Ухвала суду № 45339638, 18.06.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

18 червня 2015 рокусправа № 804/16361/14

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Мартиненка О.В.

суддів: Поплавського В.Ю. Чепурнова Д.В.

за участю секретаря судового засідання: Олійник Р.І.

за участю:

представника відповідача: ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕГА-ДИЗАЙН ПЛЮС»

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 листопада 2014 року у справі №804/16361/14 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕГА-ДИЗАЙН ПЛЮС» до Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

06.10.2014 року ТОВ «МЕГА-ДИЗАЙН ПЛЮС» звернулось до суду з позовом, в якому просило скасувати податкове повідомлення-рішення №0000152201 від 12.08.2014р. прийняте Західно-Донбаською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області. Адміністративний позов обґрунтовано тим, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення є незаконним та необґрунтованим, прийнятим на підставі висновків акту перевірки, які не відповідають дійсності, а тому податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 листопада 2014 року у задоволенні позовних вимог відмовлено у повному обсязі.

Не погодившись із рішенням суду, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить оскаржувану постанову скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі. Апеляційна скарга обґрунтовано тим, що Акт про неможливість проведення зустрічної звірки контрагента позивача не може бути достатнім доказом для висновків про нікчемність угод та нереальність господарських операцій.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, надану правову оцінку досліджених судом доказів по справі, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги з наступних підстав.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що посадовими особами Західно-Донбаської ОДПІ було проведено позапланову невиїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕГА-ДИЗАЙН ПЛЮС» з питань дотримання вимог податкового законодавства при нарахуванні та сплаті податку на додану вартість при проведенні господарських операцій по взаємовідносинах з ТОВ «ТД ОСОБА_2» за період з 01.01.2014р. по 31.01.2014р., за результатами якої складено Акт №141/10-04-22-01-37562695 від 21.07.2014 (а.с.13-26)

В Акті перевірки зроблено висновки про порушення позивачем п.198.1, п.198.2, п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України завищено розмір податкового кредиту в розмірі 54490,85грн., а саме: за січень 2014р. в розмірі ПДВ 54490,85грн.

На підставі висновків Акту перевірки, Західно-Донбаською ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення №0000152201 від 12.08.2014 року, яким ТОВ «МЕГА-ДИЗАЙН ПЛЮС» збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на 68 114грн., в тому числі за основним платежем - 54 491грн. та штрафні (фінансові) санкції - 13 623грн.

Правомірність та обґрунтованість даного податкового повідомлення-рішення є предметом спору, який передано на вирішення суду.

Вирішуючи спір між сторонами та відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що документи, які були надані позивачем не можна визнати первинними, з огляду на те, що вони не підтверджують реальність здійснення господарських операцій, а тому оскаржуване повідомлення-рішення №0000152201 від 12.08.2014 року є законним та обґрунтованим, а підстави для його скасування відсутні.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції виходячи з наступного.

Згідно п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188 ПК України, об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку, окрім іншого, з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України. Датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, або дата відвантаження товарів. База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів.

Згідно із п. 198.1. ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) в необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного фінансового лізингу.

Відповідно до п. 198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п. 198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Таким чином, вказаними нормами права визначено підстави за яких платник податків має право на віднесення сплачених сум ПДВ, у вартості товарів (робіт, послуг), до складу податкового кредиту. До таких підстав віднесено: наявність господарської операції, наслідком якої є поставка товару (робіт, послуг), сплата (нарахування) податку на додану вартість у вартості товарів (робіт, послуг), використання товару (робіт, послуг) у власній господарській діяльності, факт сплати податку на додану вартість має підтверджуватися відповідними первинними документами.

Судом встановлено, що 29.11.2013р. між ТОВ «ТД ОСОБА_2» (Постачальник) та ТОВ «МЕГА-ДИЗАЙН ПЛЮС» (Покупець) укладено Договір поставки №32/25, за умовами якого Постачальник зобов'язався забезпечити поставку товару та передати його у власність Покупця, а Покупець зобов'язався прийняти товар та оплатити його на умовах даного Договору, в асортименті і по цінам визначені в специфікації, яка є невід'ємною частиною Договору. Найменування товару - цинк. Згідно пункту 2.3 Договору загальна кількість товару, що поставляється в одній партії, визначається на підставі письмового замовлення Покупця та погоджується шляхом підписання специфікації. Термін дії договору - до 31.12.2014р. (а.с.36-38)

