Постанова № 45338767, 18.06.2015, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

18 червня 2015 року № 826/8882/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Нагорянського С.І., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Київського міського відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Товариства з обмеженою відповідальністю "БЕРШКА УКРАЇНА"про стягнення заборгованості В С Т А Н О В И В:

Київське міське відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулось до суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "БЕРШКА УКРАЇНА" про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені у розмірі 523043,58 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що згідно звіту про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2014 рік відповідач вказав, що середньооблікова кількість працівників облікового складу підприємства у 2014 році становила 171 особу, відповідно до 4% нормативу на підприємстві повинно бути працевлаштовано 7 осіб з інвалідністю, однак відповідачем було працевлаштовано лише 1 особу. Тобто, відповідач не виконав свого обов'язку щодо працевлаштування інвалідів.

Ухвалою Окружного адміністративного суду від 15 травня 2015 року відкрито провадження у справі та призначено до розгляду у судовому засіданні.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про дату, час і місце судового розгляду справи, клопотань про відкладення розгляду справи не подавав.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позовних вимог заперечував, просив суд відмовити у задоволенні адміністративного позову. Подав письмові заперечення проти позову, в яких зазначив, що товариство вжило всіх залежних від нього заходів для виконання нормативу робочих місць, у відповідності до Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» та Закону України «Про зайнятість населення».

Відповідно до ч. 2 ст. 128 КАС України, неприбуття в судове засідання без поважних причин представника сторони або третьої особи, які прибули в судове засідання, або неповідомлення ним про причини неприбуття не є перешкодою для розгляду справи.

Згідно ч. 6 ст. 128 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

З урахуванням неявки представника позивача, у судовому засіданні 08 червня 2015 року суд дійшов висновку про розгляду справи порядку письмового провадження.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти позову, оцінивши докази, які мають значення для розгляду та вирішення справи, судом встановлено наступне.

У лютому 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю "БЕРШКА УКРАЇНА" подало до Київського міського відділення Фонду соціального захисту інвалідів «Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів» за 2014 рік по формі 10-ПІ, (поштова-річна), затверджений наказом Мінпраці та соціальної політики від 10 лютого 2007 року № 42 з доповненнями від 12 листопада 2008 року № 527.

Згідно зазначеного звіту, середньооблікова кількість працівників облікового складу підприємства у 2014 році становила 171 особу, відповідно до 4-х відсоткового нормативу на підприємстві повинно бути працевлаштовано 7 осіб з інвалідністю, однак відповідачем працевлаштовано лише 1 особу.

Оскільки відповідачем не виконано 4-х відсоткового нормативу, призначеного для працевлаштування інвалідів, позивач дійшов висновку про наявність підстав щодо сплати відповідачем адміністративно-господарських санкцій у розмірі 508797,18 грн. та пені за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій у розмірі 14246,40 грн.

Основи соціальної захищеності інвалідів в Україні, гарантії їм рівних з усіма іншими громадянами можливості для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства, створення необхідних умов, які дають можливість інвалідам ефективно реалізувати права та свободи людини і громадянина та вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними можливостями, здібностями і інтересами визначено Законом України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» № 875-XII від 21 березня 1991 року.

Відповідно до ст. 19 Закону № 875-XII, для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів.

Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно здійснюють працевлаштування інвалідів у рахунок нормативів робочих місць виходячи з вимог статті 18 цього Закону.

Згідно ст. 18 Закону № 875-XII, забезпечення прав інвалідів на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості.

Підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ч. 2 ст. 50 Закону України «Про зайнятість населення», роботодавці беруть участь у здійсненні заходів щодо забезпечення зайнятості населення шляхом: 1) створення умов для реалізації громадянами права на працю; 7) участі у здійсненні контролю за дотриманням законодавства у сфері зайнятості населення, трудової міграції, професійного навчання та підтвердження кваліфікації працівників.

Крім того, роботодавці, на підприємствах яких створені робочі місця для забезпечення працевлаштування інвалідів, з метою виконання покладених на них вказаних обов'язків та додаткового інформування населення про існування на їхніх підприємствах таких місць, можуть приймати участь у ярмарках вакансій, подавати інформацію в засобах масової інформації, безпосередньо інформувати громадські організації інвалідів, займати активну позицію в залученні інвалідів на створені для них робочі місця.

Так, згідно звіту № 10-ПІ про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2014 рік протягом спірного періоду відповідач, враховуючи чисельність штатних працівників, зобов'язаний був створити 7 робочих місць для працевлаштування інвалідів, натомість було створене лише 1 робоче місце.

Протягом 2014 року відповідач подавав до центру зайнятості звіти за формою № 3-ПН «Інформація про попит на робочу силу (вакансії)» для працевлаштування громадян, що мають додаткові гарантії у сприянні працевлаштуванню, копії яких містяться в матеріалах справи.

Проаналізувавши матеріали справи, надані відповідачем докази на обґрунтування своєї позиції, суд дійшов висновку, що ТОВ "БЕРШКА УКРАЇНА" не було у повному обсязі виконано обов'язку щодо вжиття всіх передбачених Законом України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» та Закону України "Про зайнятість населення" заходів, спрямованих на забезпечення інвалідів робочими місцями.

Відповідно до ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Згідно ст. 238 Господарського кодексу України, за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків.

Адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону. При цьому до правовідносин із стягнення адміністративно-господарських санкцій, передбачених цим Законом, не застосовуються строки, визначені статтею 250 Господарського кодексу України.

У разі несплати адміністративно-господарських санкцій або пені чи неможливості їх сплати за рішенням суду їх стягнення в примусовому порядку може бути звернено на майно підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, в порядку, передбаченому законом.

З огляду на вищенаведене, суд дійшов висновку, що відповідачем не було вжито необхідних заходів, передбачених чинним законодавством щодо недопущення правопорушення у сфері господарювання та спрямованих на виконання обов'язку щодо створення робочих місць та щодо працевлаштування інвалідів.

В силу ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України.

Таким чином, враховуючи наявність у діях відповідача складу правопорушення, а також у зв'язку з невиконанням відповідачем вимог законодавства, що регулює основи соціальної захищеності інвалідів, суд дійшов висновку про задоволення адміністративного позову у повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 69-71, 94, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов Київського міського відділення Фонду соціального захисту інвалідів задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "БЕРШКА УКРАЇНА" (код ЄДРПОУ 35534949) на користь Київського міського відділення Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції у розмірі 508797,18 грн. та пеню за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій у розмірі 14246,40 грн.

Постанова набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя С.І. Нагорянський