Вирок № 45311056, 23.10.2012, Ставищенський районний суд Київської області

Ставищенський районний суд Київської області

Справа №: 1024/1440/12

Провадження № 1/1024/88/12

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23.10.2012 року Ставищенський районний суд Київської області в складі:

головуючого - судді: Скороход Т. Н.,

за участю секретаря: Соколової О.А.,

прокурора: Чугаєва В.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань смт. Ставище справу про обвинувачення ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_2, українки, громадянки України, ІНФОРМАЦІЯ_3, вдови, пенсіонерки, працюючої фельдшером-лаборантом Ставищенської ЦРЛ, проживаючої в ІНФОРМАЦІЯ_4, невійськовозобовязаної, раніше не судимої, в скоєнні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 190, ч.ч. 1, 4 ст. 358 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 в період часу з кінця липня 2002 року до 13 січня 2012 року шахрайським шляхом заволоділа грошовими коштами управління Пенсійного фонду України в Ставищенському районі та Управління праці та соціального захисту населення Ставищенської РДА, а також підробила та використала завідомо підроблений документ.

Шахрайські дії ОСОБА_1 скоєно за наступних обставин.

Так, 25 лютого 2002 року ОСОБА_1 звернулась до Управління праці та соціального захисту населення Ставищенської РДА для призначення державної соціальної допомоги своїй доньці, інваліду з дитинства 1 групи, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, подавши власноручно підписану відповідну заяву, на підставі якої з 25 лютого 2002 року було призначено виплату вищевказаної допомоги.

В кінці липня 2002 року, точна дата не встановлена, донька ОСОБА_1 ОСОБА_2 померла. Будучи ознайомленою з вимогами Закону України Про державну соціальну допомогу інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам про обовязок повідомити органи праці та соціального захисту населення у випадку зміни складу сімї, ОСОБА_1 вирішила незаконно отримувати державну соціальну допомогу інваліду з дитинства 1 групи на свою покійну доньку. З метою виконання свого злочинного умислу, спрямованого на незаконне заволодіння чужим майном, ОСОБА_1 для приховання від працівників УПСЗН Ставищенської РДА факту смерті своєї доньки до медичних закладів, правоохоронних органів та відділу реєстрації актів цивільного стану Ставищенського районного управління юстиції для отримання свідоцтва про смерть своєї доньки з даного приводу не звернулась і не повідомила працівників УПСЗН Ставищенської РДА про смерть своєї доньки ОСОБА_2

При цьому, ОСОБА_1 умисно, зловживаючи довірою працівників УПСЗН Ставищенської РДА, щомісячно в період з кінця липня 2002 року до 30 вересня 2004 року отримувала державну соціальну допомогу інваліду з дитинства 1 групи на покійну доньку ОСОБА_2 За вказаний період ОСОБА_1 незаконно, шахрайським шляхом, заволоділа грошовими коштами УПСЗН Ставищенської РДА, а саме: щомісячно протягом серпня-грудня 2002 року по 120 гривень, у січні, березні-квітні 2003 року по 135 гривень, у лютому 2003 року 129 гривень 16 копійок, протягом травня-грудня 2003 року по 136 гривень 49 копійок, протягом січня-травня 2004 року по 150 гривень, у червні-липні 2004 року по 152 гривні 25 копійок та у серпні-вересні 2004 року по 154 гривні 35 копійок, тобто усього грошовими коштами в розмірі 3589 гривень 28 копійок.

Продовжуючи виконання свого злочинного умислу, спрямованого на незаконне заволодіння чужим майном шляхом шахрайства, ОСОБА_1, достовірно знаючи про смерть своєї доньки, з метою незаконного отримання грошових коштів в більшому розмірі, на підставі постанови Кабінету Міністрів України Про підвищення рівня пенсійного забезпечення від 18.09.2004 року № 1215, відповідно до якої з 1 вересня 2004 року одержувачам соціальної пенсії по інвалідності з дитинства, які одержували державну соціальну допомогу, надається щомісячна державна адресна допомога до пенсії, яка виплачується за рахунок коштів Пенсійного фонду України, 23 вересня 2004 року звернулась до Управління Пенсійного фонду України в Ставищенському районі для призначення соціальної пенсії по інвалідності з дитинства на свою дочку ОСОБА_2О, подавши підписану власноручно заяву про призначення пенсії та приховавши факт смерті своєї доньки, ввела в оману працівників УПФУ в Ставищенському районі. На підставі поданої ОСОБА_1 заяви та Закону України Про державну соціальну допомогу інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам і п.п. 3, 4 постанови Кабінету Міністрів України Про підвищення рівня пенсійного забезпечення № 1215 від 18.09.2004 року, УПФУ в Ставищенському районі ОСОБА_2 було призначено виплату соціальної пенсії, як інваліду з дитинства 1 групи з 23 вересня 2004 року.

