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до п.200.1 ст.200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Як зазначено у п.200.2 ст.200 Податкового кодексу України, при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

У п.10.1 «Порядку ведення реєстру виданих та отриманих податкових накладних», затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України 24.12.2010 №1002, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.12.2010 за №1402/18697, зазначено, що придбання або виготовлення товарів/послуг та придбання (будівництво, спорудження) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи) на митній території України відображається на підставі податкових накладних, розрахунків коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної (додаток 2 до податкової накладної) , а також інших подібних документів, зазначених вище.

З матеріалів справи суд не вбачає порушень ПАТ «БМУ «Запоріжстальбуд-1» вимог п.1.3, п.1.4, п.1.6 ст.1, пп.7.4.1, пп.7.4.5 п.7.4, пп.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», п.8 «Порядку ведення реєстру отриманих та виданих податкових накладних», п.5.7 «Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість», пп.14.1.156, пп.14.1.181, пп. 14.1.185, пп.14.1.191 п.14.1 ст.14, п.44.1 ст.44, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.200.1, п.200.2 ст.200 Податкового кодексу України, п.10.1 «Порядку ведення реєстру виданих та отриманих податкових накладних», Розділу V п.4 «Про затвердження форм та порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість».

З урахуванням зазначеного, застосування відповідачем штрафних (фінансових) санкцій до позивача є необґрунтованим.

У ч.2 ст.71 КАС України зазначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Суд оцінивши докази, які є у справі, в їх сукупності приходить до висновку, що відповідачем не доведено обставини встановлені в акті перевірки, докази позивача не спростовані.

Таким чином, суд вважає що оспорювані податкові повідомлення-рішення прийняті відповідачем не обґрунтовано, тобто без урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішень, не розсудливо.

Підсумовуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ПАТ «БМУ «Запоріжстальбуд-1» підлягають задоволенню у повному обсязі. Доводи відповідача не приймаються судом до уваги виходячи з вище зазначеного.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Згідно листа Вищого адміністративного суду України від 21.11.2011 за №2135/11/13-11 судам у резолютивній частині судового рішення слід зазначати обов'язок органу Державної казначейської служби України стягнути судові витрати із Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунку суб'єкта владних повноважень-відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.11, 17, 71, 94, 158-163 КАС України ; ст.ст.1, 7 Закону України «Про податок на додану вартість»; ст.15 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»; ст.ст.14, 44, 138, 139, 198, 200 Податкового кодексу України; ст.ст.1, 5 «Про оподаткування прибутку підприємств», суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити.

Скасувати податкові повідомлення-рішення: №0001040801 від 09.12.2011 з податку на прибуток на суму 6026332 грн. 25 коп. (5225372 грн. 00 коп. - за основним платежем і 800960 грн. 25 коп. - за штрафними санкціями); №0001030801 від 09.12.2011 з податку на додану вартість на суму 4877805 грн. 25 коп. (4237037 грн. 00 коп. - за основним платежем і 640768 грн. 25 коп. - за штрафними санкціями) прийняті Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м.Запоріжжі відносно Публічного акціонерного товариства «Будівельно-монтажне управління «Запоріжстальбуд-1».

Зобов'язати орган Державної казначейської служби України стягнути з Державного бюджету України в особі суб'єкта владних повноважень - Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Запоріжжі Державної податкової служби судові витрати у сумі 2146 (дві тисячі сто сорок шість) грн. 00 коп.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили у строк та порядок визначений ст.ст.167, 186, 254 КАС України.

Постанова суду першої інстанції оскаржується у строк та порядок встановлений ст.ст.167, 186 КАС України.

Постанова виготовлена у повному обсязі 27.07.2012.

Суддя (підпис) О.О. Прасов