Ухвала суду № 45352675, 19.06.2015, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

УХВАЛА

про повернення апеляційної скарги

"19" червня 2015 р. Справа № 922/1549/15

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Істоміна О.А., суддя Барбашова С.В., суддя Білецька А.М.

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Сігур" (вх.№ 3364 Х/3-12) на рішення господарського суду Харківської області від 02 червня 2015 року по справі № 922/1549/15,

за позовом Прокурора Дергачівського району Харківської області, м. Дергачі, в інтересах держави в особі Харківської обласної державної адміністрації, м. Харків,

до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Сігур", м. Харків,

2. Дергачівської районої державної адміністрації, м. Дергачі

про визнання недійсним розпорядження та договору,-

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням господарського суду Харківської області від 02.06.2015 по справі №922/1549/15 (суддя О.В. Бринцев) позов задоволено повністю. Визнано недійсним розпорядження Дергачівської районної державної адміністрації № 983 від 14.10.2010 "Про передачу в оренду земельної ділянки водного фонду товариству з обмеженою відповідальністю "Сігур". Визнано недійсним розпорядження Дергачівської районної державної адміністрації № 90 від 27.01.2010 "Про надання дозволу товариству з обмеженою відповідальністю "Сігур" на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки водного фонду для товарного риборозведення". Визнано недійсним договір оренди земельної ділянки водного фонду (кадастровий номер 6322010100:01:000:0537) площею 8,5000 га на території Дергачівської міської ради за межами населеного пункту для товарного риборозведення, укладений 12.06.2012 між Дергачівською РДА та ТОВ "Сігур". Витребувано з незаконного володіння ТОВ "Сігур" на користь держави в особі Харківської обласної державної адміністрації земельну ділянку водного фонду площею 8,5000 га (кадастровий номер 6322010100:01:000:0537). Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сігур» на користь державного бюджету України 21236,28 грн. судового збору. Стягнуто з Дергачівської районної державної адміністрації на користь державного бюджету України 3045,00 грн. судового збору.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Сігур" з рішенням місцевого господарського суду не погодилася та подала до Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій просить скасувати господарського суду Харківської області від 02.06.2015 по справі №922/1549/15 та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В апеляційній скарзі заявник посилається на те, що оскаржуване рішення прийняте з порушенням норм чинного законодавства України і, що суд першої інстанції не в повному обсязі з'ясував обставини справи, які мають значення для правильного вирішення господарського спору, неправильно та неповно дослідив докази, що призвело до невідповідності висновків суду обставинам справи, а також на те, що суд невірно застосував норми як матеріального, так і процесуального права, що потягло за собою неправильне вирішення господарського спору та згідно статті 104 Господарського процесуального Кодексу України є підставою для його скасування.

Розглянувши апеляційну скаргу та додані до неї документи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не може бути прийнята до розгляду і має бути повернута скаржнику виходячи з наступного.

Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожній особі право подати до суду будь-який позов, який стосується її прав і обов’язків, та в подальшому оскаржувати будь-яке рішення суду у апеляційній та касаційні інстанції.

Однак, право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.

З огляду на норми процесуального законодавства вбачається, що подання апеляційної скарги на рішення господарського суду має відбуватись з дотриманням певних умов. Зокрема, частиною 3 статті 94 Господарського Процесуального Кодексу України передбачено, що до апеляційної скарги додається документ, що підтверджує сплату судового збору.

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України "Про судовий збір".

Частиною 1 статті 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до статті 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2015 рік» встановлено мінімальну заробітну плату з 1 січня у розмірі 1218,00 грн.

Пунктами 2.1., 2.2. статті 4 Закону України «Про судовий збір» встановлені ставки судового збору в таких розмірах: за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат; за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру 1 розмір мінімальної заробітної плати.

Згідно з пунктом 2.2.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, витребування або повернення майна (в тому числі в зв'язку з вимогами, заснованими на приписах частини п'ятої статті 216, статті 1212 Цивільного кодексу України тощо) визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру. При цьому суд не повинен визначати вартість майна за відповідними вимогами, оскільки за змістом пункту 3 частини другої статті 54 і статті 55 ГПК такий обов'язок покладається на позивача (в тому числі і в тих випадках, коли правові наслідки у вигляді повернення майна застосовуються з ініціативи господарського суду, наприклад, при визнанні договору недійсним - пункт 1 статті 83 ГПК).