При цьому, ОСОБА_1 умисно, зловживаючи довірою працівників УПФУ в Ставищенському районі, щомісячно з 23 вересня 2004 року до 30 листопада 2007 року отримувала соціальну пенсію на покійну доньку ОСОБА_2 За вказаний період ОСОБА_1 незаконно, шахрайським шляхом, заволоділа грошовими коштами УПФУ в Ставищенському районі, а саме: у вересні 2004 року 130 гривень 34 копійки, щомісячно протягом жовтня-листопада 2004 року по 284 гривні 69 копійок, у грудні 2004 року 290 гривень 95 копійок, протягом січня-березня 2005 року по 295 гривень 51 копійці, у квітні 2005 року 307 гривень 75 копійок, у травні 2005 року 731 гривня 37 копійок, у червні 2005 року 528 гривень 24 копійки, протягом липня-вересня 2005 року по 522 гривні, з жовтня 2005 року до вересня 2006 року по 543 гривні 50 копійок, протягом жовтня-грудня 2006 року по 549 гривень, протягом січня-червня 2007 року по 284 гривні 69 копійок, у липні 2007 року 907 гривень 60 копійок, у серпні 2007 року 388 гривень 03 копійки, у вересні-жовтні 2007 року по 393 гривні 44 копійки та у листопаді 2007 року 404 гривні 54 копійки, тобто усього грошовими коштами в розмірі 17374 гривні 75 копійок.

Також, ОСОБА_1, продовжуючи виконання свого злочинного умислу, спрямованого на незаконне заволодіння чужим майном, з метою незаконного отримання грошових коштів в більшому розмірі за рахунок одночасного отримання пенсії по втраті годувальника інваліда з дитинства та державної соціальної допомоги на інваліда з дитинства, відповідно до ч. 4 ст. 1 Закону України Про державну соціальну допомогу інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам (зі змінами, внесеними 03.03.2005 року) в лютому 2007 року, достовірно знаючи про смерть своєї дочки ОСОБА_2, вирішила звернутися до суду для визнання останньої недієздатною, щоб в подальшому оформити над нею опікунство. З цією метою ОСОБА_1 підробила довідку лікаря-психіатра Ставищенської ЦРЛ про перебування її доньки на диспансерному обліку з діагнозом: „Олігофренія в стадії ідіотії, яку 16 лютого 2007 року разом з позовною заявою подала до Ставищенського районного суду. На підставі вказаної підробленої довідки було проведено заочну судово-психіатричну експертизу ОСОБА_2, а також рішенням Ставищенського районного суду від 12.09.2007 року останню визнано недієздатною особою, на підставі якого ОСОБА_1 призначено опікуном її дочки ОСОБА_2

При цьому, ОСОБА_1, будучи призначеною опікуном ОСОБА_2, достовірно знаючи про смерть своєї доньки, 20 листопада 2007 року звернулась до УПСЗН Ставищенської РДА для призначення державної соціальної допомоги інваліду з дитинства 1 групи на свою дочку ОСОБА_2, куди подала заяву про призначення усіх видів соціальної допомоги, яку підписала власноручно, та приховавши факт смерті своєї доньки, ввела в оману працівників УПСЗН Ставищенської РДА. На підставі поданої ОСОБА_1 заяви та ст. 1 Закону України Про державну соціальну допомогу інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам, УПСЗН Ставищенської РДА ОСОБА_1 було призначено виплату державної соціальної допомоги з 01 грудня 2007 року та проведено перерахунок виплат за період з 01 січня 2007 року.

