Постанова № 45361071, 04.06.2015, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 червня 2015 року /12:45/

Справа № 808/2950/15

м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Нестеренко Л.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за поданням Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального Головного управління Міндоходів

до Дочірнього підприємства “Запорізький Облавтодор” Відкритого акціонерного товариства “Державна акціонерна компанія” “Автомобільні дороги України”

про стягнення коштів за податковим боргом у розмірі 627 529 грн.,

ВСТАНОВИВ:

02 червня 2015 року о 14:10 до Запорізького окружного адміністративного суду із поданням звернулася Спеціалізована державна податкова інспекція з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального Головного управління Міндоходів (далі – заявник, СДПІ) до Дочірнього підприємства “Запорізький Облавтодор” Відкритого акціонерного товариства “Державна акціонерна компанія” “Автомобільні дороги України” (далі – відповідач), в якому заявник просить суд стягнути з відповідача податковий борг з податку на додану вартість в розмірі 627 529 грн.

В судове засідання заявник та відповідач не з’явились, про причини неявки суд не повідомили.

Відповідно до ч.8 ст.183-3 КАС України неявка сторін у судове засідання не перешкоджає розгляду подання.

Згідно з ч.1 ст.41 КАС України суд під час судового розгляду адміністративної справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу. У разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, суд дійшов висновку про часткове задоволення вимог подання з наступних підстав.

З матеріалів справи встановлено, що податковий борг з податку на додану вартість в розмірі 627 529 грн. виник на підставі наступного.

19 травня 2015 року відповідачем на виконання вимог діючого законодавства до СДПІ подано податкову декларацію з податку на додану вартість, в якій відповідачем самостійно визначено податкове зобов’язання з податку на додану вартість за квітень 2015 року в розмірі 627 529 грн.

Пунктом 46.1 ст.46 Податкового кодексу України визначено, що податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку. Податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків (п. 49.1 ст. 49 Податкового кодексу).

Відповідно до п.57.1 ст.57 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У встановлений законодавством строк податкове зобов’язання з податку на додану вартість в розмірі 627 529 грн. сплачено не було. Отже, суд дійшов висновку про підтвердження податкового боргу з податку на додану вартість в розмірі 627 529 грн.

Підпунктом 16.1.4 п.16.1 ст.16 ПК України передбачено обов’язок платників податків сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи. Згідно пп.14.1.175. п.14.1 ст.14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до пп.20.1.34 п.20.1 ст.20 ПК України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Згідно з п.95.1 ст.95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Пунктом 95.2 ст.95 ПК України передбачено, що стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги. Відповідно до п.95.3 ст.95 ПК України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Відповідно до п.59.1 ст.59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до приписів ст.59 Податкового кодексу України відповідачу направлена поштою податкова вимога №3542/10/09 (227) від 04.07.2012, яка отримана уповноваженою особою відповідача 18.07.2012. Так як вимога не була відкликана в порядку ст.60 Податкового кодексу України, контролюючий орган не мав підстав для направлення нової податкової вимоги.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.183-3 КАС України провадження у справах за зверненням органів доходів і зборів при здійсненні ними передбачених законом повноважень здійснюється на підставі подання таких органів щодо стягнення коштів за податковим боргом.

Частиною 3 ст.183-3 КАС України передбачено, що подання подається до суду першої інстанції протягом двадцяти чотирьох годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення до суду, за загальними правилами підсудності, встановленими цим Кодексом, у письмовій формі.

Передбачений ч.3 ст.183-3 КАС України строк у двадцять чотири години протягом яких податковий орган у разі збільшення податкового боргу після надсилання податкової вимоги має право звернутися з відповідним поданням, слід обчислювати з нуля годин дня, що настає за останнім днем сплати суми податкового зобов’язання.

На момент розгляду справи в суді, податковий борг з податку на додану вартість в розмірі 627 529 грн., відповідачем не сплачено, заборгованість перед бюджетом не погашена. Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність податкового боргу з податку на додану вартість в розмірі 627 529 грн. та наявність підстав для часткового задоволення вимог подання.

Разом з тим, суд не вбачає підстав для задоволення вимоги податкової в частині дозволу на стягнення суми боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків, та його відокремленим підрозділам, оскільки законом /ст. 183-3 КАС України/ не передбачено такий спосіб захисту порушених прав у справах за зверненням органів державної податкової служби. При цьому, це не створює для заявника жодних правових наслідків у вигляді виникнення, зміни або припинення його прав та не породжують для нього будь-яких обов'язків.

Згідно зі ст.11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до приписів п.4 ст.94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб’єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 160, 163, 183-3, 254 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Подання задовольнити частково.

Стягнути з Дочірнього підприємства “Запорізький облавтодор” Відкритого акціонерного товариства “Державна акціонерна компанія “Автомобільні дороги України” (код ЄДРПОУ 32025623) податковий борг з податку на додану вартість в розмірі 627 529 грн. на розрахунковий рахунок Державного бюджету – 31113029799002, одержувач УК у м. Запоріжжі/Запоріжжя/код платежу СДПІ/14010100, код одержувача 38025409, банк ГУДКСУ у Запорізькій області, МФО 813015.

Постанова підлягає негайному виконанню.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня отримання постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Л.О. Нестеренко