Ухвала суду № 45348788, 18.05.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 травня 2015 року м. Київ К/9991/51330/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:Головуючий:Нечитайло О.М.Судді: Голубєва Г.К. Пилипчук Н.Г.,за участю секретаря:Латишевої Л.П.,за участю представників позивача:Лагус М.В.,відповідача:не з'явився,розглянувши у відкритому судовому засіданнікасаційну скаргу Західної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби

на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 07.02.2012 р.

та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 29.05.2012 р.

у справі № 2а-17530/11/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Момот-Бетон»

до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Харкова

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Момот-Бетон» (далі - Позивач) звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Харкова (далі - Відповідач) про скасування податкових повідомлень-рішень.

Харківський окружний адміністративний суд постановою від 07 лютого 2012 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 29 травня 2012 року, позовні вимоги задовольнив, скасував податкові повідомлення-рішення від 16 листопада 2011 року №0001621501 та від 24 листопада 2011 року №0001751501, а також стягнув з Державного бюджету України на користь позивача 28,23 грн. судового збору.

Вважаючи, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати та прийняти нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Позивач надіслав на адресу суду касаційної інстанції письмові заперечення на касаційну скаргу відповідача, за змістом яких просив касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін.

Відповідно до частини 1 статті 220 КАС України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Суди першої та апеляційної інстанцій встановили такі фактичні обставини справи.

Податковий орган провів камеральну перевірку уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань позивача у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за ІІ квартал 2011 року, про що склав акт від 07 листопада 2011 року №2606/15-01-11/33608856, яким встановив порушення позивачем вимог пункту 150.1 статті 150, пункту 3 підрозділу 4 розділу ХХ Податкового кодексу України, а саме - завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на 2 834 595,00 грн.

За результатами проведеної перевірки податковий орган прийняв податкове повідомлення-рішення від 16 листопада 2011 року №0001621501, яким зменшив позивачу суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на 2 834 595,00 грн.

Крім того, 11 листопада 2011 року податковий орган провів камеральну перевірку уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань позивача у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за ІІ - ІІІ квартали 2011 року, про що склав акт №2644/15-01-11/33608856, яким встановив порушення позивачем аналогічних норм, у результаті чого позивачем завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на 11 288 267,00 грн.

Податковим повідомленням-рішенням від 24 листопада 2011 року №0001751501, прийнятим на підстав висновків вказаного акту перевірки, позивачу зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на 11 288 267,00 грн.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи, наведені у касаційній скарзі, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, позивач відобразив у податковій звітності за ІІ та ІІ-ІІІ квартали 2011 року від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток з урахуванням від'ємного значення минулих податковий періодів.

За висновками податкового органу, у зв'язку з набранням чинності 01 квітня 2011 року розділу ІІІ Податкового кодексу України та відсутністю у ньому посилання на облік у ІІ - ІІІ кварталах 2011 року від'ємного значення об'єкта оподаткування, крім того, що виник за наслідками діяльності у І кварталі 2011 року у відповідності до пункту 22.4 статті 22 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», до складу від'ємного значення ІІ-ІІІ кварталів 2011 року не включається від'ємне значення 2010 року.

Отже, спір між сторонами виник з приводу правомірності застосування приписів пункту 3 підрозділу 4 розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України, яким визначені особливості застосування у 2011-2012 роках пункту 150.1 статті 150 Податкового кодексу України.

Зазначена законодавча норма застосовується у 2011 році з урахуванням такого: якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року.

Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого-четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011 року, у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Абзац другий пункту 3 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України передбачає право платника податку на прибуток відобразити у складі витрат другого кварталу 2011 року суму від'ємного значення, що є результатом розрахунку об'єкта оподаткування за підсумками першого кварталу 2011 року.

Водночас, розрахунок об'єкта оподаткування за перший квартал 2011 року здійснювався на підставі чинних до 01 квітня 2011 року норм Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Пунктом 6.1 статті 6 вказаного Закону було визначено, що якщо об'єкт оподаткування платника податку з числа резидентів за результатами податкового року має від'ємне значення об'єкта оподаткування (з урахуванням суми амортизаційних відрахувань), сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього року у складі валових витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

У 2010 році зазначена норма застосовувалася з урахуванням пункту 22.4 статті 22 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», якою було визначено обмеження щодо врахування у складі валових витрат у порядку статті 6 Закону сум від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток, яке утворилося станом на 01 січня 2010 року.

Як передбачено абзацом другим пункту 22.4 статті 22 вказаного Закону, у 2011 році сума від'ємного значення, яка відповідно до абзацу першого цього пункту не була врахована у складі валових витрат, та від'ємне значення об'єкта оподаткування, яке виникло у 2010 році, підлягають включенню до складу валових витрат у порядку, встановленому статтею 6 цього Закону, без обмежень, встановлених цим пунктом.

Отже, у 2011 році встановлені пунктом 22.4 статті 22 Закону обмеження щодо можливості врахування всієї суми від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток у складі валових витрат не застосовувалися.

При цьому, прямо передбачалося право врахувати у складі валових витрат першого кварталу 2011 року всю суму від'ємного значення об'єкта оподаткування, що виникло у 2010 році.

Таким чином, відповідно до зазначених законодавчих норм до складу валових витрат першого кварталу 2011 року підлягали включенню всі суми від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток - як ті, що утворилися станом на 01 січня 2011 року так і суми, які виникли у попередніх роках.

Отже, розрахунок об'єкта оподаткування за перший квартал 2011 року повинен був здійснюватися з урахуванням у складі валових витрат цього податкового періоду всіх сум від'ємного значення, що утворилися станом на 01 січня 2011 року.

За наведених обставин, судова колегія Вищого адміністративного суду України вважає обґрунтованими висновки попередніх судових інстанцій стосовно того, що до складу валових витрат другого, другого-третього календарних кварталів 2011 року підлягає включенню сума від'ємного значення об'єкта оподаткування за перший квартал 2011 року, яка, у свою чергу, розраховується з урахуванням у складі валових витрат першого календарного кварталу 2011 року сум від'ємного значення, що утворились у попередніх періодах.

З огляду на викладене, доводи податкового органу про завищення позивачем у ІІ кварталі 2011 року суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на 2 834 595,00 грн. та у ІІ-ІІІ кварталах 2011 року - на 11 288 267,00 грн. не знайшли свого підтвердження у ході розгляду справи.

Відповідно до статті 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Отже, колегія суддів вважає, що в межах заявленої касаційної скарги порушень судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права при вирішенні даної справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана правильно, а тому касаційну скаргу слід відхилити, а оскаржувані судові рішення - залишити без змін.

На підставі викладеного, керуючись статтями 210-231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Західної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

2. Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 07.02.2012 р. та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 29.05.2012 р. у справі № 2а-17530/11/2070 залишити без змін.

3. Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута з підстав, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя:Нечитайло О.М. Судді:Голубєва Г.К. Пилипчук Н.Г.