При цьому, ОСОБА_1 умисно, зловживаючи довірою працівників УПСЗН Ставищенської РДА, отримала перерахунок виплат з 1 січня 2007 року до 1 грудня 2007 року та щомісячно з 1 грудня 2007 року по 13 січня 2012 року отримувала державну соціальну допомогу на покійну дочку ОСОБА_2, інваліда з дитинства 1 групи. За вказаний період ОСОБА_1 незаконно, шахрайським шляхом, заволоділа грошовими коштами УПСЗН Ставищенської РДА, а саме: перерахунком виплат за січень-лютий 2007 року по 200 гривень 76 копійок, за березень 2007 року 195 гривень 63 копійки, за квітень-червень 2007 року по 234 гривні 63 копійки, за липень 2007 року 229 гривень 22 копійки, за серпень 2007 року 620 гривень 37 копійок, за вересень 2007 року 626 гривень 05 копійок, за жовтень 2007 року 633 гривні 76 копійок, за листопад 2007 року 646 гривень 09 копійок, та щомісячно у грудні 2007 року 658 гривень 83 копійки, протягом січня-березня 2008 року по 750 гривень, протягом квітня-червня 2008 року по 721 гривні 50 копійок, протягом липня-вересня 2008 року по 723 гривні, протягом жовтня 2008 року березня 2009 року по 747 гривень, протягом квітня-червня 2009 року по 754 гривні 50 копійок, протягом липня-вересня 2009 року по 761 гривні 20 копійок, у жовтні 2009 року 775 гривень 40 копійок, протягом листопада-грудня 2009 року по 887 гривень 90 копійок, протягом січня-квітня 2010 року по 1000 гривень 40 копійок, у травні 2010 року 1143 гривні 20 копійок, у червні 2010 року 1159 гривень 70 копійок, протягом липня-вересня 2010 року по 1063 гривні 50 копійок, протягом жовтня-листопада 2010 року по 1084 гривень 50 копійок, у грудні 2010 року 1101 гривню, протягом січня-березня 2011 року по 1125 гривень, протягом квітня-вересня 2011 року по 1146 гривень, протягом жовтня-листопада 2011 року по 1176 гривень, у грудні 2011 року 1200 гривень та у січні 2012 року 1438 гривень 50 копійок, тобто усього грошовими коштами в розмірі 50750 гривень 66 копійок.

Крім цього, ОСОБА_1, реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на незаконне заволодіння чужим майном, з метою отримання додаткових виплат, на підставі ч. 4 ст. 1 Закону України Про державну соціальну допомогу інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам (зі змінами, внесеними 03.03.2005 року) та ст.ст. 10, 36 Закону України Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування, 18 грудня 2007 року звернулась до УПФУ в Ставищенському районі для призначення пенсії її дочці інваліду з дитинства ОСОБА_2 по втраті годувальника, яким був її покійний чоловік ОСОБА_3 і який помер 26.12.2001 року. При цьому, ОСОБА_1, достовірно знаючи про смерть своєї доньки, подала до УПФУ в Ставищенському районі заяву про призначення пенсії, яку підписала власноручно, та приховавши факт смерті своєї доньки, ввела в оману працівників УПФУ в Ставищенському районі. На підставі поданої заяви та ч. 4 ст. 1 Закону України Про державну соціальну допомогу інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам, ст.ст. 10, 36 Закону України Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування, ст. 37 Закону України Про пенсійне забезпечення, УПФУ в Ставищенському районі ОСОБА_1 було призначено виплату пенсії по втраті годувальника на недієздатну дочку ОСОБА_2 з 18 грудня 2007 року.