Відповідно до підпункту 4 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до господарського суду апеляційної скарги на рішення суду судовий збір встановлений в розмірі 50 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, а у разі подання позовної заяви майнового характеру - 50 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми.

Позовними вимогами, які були предметом розгляду у даній справі, були вимоги про:

- визнання недійсним розпорядження Дергачівської районної державної адміністрації № 983 від 14.10.2010 "Про передачу в оренду земельної ділянки водного фонду товариству з обмеженою відповідальністю "Сігур";

- визнання недійсним розпорядження Дергачівської районної державної адміністрації № 90 від 27.01.2010 "Про надання дозволу товариству з обмеженою відповідальністю "Сігур" на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки водного фонду для товарного риборозведення";

- визнання недійсним договору оренди земельної ділянки водного фонду (кадастровий номер 6322010100:01:000:0537) площею 8,5000 га на території Дергачівської міської ради за межами населеного пункту для товарного риборозведення, укладений 12.06.2012 між Дергачівською РДА та ТОВ "Сігур";

- витребування з незаконного володіння ТОВ "Сігур" на користь держави в особі Харківської обласної державної адміністрації земельну ділянку водного фонду площею 8,5000 га (кадастровий номер 6322010100:01:000:0537).

Тобто, позивачем заявлені вимоги як майнового характеру – про витребування з незаконного володіння земельної ділянки, та і вимоги немайнового характеру – про визнання недійсним розпорядження та договору оренди.

Апелянтом оскаржено рішення в повному обсязі та апелянт просить прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні всіх заявлені прокурором позовних вимог - як майнового, так і немайнового характеру.

Відповідно до п. 2.10 Постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" від 21.02.2013р. № 7, у випадках об'єднання в одній заяві вимог як майнового, так і немайнового характеру судовий збір згідно з пунктом 3 статті 6 Закону підлягає сплаті як за ставками, встановленими для позовів майнового характеру, так і за ставками, встановленими для розгляду позовних заяв зі спорів немайнового характеру.

Так як вбачається з платіжного доручення № 1039 від 11.06.2015 при поданні апеляційної скарги скаржником сплачено судовий збір у сумі 10618,00 грн.

Однак з таким визначенням судового збору за подання апеляційної скарги у даній справі судова колегія погодитись не може, оскільки, як вбачається з матеріалів справи прокурором, зокрема, заявлено позов про скасування розпоряджень та визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, укладеного на підставі зазначених розпоряджень. Оскільки вказані немайнові вимоги не випливають одна із одної, то за розгляд вказаної частини позову необхідно сплатити судовий збір, як за три немайнові вимоги, через, що за розгляд апеляційної скарги щодо оскарження вказаних вимог необхідно сплатити судовий збір в розмірі1827,00 грн.(609,00 грн. х 3).

Крім того, прокуратурою було заявлено позов про витребування з незаконного володіння земельної ділянки водного фонду. При цьому, як вбачається з позову, прокуратурою було визначено вартість земельної ділянки, а саме, земельна ділянка водного фонду (кадастровий номер 6322010100:01:000:0537) площею 8,5000 га загальною вартістю 1031364,00 грн.

Як зазначалося вище, скаржник сплатив судовий збір за подання апеляційної скарги лише у сумі 10618,00 грн., що не відповідає розміру, встановленого Законом України «Про судовий збір». Оскільки скаржник оскаржує судове рішення щодо задоволених вимог прокурора як за майнову та немайнові вимоги, то за розгляд даної апеляційної скарги необхідно сплатити 1827,00 грн. як за немайнову вимогу та 10313,64 грн. як за майнову вимогу, разом 12140,64 грн.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 97 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Відповідно до частини 4 статті 97 статті 97 Господарського процесуального кодексу України після усунення обставин, зазначених у пунктах 1, 2 і 3 частини першої цієї статті, апеляційна скарга може бути подана повторно.

Враховуючи вищевикладене, апеляційна скарга не приймається до розгляду і підлягає поверненню.

Керуючись статтею 86, пунктом 3 частини 1 статті 97 ГПК України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, -

УХВАЛИЛА:

1. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Сігур"апеляційну скаргу на рішення господарського суду Харківської області від 02 червня 2015 року по справі №922/1549/15.

2. Справу №922/1549/15 повернути до господарського суду Харківської області.

Головуючий суддя Істоміна О.А.

Суддя Барбашова С.В.

Суддя Білецька А.М.