Рішення № 45292774, 17.06.2015, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа №752/6700/15-ц

Провадження № 2/752/3603/15

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

(заочне)

17.06.2015 року Голосіївський районний суд міста Києва

у складі головуючого по справі судді - Шкірай М.І

за участю секретаря Савченко Д.Г.

розглянувши в судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Публічне акціонерне товариство комерційний банк «Правекс-банк» про поділ спільного майна подружжя, суд -

Встановив

Позивач звернувся до суду з вказаним позовом, в якому просив:

поновити строк позовної давності для звернення до суду для захисту своїх майнових прав; визнати квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 спільною сумісною власністю ОСОБА_1 та ОСОБА_2; здійснити розподіл спільного майна і визнати за нею право власності на 2/3 частини квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1; визнати кредит в сумі 35000 доларів США, отриманий ОСОБА_2 згідно з кредитним договором від 30 серпня 2005 року № 6-075/05Р, укладений між ОСОБА_2 і Публічним акціонерним товариством комерційний банк «Правекс-банк» таким, що використаний в інтересах сімї та визнати спільним боргом сторін; зобовязати Публічне акціонерне товариство комерційний банк «Правекс-банк» замінити боржника по кредитному договору № 6-075/05Р, який укладено з відповідачем 30 серпня 2005 року, з відповідача на позивача, уклавши з нею кредитний договір.

В обґрунтування позову позивач вказувала, що 20 липня 2003 року між нею та відповідачем укладено шлюб. У 2005 році між відповідачем та третьою особою було укладено кредитний договір на суму 35000 доларів США для споживчих потреб та отримано споживчий кредит.

У 2007 році відповідачем укладено договір купівлі продажу квартири АДРЕСА_1 та договір іпотеки, відповідно до якового вказану квартиру передано в іпотеку Товариству з обмеженою відповідальністю комерційний банк «Правекс-банк».

01 серпня 2007 року відповідач забрав свої речі з квартири і переїхав до іншого міста та категорично відмовився від сплати кредиту, однак в добровільному порядку переоформити кредит на позивача відмовився. Тому позивач починаючи з 01 серпня 2007 року по день звернення з позовом сплачує кредит самостійно.

У подальшому між сторонами було розірвано шлюб на підставі рішення суду.

Позивач в судове засідання не зявився, надав до суду заяву, в якій просив слухати справу без його участі та зазначав, що не заперечує проти ухвалення заочного рішення.

Відповідач в судове засідання не зявився, про дату і час судового розгляду повідомлений належним чином, оголошення про його виклик в судове засідання опубліковано в газеті Київської міської ради «Хрещатик» від 22.05.2015 року № 72 (4668), заяв про розгляд справи за його відсутності не надходило, причин неявки суду не повідомив, тому суд, вважає за можливе розглянути справу у заочному порядку.

Відповідно до вимог ст. 224 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Розглянувши цивільну справу заочно, повно та всебічно зясувавши обставини справи, перевіривши їх доказами, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволення, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що з 20 липня 2003 року по 27 жовтня 2011 року сторони перебували у шлюбі зареєстрованому у Центральному відділі реєстрації шлюбів м. Києва з державним Центром розвитку сімї.

30 серпня 2005 року між ОСОБА_2 та Акціонерним комерційним банком «Правекс-банк», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство комерційний банк «Правекс-банк» укладено кредитний договір № 6-075/05Р відповідно до умов якого банк надав відповідачу грошові кошти у розмірі 35000 грн. на строк до 30 серпня 2025 року зі сплатою 12 % річних.

На підставі договору купівлі-продажу від 30 серпня 2005 року посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 та зареєстрованого в реєстрі під № 3798у ОСОБА_2 належить квартира АДРЕСА_1.

У подальшому між ОСОБА_2 та Акціонерним комерційним банком «Правекс-банк», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство комерційний банк «Правекс-банк» укладено договір іпотеки № 6-075/05Р, за змістом якого відповідач передав банку в іпотеку вищевказану квартиру.

З 01 серпня 2007 року сторони разом не проживають та відповідач усунувся від сплати за вказаним кредитом, про що свідчить факт наявності у позивача по справі всіх квитанцій по сплаті за кредитним договором № 6-075/05Р від 30.08.2005 року.

Суд, з урахуванням положень ст. 367 ЦК України, вважає за необхідне визнати поважними причини пропуску строку позовної давності та порушене право позивача таким, що підлягає захисту, оскільки позивач сплачував валютний кредит, утримував малолітню доньку ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 та не мав можливості сплатити судовий збір за звернення до суду із позовом майнового характеру.

За змістом ст. 60 СК України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Частиною 1статті 69 СК України встановлено, що дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу. Тобто суб'єктивне право на поділ майна, що перебуває на праві спільної сумісної власності подружжя, належить кожному з них незалежно від того, в який момент здійснюється поділ: під час шлюбу або після його розірвання. Поділ може бути здійснений як за домовленістю подружжя, так і за судовим рішенням. В основу поділу покладається презумпція рівності часток подружжя, яка може бути спростована домовленістю подружжя або судовим рішенням.