При цьому, ОСОБА_1 умисно, зловживаючи довірою працівників УПФУ в Ставищенському районі, щомісячно з 18 грудня 2007 року по 13 січня 2012 року отримувала пенсію по втраті годувальника на покійну доньку ОСОБА_2. За вказаний період ОСОБА_1 незаконно, шахрайським шляхом, заволоділа грошовими коштами УПФУ в Ставищенському районі, а саме: щомісячно у грудні 2007 року 128 гривень 58 копійок, протягом січня-березня 2008 року по 284 гривні 69 копійок, протягом квітня-червня 2008 року по 481 гривні, протягом липня 2008 року березня 2009 року по 544 гривні, протягом квітня-червня 2009 року по 551 гривні 50 копійок, протягом липня-вересня 2009 року по 558 гривень 20 копійок, у жовтні 2009 року 572 гривні 40 копійок, протягом листопада-грудня 2009 року по 601 гривні 40 копійок, протягом січня-березня 2010 року по 695 гривень, протягом квітня-червня 2010 року по 706 гривень, протягом липня-вересня 2010 року по 709 гривень, протягом жовтня-листопада 2010 року по 723 гривні, у грудні 2010 року 734 гривні, протягом січня-березня 2011 року по 750 гривень, протягом квітня-вересня 2011 року по 764 гривні, протягом жовтня-листопада 2011 року по 784 гривні, у грудні 2011 року 800 гривень та у січні 2012 року 822 гривні, тобто усього грошовими коштами в розмірі 30959 гривень 95 копійок.

Усього за єдиним злочинним умислом, ОСОБА_1 внаслідок своїх шахрайських дій протиправно заволоділа грошовими коштами управління Пенсійного фонду України в Ставищенському районі та Управління праці та соціального захисту населення Ставищенської РДА на загальну суму 102674 гривні 64 копійок, спричинивши збитки державі на вказану суму.

Разом з тим, ОСОБА_1 з кінця липня 2002 року до 30 вересня 2004 року, зловживаючи довірою працівників УПСЗН Ставищенської РДА, щомісячно незаконно отримувала державну соціальну допомогу інваліду з дитинства 1 групи на покійну дочку ОСОБА_2, а з 23 вересня 2004 року ОСОБА_1, зловживаючи довірою працівників УПФУ в Ставищенському районі, щомісячно незаконно отримувала соціальну пенсію інваліда з дитинства 1 групи на покійну дочку ОСОБА_2.

При цього, ОСОБА_1, в першій половині лютого 2007 року, точна дата не встановлена, продовжуючи виконання свого злочинного умислу, спрямованого на незаконне заволодіння чужим майном, з метою незаконного отримання грошових коштів в більшому розмірі за рахунок одночасного отримання пенсії по втраті годувальника інваліда з дитинства та державної соціальної допомоги на інваліда з дитинства, відповідно до ч. 4 ст. 1 Закону України Про державну соціальну допомогу інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам (зі змінами, внесеними 03.03.2005 року), достовірно знаючи про факт смерті своєї дочки та використовуючи свою обізнаність у порядку заповнення медичних довідок, у звязку з перебуванням на посаді фельдшера-лаборанта Ставищенської ЦРЛ, власноручно виписала довідку лікаря-психіатра Ставищенської ЦРЛ , куди внесла неправдиві відомості про перебування її доньки ОСОБА_2 на диспансерному обліку з діагнозом: „Олігофренія в стадії ідіотії, та підробила у вказаній довідці підпис лікаря-психіатра Ставищенської ЦРЛ ОСОБА_4, після чого поставила на вказаній довідці штамп та печатку Ставищенської ЦРЛ, вчинивши тим самим підроблення офіційного документа з метою подання до суду для визнання її дочки ОСОБА_2 недієздатною та подальшого оформлення опікунства.

З метою виконання свого злочинного умислу, спрямованого на використання завідомо підробленого документу, ОСОБА_1, достовірно знаючи про факт смерті своєї дочки, 16 лютого 2007 року звернулась до Ставищенського районного суду Київської області з позовною заявою про визнання її дочки ОСОБА_2 інваліда з дитинства 1 групи недієздатною особою, надавши в додатках до позовної заяви завчасно підроблену довідку лікаря-психіатра Ставищенської ЦРЛ № 110 від 12.02.2007 року про перебування її доньки ОСОБА_2 на диспансерному обліку з діагнозом: „Олігофренія в стадії ідіотії, вчинивши тим самим використання завідомо підробленого документу.