29.11.2013р. між ТОВ «МЕГА-ДИЗАЙН ПЛЮС» (Замовник) та ТОВ «ТД ОСОБА_2» (Перевізник) укладено Договір перевезення вантажів автомобільним транспортом №32/27, за умовами якого Перевізник зобов'язався надати замовникові транспортні послуги у межах України, доставити довірений йому вантаж до пункту призначення та видати вантаж уповноваженій особі, а Замовник зобов'язався надати для перевезення вантаж та сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Вид, найменування, вага вантажу, а також дата, маршрут, термін поставки, ціна за надані послуги, визначається в письмовій заявці, яка згідно п.2.1 Договору в обов'язковому порядку надається Замовником. Термін дії договору - до 31.12.2013р. (а.с.39-41)

На підтвердження реальності здійснення господарських операцій по поставці цинку (а.с.35), ТОВ «МЕГА-ДИЗАЙН ПЛЮС» надало наступні документи:

на виконання Договору №32/25 від 29.11.2013р.:

1) рахунок-фактура №СФ-090137 від 09.01.2014р. на суму 58098,60грн., в тому числі ПДВ 9683,10грн. за поставку Цинку Ц-1 ГОСТ 3640-94 (а.с.42);

видаткова накладна №РН-090137 від 09.01.2014р. на суму 58098,60грн., в тому числі ПДВ 9683,10грн. за поставку Цинку Ц-1 ГОСТ 3640-94 (а.с.43);

податкова накладна №733 від 09.01.2014р. на суму 58098,60грн., в тому числі ПДВ 9683,10грн. (а.с.44)

2) рахунок-фактура №СФ-130137 від 13.01.2014р. на суму 44853,90грн., в тому числі ПДВ 7475,65грн. за поставку Цинку Ц-1 ГОСТ 3640-94 (а.с.48);

видаткова накладна №РН-130137 від 13.01.2014р. на суму 44853,90грн., в тому числі ПДВ 7475,65грн. за поставку Цинку Ц-1 ГОСТ 3640-94 (а.с.49);

податкова накладна №735 від 13.01.2014р. на суму 44853,90грн., в тому числі ПДВ 7475,65грн. (а.с.50)

3) рахунок-фактура №СФ-160137 від 16.01.2014р. на суму 57653,40грн., в тому числі ПДВ 9608,90грн. за поставку Цинку Ц-1 ГОСТ 3640-94 (а.с.54);

видаткова накладна №РН-160137 від 16.01.2014р. на суму 57653,40грн., в тому числі ПДВ 9608,90грн. за поставку Цинку Ц-1 ГОСТ 3640-94 (а.с.55);

податкова накладна №737 від 16.01.2014р. на суму 57653,40грн., в тому числі ПДВ 9608,90грн. (а.с.56)

4) рахунок-фактура №СФ-170137 від 17.01.2014р. на суму 47636,40грн., в тому числі ПДВ 7939,40грн. за поставку Цинку Ц-1 ГОСТ 3640-94 (а.с.60);

видаткова накладна №РН-170137 від 17.01.2014р. на суму 47636,40грн., в тому числі ПДВ 7939,40грн. за поставку Цинку Ц-1 ГОСТ 3640-94 (а.с.61);

податкова накладна №739 від 17.01.2014р. на суму 47636,40грн., в тому числі ПДВ 7939,40грн. (а.с.62)

5) рахунок-фактура №СФ-210137 від 21.01.2014р. на суму 52311,00грн., в тому числі ПДВ 8718,50грн. за поставку Цинку Ц-1 ГОСТ 3640-94 (а.с.66);

видаткова накладна №РН-210137 від 21.01.2014р. на суму 52311,00грн., в тому числі ПДВ 8718,50грн. за поставку Цинку Ц-1 ГОСТ 3640-94 (а.с.67);

податкова накладна №741 від 21.01.2014р. на суму 52311,00грн., в тому числі ПДВ 8718,50грн. (а.с.68)

6) рахунок-фактура №СФ-240137 від 24.01.2014р. на суму 54091,80грн., в тому числі ПДВ 9015,30грн. за поставку Цинку Ц-1 ГОСТ 3640-94 (а.с.72);

видаткова накладна №РН-240137 від 24.01.2014р. на суму 54091,80грн., в тому числі ПДВ 9015,30грн. за поставку Цинку Ц-1 ГОСТ 3640-94 (а.с.73);

податкова накладна №743 від 24.01.2014р. на суму 54091,80грн., в тому числі ПДВ 9015,30грн. (а.с.68)

на виконання Договору №32/27 від 29.11.2013р.:

1) рахунок-фактура №СФ-090137 від 09.01.2014р. на суму 2050,00грн., в тому числі ПДВ 341,67грн. за транспортні послуги за маршрутом м.Дніпропетровськ-м.Павлоград (а.с.45);

