Постанова № 4530805, 31.08.2009, Кіровоградський окружний адміністративний суд

Справа № 2-а-6064/09/1170

Категорія статобліку   6.11

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 серпня 2009 року Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Чубари Н.В.

при секретарі Коробченко Є.К.

за участю представників:

- від позивача - Поліщук Оксани Миколаївни, довіреність № 04-04/236 від 12.02.2009р.,

- від відповідача - не приймав участі,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді адміністративну справу за позовом Кіровоградського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (надалі - Позивач) до Закритого акціонерного товариства «Новоукраїнка рембуд» (надалі - Відповідач) про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені, -

ВСТАНОВИВ :

Позивач звернувся із адміністративним позовом до відповідача з позовними вимогами про стягнення з відповідача адміністративно-господарських санкцій у розмірі 3564,29 грн. та стягнення пені за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій у розмірі 52,91 грн.

Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 22.05.2009 року відкрито провадження у справі.

У судовому засіданні 07.07.2009р. представник позивача позов підтримав та просив суд позов задовольнити. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що підприємство добровільно не сплатило суми штрафу, що є підставою для їх примусового стягнення із нарахуванням сум пені.

В судове засідання представник відповідача не з'явився двічі, повідомлявся належним чином, про що свідчать повідомлення про вручення поштового відправлення (а. с. 14). та телефонограма (а. с. 23), заяву про розгляд справи за його відсутності не подав, про причини неявки суд не повідомив.

В судовому засіданні 31.08.2009 року на підставі ст. 160 КАС України було проголошено вступну та резолютивну частину постанови. Складення постанови в повному обсязі відкладено до 04.09.2009р.

Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку що адміністративний позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до частини восьмої статті 69 Господарського кодексу України підприємство з правом найму робочої сили забезпечує визначену відповідно до закону кількість робочих місць для працевлаштування, зокрема інвалідів. Відповідальність підприємства за невиконання даної вимоги встановлюється законом.

Спеціальним законом, який визначає основи соціальної захищеності інвалідів в Україні і гарантує їм рівні з усіма іншими громадянами можливості для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства, створення необхідних умов, які дають можливість інвалідам вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними здібностями і інтересами, є Закон України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" від 21.03.91 N 875-XII (далі - Закон № 875).

Одним із аспектів соціальної захищеності інвалідів, відповідно до частини першої статті 17 Закону № 875, є право працювати на підприємствах, в установах, організаціях, а також займатися підприємницькою та іншою трудовою діяльністю, яка не заборонена законом. Основні правила визначення нормативу робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів та застосування штрафних санкцій за невиконання цього нормативу встановлено статтями 19, 20 Закону. Робоче місце інваліда, спеціальне робоче місце інваліда визначено статтею 1 Закону України "Про реабілітацію інвалідів в Україні" від 06.10.2005 N 2961-IV, і розуміється як: робоче місце інваліда - місце або виробнича ділянка постійного або тимчасового знаходження особи у процесі трудової діяльності на підприємствах, в установах і організаціях; спеціальне робоче місце інваліда - окреме робоче місце або ділянка виробничої площі, яка потребує додаткових заходів з організації праці особи з урахуванням її індивідуальних функціональних можливостей, обумовлених інвалідністю, шляхом пристосування основного і додаткового устаткування, технічного обладнання тощо.

Обов'язки роботодавців стосовно забезпечення прав інвалідів на працевлаштування визначені частиною третьою статті 18 Закону № 875, а саме: виділення та створення робочих місць для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальних робочих місць; створення для інвалідів умов праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації; забезпечення інших соціально-економічних гарантій, передбачених чинним законодавством; надання державній службі зайнятості інформації, необхідної для організації працевлаштування інвалідів; звітування Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2006 N 1836 "Про реалізацію статті 181 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" (далі - Закон) потреба у створенні інваліду, зареєстрованому в державній службі зайнятості як безробітний, спеціального робочого місця або ділянки виробничої площі та вимоги до них встановлюються індивідуальною програмою реабілітації.

Про наявність вакансій для працевлаштування інвалідів роботодавці повідомляють територіальні відділення Фонду соціального захисту інвалідів (далі - відділення Фонду) шляхом подання статистичної звітності у формі N 10-ПІ поштова - річна "Звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів".

Водночас, про наявність вакантних місць роботодавці щомісячно повідомляють центри зайнятості, направляючи звітність у формі N 3-ПН "Звіт про наявність вакансій", затверджений наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 19.12.2005 року N 420, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 21.12.2005 за N 1534/11814.