На підставі вказаної підробленої довідки було проведено заочну судово-психіатричну експертизу ОСОБА_2 та рішенням Ставищенського районного суду від 12.09.2007 року визнано останню недієздатною особою, після чого на основі вказаного рішення суду 17.10.2007 року Ставищенською селищною радою ОСОБА_1 призначено опікуном її дочки ОСОБА_2

Допитана в судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину в пред'явленому обвинуваченні визнала повністю, суду показала, що вона з 1968 року по даний час працює на посаді фельдшера-лаборанта Ставищенської ЦРЛ. Так, з 1968 року вона перебувала в шлюбі з ОСОБА_3, від якого 21.10.1969 року у них народилась дочка ОСОБА_2, яка з дитинства взагалі не розвивалась, не рухалась, не говорила, самостійно не харчувалась. Після народження останньої, вона отримала свідоцтво про її народження, будь-яких інших документів не оформляла. В 1986 році, точної дати не пам'ятає, вона звернулась до Білоцерківської психіатричної лікарні, де ОСОБА_2, після проведення огляду було встановлено діагноз Олігофренія в стадії ідіотії, та встановлено безстрокову інвалідність з дитинства. У грудні 1990 року вона звернулась до УПСЗН про призначення соціальної пенсії на інваліда з дитинства 1 групи ОСОБА_2, яку отримувала з 1 квітня 1991 року по 15 лютого 2002 року в управлінні Пенсійного фонду України в Ставищенському районі Потім у зв'язку зі смертю 26 грудня 2001 року її чоловіка ОСОБА_3 та в зв'язку з тяжким матеріальним становищем в її родині, а також тим, що розмір соціальної пенсії та надбавки на догляд був більший ніж пенсія, яку вона отримувала в управлінні Пенсійного фронду України в Ставищенському районі, вона звернулася з письмовою заявою до управління Пенсійного фонду України в Ставищенському районі про припинення виплат соціальної пенсії на дочку з лютого 2002 року, а також звернулась з письмовою заявою до УПСЗН Ставищенської РДА про призначення їй соціальної допомоги та надбавки за догляд. В послідуючому, в УПСЗН Ставищенської РДА їй було призначено виплату соціальної пенсії на дочку інваліда І групи ОСОБА_2 та надбавку за догляд, в якому саме розмірі вона вже не пам'ятає. Проте, восени 2002 року, точної дати вона не пам'ятає, її дочка ОСОБА_5 померла. На її думку причиною смерті дочки був інсульт. Наступного дня останню похоронили. Після смерті її дочки, вона до медичних закладів та правоохоронних органів не зверталась, також нею в закладах охорони здоровя не було отримано лікарського свідоцтва про смерть, тому в відділі державної реєстрації актів цивільного стану свідоцтва про смерть ОСОБА_2 вона не отримала. Крім цього, управління праці та соціального захисту населення Ставищенської РДА про смерть ОСОБА_5 вона не повідомила. На початку 2007 року, точної дати не пам'ятає, працівники управління ПФУ в Ставищенському районі, повідомили, що їй необхідно надати до управління ПФУ в Ставищенському районі рішення про встановлення опікунства над її донькою, в зв'язку з чим вона звернулась до Ставищенської селищної ради з питанням про встановлення опікунства, де їй порекомендували звертатись з позовною заявою до Ставищенського районного суду. Проконсультувавшись в юриста про перелік документів, які необхідно надати до суду, вона дізналася про необхідність надати довідку лікаря-психіатра про перебування дочки на диспансерному обліку в психіатричному кабінеті Ставищенської ЦРЛ. Знаючи, що її дочка на диспансерному обліку в лікаря-психіатра не перебуває, вона зайшла до приміщення психіатричного кабінету Ставищенської ЦРЛ, де в той час нікого з працівників не було, взяла на робочому столі лікаря бланк довідки про перебування осіб на диспансерному обліку в психіатричному кабінеті Ставищенської ЦРЛ. Потім вона, усвідомлюючи, що вносить неправдиві відомості до вказаної довідки, особисто заповнила в ній, що ОСОБА_2 перебуває на обліку з діагнозом „Олігофренія в стадії ідіотії, а також від імені лікаря-психіатра поставила підпис та вказала прізвище лікаря ОСОБА_4 Потім вона особисто підійшла до кабінету виписки лікарняних листів, де проводитись реєстрація документів лікарняних листів, довідок та інших документів, де на довідці, яку вона особисто підробила, поставила штамп та печать Ставищенської ЦРЛ. Зібравши необхідні документи, вона разом з позовною заявою падала до Ставищенського районного суду. На підставі вищевказаних документів під час судового розгляду її заяви була призначена судово-психіатрична експертиза з метою визнання психічного стану її доньки ОСОБА_2 На підставі ухвали Ставищенського районного суду Київської області, відділом судово-психіатричних експертиз КОСПНМО, було складено акт заочної судово-психіатричної експертизи, дати та номер якого не памятає, згідно якого її дочка ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_6, страждає на глибоку розумову відсталість в стадії ідіотії, та за своїм психічним станом усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними не може. В подальшому, на підставі вказаного акту, Ставищенським районним судом 12.09.2007 року було винесено рішення про визнання ОСОБА_2 недієздатною. Крім цього, після отримання вказаного рішення, вона звернулась з письмовою заявою до Ставищенської селищної ради з проханням про призначення її опікуном недієздатної дочки. Після розгляду її заяви у жовтні 2007 року виконкомом Ставищенської селищної ради її було призначено опікуном дочки ОСОБА_2 Після цього, в листопаді 2007 року, точної дати вона не пам'ятає, вона звернулась з письмовою заявою до УПСЗН Ставищенської РДА про призначення їй державної соціальної допомоги, яку їй було призначено, але в якому саме розмірі вона не пам'ятає, яку вона отримувала з 1 грудня 2007 року по січень 2012 року. 16 лютого 2012 року до її будинку прийшла комісія в складі представників Ставищенської селищної ради, управління Пенсійного фонду України в Ставищенському районі та управління праці і соціального захисту населення з приводу її спільного проживання з дочкою ОСОБА_2, як опікуна з підопічною, яким вона повідомила, що її дочка померла. Після смерті дочки ОСОБА_5, отримуючи вищевказану пенсію та соціальну допомогу, вона умисно не повідомила працівників управління Пенсійного фонду в Ставищенському районі та працівників управління праці і соціального захисту населення Ставищенської РДА про її смерть. Так як в сімї весь час бракувало коштів та, отримуючи щомісячно дані кошти, вона звикла до цього і боялася комусь про це повідомити.