Акт №ОУ-0000090137 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 09.01.2014р. на суму 2050,00грн., в тому числі ПДВ 341,67грн. про виконання транспортної послуги за маршрутом м.Дніпропетровськ - м.Павлоград (а.с.46);

податкова накладна №734 від 09.01.2014р. на суму 2050,00грн., в тому числі ПДВ 341,67грн. (а.с.47)

2) рахунок-фактура №СФ-130137 від 13.01.2014р. на суму 2050,00грн., в тому числі ПДВ 341,67грн. за транспортні послуги за маршрутом м.Дніпропетровськ-м.Павлоград (а.с.51);

Акт №ОУ-0000130137 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 13.01.2014р. на суму 2050,00грн., в тому числі ПДВ 341,67грн. про виконання транспортної послуги за маршрутом м.Дніпропетровськ - м.Павлоград (а.с.52);

податкова накладна №736 від 13.01.2014р. на суму 2050,00грн., в тому числі ПДВ 341,67грн. (а.с.53)

3) рахунок-фактура №СФ-160137 від 16.01.2014р. на суму 2050,00грн., в тому числі ПДВ 341,67грн. за транспортні послуги за маршрутом м.Дніпропетровськ-м.Павлоград (а.с.57);

Акт №ОУ-0000160137 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 16.01.2014р. на суму 2050,00грн., в тому числі ПДВ 341,67грн. про виконання транспортної послуги за маршрутом м.Дніпропетровськ - м.Павлоград (а.с.58);

податкова накладна №738 від 16.01.2014р. на суму 2050,00грн., в тому числі ПДВ 341,67грн. (а.с.59)

4) рахунок-фактура №СФ-170137 від 17.01.2014р. на суму 2050,00грн., в тому числі ПДВ 341,67грн. за транспортні послуги за маршрутом м.Дніпропетровськ-м.Павлоград (а.с.63);

Акт №ОУ-0000170137 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 17.01.2014р. на суму 2050,00грн., в тому числі ПДВ 341,67грн. про виконання транспортної послуги за маршрутом м.Дніпропетровськ - м.Павлоград (а.с.64);

податкова накладна №740 від 17.01.2014р. на суму 2050,00грн., в тому числі ПДВ 341,67грн. (а.с.65)

5) рахунок-фактура №СФ-210137 від 21.01.2014р. на суму 2050,00грн., в тому числі ПДВ 341,67грн. за транспортні послуги за маршрутом м.Дніпропетровськ-м.Павлоград (а.с.69);

Акт №ОУ-0000210137 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 21.01.2014р. на суму 2050,00грн., в тому числі ПДВ 341,67грн. про виконання транспортної послуги за маршрутом м.Дніпропетровськ - м.Павлоград (а.с.69);

податкова накладна №742 від 21.01.2014р. на суму 2050,00грн., в тому числі ПДВ 341,67грн. (а.с.71)

6) рахунок-фактура №СФ-240137 від 24.01.2014р. на суму 2050,00грн., в тому числі ПДВ 341,67грн. за транспортні послуги за маршрутом м.Дніпропетровськ-м.Павлоград (а.с.75);

Акт №ОУ-0000240137 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 24.01.2014р. на суму 2050,00грн., в тому числі ПДВ 341,67грн. про виконання транспортної послуги за маршрутом м.Дніпропетровськ - м.Павлоград (а.с.76);

податкова накладна №744 від 24.01.2014р. на суму 2050,00грн., в тому числі ПДВ 341,67грн. (а.с.77)

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податку.

Відповідно до абз. 11 вищезазначеної статті Закону первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до ч. 1 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Відповідно до вимог п.1.2 ст. 1, п.2.1 ст.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 р. за № 168/704, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Відповідно до абз. 2 п. 2.1 зазначеного Положення господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Пунктом 2 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", передбачено, що первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Додаткові вимоги до первинних документів встановлені п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. № 168/704), відповідно до якого первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа, дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції, посада і прізвища осіб відповідальних за здійснення господарської операції і правильність оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що надані позивачем документи не є такими, які підтверджують реальність здійснення господарської операції з поставки цинку.

Так, по-перше, згідно матеріалів справи, придбаний за умовами Договору поставки №32/25 від 23.11.2013р. цинк, транспортувався на підставі Договору перевезення вантажів автомобільним транспортом №32/27 від 23.11.2013р. Така поставка відбувалась у січні 2014 року, в той час, як Договір перевезення вантажів автомобільним транспортом №32/27 від 23.11.2013р. втратив чинність 31.12.2013р. Відомостей щодо пролонгованості Договору позивачем не надано.