Відповідно до розяснень Верховного суду України викладених в п. 24 Постанови пленуму від 21.12.2007 № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді права на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», до складу майна, що підлягає поділу включається загальне майно подружжя, наявне у нього на час розгляду справи, та те, що знаходиться у третіх осіб. При поділі майна враховуються також борги подружжя та правовідносини за зобов'язаннями, що виникли в інтересах сім'ї.

Статтею 70 СК України визначено, що у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором. При вирішенні спору про поділ майна суд може відступити від засади рівності часток подружжя за обставин, що мають істотне значення, зокрема якщо один із них не дбав про матеріальне забезпечення сім'ї, приховав, знищив чи пошкодив спільне майно, витрачав його на шкоду інтересам сім'ї.

Також згідно з п. 30 вказаної Постанови пленуму, при вирішенні спору про поділ майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, суд згідно з ч.ч. 2, 3 ст. 70 СК в окремих випадках може відступити від засади рівності часток подружжя, враховуючи обставини, що мають істотне значення для справи, а також інтереси неповнолітніх дітей, непрацездатних повнолітніх дітей (за умови, що розмір аліментів, які вони одержують, недостатній для забезпечення їхнього фізичного, духовного розвитку та лікування). Під обставинами, що мають істотне значення для справи, потрібно розуміти не тільки випадки, коли один із подружжя не дбав про матеріальне забезпечення сім'ї, приховав, знищив чи пошкодив спільне майно, витрачав його на шкоду інтересам сім'ї, але і випадки коли один із подружжя не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку чи доходу (ч. 1 ст. 60 СК).

З Довідки-розрахунку заборгованості по аліментам від 25.12.2014 року № 1367/15 вбачається, що на виконанні у відділі державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції перебуває виконавчий лист № 752/8486/14-ц від 19.09.2014 року виданий Голосіївським районним судом м. Києва про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання доньки ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 та божником не сплачуються аліменти з моменту предявлення виконавчого листа і заборгованість по аліментам складає 12269 грн. 39 коп.

Враховуючи ступінь фінансової участі кожного з подружжя при виконанні зобовязання за вказаним кредитним договором, та той факт, що відповідачем взагалі не виплачуються аліменти на утримання малолітньої доньки, суд вважає за можливе відступити від засад рівності часток подружжя у їхньому спільному майні та визначити ОСОБА_1 2/3 частини вказаної квартири.

Позивачем заявлено вимоги щодо визнання права власності на спірну квартиру, однак суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позову в цій частині, оскільки за змістом Договору іпотеки № 6-075/05Р від 30 серпня 2005 року Іпотекодержателем вказаної квартири є Акціонерний комерційний банк «Правекс-банк», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство комерційний банк «Правекс-банк» та забороняється відчужувати предмет іпотеки або передавати іпотеку іншим особам, реєструвати інших осіб, передавати в спільну діяльність, лізинг, користування.

Разом з тим, суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні позову в частині зобовязання Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Правекс-банк» замінити боржника по кредитному договору, оскільки за змістом ст. 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Тому суд не вправі зобовязувати будь-кого укладати договори.

Встановлені судом обставини і визначені відповідно до них правовідносини, якими обґрунтовуються вимоги позивача підтверджуються дослідженими в судовому засіданні матеріалами справи, а саме: договорами (а.с. 11-19), копіями квитанцій (а.с. 21-119, довідкою-розрахунком по аліментам (а.с.182) та іншим.

Задовольняючи позов, суд керувався принципами справедливості, добросовісності та розумності відповідно до вимог ст. 3 ЦК України з урахуванням балансу інтересів сторін.

Судові витрати суд розподіляє відповідно до вимог ст 88 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 10-11; 28-29; 57-60; 158; 179; 185; 209; 212; 214-215 ЦПК України, суд -

Вирішив

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Публічне акціонерне товариство комерційний банк «Правекс-банк» про поділ спільного майна подружжя задовольнити частково.

Визнати квартиру АДРЕСА_1 спільною сумісною власністю ОСОБА_1 та ОСОБА_2.

Здійснити розподіл спільного майна і визначити ОСОБА_1 2/3 частини та ОСОБА_2 1/3 частину квартири АДРЕСА_1.

Визнати кредит в сумі 35000 доларів США, отриманий ОСОБА_2 згідно з кредитним договором від 30 серпня 2005 року № 6-075/05Р, укладений між ОСОБА_2 і Публічним акціонерним товариством комерційний банк «Правекс-банк» таким, що використаний в інтересах сімї та визнати спільним боргом ОСОБА_1 та ОСОБА_2.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом десяти днів, з дня отримання його копії до Голосіївського районного суду м. Києва.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення. Апеляційна скарга подається до Апеляційного суду м. Києва через Голосіївський районний суд м. Києва.

Суддя