У вчиненому підсудна щиро кається.

Покази підсудної відповідають фактичним обставинам справи, які нею та іншими учасниками судового розгляду не оспорюються, тому суд вважає викладені фактичні обставини справи достовірними і такими, що не потребують дослідження в судовому засіданні, відповідно до ч. 3 ст. 299 КПК України.

Таким чином, оцінюючи в сукупності всі фактичні обставини справи, суд вважає, що вина підсудної знайшла своє підтвердження в суді і її дії суд кваліфікує за ч. 1 ст. 190 КК України, як заволодіння чужим майном шляхом обману та зловживання довірою (шахрайство), за ч. 1 ст. 358 КК України, як підроблення офіційного документа, який видається установою і який надає право або звільняє від обовязків, з метою використання його підроблювачем та за ч. 4 ст. 358 КК України, як використання завідомо підробленого документа.

Вирішуючи питання про міру покарання підсудній, суд враховує тяжкість вчиненого злочину, особу винної, яка визнала свою вину повністю, по місцю проживання характеризується позитивно, є пенсіонеркою та особою, яка постійно проживає на території зони посиленого радіоекологічного контролю 4 категорії, раніше не судима.

Обставиною, що помякшує покарання підсудній, суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.

Обставин, що обтяжують покарання підсудній, судом не встановлено.

Із урахуванням обставин вчинення злочинів, їх тяжкості, даних про особу підсудної та обставин, що помякшують їй покарання, відсутності обставин, що обтяжують покарання, суд вважає, що підстав для призначення покарання, повязаного з позбавленням волі підсудній немає, і міру покарання їй слід обрати в межах санкцій статей, за якими її визнано винною за кожний злочин, за ч. 1 ст. 190 КК України у виді штрафу, за ч. 1 ст. 358 КК України у виді штрафу, за ч. 4 ст. 358 КК України у виді штрафу, призначивши остаточну міру покарання за вчинені злочини, відповідно до ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у виді штрафу, бо саме така міра покарання є необхідною й достатньою для її виправлення та попередження нових злочинів.

Суд обговорив можливість застосування до підсудної ст. 69 КК України, проте, підстав для її застосування не знаходить.

