Ухвала суду № 45315369, 31.10.2013, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/27534/13-ц

Провадження № 2/755/6850/2013

УХВАЛА

"31" жовтня 2013 р. м. Київ

Суддя Дніпровського районного суду м. Києва Галаган В.І., вивчивши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про припинення права на частку у спільному майні та визнання права власності на 2/5 частки квартири, -

в с т а н о в и в:

До Дніпровського районного суду м. Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про припинення права на частку у спільному майні та визнання права власності на 2/5 частки квартири.

Вивчивши матеріали поданої позовної заяви, вважаю, що позовна заява не відповідає вимогам цивільного процесуального законодавства України.

Відповідно до ст.1 Цивільного процесуального кодексу України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтереси юридичних осіб, інтересів держави.

За нормою статті 4 Цивільного процесуального кодексу України визначено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Відповідно до вимог пунктів ч.2, ч.4 ст.119 Цивільного процесуального кодексу України позовна заява повинна містити серед іншого: зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування, позовна заява повинна відповідати іншим вимогам, встановленим законом.

Зміст позовних вимог це певна форма захисту, яку просить позивач від суду. Під підставами позову, як вказує Верховний суд України, слід розуміти обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги. Виклад обставин підстави та кож необхідний для визначення тотожності позову, захисту відповідача від позову, зміни позову позивачем і, найголовніше, для визначення предмета доказування по даній справі.

Як убачається із змісту позовної заяви та додатків до неї, та ураховуючи предмет спору, позивачкою не наведено правове обґрунтування звернення до суду з вимогами про припинення права власності на частку квартири до відповідачки ОСОБА_2, ураховуючи, що позивачкою долучено до матеріалів позовної заяви договір купівлі-продажу квартири від 01.03.2000 року, відповідно до якого власниками 2/5 спірної частини квартири належить також ОСОБА_3, ОСОБА_2 та ОСОБА_4, та позивачкою не надано доказів належності всієї спірної частини квартири саме відповідачці ОСОБА_2, що свідчить про порушення права власності зазначених осіб як співвласників спірної частини квартири, щодо яких не вирішено питання про залучення даних осіб в якості сторони по справі.

Крім того, суд не вбачає підстав для задоволення клопотання позивачки про розстрочення/відстрочення виконання рішення суду, шляхом відстрочення внесення позивачкою вартості оспорюваної частини квартири на депозитний рахунок суду, оскільки діючим законодавством України не передбачено розстрочення виконання рішення суду на стадії відкриття провадження у справі, та позивачкою не надано доказів на підтвердження поважності причини такої несплати, ураховуючи наявні в матеріалах позову докази, тому позивачкою підлягає до внесення на депозитний рахунок суду вартість оспорюваної частини квартири у розмірі 59 880,00 грн., право власності на яку є предметом позовних вимог.

Згідно частини пятої ст. 119 Цивільного процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору.

Так, звертаючись з позовом до суду, позивачкою не додано доказів, які мають свідчити про те, що нею в повній мірі сплачено судовий збір, враховуючи майновий характер спору.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року №3674-VI (зі змінами та доповненнями) судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Із позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,2 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 3 розмірів мінімальної заробітної плати.

Разом з тим, розмір мінімальної заробітної плати станом на 01.01.2013 року складає 1147,00 грн. Таким чином, ураховуючи положення ст. 4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року №3674-VI (зі змінами та доповненнями), а також ціну позову, сума судового збору, що підлягає до сплати має дорівнювати 598,80 грн.

Звертаючись з позовом до суду, позивачкою долучено до матеріалів позовної заяви квитанцію № ПН3722 від 08.10.2013 року про сплату судового збору у розмірі 598,80 грн., сплаченого на рахунок Деснянського районного суду м. Києва.

Однак, судовий збір при подачі позовів до Дніпровського районного суду м. Києва повинно сплачуватись на розрахунковий рахунок № 31216206700005, отримувач платежу: УДК у Дніпровському районі м. Києва, код ЗКПО 38012871, банк УДК у м. Києві, МФО 820019.

При цьому, в позові позивачка не зазначає підстави для звільнення її від сплати судового збору у випадках, визначених законодавством, а інших доказів, які мають свідчити про те, що нею в повному обсязі сплачено судовий збір, до позову не долучено, ураховуючи, що сплата судового збору на рахунок Деснянського районного суду м. Києва не є підтвердженням належної оплати судового збору під час звернення з позовом до Дніпровського районного суду м. Києва.

За нормами ст. 121 Цивільного процесуального кодексу України, передбачено наслідки подання позовної заяви, що не відповідає вимогам ст.ст. 119, 120 Цивільного процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 119 - 121 Цивільного процесуального кодексу України, суд

у х в а л и в:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про припинення права на частку у спільному майні та визнання права власності на 2/5 частки квартири залишити без руху, про що повідомити позивачці та надати їй строк для усунення вказаних недоліків до „11 листопада 2013 року, однак який не може перевищувати двох днів з моменту отримання копії ухвали.

Попереджаю, що у разі невиконання вимог суду щодо усунення вказаних недоліків, Ваша заява буде вважатись неподаною та підлягає поверненню.

С у д д я