По-друге, за умовами Договору перевезення вантажів автомобільним транспортом №32/27 від 23.11.2013р., саме Замовник - ТОВ «МЕГА-ДИЗАЙН ПЛЮС», яке знаходиться у м.Павлоград, зобов'язалося надати для перевезення вантаж ТОВ «ТД ОСОБА_2», яке знаходиться у м.Дніпропетровську. Згідно ж документів, товар перевозився з м.Дніпропетровська до м.Павлограда, тобто від контрагента до позивача. Відповідно, товар надавався контрагентом, а не позивачем.

По-третє, за умовами Договору поставки №32/25 від 23.11.2013р., саме постачальник - ТОВ «ТД ОСОБА_2» зобов'язався забезпечити поставку товару.

По-четверте, з огляду на вимоги укладених Договорів, позивачем ані до перевірки ані до суду не надано таких первинних документів, які підлягали б оформленню у разі фактичного здійснення господарських операцій: письмові замовлення на партію товару - цинку, специфікації, сертифікат якості або сертифікат відповідності (п.6.2 Договору №32/25), письмові заявки на перевезення вантажу.

Згідно умов Договору перевезення вантажів автомобільним транспортом №32/27 від 23.11.2013р., Перевізник (ТОВ «ТД ОСОБА_2») зобов'язався доставити довірений йому вантаж до пункту призначення та видати вантаж уповноваженій особі.

З огляду на Акт перевірки, податковий орган зазначив, що з наданих до перевірки видаткових накладних неможливо встановити особу яка відпускала товар та яка його отримувала. У видаткових накладних містяться лише підписи осіб, які відвантажували та отримували товар, прізвище, ім'я по-батькові відсутнє. Надані товарно-транспортні накладні заповнено з порушенням вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 р. № 88. В наданих до перевірки товарно-транспортних накладних зазначено лише підписи осіб які здавали та приймали вантаж,. Прізвище ім'я та по-батькові не вказано. Отже, ідентифікувати осіб, які були причетні до відвантаження та приймання товару не видається можливим.

Транспортування товару здійснювалось відповідно до наданих товарно-транспортних накладних, згідно яких: пункт навантаження: м.Дніпропетровськ, пункт розвантаження: м.Павлоград. До перевірки не надано книгу виписки довіреностей. Отже, встановити особу, яка отримувала товар від ТОВ «ТД ОСОБА_2» та приймала від імені підприємства позивача, не видається можливим.

Тобто вищевказані акти прийому виконаних підрядних робіт надані позивачем, мають узагальнений характер, неконкретні та змістом, не містять місця складання, обсягу виміру конкретної господарської операції, відповідальних осіб та осіб які брали участь у здійснення вказаної господарської операції. Вказане унеможливлює встановлення зв'язку між фактом придбання послуг, понесеними витратами і господарською діяльністю платника.

Відповідно до ч.1 ст.72 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу.

У своєму позові, а так само і в апеляційній скарзі, позивач посилається на те, що Акт перевірки контрагента позивача не може бути достатнім доказом нереальності господарської операції, а можливі дефекти в оформлені документів також не можуть розглядатися як самостійні підстави для висновку про відсутність реального здійснення господарської операції.

Суд апеляційної інстанції погоджується з позицією позивача, що Акт перевірки контрагента позивача не може бути достатнім доказом нереальності господарської операції, проте, під час розгляду справи позивачем не надано документів, які за звичайною діловою практикою супроводжують фактичне виконання господарської операції та у сукупності з первинними документами підтверджують їх фактичне (реальне) виконання, а відтак - не доведено того, що обумовлені правочинами операції були виконані в об'єктивній дійсності.

Таким чином, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду про непідтвердження позивачем належним чином оформленими документами правомірність формування податкового кредиту.

З огляду на викладені обставини, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що судом першої інстанції в достатньому обсязі з'ясовано обставини справи та ухвалено законне і обґрунтоване рішення, у зв'язку з чим підстав для його скасування, в межах доводів апеляційної скарги, не існує.

Керуючись ч.3 ст.160, ст.195, ст.196, п.1 ч.1 ст.198, ст.200, ст.205, ст.206 КАС України суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕГА-ДИЗАЙН ПЛЮС» залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 листопада 2014 року у справі №804/16361/14 залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

(Ухвалу у повному обсязі складено 18.06.2015р.)

Головуючий: О.В. Мартиненко

Суддя: В.Ю. Поплавський

Суддя: Д.В. Чепурнов