По справі прокуратурою Ставищенського району в інтересах управління Пенсійного фонду України у Ставищенському районі та в інтересах управління праці та соціального захисту населення Ставищенської РДА заявлено цивільні позови про стягнення з підсудної матеріальної шкоди на користь управління Пенсійного фонду України у Ставищенському районі в розмірі 46834 гривні 70 копійок та на користь управління праці та соціального захисту населення Ставищенської РДА в розмірі 52839 гривень 94 копійки, які підсудна визнала повністю.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Вирішуючи питання цивільного позову прокурора Ставищенського району в інтересах управління Пенсійного фонду України у Ставищенському районі про стягнення з ОСОБА_1 матеріальної шкоди завданої злочином, суд бере до уваги, що даний позов підсудною визнається, а тому суд вважає, що з неї слід стягнути на користь управління Пенсійного фонду України у Ставищенському районі 46834 гривні 70 копійок.

Вирішуючи питання цивільного позову прокурора Ставищенського району в інтересах управління праці та соціального захисту населення Ставищенської РДА про стягнення з ОСОБА_1 матеріальної шкоди завданої злочином, суд бере до уваги, що даний позов підсудною визнається, а тому суд вважає, що з неї необхідно стягнути на користь управління праці та соціального захисту населення Ставищенської РДА 52839 гривень 94 копійки.

Із підсудної слід стягнути витрати, понесені на проведення експертних досліджень в сумі 4775 гривень 76 копійок на користь Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру та в сумі 1353 гривні 12 копійок на користь науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при ГУ МВС України в Київській області, відповідно до ст. 93 КПК України.

Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд, -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 визнати винною в скоєнні злочинів, передбачених:

- ч. 1 ст. 190 КК України і призначити їй покарання у виді штрафу в розмірі 600 (шістсот) гривень;

- ч. 1 ст. 358 КК України і призначити їй покарання у виді штрафу в розмірі 1500 (одна тисяча пятсот) гривень.

- ч. 4 ст. 358 КК України і призначити їй покарання у виді штрафу в розмірі 700 (сімсот) гривень.

Відповідно до ч. 1 ст. 70 КК України остаточне покарання ОСОБА_1 за вказані злочини призначити шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у виді штрафу в розмірі 1500 (одна тисяча пятсот) гривень.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_1 - підписку про невиїзд, не змінювати до вступу вироку в законну силу.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру судові витрати на проведення судової молекулярно-генетичної експертизи в сумі 4775 (чотири тисячі сімсот сімдесят пять) гривень 76 копійок (вказані кошти направляти: одержувач платежу ДНДЕКЦ МВС України, код 25574630, реєстраційний рахунок № 31255272210705, банк одержувача ГУДКСУ у Київській області, МФО 821018; призначення платежу за експертні дослідження) та на користь науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при ГУ МВС України в Київській області судові витрати на проведення судових почеркознавчих експертиз: в сумі 882 (вісімсот вісімдесят дві) гривні 72 копійки (вказані кошти направляти: одержувач платежу - НДЕКЦ ГУ МВС в Київській області, р/р № 31250272210700 в ГУДКСУ у Київській області, МФО 821018, код 25574713 (з приміткою: (6.2) „За проведення експертизи та дослідження)) та в сумі 470 (чотириста сімдесят) гривень 40 копійок (вказані кошти направляти: одержувач платежу - НДЕКЦ при ГУ МВС України в Київській області, код ЗКПО 25574713 р/р № 31250272210700, банк: ГУ ДКУ в Київській області, МФО 821018, іпн.: 255747110361, призначення платежу: для зарахування НДЕКЦ ГУ МВС України за проведення судово-почеркознавчої експертизи.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь управління Пенсійного фонду України у Ставищенському районі матеріальну шкоду в розмірі 46834 (сорок шість тисяч вісімсот тридцять чотири) гривні 70 копійок.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь управління праці та соціального захисту населення Ставищенської РДА в розмірі 52839 (пятдесят дві тисячі вісімсот тридцять девять) гривень 94 копійок

Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду Київської області через Ставищенський районний суд Київської області протягом 15 (пятнадцяти) діб з моменту його оголошення.

СуддяТ. Н. Скороход