Рішення № 45294151, 15.06.2015, Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/3699/15-ц

Категорія 26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(ЗАОЧНЕ)

15 червня 2015 року Подільський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Супрун Г. Б. ,

при секретарі Озерчук Г. І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві цивільну справу за позовом ПАТ «Комерційний Банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач ПАТ КБ «Приватбанк» звернувся до суду з вимогою про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором від 05.04.2006 року в розмірі 21812,72 грн., яка складається із: заборгованості за кредитом в розмірі 10416,27 грн., заборгованості по процентам за користування кредитом в розмірі 8831,56 грн., заборгованості за комісією в розмірі 1050,00 грн., штрафу (фіксована частина) в розмірі 500,00 грн., штрафу (процентна складова) в розмірі 1014,89 грн.

Представник позивача Штронда А.М. в судове засідання не зявився, про день та час розгляду справи повідомлений належним чином. Подав до суду заяву, в якій просить розглядати справу за його відсутності, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечував. Тому суд вважає можливим слухати справу за його відсутності на підставі ст. 158 ЦПК України.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не зявилася, про день, місце та час розгляду справи повідомлялася належним чином, причини неявки суду невідомі. Відповідно до ч. 4 ст. 169 та ч.1 ст. 224 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи. Тому суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності відповідача з ухваленням заочного рішення.

Суд, дослідивши письмові докази, оцінивши їх у сукупності, прийшов до наступних висновків.

05.04.2006 року між ЗАТ «КБ «Приватбанк», правонаступником якого є ПАТ «КБ «Приватбанк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір, згідно якого банк надає відповідачеві кредит на загальну суму 10730,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 36% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом (а.с. 7).

Банк свої зобовязання за договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу кредит, у розмірі встановленому договором.

При укладенні договору сторони керувалися ч. 1 ст. 634 ЦК України, згідно якої договором приєднання є договір, умовами якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Даний кредит надавався на підставі умов надання клієнтам платіжних карток, а також інших банківських послуг, вказані в заяві і в памятці. Належним чином заповнена заява підписується клієнтом і, таким чином, клієнт надає згоду, що заява разом з памяткою клієнта, умовами і правилами надання банківських послуг та тарифами становить укладений договір про надання банківських послуг. Дані умови регулюють відносини між банком та клієнтом по відкриттю і обслуговуванню карткового рахунку клієнта, а також інших банківських послуг, вказаних у заяві (а.с. 6).

Положеннями п.п. 3.2., 3.3. «Умов та правил надання банківських послуг» встановлено, що клієнт дає свою згоду, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням банку, клієнт дає право банку в будь-який момент змінити (зменшити, збільшити або анулювати) кредитний ліміт. Підписання даного договору являється прямою та безумовною згодою клієнта стосовно прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту, встановленого банком (а.с. 26).

Відповідно до п. 6.5. «Умов та правил надання банківських послуг» позичальник зобовязаний погашати заборгованість за кредитом, процентами за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених цим Договором.

Відповідач надала згоду на визначену кредитодавцем базову процентну ставку за кредитом 36 % річних на залишок заборгованості, що підтверджується заявою клієнта від 05.04.2006 року (а.с. 7).

Також, ОСОБА_1 надала згоду, що відповідно до п. 8.6. «Умов та правил надання банківських послуг», у разі порушення нею термінів платежів за будь-яким із грошових зобовязань, передбачених цим договором, більше ніж на 120 днів, позичальник зобовязаний сплатити банку штраф у розмірі 500 грн. + 5 % від суми позову (а.с. 11).

Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобовязується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 526 ЦК України визначено, що зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обовязковим для виконання сторонами.

Однак, відповідач свої зобовязання по договору не виконує, чим порушує умови договору та норми цивільного законодавства, а саме ст. 526, 1054 ЦК України. Відповідач своєчасно не надав грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, процентами, комісією, а також штрафи відповідно до умов договору, що відображено у розрахунку заборгованості.

Станом на 28.02.2015 р. загальна сума заборгованості позичальника перед банком становить 21812,72 грн., що підтверджується розрахунком заборгованості (10416,27 грн.- заборгованість за кредитом, 8831,56 грн.- заборгованість по процентам за користування кредитом, 1050,00 грн. заборгованість за комісією, 500, 00 грн- штраф (фіксована частина), 101,89 грн.- штраф (процентна складова 5%) (а.с. 4-6).

Враховуючи викладене, аналізуючи зібрані докази, суд приходить до висновку, що відповідач належним чином не виконав умов кредитного договору, внаслідок чого виникла заборгованість по сплаті кредиту, процентам, на стягнення якої позивач має право. А тому позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню. Інших даних, що спростовували б невиконання відповідачем умов кредитного договору, суду не надано.

Згідно ст. 88 ЦПК України підлягають відшкодуванню понесені та документально підтверджені вимоги позивача про стягнення судових витрат в розмірі 243,60 грн. судового збору.

Керуючись ст. ст. 526, 629, 634, 1054 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 60, 88, 212-215, 224 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Позов ПАТ «Комерційний Банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1) на користь ПАТ «Комерційний Банк «Приватбанк» (код ЄДРПОУ 14360570) заборгованість за кредитним договором від 05.04.2006 року в розмірі 10416,27 грн., 8831,56 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом, 1050,00 грн. заборгованість за комісією, 500,00 грн. - штраф (фіксована частина), 1014,89 грн. - штраф (процентна складова), а всього стягнути 21812,72 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» (код ЄДРПОУ 14360570) судові витрати в розмірі 243,60 грн.

Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги до Апеляційного суду м. Києва через Подільський районний суд м. Києва.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя Г. Б. Супрун