Постанова № 45352998, 11.06.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/1893/15 Головуючий у 1-й інстанції: Огурцов О.П.

Суддя-доповідач: Желтобрюх І.Л.

ПОСТАНОВА

Іменем України

11 червня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючої-судді: Желтобрюх І.Л.,

суддів: Мамчура Я.С.,

Шостака О.О.,

при секретарі: Оліщук А.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м.Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 16 березня 2015 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпромгруп «Діоніка» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м.Києві про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінпромгруп «Діоніка» звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м.Києві, в якому просило визнати протиправними дії податкового органу щодо складання Акту від 08.12.2014 №1758/26-59-22-08/38517072 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Фінпромгруп «Діоніка» з питання дотримання вимог податкового законодавства при проведенні фінансово - господарських операцій за взаємовідносинами з контрагентами за період з 01.07.2014 по 31.09.2014», та зобов'язати податковий орган вилучити з Бази даних Податковий Блок - «Аналітична система. Перегляд результатів співставлення. Дані результатів перевірок» дані, які вносились за результатами документальної позапланової виїзної перевірки на підставі вищеозначеного Акту.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 28 квітня 2014 року позов задоволено.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову суду першої інстанції скасувати як таку, що ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити в повному обсязі. На обґрунтування вимог апеляційної скарги посилається на те, що податковий орган під час проведення перевірки позивача та складення оскаржуваного акта діяв в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, які з'явилися у судове засідання, вивчивши матеріали справи, дослідивши й проаналізувавши доводи апеляційної скарги і докази на їх підтвердження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції, у період з 19.11.2014 по 02.12.2014 відповідачем проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ «Фінпромгруп «Діоніка» з питання дотримання вимог податкового законодавства за фінансово-господарськими взаємовідносинами з контрагентами за період з 01.07.2014 по 31.09.2014, за результатами якої складено Акт від 08.12.2014 №1758/26-59-22-08/38517072.

Як вбачається зі змісту вказаного Акту, контролюючим органом не встановлено факту реального здійснення господарських операцій позивачем за період з 01.07.2014 по 30.09.2014, натомість встановлено відсутність об'єктів оподаткування, які підпадають під визначення ст.22, ст. 135, ст.185 Податкового кодексу України за вказаними операціями.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінпромгруп «Діоніка» вважаючи протиправними дії податкового органу щодо складання акту №1758/26-59-22-08/38517072 від 08.12.2014 та внесення до бази Даних податковий блок відомостей на підставі зазначеного акту звернулось до суду з відповідним позовом.

Задовольняючи адміністративний позов суд першої інстанції виходив з того, що у відповідача були відсутні правові підстави для призначення документальної позапланової виїзної перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за проведеними фінансово-господарським взаємовідносинами з контрагентами за період з 01.07.2014 по 31.09.2014, а отже, не виникло права на проведення зазначеної перевірки результат якої оформлено Актом №1758/26-59-22-08/38517072 від 08.12.2014 та правових підстав для складання зазначеного акту. Крім того, вказав, що у зв'язку зі встановленням в ході судового розгляду справи відсутності у податкового органу повноважень щодо складення оскаржуваного акту, висновки такого акту також є неправомірними.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів виходить з такого.

Відповідно до ч. 2 ст.11 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Частиною 3 статті 11 КАС України передбачено, що кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Таким правом користуються й особи, в інтересах яких подано адміністративний позов, за винятком тих, які не мають адміністративної процесуальної дієздатності.

Як вбачається з прохальної частини адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпромгруп «Діоніка», товариством оскаржуються саме дії податкового органу щодо складання Акту від 08.12.2014 №1758/26-59-22-08/38517072 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Фінпромгруп «Діоніка» та внесення відомостей та висновків, викладених в такому акті до Бази даних Податковий блок -«Аналітична система. Перегляд результатів співставлення. Дані результатів перевірок». З даного приводу колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до п. 75.1 ст. 75 ПК України, органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 ПК України, документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Відповідно до п.86.1. ст.86 ПК України результати перевірок (крім камеральних) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка ).

Акт (довідка) документальної невиїзної (виїзної) перевірки складається у двох примірниках, підписується посадовими особами органу державної податкової служби, які проводили перевірку, та реєструється в органі державної податкової служби протягом п'яти робочих днів з дня, що настає за днем закінчення установленого для проведення перевірки строку (для платників податків, які мають філії та/або перебувають на консолідованій сплаті, - протягом 10 робочих днів).

Контролюючий орган за результатами перевірки зобов'язаний скласти акт та не позбавлений права викладати в акті перевірки власні суб'єктивні висновки щодо зафіксованих обставин.