Відповідно до статті 20 Закону № 875 роботодавці, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, самостійно сплачують відповідним відділенням Фонду адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом.

В судовому засіданні встановлено, що відповідно до звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів (форма N10-ПІ) за 2008 рік, поданого самостійно відповідачем 23 лютого 2009 року, середньооблікова кількість штатних працівників відповідача у 2008 році складала 14 осіб, фонд оплати праці за 2008 рік становив 99,8 тис. грн., норматив створення робочих місць для інвалідів складає 1 робоче місце. Згідно звіту відповідача у 2008 році штатних працівників яким встановлена інвалідність на підприємстві не було. Середньорічна заробітна плата штатного працівника у 2008 році складала 7128,57 грн.

Відповідно до абз. 3 п. 2 Порядку подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31 січня 2007 р. № 70 інформацію про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) для працевлаштування інвалідів роботодавці подають центру зайнятості за місцем їх реєстрації як платників страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття за формою, затвердженою Мінпраці за погодженням з Держкомстатом.

Подання відповідного звіту до центру зайнятості є належним (єдиним) підтвердженням наявності на підприємстві створеного та введеного в дію місця для працевлаштування інваліда.

Відомостей щодо подання вказаної інформації відповідачем суду не надано.

Враховуючи викладене, суд прийшов до висновку, що відповідачем порушено вимоги Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» від 21.03.1991 р. № 875-ХІІ щодо необхідності створення робочих місць для інвалідів, а тому позовні вимоги про стягнення з відповідача адміністративно-господарської санкції є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Позовні вимоги в частині стягнення з відповідача пені в сумі 52,91 грн. задоволенню не підлягають в зв'язку з наступним.

Згідно до ч. 2 ст. 20 вказаного Закону порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати , нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк. Відповідачем на день розгляду справи адміністративно-господарські санкції не сплачено.

Нарахування пені за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій здійснюється відповідно до Порядку нарахування пені та її сплати, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 15.05.2007 року № 223, п. п. 3.4 п. 3 якого передбачено, що нарахування пені як роботодавцем, так і органом контролю здійснюється з наступного дня граничного строку сплати адміністративно-господарських санкцій по день сплати включно.

Згідно із п. п. 3.1. пункту 3 вказаного Порядку порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені у розмірі 120 відсотків річної облікової ставки Національного банку України за кожен календарний день прострочення (наведених у постановах Правління Національного банку України), що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк. Одноденний розмір пені при розрахунку округлюється до другого знака після коми в загальному порядку арифметичного округлення.

Нарахування пені здійснюється на дату фактичного погашення суми боргу (частини боргу) за кожний календарний день прострочення платежу. При частковому погашенні боргу сума такої частки визначається з урахуванням пені, нарахованої на таку частку боргу .

Згідно із п. 2.2 зазначеного Порядку, пеня - це штрафна санкція, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно сплаченої адміністративно-господарської санкції, передбаченої Законом України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» за кожний календарний день прострочення виконання зобов'язання.

Аналіз положень Порядку нарахування пені та її сплати, ст. 20 Закону вказує на те, що нарахування пені здійснюється лише в разі несвоєчасної оплати адміністративно-господарської санкції, а в даній справі має місце несплата адміністративно-господарської санкції.

З урахуванням вищенаведеного, суд вважає, що на час подання позовної заяви у позивача не виникло права на нарахування та стягнення пені в зв'язку з відсутністю сплати відповідачем адміністративно-господарських санкцій.

Оскільки судове рішення ухвалюється по справі у якій позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - юридична особа, у відповідності до ч. 4 ст. 94 КАС України, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 86, 94, 159 - 163, 167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:   

1. Позовну заяву задовольнити частково.

2. Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Новоукраїнка рембуд» код ЄДРПОУ 13761960 (27100, Кіровоградської області м. Новоукраїнка, вул. Чапаєва, 14) на користь Кіровоградського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів ( УДК Новоукраїнський р-н, Банк отримувача: ГУДК у Кіровоградській області, рахунок: 31218230700322, МФО: 823016) адміністративно-господарську санкцію в розмірі 3564,29 грн.,

3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України - з дня складення в повному обсязі, та подальшої подачі апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд в порядку статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складено 04.09.2009р.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду Н.В.Чубара