Як вбачається з матеріалів справи, в ході проведення перевірки TOB «Фінпромгруп «Діоніка» з питань дотримання вимог податкового законодавства при проведенні фінансово-господарських операцій за взаємовідносинами з контрагентами за період з 01.07.2014 по 31.09.2014 податковим органом було досліджено показники податкових декларацій з податку па додану вартість за період, що перевірявся, та встановлено наступне.

Так, згідно реєстрів податкових накладних, наданих до перевірки, встановлено, що TOB «Фінпромгруп «Діоніка» було виписано на користь третіх осіб податкові накладні: за липень 2014 року: на суму 19 607 646 грн. ПДВ в кількості 118 контрагентів-покупців; за серпень 2014 року: на суму 31 598 794 грн. ПДВ в кількості 107 контрагентів-покупців; за вересень 2014 року: на суму 20 212 549 грн. ПДВ в кількості 109 контрагентів-покупців.

Крім того, при здійсненні аналізу з баз даних податкової звітності, встановлено, що підприємством виписувались податкові накладні на користь контрагентів в один день в сумі ПДВ до 10 000 грн., а саме: за липень 2014 року 2052 податкові накладні на загальну суму ПДВ - 19 609 198.68 грн., за серпень 2014 року 348 податкових накладних па загальну суму ПДВ - 5 609 903.7 грн., за серпень 2014 року 1 568 податкових накладних на загальну суму ПДВ - 15 129 692,05 грн, що свідчить про те, що дані операції проведенні з метою ухилення від реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та призводить до відсутності задекларованих податкових зобов'язань TOB «Фінпромгруп «Діоніка» в АІС «Податковий блок», що підтверджується декларацією з податку па додану вартість за липень 2014 року (від 20.08.2014 № 9048653245), якою TOB «Фінпромгруп «Діоніка» було задекларовано ПДВ лише у сумі 364 925 грн.

Таким чином, дана ситуація свідчить про маніпулювання даними податкової звітності TOB «Фінпромгруп «Діоніка» з метою формування технічного кредиту на користь третіх осіб.

В контексті наведеного, колегія суддів звертає увагу, що під актом перевірки розуміється службовий документ, який стверджує факт проведення невиїзної документальної або виїзної планової чи позапланової перевірки фінансово-господарської діяльності суб'єкта підприємницької діяльності і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання.

Оцінка акту перевірки, в тому числі і оцінка дій посадових осіб податкового органу щодо його складання, викладення у ньому висновків перевірки, а також щодо самих висновків перевірки, надається уповноваженими законом органами влади при вирішенні спору щодо оскарження рішення, прийнятого на підставі такого акту.

Отже, акт перевірки та викладені у ньому факти, висновки не можна розглядати як рішення суб'єкта владних повноважень, що породжує для платника податків певні правові наслідки, регулює ті чи інші відносини і має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного суду України від 09 грудня 2014 року по справі №21-511а14, де зазначено, що для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла за результатами податкового контролю і не може бути виключена з баз даних, якщо дії зі здійснення такого контролю не визнані протиправними в установленому порядку.

Разом з тим, як вбачається зі змісту позовної заяви вимоги про визнання протиправними дій відповідача щодо проведення документальної позапланової виїзної перевірки позивачем не заявлялись.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що перевіряючи наявність правових підстав до проведення податковим органом документальної позапланової виїзної перевірки TOB «Фінпромгруп «Діоніка» суд першої інстанції вийшов за межі предмету даного адміністративного позову, що призвело до неправильного вирішення справи та, як наслідок, дійшов хибного висновку про наявність правових підстав до визнання протиправними дій податкового органу, які не тягнуть за собою будь-яких негативних наслідків для платника податку, а тому не можуть бути предметом оскарження в адміністративному суді.

Отже, доводи апеляційної скарги повністю спростовують висновки суду першої інстанції.

В свою чергу, судом першої інстанції, під час ухвалення оскаржуваного рішення, допущено порушення норм матеріального та процесуального права, а тому, у відповідності до ст.202 КАС України, постанова Окружного адміністративного суду м. Києва від 16 березня 2015 року підлягає скасуванню, з ухваленням нового судового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Керуючись ст.ст.160, 167, 195, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м.Києві задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 16 березня 2015 року скасувати.

Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінпромгруп «Діоніка» в задоволенні адміністративного позову до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м.Києві про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуюча:

Судді:

Повний текст ухвали буде виготовлено 16 червня 2015 року.

Головуючий суддя Желтобрюх І.Л.

Судді: Мамчур Я.С

Шостак О.О.